Мал. 9.3 Електрокардіограма севрюги

Електрокардіограма риб має всі характерні зубці, які виявляються під час запису струмів дії серця людини. Під час скорочення передсердя записується зубець Р, а під час скорочення шлуночка зубці QRST. Зубцю Р у риб передує зубець V, що формується в області венозного синуса, а у пластинчатозябрових на ЕКГ є зубець U. Він відбиває процес деполяризації у артеріальному конусі і записується між зубцями S і T (мал.9.3).

Число серцевих скорочень. Число серцевих скорочень у риб приблизно дорівнює числу дихальних рухів і залежить від багатьох факторів. Зокрема, число скорочень залежить від температури: чим вище температура, тим більше число серцевих скорочень. Залежність серцевих скорочень (ЧСС) ізольованого серця строкатого товстолобика від температури середовища наведена у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1. Частота скорочень ізольованого серця

Під час руху ритм серця пришвидшується, поверненню крові сприяє насосна функція хвостових м’язів. На частоту серцевих скорочень впливає і вміст аміаку у воді (під його дією частота серцевих скорочень знижується тим більше, чим більше аміаку у воді) та інші фактори.

Хвилинний об’єм серця – це об’єм крові, що виштовхується шлуночком на протязі 1 хв. Цей показник залежить від багатьох факторів, у тому числі і від швидкості плавання. Так, у форелі масою 1000 г при 10 °С в спокою хвилинний об’єм складав 12 мл, при плаванні зі швидкістю 75% від критичної – 21 мл і 95% – 32 мл. У звичайних колючих акул масою 2,3; 3,5 і 6,1 кг хвилинний об’єм серця дорівнював 41, 23 і 16 мл/хв*кг).

У таблиці 9.2 приведені величини хвилинного об’єму серця деяких риб.

Таблиця 9.2. Хвилинний об’єм серця риб

У дослідженнях, проведених на знерухомлених рибах, було показано, що хвилинний об'єм серця у пластинчатозябрових риб більше, ніж у костистих. У коропа (без наркозу) хвилинний об'єм складав 18,3 мл/кг, а у акули він досягав 22 мл/кг.

Робота, що виконується серцем (W), визначається рівнянням

де Р - систолічний тиск, а SV - ударний об’єм серця.