Риси ефективного лідерства

Сьогодні в організаціях з мережевою структурою знову з'явилася потреба в лідерах. В першу чергу для того, щоб сформувати і зберігати соціальні зв'язки в умовах обміну інформацією.

Якщо керівник в основному соціальна категорія, пов'язана насамперед з системою управління та підпорядкування в групі, то лідер - практично виключно психологічна характеристика поведінки людини в групі.

Керівник займає своє місце в групі не випадково, а в результаті якоїсь контрольованої процедури - призначається або обирається - і бере на себе чітко описані (посадові) функції з регулювання формальних відносин в групі.

На відміну від нього, лідер висувається стихійно завдяки особистим якостям і відповідним настроям групи, є насамперед центром міжособистісних відносин у групі, не володіє формальними інструментами управління.

Буває, що одна людина виконує функції і керівника, і лідера. Однак набагато частіше це різні люди, що володіють не тільки різними функціями, а й абсолютно різними здібностями.

Грамотний керівник повинен вміти працювати з лідером і вже у всякому разі не ігнорувати його існування. Співпраця в ім'я інтересів організації. Ідеальним є варіант, коли формальний лідер (керівник) стає неформальним лідером, тобто лідер не просто отримує делеговані йому повноваження, але і завойовує визнання групи.

Притаманна вітчизняним лідерам "орієнтація на процес" в сучасних умовах нерідко обертається плюсом, оскільки не обмежує фантазію, збільшує здатність до виживання за найнесприятливіших обставин. У будь-якому разі, немає таких рис корпоративної культури, немає такого стилю управління (лідерства), які є виключно позитивними або виключно негативними.