Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Кліматичні умови низовиниЯк відомо, клімат — це характерний для конкретної території багаторічний режим погоди, зумовлений сонячною радіацією, її перетвореннями у діяльному шарі земної поверхні та пов'язаною з нею циркуляцією атмосфери й океанів. Оскільки це визначення ґрунтується на генетичних принципах і пов'язане з певним регіоном, то це буде регіональний клімат. Кліматоутворюючі фактори, до яких належать сонячна радіація, циркуляція атмосфери й океану, мають не регіональний, а глобальний масштаб. Регіональний клімат — одна з просторових реалізацій глобального. У кліматичну систему об'єднують атмосферу, гідросферу, літосферу, кріосферу та біосферу. Клімат степової зони помірно континентальний, посушливий. Річний радіаційний баланс змінюється від 4100 (на півночі) до 5320 МДж/м2 (на півдні). Завдяки цьому степова зона має найбільші теплові ресурси. Безморозний період триває 160—220 днів. Середні річні температури повітря змінюються з північного сходу на південний захід від +7,5 до +11 °С. Пересічна т-ра січня —4, —5°. Сніговий покрив малопотужний і нестійкий. Літо сухе і жарке з пиловими бурями. Пересічна т-ра липня +20, + 22°. Опадів 350—400 мм на рік [5;ст.380]. Річні суми опадів зменшуються від 450 мм (на півночі) до 350 мм (на півдні). Характерною особливістю степових ландшафтів є висока випаровуваність (від 700 до 1000 мм). Через недостатнє атмосферне зволоження густота річкової мережі незначна: 0,08—0,05 км/км2. Стік формується за рахунок талих снігових вод. Найбільша тривалість сонячного сяйва спостерігається в Криму та на узбережжях Чорного й Азовського морів – від 2150 до 2450 годин, але максимальне сонячне сяйво буває у горах Криму — до 2453 годин на рік. Найбільш сонячними є травень — серпень, коли тривалість сонячного сяйва на півдні та в Криму становить 70—75 % від можливої, а найменш сонячними є листопад — лютий — 17—32 %. Відомо, що протягом року найбільша мінливість тривалості сонячного сяйва спостерігається влітку, а найменша — взимку. Також важливою характеристикою тривалості сонячного сяйва є її добовий хід. Наприклад, улітку сонячне сяйво з'являється вже з 4—5 години і триває до 19—20, а взимку — з 7—8 до 16— 17 години. Відповідно до добового ходу хмарності максимум повторюваності сонячного сяйва влітку можливий до полудня (з 10 до 13 години), а взимку — після полудня (з 12 до 13). Найбільша повторюваність сонячного сяйва протягом року спостерігається о 11 — 12 або 12—13 годині [15]. Цікаво, що за допомогою ресурсів сонячної радіації здійснюється забезпечення нагріву ґрунту й атмосфери, випаровування вологи рослинами. За участю сонячної радіації також відбувається фотосинтез. Ресурси сонячної енергії в Україні можна раціонально використовувати в теплий період року. Зміни сонячної активності, що реєструвалися здавна, мають визначальне значення для життя на Землі. Особливістю сонячної активності є и циклічність. Циклічні та спонтанні зміни окремих компонентів сонячного випромінювання, особливо вияви сонячних спалахів, спричинюють зміни магнітного поля Землі, магнітні бурі, впливають на метеорологічний і загальний стани біосфери. У Кримських горах радіаційний баланс протягом року зменшується на 25 МДж/м2 на кожні 100 м зі збільшення висоти. Зі зменшенням радіаційного балансу в горах змінюються певні характеристики термічного режиму. Наприклад, невчасно відбувається зміна температури повітря та зменшується тривалість періодів з різною температурою. Взимку в горах часто трапляються температурні інверсії, тому вертикальний градієнт температури в січні зменшується до 0,1—0,3 °С на 100 м. Стосовно впливу на формування клімату даного району відіграє роль морів та внутрішніх вод, то він також має низку особливостей. Радіаційні властивості суходолу і моря зумовлюють формування термічних контрастів у прибережній смузі, що змінюють свій знак протягом доби. Денна температура на узбережжях Чорного й Азовського морів улітку нижча на 3,0—3,4 °С, але ця відмінність поступово зменшується до 0 °С углиб суходолу на 4—10 км. Нічна температура на узбережжі вища на 3,0—5,0 °С, і так само різниця зменшується до 0 °С на відстані 6—10 км. У теплий період року в прибережних районах виникає місцева циркуляція атмосфери — бризи. Морський бриз поширюється вглиб суходолу до 30—40 км, а береговий — углибину моря до 20—ЗО км. Бризи, у свою чергу, впливають на радіаційний режим приморської смуги. На півдні Степу взимку відчувається вплив теплого Чорного моря у смузі шириною до 140—280 км. Мілководне Азовське море замерзає, тому його вплив поширюється на значно меншу відстань — до 90—120 км [17;ст.112]. Дуже важливим фактором, який впливає на клімат Причорноморської низовини також є вплив ґрунтового та рослинного покривів. Як відомо, на рівнинній території поступово відбувається зміна співвідношення тепла і вологи, що зумовлює формування ґрунтів, розвиток певних геохімічних процесів та умови існування рослин. Отже, південь України зайнятий Причорноморською низовиною та рівнинним Кримом. Причорноморська низовина – це рівнина, розташована смугою до 120-150 км вздовж Чорного й Азовського морів від гирла Дунаю на заході до р. Кальміусу на сході., що мають свої різноманітні географічні, геоморфологічні, кліматичні особливості, які притаманні цій території України.
|