Особливості методу спостереження

Метод спостереження – цілеспрямоване і планомірне вивчення предметів і явищ об’єктивної дійсності, засноване на їх безпосередньому сприйманні.

Студенти повинні враховувати, що загальна процедура спостереження складається з наступних процесів:

1) визначення завдання і цілі (для чого, з якою метою?);

2) вибір об'єкта, предмета і ситуації (що спостерігати?);

3) вибір способу спостереження, найменш впливає на досліджуваний об'єкт і найбільш забезпечує збір необхідної інформації (як спостерігати?);

4) вибір способів реєстрації спостережуваного (як вести записи?);

5) обробка та інтерпретація отриманої інформації (який результат?).

Студенти – практиканти застосовуватимуть на практиці безпосереднє спостереження, коли спостерігач і об'єкт спостереження перебувають у безпосередньому контакті і взаємодії.

Для забезпечення об'єктивності отриманих даних важливо, щоб досліджувані не знали, що за ними спостерігають, оскільки втрачається природність їх поведінки. Необхідно також, щоб сам спостерігач не втручався у діяльність досліджуваних, не впливав на їх поведінку, не регулював психічне явище, що вивчається, не давав оцінки.

Переваги методу:

1. Багатство зібраних даних (можливий аналіз вербальної інформації, дій, рухів, вчинків).

2. Збережена природність умов діяльності.

3. Допустимо використання різних технічних засобів.

4. Не обов’язковим є отримання попередньої згоди досліджуваних.

До недоліків методу спостереження можна віднести наступні:

1. Метод є досить суб’єктивним (результати залежать від досвіду, кваліфікації, інтересів, наукових поглядів дослідника).

2. Неможливо контролювати ситуацію, вмішуватися в хід подій без їх зміни.

3. Значні витрати часу в наслідок пасивності спостерігача.

4. Обмеженість кола спостережуваних.

5. Матеріали спостереження досить важко піддаються математичній обробці.

Спостереження за кожним пізнавальним процесом проводити на окремому уроці. Протокол спостережень можна вести за такою формою (див. Табл. 1.5):

Табл.1.5