Психокорекційні казки: виправляємо поведінку малят

На особливу увагу заслуговують психокорекційні казки.Для м'якого впливу на поведінку й світогляд дитини, для подолання її психологічних проблем використовуються так звані психокорекційні казки. А галузь, їх що використовує, називається – казкотерапевтичена корекція.

Казки цього типу використовуються для коректування тих чи тих рис характеру дитини, які ускладнюють її життя. Це може бути зайва соромливість, неохайність, примхливість, хвастощі, схильність вирішувати свої проблеми за допомогою агресії... Психокорекційні казки можуть навчити дітей ввічливості, доброзичливому відношенню до оточуючих, дбайливому відношенню до природи... При цьому, вони ще й підсилюють природний творчий потенціал і творчі здібності дитини.

Вплив психокорекційних казок можна назвати «м'яким натяком» - дитині просто розповідається казка, у якій на прикладі головного героя показується, як потрібно вчинити в тій чи тій ситуації або як потрібно правильно поводитися. Дитина розуміє, що вона не самотня у своїх страхах і проблемах, інші діти, виявляється, теж можуть зазнавати подібних труднощів: вони теж бояться темряви й у них не завжди все виходить. Усвідомлення цього факту створює заспокійливу й підбадьорюючу дію. Дитина розуміє, що життєва ситуація, у яку вона потрапила, не настільки критична, як їй могло здаватися раніше, до того ж вона має навіть не один, а безліч шляхів свого успішного вирішення. Виходить, що через психокорекційні казки їй відкривається один із найголовніших життєвих секретів: світ – багатоваріантний і повний безлічі альтернатив. При цьому казкотерапія пропонує дитині можливі шляхи вирішення її проблем, тим самим багаторазово розширюючи спектр моделей поведінки.

Природно, що все це благотворно позначається на подальшому сприйнятті дитиною життя – вона починає дивитися на нього більш оптимістично і впевненіше, ніж раніше. Це допомагає перебороти:

- емоційні й поведінкові ускладнення;

- складності у взаєминах з оточуючими;

- підвищену тривожність і страхи;

- знижену самооцінку.

Сприятливий вплив психокорекційних казок відбувається в такий спосіб: казкові історії допомагають дитині побачити свої проблеми зі сторони, а виходить, і усвідомити їх. Плюс до цього в психокорекційній казці відбувається не тільки висвітлення проблем, але й обов'язково показується правильна (альтернативна) лінія повоедінки. Від агресивності, наприклад, можуть позбавити казки, що показують не тільки те, що агресія обов'язково повернеться до агресивної людини і їй же самій буде погано, але й ті, що розповідають, як потрібно поводитися, щоб жити з усіма у мирі.

Перш ніж починати працювати над тією чи тією рисою характеру дитини, непогано було б розібратися в причинах її виникнення. Чим може бути зумовлена підвищена агресивність? Бажанням привернути до себе увагу? Бажанням за щось помститися дорослому? Тягою до влади? Або ж дитина просто відчуває страх, тривогу, занепокоєння, боїться невдачі й прагне замаскувати ці почуття під брутальністю й агресивністю? До кожного із цих випадків приписується «своя» казка. Подібні питання в батьків повинні виникати і в інших випадках. Чим можуть бути зумовлені хвастощі вашої дитини? Або неохайність? Або невпевненість у собі?

Будучи своєрідним відбиттям реального життя дитини, казка дарує малюку корисний досвід, нехай навіть цей досвід буде прожитий і відчутий ним усього лише подумки. Головне, що він буде йому зрозумілий і прийнятий. Це дозволить дитині зробити «казковий» досвід частиною свого життєвого досвіду, начебто він прожив цю ситуацію в реальному житті... І, як би парадоксально це не звучало, досвід, витягнутий з казки, є навіть більш корисним (у плані осмислення й переосмислення), ніж досвід реальний, тому що він більш концентрований і зрозумілий, у той час як досвід реальний часто буває суперечливий і заплутаний.

Але все-таки найважливіше значення психокорекційних казок полягає в тому, що вони дають дітям можливість відчути підтримку й розуміння, а, виходить, і небайдужість із боку найближчих для них людей. Уже одне це додасть дитині сил і необхідної впевненості в собі.

У той же час, дорослим потрібно бути готовими до того, що видимий результат від подібних казок не буде помітний відразу, тому необхідно набратися терпіння, очікуючи змін у поведінці дитини під впливом психокорекційних історій.

Психокорекційні казки часто вигадують психологи. Але їх можуть скласти й самі батьки. Хоча, у цьому випадку, зовсім не обов'язково придумувати власні казки. Можна скористатися тим, що вже було колись створене чудовими дитячими письменниками. Наприклад, неакуратній дитині варто прочитати казки Корнія Чуковського «Федорине горе» або «Мойдодир». Але, читаючи їх, не варто вказувати дитині на подібність між нею і нечупарою з вірша – маля цілком зуміє зробити висновки самостійно. З нею потрібно просто разом обговорити казку, поговорити про неї, нічого дитині не нав'язуючи. При цьому краще не обговорювати казку відразу ж після того, як вона буде розказана: дитині обов'язково потрібно дати можливість і час на те, щоб вона могла побути наодинці із самою собою, провівши в спокійній обстановці паралелі між поведінкою героя й своєю поведінкою.

Застосування психокорекційних казок обмежене віком, звичайно їх застосовують до досягнення дитиною 11-13 років.

Батькам не потрібно боятися того, що дитина, слухаючи психокорекційні казки, відчуває зловтіху: ось, ніби, і добре, що не одному мені так погано. Аж ніяк! Дитина просто починає усвідомлювати, що в інших дітей бувають ті ж проблеми, що й у неї. А це значить, що вона не гірше інших людей, вона така ж, як і інші. Це допомагає їй позбутися від комплексу неповноцінності й знайти впевненість у собі. Але ще вона бачить, що інші діти, у яких були ті ж проблеми, змогли з ними впоратися й вийти зі скрутного стану переможцями. А це значить, що зможе й вона!

Психокорекційні казки допомагають поглянути на проблему з несподіваної сторони, що дає можливість побачити в ній позитивні моменти. Психокорекційні казки – це казки, що показують внутрішній конфлікт персонажів.