Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Мал. 9.3 Електрокардіограма севрюги
|
|
Електрокардіограма риб має всі характерні зубці, які виявляються під час запису струмів дії серця людини. Під час скорочення передсердя записується зубець Р, а під час скорочення шлуночка зубці QRST. Зубцю Р у риб передує зубець V, що формується в області венозного синуса, а у пластинчатозябрових на ЕКГ є зубець U. Він відбиває процес деполяризації у артеріальному конусі і записується між зубцями S і T (мал.9.3).
Число серцевих скорочень. Число серцевих скорочень у риб приблизно дорівнює числу дихальних рухів і залежить від багатьох факторів. Зокрема, число скорочень залежить від температури: чим вище температура, тим більше число серцевих скорочень. Залежність серцевих скорочень (ЧСС) ізольованого серця строкатого товстолобика від температури середовища наведена у таблиці 9.1.
Таблиця 9.1. Частота скорочень ізольованого серця
| Температура, °С | ЧСС |
Під час руху ритм серця пришвидшується, поверненню крові сприяє насосна функція хвостових м’язів. На частоту серцевих скорочень впливає і вміст аміаку у воді (під його дією частота серцевих скорочень знижується тим більше, чим більше аміаку у воді) та інші фактори.
Хвилинний об’єм серця – це об’єм крові, що виштовхується шлуночком на протязі 1 хв. Цей показник залежить від багатьох факторів, у тому числі і від швидкості плавання. Так, у форелі масою 1000 г при 10 °С в спокою хвилинний об’єм складав 12 мл, при плаванні зі швидкістю 75% від критичної – 21 мл і 95% – 32 мл. У звичайних колючих акул масою 2,3; 3,5 і 6,1 кг хвилинний об’єм серця дорівнював 41, 23 і 16 мл/хв*кг).
У таблиці 9.2 приведені величини хвилинного об’єму серця деяких риб.
Таблиця 9.2. Хвилинний об’єм серця риб
| Назва риби | Частота скорочень серця, уд /хв. | Відносний хвилинний об’єм, мл/кг |
| Тріска | 9,3 | |
| Сазан | 18,7 | |
| Райдужна форель, 1200 г, 10°С | ||
| Нерка 1000 г, 5°С, спокій | ||
| Нерка 1000 г, 5°С, плавання | ||
| Нерка 1000 г, 15°С, спокій | ||
| Нерка 1000 г, 15°С, плавання | ||
| Нерка 1000 г, 22°С, спокій | ||
| Нерка 1000 г, 22°С, плавання |
У дослідженнях, проведених на знерухомлених рибах, було показано, що хвилинний об'єм серця у пластинчатозябрових риб більше, ніж у костистих. У коропа (без наркозу) хвилинний об'єм складав 18,3 мл/кг, а у акули він досягав 22 мл/кг.
Робота, що виконується серцем (W), визначається рівнянням
де Р - систолічний тиск, а SV - ударний об’єм серця.
Date: 2016-11-17; view: 363; Нарушение авторских прав