Гострі температурні впливи

Температура є наступним за важливістю після кисню фактором водного середовища. За винятком декількох видів риб із розвиненими системами теплообміну, внутрішня температура риб і температура зовнішнього середовища повинні бути в принципі однаковими. Чим вище температура, до якої адаптувалася (акліматизувалась) риба, тим вище верхні і нижні летальні рівні. Існування за температур, близьких до екстремальних, не обходиться для риби без втрат – ріст сповільнюється по обидві сторони середнього полігона, а розмноження пригнічується по обидві сторони внутрішнього полігона. Ці загальні положення застосовні для більшості риб, хоча для риб різних кліматичних зон повинні установлюватися відповідні температурні діапазони як по вертикальної, так і горизонтальної осі.

При короткочасному тепловому стресі загибель риби може викликатися більш-менш постійною «дозою» тепла. Утворення тепла на годину експозиції є величина постійна – чим більше інтенсивність теплового впливу, тим коротший час, необхідний для одержання цієї «дози». Ця залежність доза – ефект типова для багатьох забруднюючих воду речовин і інших шкідливих впливів.

Вплив коливань температур на риб може виявлятися по-різному в залежності від характеру коливань. Повільне підвищення температури і швидке повернення до вихідного значення було більш летальним, ніж швидше підвищення і повільне повернення температури до початкової. Повільне підвищення і повільне зниження температури було майже однаково летальним. Одна із причин цього полягає в тому, що температура тіла риб змінюється не одночасно зі зміною температури зовнішнього середовища, а із деяким відставанням. Оскільки зябра риб є чудовим органом теплообміну, то відставання зміни температури тіла за різкого підвищення температури води не дозволяє рибі набути тієї температури тіла, яка досягається за поступового підвищення температури води. Температурне відставання менш виражене в риб в активному стані, ніж у риб у стані спокою. Це, мабуть, пов'язано із тим, що підвищена швидкість кровотоку в зябрах в активних риб збільшує швидкість теплообміну. Таким чином, підвищена активність повинна збільшувати ефективність короткочасної дії отриманої дози тепла.

Деякі фізіологічні результати теплового шоку були виміряні кількісно, хоча загальна картина і механізми дії не зовсім ясні. Окремі зміни іонного складу, виявлені в райдужної форелі, котра була піддана гострому сублетальному тепловому впливу (час підвищення температури 15 – 20 хв.). Підвищення температури від 11 до 21° С призвело до втрати плазмою електролітів і виходу із клітин води, збільшився міжклітинний об’єм. Оскільки клітинний простір (за об’ємом) більше міжклітинного, це, мабуть, є чистою втратою рідини тіла за рахунок дегідратації. Сублетальне зниження температури із 11 до 0,5° С викликає більш сильну реакцію, чим підвищення температури на 10° С, але основне спрямування змін був таким же, як і за теплового стресу. Очевидно, у лососевих осморегуляція дуже чутлива до зміни температури, хоча механізм, що викликає ці осморегуляторні зміни, невідомий.

Реакція більш евритермних риб, імовірно, дещо інша. У золотої рибки, що випробувала летальний температурний шок у результаті переносу із води із температурою 22° С в воду із температурою 2 – 3° С, значного перерозподілу води в тілі не відбувалося, відзначена лише різка втрата хлоридів у плазмі крові. Подібні експерименти були проведені на лині, але отримані результати важко порівнювати із результатами, які отримані на золотій рибці і форелі через великі розходження у швидкості зміни температури. Фізіологічний вплив значних температурних змін на морських риб практично не вивчено. Проте можна зробити загальний висновок, що швидкі зміни температури викликають більш сильну реакцію, ніж повільні.

Date: 2016-11-17; view: 365; Нарушение авторских прав