Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Казки для казкотерапії
Опрацьовуючи це питання, варто охарактеризувати різні види казок, які використовують у процесі казкотерапії. За Т. Зінкевич-Євстігнєєвою, казкотерапевтична дія будується з використанням п'яти видів казок:
· Дидактичні казки
· Психотерапевтичні казки
· Психокоректуючі казки
· Медитативні казки
· «Художні казки»
Усі вони вирішують по-різному такі завдання освітньо-виховного процесу:
- розвиток уваги (слухової та зорової) і вміння максимально концентруватися на тому, що відбувається;
- розвиток спостережливості й зорової пам'яті;
- розвиток аналітичних здібностей, тобто вміння порівнювати, узагальнювати, знаходити причинно-наслідкові зв'язки;
- розвиток і вдосконалення вербальної мови (дитина навчається дохідливо й правильно формулювати свої думки);
- розвиток здібності до глибокого образного мислення, а також розвиток фантазії й творчої уяви, тобто формування естетичних почуттів;
- зняття емоційної й фізичної напруги;
- розвиток уміння швидко переключатися з активної діяльності на пасивну;
- уміння відчувати й сприймати навколишній світ, співпереживати іншим і приймати відповідальність за свої дії;
- розвиток самоповаги й почуття поваги до оточуючих;
- розвиток уміння взаємодіяти з оточуючими, вдосконалення комунікативних навичок.
Варто детально зупинитися на усіх видах казок. «Художні казки» -це внутрішній термін в казкотерапії. До художніх казок Т. Зінкевич-Євстигнєєва відносить казки, створені багатовіковою мудрістю народу, і авторські історії. Власне, саме це і прийнято називати казками, міфами, притчами, історіями. У художніх казках є і дидактичний, і психокоректуючий, і психотерапевтичний, і навіть медитативний аспекти. Художні казки створювалися зовсім не для процесу психоконсультування, проте успішно йому служать.
Іноді спостережливі батьки і педагоги помічають, що у визначеному місці казки у дитини якось по-іншому блищать очі, темп дихання стає швидшим, рожевіють щоки. Певні казкові події виявляються для неї значущими і хвилюючими. Можливо, все це прояв внутрішнього процесу набуття життєвого досвіду, опосередкованого казкою?
Слухаючи казку, дитина «вбирає» філософські сенси, стилі взаємин і моделі поведінки, потім розігрує це з друзями. Причому всі процеси осмислення протікають на несвідомо-символічному рівні.
Очевидно, певна історія розгортає для несвідомої дитини її внутрішні проблеми і відповідає на важливі питання. Багато разів проживаючи події казки, дитина побічно набуває значущого для себе життєвого досвіду.
Уважне спостереження за поведінкою людини (незалежно від віку) дає можливість зрозуміти, яку відповідь вона шукає в цей момент свого внутрішнього життя. Для багатьох пошук відповіді виявляється болісним ще і тому, що внутрішній простір скований для її ухвалення. Часто цей процес робить поведінку «неадекватною». Що можуть зробити в цей складний для людини момент психологи, психотерапевти, мудрі батьки і педагоги? Можливо, підібрати відповідь у відповідній казці?
Як же підібрати відповідну казку? Щоб відповісти на це питання, варто розглянути дві великі групи художніх казок:
• народні казки
• авторські казки.
Найбільш стародавні народні казки в літературознавстві називаються міфами, найдавніша основа міфів і казок – єдність людини і природи. Для нашого далекого предка природа була живою, і процес «міфотворення» і «казкотворчості» був пов'язаний з принципом «оживотворення». Саме цей принцип використовується нині, створюючи нові казки. Ожилі речі, істоти, явища природи здатні діяти самостійно. Стародавній свідомості було властиво знаходити персоналії людським відчуттям і стосункам: Любов, Горе, Журба і ін. Це явище також використовується в психолого-педагогічній практиці. За Т. Зінкевич-Євстігнєєвою, народні казки несуть надзвичайно важливі для нас ідеї:
1. Навколишній світ - живий. У будь-який момент все може заговорити з нами. Ця ідея важлива для формування дбайливого і осмисленого відношення до того, що нас оточує. Починаючи від людей і закінчуючи рослинами і рукотворними речами.
2. Ожилі об'єкти навколишнього світу здатні діяти самостійно, вони мають право на власне життя. Ця ідея важлива для формування відчуття ухвалення іншого.
3. Розділення добра і зла, перемога добра. Ця ідея важлива для підтримки бадьорості духу і розвитку прагнення до кращого.
4. Найцінніше дістається через випробування, а то, що далося дарма, може швидко піти. Ця ідея важлива для формування механізму терпіння.
5. Навколо нас безліч помічників. Але вони приходять на допомогу тільки в тому випадку, якщо ми не можемо справитися з ситуацією або завданням самі. Ця ідея важлива для формування відчуття самостійності, а також довіри навколишньому світу.
Всі ці філософські ідеї можуть обговорюватися з нашими вихованцями і клієнтами.
Наше життя багатогранне, тому сюжети народних казок різноманітні.
• Казки про тварин, взаємини людей і тварин. Діти до п'яти років ідентифікують себе з тваринами, прагнуть бути схожими на них. Тому казки про тварин краще всього передадуть маленьким дітям життєвий досвід.
• Побутові казки. Ті, хто говорять, що в казках все закінчується весіллям, і ніхто не говорить, що буде потім, помиляються. Побутові казки розповідають про мінливості сімейного життя, показують способи розв’язання конфліктних ситуацій, формують позицію здорового глузду і здорового відчуття гумору по відношенню до негод, розповідають про маленькі сімейні хитрощі. Тому побутові казки незамінні в сімейному консультуванні і при роботі з підлітками, направленій на формування образу сімейних стосунків.
• Страшні казки. Казки про нечисту силу: відьом, упирів, вовкулак і інших. У сучасній дитячій субкультурі розрізняють також і казки-страшилки. Мабуть, тут ми маємо справу з досвідом дитячої самотерапії: багато разів моделюючи і проживаючи тривожну ситуацію в казці, діти звільняються від напруги і набувають нових способів реагування.
• Чарівні казки. Найбільш захоплюючі казки для тих, кому за 6-7 років. Завдяки чарівним казкам в несвідоме людини поступає «концентрат» життєвої мудрості і інформації про духовний розвиток людини.
Робота з казками починається з аналізу, обговорення. Коли казкові сенси працюють і пов'язані з реальними життєвими ситуаціями, можна використовувати і інші форми роботи з казками: виготовлення ляльок, драматизація, малювання.
Варто детальніше зупинитися на характеристиці авторських художніх казок, які більш трепетні, образні, ніж народні. Якщо ми хочемо допомогти пацієнтові усвідомити свої внутрішні переживання, ми, напевно, виберемо авторську казку, не дивлячись на велику кількість особових проекцій (вони-то і цінні на той момент!).
Є думка, що деякі авторські казки формують негативний життєвий сценарій. Наприклад, «Русалочка» Г. Х. Андерсена може складати комплекс «жертви» і «нещасливій любові». Компанія У. Діснея навіть узяла на себе благородну функцію переписування цієї історії.
«Яскраво-червону квіточку» закладає негативний сценарій жінки, яка постійно прагне з чудовиська зробити принца, але так і залишається з чудовиськом (наприклад, п'ючий чоловік).
Але пора реабілітовувати авторів. Вони зовсім не винні в тому, що їх недоосмислена казка стала причиною неприємних переживань і життя, що не склалося. Негативний життєвий сценарій складається в тому випадку, якщо філософський, духовний сенс казки незрозумілий. Можливо, домінуюче в той момент відчуття самотності і «недолюбленості» вибрало з казки проблемний елемент для свого посилення? Тоді робота з життєвим сценарієм має бути почата з переосмислення філософського сенсу казки.
Наступний вид казки, на якому слід зупинитися – це дидактичні казки, які створюються педагогами для «упаковки» навчального матеріалу. При цьому абстрактні символи (цифри, букви, звуки, арифметичні дії і ін.) одухотворюються, складається казковий образ світу, в якому вони живуть. Дидактичні казки можуть розкривати сенс і важливість певних знань. У формі дидактичних казок «подаються» навчальні завдання.
Алгоритм дидактичної казки-завдання:
1. Створення образу казкової країни, в якій живе символ, що одухотворюються. Розповідь про вдачу, звички, спосіб життя в цій країні.
2. Руйнування благополуччя. Руйнівниками можуть виступати злі казкові персонажі (Дракон, Кощій), стихійні лиха (ураган, злива), важкий емоційний стан (нудно, тужливо, відсутність друзів).
3. Відновлення країни: щоб відновити країну, потрібно виконати певне завдання (упаковка навчального завдання).
Date: 2016-05-14; view: 615; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |