Антропогенний вплив на атмосферу

Атмосферне повітря виконує складну захисну екологічну функцію, оберігаючи Землю від абсолютно холодного Космосу і потоку сонячних випромінювань. В атмосфері йдуть глобальні метеорологічні процеси, формуються клімат і погода. Атмосфера має здатність до самоочищення. Воно відбувається при вимиванні аерозолів із атмосфери опадами, турбулентному перемішуванні приземного шару повітря, відкладення забруднених речовин на поверхні землі і т. д. З причини забруднення в даний час функції самоочищення порушені, завдяки порушенню озонового шару атмосфери.

Так, антропогенне забруднення пов'язане з викидом забруднюючих речовин у процесі діяльності людини і перевершує за масштабами природне забруднення. За агрегатним станом викиди шкідливих речовин в атмосферу класифікуються: 1) на газоподібні (діоксид сірки, оксид азоту, оксид вуглецю, вуглеводні); 2) рідкі (кислоти, луги, розчини солей); 3) тверді (канцерогенні речовини, свинець, органічна та неорганічна пил, сажа, смолисті речовини).

При хімічному забрудненні найпоширенішими речовинами, такими, що забруднюють атмосферу, є CO (оксид вуглецю), SO2 (діоксид сірки), NOx, CnHm і пил (тверді частинки). На їх частку припадає 98 % у загальному обсязі викидів шкідливих речовин. Вони утворюються в результаті спалювання палива (як продукти повного (CO2) і неповного згоряння) в промислових та побутових установках, допалювання відходів, випаровування нафтопродуктів, здійснення технологічних процесів на підприємствах машинобудування, приладобудування, металургії, автотранспорту, теплоенергетики, нафтопереробки, хімічної промисловості та інше [6;ст.58].

Крім перерахованих забруднювачів в атмосфері великих міст таких як, Одеса, Ізмаїл, Запоріжжя, Донецьк, Херсон та інших і селищ спостерігається ще більше 70 найменувань шкідливих речовин, серед яких – формальдегід, фтористий водень, сполуки свинцю, аміак, фенол, бензол, сірковуглець. Найбільш небезпечне забруднення атмосфери – радіоактивне, обумовлене глобально розподіленими довгоживучими радіоактивними ізотопами – продуктами випробувань ядерної зброї, викидами в атмосферу з діючих АЕС при нормальній експлуатації.

Ще одна форма забруднення – це теплове, тобто локальне надлишкове надходження тепла від антропогенних джерел. Ознакою теплового (термічного) забруднення атмосфери служать так звані термічні зони, наприклад, "острів тепла" в містах, потепління водойм.

Якщо розглядати детальніше, то в процесі спалювання твердого або рідкого палива в атмосферу виділяється дим, що містить продукти повного (діоксид вуглецю і пари води) і неповного згоряння (оксиди вуглецю, сірки, азоту, вуглеводні). Сучасні ТЕС потужністю 2,4 млн кВт витрачає до 20 тис. т вугілля на добу і викидає в атмосферу в добу 680 т SO2 і SO3, 120-140 т твердих частинок (зола, пил, сажа), 200 т оксидів азоту. Це такі як Каховська, Запорізька, Криворізька ТЕЦ, які щороку приносять колосальну шкоду навколишньому середовищу [12;ст.208].

Переклад установок на рідке паливо (мазут) знижує викиди золи, але практично не зменшує викиди оксидів сірки та азоту. Найбільш екологічне газове паливо, яке в 3 рази менше забруднює атмосферне повітря, ніж мазут і в 5 разів менше, ніж вугілля.

Іншими джерела забруднення повітря токсичними речовинами є речовини на АЕС – це радіоактивний йод, інертні радіоактивні гази і аерозолі. Великий джерело енергетичного забруднення атмосфери – опалювальна система жител (котельні установки) дає мало оксидів азоту, але багато продуктів неповного згоряння, присутніх у високих концентраціях поблизу котельних установок із-за невеликої висоти димових труб. Як приклад, можна навести на території Причорноморської низовини такі АЕС як: Южноукраїнська в Миколаївській області та Запорізька.

Інша можлива причина – це збільшення кількості автомобілів, у тому числі несправних. В районі налічуються десятки тисяч автомобілів, які спалюють величезну кількість нафтопродуктів, істотно забруднюючи атмосферне повітря, насамперед у великих містах. Вихлопні гази двигунів внутрішнього згорання (особливо карбюраторних) містять величезну кількість токсичних сполук – бенз(а)пірену, альдегідів, оксидів азоту і особливо небезпечних сполук свинцю. Найбільшу кількість шкідливих речовин у складі відпрацьованих газів утворюється при невідрегульованій паливній системі автомобіля. Правильна її регулювання дозволяє знизити їх кількість у 1,5 рази, а спеціальні нейтралізатори знижують токсичність вихлопних газів в 6 і більше разів [19;ст.371].

Крім того, можна назвати такі галузі, сприяють забрудненню атмосфери регіону: видобуток та переробка мінеральної сировини, наприклад, в Донецькій, Запорізькій областях, нафто заводи в Херсонській області, спалювання сміття і горіння порід у відвалах; у сільському господарстві: тваринницькі та птахівницькі ферми, розпилення пестицидів і т. д.

Відомо, що при виплавці однієї тонни сталі в атмосферу викидається 0,04 т твердих часток, 0,03 т оксидів сірки до 0,05 т оксидів вуглецю, а також невеликі кількості небезпечних забруднювачів – марганцю, свинцю, фосфору, миш'яку, парів ртуті.

Значні викиди відхідних газів і пилу, що містять токсичні речовини, відзначаються при доменному та феросплавному виробництвах, на заводах кольорової металургії.

Отже, в цілому, якщо судити за офіційними даними, рівень забруднення атмосферного повітря в нашій країні, та зокрема в районі Причорноморської низовини особливо в містах, залишається високим, незважаючи на значний спад виробництва.