Практичні рекомендації. 1. Для перевірки своїх консультативних гіпотез психолог-консультант може обрати два алгоритми:

1. Для перевірки своїх консультативних гіпотез психолог-консультант може обрати два алгоритми:

· Почати задавати клієнтові питання, спрямовані на уточнення ідей,що виникли у консультанта.

· Викласти клієнтові свою гіпотезу (інтерпретацію) і запитати його, що він із цього приводу думає. (Переструктурування оточуючої клієнта реальності за допомогою коментарів - інтерпретація ситуації клієнта на основі теоретичних знань.) Рідко буває так, щоб клієнт відразу ж прийняв гіпотезу й погодився з нею. Звичайно зав'язується діалог, у результаті якого гіпотеза коректується, обростає безліччю значимих і характерних для даної ситуації фактів і переживань, тобто вона максимально індивідуалізується.

Але й у тому чи в іншому випадку для того, щоб гіпотеза консультанта підтвердилася або була спростована, необхідно обговорити дві-три конкретні ситуації, які повинні бути:

a) тісно пов'язані зі змістом основних скарг клієнта;

b) типові для життя клієнта;

c) бажано розгорнуті, описувати негативні, позитивні й нейтральні характеристики стосунків.

2. Правила постановки питань клієнтам:

· питання "Хто?", "Що?" найчастіше орієнтовані на факти,

· питання "Як?" орієнтований на людину, його поведінку, внутрішній мир.

· питання "Чому?" провокують захисні реакції клієнтів (раціоналізацію, інтелектуалізацію), тому його варто уникати в консультуванні.

Питання при спонуканні клієнта продовжувати або доповнювати сказане:

"Що Ви відчули, коли це трапилося?"

"Що ще Ви хотіли б сказати про це?"

" Чи не можете додати що-небудь до того, що сказали?".

Питання при спонуканні клієнта проілюструвати свої проблеми прикладами:

" Чи не зможете Ви розповісти про яку-небудь конкретну ситуацію?"

Література: