Семінар 7. Історична наука на рубежі ХІХ – ХХ ст.

1. Криза позитивістської історіографії. Методологічні дискусії у Німеччині, Франції, Росії

2. Неокантіанська методологія історії

3. Історико-критичний неогегельянський напрямок в історіографії

Методичні рекомендації:

При підготовці до семінарського заняття слід з’ясувати причини кризи позитивістської історіографії в т.ч. і на базі розмежування і загострення суперечностей між марксистською та немарксистськими течіями в історіографії.

Звернути увагу на вплив наукових відкриттів у природознавстві і чому так гостро постало питання про роль і функції історичної науки.

Звернути увагу на яскраво виражений антипозитивістський характер неокантіанської філософії і методології історії. Проаналізувати філософсько-історичні погляди В.Дільтея та представників баденської школи істориків-неокантіанців. Утвердження ідеї суб’єктивного сприйняття минулого і релятивності наукових, в т.ч. і історичних, знань. Особливу увагу приділити соціологічним поглядам М.Вебера та його теорії “ідеальних типів”.

З’ясувати ідейно-теоретичні джерела негегельянської філософії та методології історії та її анти позитивістський характер. Особливу увагу приділити історико-теоретичній концепції Б.Кроче, його вченню про обмеження можливостей пізнання історії.

Джерела і література:

Джерела:

1. Вебер М. Аграрная история Древнего мира. – М., 2001.

2. Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

3. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1994. – 261 с.

4. Вебер М. Соціологія. Загально історичні аналізи. Політика. – К., 1998. – 534 с.

5. Вебер М. Хозяйство и общество / Пер. с нем. под научн. ред. Л. Г. Ионина. — М.: Изд-во ГУ-ВШЭ, 2010.

6. Вильденбанд В. Избранное. Дух и история. – М., 1985.

7. Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

8. Вильденбанд В. Философия культуры. – М., 1994.

9. Гайдеггер М. Очима сучасників. – К., 2002.

10.Дильтей В. Введение в науки о духе // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ – ХХ вв. – М., 1988. – С. 108 - 138.

11.Дильтей В. Наброски к критике исторического разума // Вопросы философии. – 1988. – № 4. – С. 135 - 152.

12.Колінгвуд Р.Дж. Ідея історії. – К., 1996.

13.Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. – М., 1980.

14.Кроче Б. Теория и история историографии. – М., 1998.

15.Кроче Б. Эстетика как наука о выражении и как общая лингвистика. – М., 2000.

16.Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997.

17.Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М., 1997.

Література:

1. Аббатс М. Философия Бенедетто Кроче и кризис итальянского общества. – М., 1959.

2. Бибихин, В. Письмо Николаю Плотникову. По поводу перевода терминологии Дильтея // Логос. − 2001. − № 2. − С. 201−202.

3. Вебер Марианна. Жизнь и творчество Макса Вебера. − М.: РОССПЭН, 2007.

4. Герменевтика. Психология. История. Вильгельм Дильтей и современная философия. Антология. — М: Три квадрата, 2002. — 208 с.

5. Иванов Г.М. Кризис позитивистской концепции исторического источника и Б.Кроче // Вопросы истории. – 1974. – № 1.

6. Кравченко Е. И. Макс Вебер. − М.: Весь Мир, 2002. − 224 с − Серия «Весь мир знаний».

7. Лопухов Б.Р. О “тождестве” философии и истории в работах Бенедетто Кроче // Вопросы философии. – 1970. – № 1.

8. Льюис Д. Марксистская критика социологических концепций Макса Вебера. – М., 1981.

9. Моисеев В.И. Логос русской философии всеединства как основание теоретизации гуманитарного знания// Современная философия языка в России. Предварительные публикации 1998 г. М.: ИЯРАН, 1999. – С. 103 – 167.

10.Неусыхин А.И. Эмпирическая социология Макса Вебера и логика исторической науки // Проблемы европейского феодализма. – М., 1974.

11.Овсянникова И. А. Либеральная философия Бенедетто Кроче. − Омск, 1998.

12.Патрушев А.И. Взлет и низвержение Карла Лапрехта // Новая и новейшая история. – 1995. – № 4.

13.Степанова Л.Г. Б.В. Яковенко как переводчик: к истории первого русского издания "Эстетики" Кроче // Вопросы литературы.2007. №1. С.318-341.

Date: 2016-11-17; view: 311; Нарушение авторских прав