Схема аналізу виховного впливу особистості вчителя в процесі навчальної діяльності

1. Дата, школа, клас, вчитель, предмет, тема.

2. Емоційна насиченість уроку. Прояв і формування вищих почуттів – інтелектуальних, моральних, естетичних:

а). Формування внутрішньої мотивації учіння, позитивного ставлення учнів до навчання як до свого громадського обов’язку;

б). Прояви пізнавальної зацікавленості та засоби, якими вчитель викликав їх;

в). Розвиток моральних якостей учнів.

3. Настрій вчителя і учнів під час уроку. Емоційний стан вчителя та ставлення учнів до нього.

4. Формування і розвиток вольових рис характеру учнів (дисциплінованості, витримки, наполегливості, володіння собою тощо). Прояв вольових рис характеру.

5. Прояви та розвиток загальних і спеціальних здібностей учнів Врахування вчителем "мисленнєвого" та “художнього” типу розумової діяльності учнів та інших особливостей пізнавальних процесів.

6. Виховне значення індивідуального підходу до учнів під час уроку.

а) індивідуальна робота з дітьми у яких слабка нервова система (розвиток впевненості у своїх розумових та фізичних силах, заохочення активності, поступове включення в діяльність. що вимагає подолання труднощів);

б) підхід до учнів з перевагою процесів збудження (засоби, що спонукають стримувати себе, розвивають уміння володіти собою, стимулюють потребу у точних та спокійних рухах тощо);

в) робота із школярами, у яких недостатня рухливість нервових процесів (тренування переходу від однієї діяльності до іншої, розвиток активності, ініціативи);

г) привчання дітей не тільки швидко, але і акуратно, точно виконувати всі завдання, робити не тільки те, що цікаво, а й не цікаве завдання виконувати сумлінно.

7. Чи впливають відповіді школярів на подальші дії та слова вчителя?

Методичні рекомендації щодо використання методу аналізу продуктів діяльності в навчально-виховному процесі

Аналіз продуктів діяльності є методом психологічного дослідження, що дозволяє знизити суб’єктивізм спостереження. У даному випадку дослідник має справу із об’єктивними, матеріально зафіксованими і тому стабільними фактами. Джерелом інформації можуть виступати продукти діяльності (твори, матеріали контрольних робіт, конспекти, чернетки учбові завдання), різного роду документи, рукописи, щоденники тощо. Наприклад, аналіз письмових робіт учнів з різних предметів допомагає встановити спрямованість інтересів, їх стійкість та дієвість, уважність учня. Вони свідчать також про рівень здібностей учня. Навіть сам вигляд зошитів учня може говорити про його охайність, дисциплінованість або недбалість, незібраність тощо.

Вимоги до використання методу аналізу продуктів діяльності:

1. Для аналізу особенностей учбової діяльності учнів студенту потрібно проаналізувати:

– зошит школяра за предметом спеціальності студента (якщо можливо);

- зошит з іншого учбового предмету.

2. Необхідно використати такі критерії аналізу:

1) правильність виконання завдань, кількість виправлених та невиправлених помилок при їх виконанні;

2) акуратність виконання;

3) якість виконання (за оцінками вчителя);

4) наявність особливих деталей при виконанні завдання (графічні доповнення, незавершеність завдання, відсутність записів тощо).

Проаналізуйте у 3-х учнів зошити для письмових робіт з різних предметів і на підставі аналізу складіть характеристику учнів як суб’єктів учбової діяльності (використати дані табл. 1.7).

Таблиця 1.7

Date: 2016-05-18; view: 691; Нарушение авторских прав