Споживання води рибами

Велика кількість досліджень, присвячених осморегуляторної ролі споживання води, проведено на вуграх. Нормальна швидкість споживання води в цих риб 20 – 40 мкл/(100 г*год) у прісній воді і понад 10 мл/(100 г*год) у морській воді. При втраті біля 30 % об'єму крові вугри в прісній воді споживають воду зі швидкістю 0,5 – 1 мл/(100 г*год) протягом 15 год, а через 40 год відновляється нормальна швидкість споживання. Внутрішньовенне введення 0,9 %-ного розчину NaCl (приблизно ізоосмотичного крові) припиняє споживання вуграми прісної води усього на декілька хвилин. Водночас, внутрішньовенне уведення великої кількості 2%- ного розчину NaCl (гіпертонічного крові) вуграм у морській воді припиняє споживання води на декілька годин. Вугри, поміщені в гіпертонічні розчини сахарози або манітолу, втрачають 12% маси тіла за 12 – 16 годин і гинуть від зневоднювання, але п'ють у 20 разів менше, ніж у морській воді. із цих спостережень був зроблений висновок, що споживання води контролюється наявністю Cl^–. На вуграх було також показано, що переповнювання шлунку розчином манітолу знижує швидкість, але не припиняє цілком споживання морської води.

В адаптованої до морської води форелі споживання води пропорційно зовнішньої солоності. Швидкість споживання води в розбавленої на дві третини, наполовину й у нерозбавленій морській воді складають відповідно 47, 95 і 1229 мл на 1 кг маси тіла у день. із використанням поліетиленгліколю було показано, що прісноводна райдужна форель не п'є воду, але споживання води можна стимулювати додаванням у зовнішнє середовище сахарози (1 г/л). У такому розведеному середовищі споживання води супроводжується приростом маси тіла, рівним у середньому 9% початкової маси. У розбавленої на дві третини морській воді, що майже ізоосмотична плазмі крові форелі, спостерігається слабка дифузія води через зябра. Таким чином, споживання води визначається необхідністю компенсації її втрат із сечею.