Біржовий та позабіржовий ринки Цінних паперів

Фондова біржа являє собою організований і регулярно діючий ринок з купівлі-продажу цінних паперів. Як господарський суб'єкт біржа виділяє приміщення для укладання угод з цінними паперами, надає розрахункові та інформаційні послуги, дає певні гарантії, накладає обмеження на торгівлю цінними паперами і одержує комісійні від угод.

Основною відмінністю фондової біржі від інших ринкових інститутів є некомерційний характер її діяльності. Основна мета цієї організації полягає у створенні найбільш сприятливих умов для широкомасштабної та ефективної торгівлі цінними паперами. Доходи біржі обмежуються сумами, які необхідні для забезпечення її нормального функціонування та розвитку. Членами фондової біржі є суб’єкти, які професійно займаються діяльністю з цінними паперами.

Існує дві основні форми вторинного ринку цінних паперів - біржовий та позабіржовий, який виник як альтернатива біржі.

Біржовий - здійснюється на біржі і має ознаки організованості:

1) Операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюються на біржі;

2) Формою реалізації цінних паперів є аукціон;

3) Всі операції реєструються за відповідними правилами;

4) Біржові угоди вузько спеціалізовані за видами цінних паперів;

5) Реалізація цінних паперів здійснюється торговими посередниками-маклерами, брокерами.

Доходи біржових торговців складаються з різниці між продажними та покупними курсами цінних паперів. Залежно від ситуації вони ведуть гру на підвищення або пониження курсів. Як правило, біржовий спекулянт, який виступає в ролі" бика ", грає на підвищення цін на біржі, в ролі" ведмедя "- на їх зниження. Реальна біржова ціна є результатом консенсусу між ними.

Основними функціями фондових бірж є:

1) "Зведення" продавців і покупців цінних паперів;

2) Визначення курсів цінних паперів;

3) Сприяння переливу капіталу з одних галузей в інші;

4) Визначення ділової активності.

Об'єктивною причиною існування позабіржового ринку є той факт, що багато фірм-емітентів не можуть із-за різних причин потрапити на біржу, так як показники їх діяльності не відповідають вимогам реєстрації на біржі. В сучасних умовах в позабіржовому обігу перебуває переважна частина всіх цінних паперів. Це акції невеликих фірм традиційних галузей, акції великих нових компаній що працюють в новітніх галузях економіки та мають великі потенційні можливості перетворитися в майбутньому у величезні корпорації, цінні папери кредитних інститутів, облігації корпорацій, державні та муніципальні боргові цінні папери, нові випуски акцій та інше. Позабіржовий ринок можна поділити на дві частини:

організаційно оформлений та неорганізований („вуличний", дилерський). Значення дилерського ринку в різних країнах не однаковий. Дилери, як правило, спеціалізуються на різних інструментах: одні торгують акціями, інші облігаціями корпорацій, ще інші - державними цінними паперами, купуючи певну кількість відповідних цінних паперів як запас, котрий потім розпродують, виходячи з ринкової кон'юнктури. Ціни на вуличному ринку встановлюються в ході перего­ворів між продавцем і покупцем, посередником виступає дилер.

Організований позабіржовий ринок в Україні представляють дві торгівельно-інформаційні системи: „ Перша фондова торгівельна система" - „ Технічний центр,,ПФТС"(ПФТС) на яку припадає найбільша питома вага укладених на організованому ринку угод - 95,97% та „ Південноукраїнська торговельно-інформаційна система - „ Південь-Сервер "(ПТІС) - 0,02%.