Прощання консультанта із клієнтом

Клієнта варто проводити хоча б до дверей, сказати йому кілька теплих слів на прощання. Бажано кілька разів згадати клієнта по імені. Небажано, щоб слідом за одним клієнтом відразу ж входив наступний. Це може відіпхнути тих, кому потрібні довірчі відносини. Консультант повинен бути готів визнати можливі обмеження своєї компетенції, не вступати в зайві суперечки.

С.А. Капустін думає, що після гарної роботи із психологом-консультантом клієнт виявляється в ситуації невизначеності вибору - вирішувати проблему або продовжувати жити як раніше. І те й інше болісно. Це пов'язане з тим, що існують серйозні обставини, що перешкоджають бажанню клієнта вирішувати свої проблеми:

1. Клієнтові потрібно відректися від усього, що давало йому відчуття певної свідомості його існування, -колишньої цільової спрямованості, колишніх ідеалів, способу життя.

2. Починаючи вирішувати свої проблеми об'єктивно, клієнт має визнати свою провину за ті, може бути, дуже трагічні події й конфлікти, які відбулися з ним і близькими йому людьми, втратитися колишньої самоповаги.

3. Приступаючи до рішення своїх проблем, клієнт бере на себе тягар відповідальності за їхнє рішення, змушений витрачати на це зусилля, час.

Ця ситуація суперечливості, невизначеності вибору триває від декількох секунд до декількох днів і говорить про те, що вдалося розширити уявлення клієнта про себе й власної ситуації, створити базу для змін. Це стан сильного щиросердечного потрясіння, що може виглядати зовні як розгубленість, провина, агресія, каяття, уражене самолюбство, розпач, надія. Мова може стати плутаної. Це може бути й стан замисленості, міркування над проблемою. Це також найчастіше й стан внутрішньої конфронтації з консультантом, проявом чого можуть бути спроби його дискредитувати.

На думку С.А. Капустіна досягнення стану невизначеності вибору саме по собі є показником якості роботи психолога-консультанта. Клієнтові даний шанс. У консультації або будинку він згодом може виробити реалістичне, відповідне його особистісним ресурсам рішення. Психолог тут обмежений наявністю або відсутністю зустрічної активності клієнта. Результат консультування в остаточному підсумку залежить від волі й бажання клієнта.

Слід зазначити, що все-таки незважаючи на вагомість наведених вище аргументів, більшість психологів-консультантів воліють, щоб клієнт ішов від них зі світлим і радісним вираженням обличчя. На це й спрямовано їхню активність на заключному етапі консультативної бесіди.

Література:

Хомич Г.О., Ткач Р.М. Основи психологічного консультування: Навч. Посібник.- К.:МАУП, 2004.- 154с