Європейський центральний банк(ЄЦБ) несе відповідальність за вироблення та втілення економічної та монетарної політики ЄС

1. Разом з національними центральними банками країн-членів ЄС він утворює європейську систему центральних банків (ЄСЦБ). Одне знайголовніших його завдань – зберегти цінову стабільність в зоні євро і, таким чином, забезпечити купівельну спроможність євро. Європейський центральний банк є суб'єктом права. Лише він може давати дозвіл на емісію євро. Він є незалежним у здійсненні своїх повноважень та в управлінні своїми фінансами. Установи, органи, служби та агенції Союзу та уряди держав-членів поважають цю незалежність.

Правовою основою функціонування ЄЦБ і ЕСЦБ виступають Римський договір 1957 про функціонування Європейського Союзу, який набув чинності 1 січня 1958 і Маастрихтський договір 1992 про Європейський Союз, який набув чинності 1 листопада 1993.

У науковій літературі дані договори отримали назву установчих документів. До теперішнього часу обидва документи доповнені і змінені цілим рядом нових договорів, укладених в рамках ЄС.
І система вищезазначених договорів, і Статут виступають як юридичні акти первинного законодавства ЄС (primary community legislation). Поряд з ними до актів, що регулюють правовий статус і функціонування ЄСЦБ та ЄЦБ, відноситься ціла група актів вторинного законодавства ЄС (secondary community legislation), які включають регламенти (regulations), рішення (decisions), рекомендації (recommendations) і висновку (opinions) ЄЦБ, а також інтрасистемні угоди в рамках ЄСЦБ з внутрішніх питань між ЄЦБ і НЦБ. Крім цього, ст. 14 (3) Статуту згадує «вказівки та інструкції» (guidelines and instructions), які ЄЦБ має право застосовувати до центральних банків держав - членів ЄС, що входять в ЄСЦБ.

Інституційна структура ЄСЦБ та ЄЦБ виглядає наступним чином. У структуру ЕСЦБ входять новостворений ЄЦБ і раніше існуючі НЦБ всіх держав-членів. Хоча останні зберігають свою первісну організаційно -правову форму чи то у вигляді приватної компанії або у вигляді державної установи, тим не менше, їх статути повинні відповідати вимогам європейського права, особливо щодо їх незалежного статусу. Акції, складові акціонерного капіталу ЄЦБ, знаходяться у власності НЦБ (ст. 28 (2) Статуту). Капітал ЄЦБ формується НЦБ всіх держав - членів ЄС. В даний час він становить 5760652408 євро. Квота кожного НЦБ розраховується виходячи з показника (частки) чисельності населення і ВВП даної держави - ​​члена в загальній чисельності населення і ВВП Союзу в цілому. В силу того, що більшість центральних банків держав - членів ЄС належить самим державам (велика частка державної участі є і в центральних банках, що функціонують у формі приватних компаній), така структура капіталу ЄЦБ призводить до того, що непрямими власниками ЄЦБ виступають уряди держав - членів ЄС.

Однак, незважаючи на те, що ЄЦБ виступає як загальна дочірня організація центральних банків держав - членів, останні зобов'язані підкорятися рішенням ЄЦБ, прийнятим в рамках його предметної компетенції як основної структурної ланки ЄСЦБ.

компетенція та порядок прийняття рішень Європейським Центральним Банком.

Європейський центральний банк разом з національними центральними банками складають Європейську систему центральних банків (ЄСЦБ). Європейський центральний банк разом з національними центральними банками держав-членів, валютою яких є євро, які становлять Євросистему, провадять монетарну політику Союзу. ЄСЦБ управляється керівними органами Європейського центрального банку. Першорядною ціллю ЄСЦБ є підтримання цінової стабільності. Без шкоди цій цілі ЄСЦБ підтримує загальні економічні політики в Союзі для того, щоб сприяти досягненню цілей Союзу.

Європейський центральний банк є суб'єктом права. Лише він може давати дозвіл на емісію євро. Він є незалежним у здійсненні своїх повноважень та в управлінні своїми фінансами. Установи, органи, служби та агенції Союзу та уряди держав-членів поважають цю незалежність.

У межах сфер, що входять до його відповідальності, Європейський центральний банк проводить консультації щодо всіх запропонованих актів Союзу та всіх пропозицій щодо регулювання на національному рівні та може надавати свої висновки.

До складу Керівної ради Європейського центрального банку входять члени Правління Європейського центрального банку та керівники національних центральних банків держав-членів, валютою яких є євро. До складу Правління входять Голова, Заступник голови та чотири інші члени.

Кожному члену Керуючої ради ЄЦБ належить один голос, рішення приймаються простою більшістю голосів, за кількома винятками (ст. 10 (2) Статуту). Ці винятки стосуються вирішення фінансових питань (формування капіталу ЄЦБ, передачі валютних резервів від НЦБ до ЄЦБ, розподілу валютного доходу НЦБ, а також прибутків і збитків ЄЦБ).
Ще один виняток з принципу голосування простою більшістю голосів стосується схвалення «інших інструментів валютного контролю», прямо не позначених в Статуті, або внесення поправок в текст чинного Статуту. Такі рішення приймаються одноголосно (ст. 40 (3) Статуту). Право голосу здійснюється особисто. Для того щоб Рада керуючих мала можливість проводити голосування, встановлюється кворум у 2 / 3 членів, які мають право голосу. Якщо кворум не досягнуть, то Президент ЄЦБ має право скликати позачергове засідання, на якому рішення можуть прийматися за відсутності даного кворуму. Засідання Керуючої ради проводяться не рідше 10 разів на рік і є конфіденційними (ст. 10 (4) і 10 (5) Статуту). Слід зазначити, що і в Керуючій раду, і у Виконавчому комітеті Президент ЄЦБ володіє правом вирішального голосу (ст. 11 (5) Статуту).

Голову, Заступника голови та інших членів Правління призначає Європейська Рада, діючи кваліфікованою більшістю, з-поміж осіб, які мають визнаний статус та досвід професійної діяльності в монетарних або банківських питаннях, за рекомендацією Ради після проведення консультацій з Європейським Парламентом та Керівною радою Європейського центрального банку. Їхній строк перебування на посаді становить вісім років без права переобрання. Лише громадяни держав-членів можуть бути членами Правління.

Голову Європейського центрального банку запрошують взяти участь у засіданнях Ради, коли вона обговорює питання, що стосуються цілей та завдань ЄСЦБ.

Європейський центральний банк направляє річний звіт про діяльність ЄСЦБ та про монетарну політику як попереднього, так і поточного року до Європейського Парламенту, Ради та Комісії, а також Європейської Ради. Голова Європейського центрального банку представляє цей звіт Раді та Європейському Парламенту, які можуть на цій підставі провести загальне обговорення.

Голову Європейського центрального банку та інших членів Правління на запит Європейського Парламенту або за їхньої власною ініціативою можуть заслуховувати компетентні комітети Європейського.

55. Консультативні органи ЄС

До допоміжних інституцій Європейського Союзу, наділених дорадчо-консультативними функціями відносяться два наступних органи:

1. Економічний і соціальний комітет. Консультативний орган ЄС, що спостерігає за функціонуванням єдиного внутрішнього ринку. Комітет складається з 344 членів, які представляють різні сфери економіки і соціальні групи і незалежні у виконанні своїх обов'язків. (див. детальніше)

2. Комітет регіонів. Консультативний орган Ради ЄС і Комісії, який готує висновки з усіх питань, що зачіпає інтереси регіонів. Комітет складається з 344 членів - представників регіональних і місцевих органів, повністю незалежних у виконанні своїх обов'язків. (див. детальніше).

Відповідно до Договору про функціонування ЄС