Тема: аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Міжнародні розрахунки – це система організації і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, фірмами, підприємствами і громадянами, які знаходяться на території різних держав.

Експортери, імпортери, банки є суб'єктами міжнародних розрахунків, що взаємодіють між собою у процесі руху товаророзпорядчих документів. Посередниками в міжнародних розрахунках є банки, що організовують рух грошей учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Правова основа розрахункових відносин – міжнародні договори і норми внутрішнього національного законодавства. Сукупність внутрішніх правових норм, що регулюють валютні відносини, називають валютним законодавством.

Валюту України розуміють як власне валюту України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України. Іноземну валюту розуміють як власне іноземну валюту, так і монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті.

У зовнішньоекономічній діяльності можуть бути використані такі форми міжнародних розрахунків: розрахунок готівкою, оплата в кредит, вексель, чек, банківський переказ, тощо.

Контракти купівлі-продажу – це основний комерційний документ, що визначає права та обов’язки учасників зовнішньоторговельної операції, в якому є цілий комплекс дій щодо здійснення торговельного обміну.

В основу механізму дії контракту закладена його структура, обсяг взаємних зобов’язань сторін, умови платежів, базові умови поставок, умови страхування, технічні умови, санкції за порушення позицій контракту.

Так, механізмом зовнішньоторговельного контракту можна вважати поєднання структурних елементів зовнішньоторговельної угоди та їх взаємодію відповідно до узгоджених контрагентів юридичними нормами.

Контракти можна оформити:

• на термін – передбачають доставку товару до суворо визначеного терміну, і при порушенні терміну покупець має право розірвати контракт;

• довготермінові – укладають терміном на 3 – 5 років і більше;

• спеціальні – на проектування, монтажні роботи, технічне обслуговування, проведення випробувань тощо;

• рамкові – містять лише основні умови, що підлягають подальшому уточненню;

• наміри – встановлюють наміри покупця придбати товар без чітких обов'язків.

Щоб уникнути суперечностей між торговельними партнерами, Міжнародна торговельна палата розробила і видала з 30-х по 90-і рр. ХХ ст. збірники тлумачень торговельних звичаїв, що найчастіше трапляються. Ці збірники мають назву “ІНКОТЕРМС”.