Методика організації та проведення занять з вивчення матеріальної частини багатокупольних парашутних систем

Бойова підготовка -це один з основних видів підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, що представляє собою цілеспрямований, організований процес військового навчання і виховання особового складу, злагодження (бойового злагодження) підрозділів, військових частин та їх органів управління (штабів) для виконання бойових і інших завдань відповідно до їх призначення.

Бойова підготовка,як вид підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, є основним змістом повсякденної діяльності командувачів (командирів), органів управління (штабів) і військ (сил). Вона проводиться як у мирний, так і у воєнний час і обумовлена потребами держави в якісно підготовлених військовослужбовцях, підрозділах, частинах здатних успішно виконувати покладені на них завдання.

Метою бойової підготовки є досягнення, підтримка і удосконалювання необхідного рівня військово-професійної підготовки особового складу, його фізичної витривалості, злагодженості екіпажів, розрахунків, підрозділів, частин та їх органів управління (штабів) для виконання бойових і інших задач відповідно до їх призначення.

Спрямованість бойової підготовки визначається, виходячи з принципових положень військової доктрини України, Основ (Концепції) державної політики України щодо розвитку та будівництва Сухопутних військ Збройних Сил України з урахуванням тенденцій розвитку військового мистецтва. Вона будується на строго науковій основі з використанням досвіду збройних конфліктів і навчань, перспектив розвитку організаційних форм і технічного оснащення військ (сил), а також досвіду підготовки армій іноземних держав.

Система бойової підготовки – це сукупність взаємозалежних елементів, які утворюють визначену цілісність і єдність, що функціонує в інтересах навчання і військового виховання військовослужбовців, злагодження органів управління і військ (сил) для ведення бойових дій або виконання інших задач відповідно до їх призначення.

Основними завданнями бойової підготовки є:

підтримка постійної високої бойової готовності підрозділів і частин до виконання бойових завдань (завдань за призначенням);

надання офіцерам, прапорщикам, сержантам (старшинам) твердих професійних знань і умінь, розвиток у них командирських якостей, педагогічних навичок щодо навчання і виховання підлеглих, а також навичок з управління екіпажами, розрахунками, підрозділами, частинами і вогнем при виконанні поставлених завдань і їх подальше удосконалення;

підготовка військовослужбовців до самостійного і у складі екіпажів, розрахунків, підрозділів виконання своїх посадових і спеціальних обов'язків у ході виконання бойових (спеціальних) задач і вмілому застосуванню штатного озброєння і військової техніки за бойовим призначенням;

злагодження екіпажів, розрахунків, підрозділів, частин удосконалення польової виучки;

освоєння нових зразків озброєння і військової техніки, надання особовому складу знань і навичок у проведенні технічного обслуговування і підтримки в готовності до бойового застосування, виконанні вимог безпеки;

підготовка військ (сил) до участі в збройних конфліктах і діям у складі об'єднаних угруповань з підтримки (відновленню) миру і безпеки;

перевірка в ході навчання існуючих статутних положень щодо організації і ведення бою (тактичних дій), вироблення нових способів бойового застосування військ (сил);

злагодження органів управління (штабів) підрозділів, частин, навчання умінню управляти військами (силами) у різних умовах обстановки і виконувати заходи, які забезпечують живучість органів управління (штабів);

навчання військовослужбовців строгому і точному виконанню вимог законів і загальновійськових статутів Сухопутних військ Збройних Сил України;

виховання у особового складу високих морально-бойових якостей, відчуття відповідальності за захист Батьківщини, пильності, дисциплінованості, ретельності, військового товариства;

вироблення у особового складу високої психологічної стійкості, сміливості і рішучості, фізичній витривалості і спритності, кмітливості, вміння переборювати труднощі загальновійськового бою, здатності переносити фізичні і психологічні навантаження в складних умовах обстановки;

навчання військовослужбовців виконанню норм міжнародного гуманітарного права і правил поведінки при веденні війни (у ході збройних конфліктів);

забезпечення підготовки резервів;

розробка засобів і прийомів удосконалення методичних систем навчання і виховання, окремих методів з урахуванням специфіки військ (сил), особливостей підготовки військових фахівців різного профілю;

подальша розробка і конкретизація принципів навчання і виховання відповідно до змін, які відбуваються, у житті суспільства і його Збройних Сил, з урахуванням удосконалення озброєння і військової техніки, способів бойових дій, необхідності постійного підвищення бойової готовності.

При організації і проведенні заходів бойової підготовки повинні неухильно дотримуватися наступні принципи:

відповідність спрямованості навчання державної ідеології, положенням Воєнної доктрини України;

забезпечення постійної бойової готовності підрозділів, частин до виконання бойових задач за призначенням, незалежно від тривалості їх підготовки;

вчити війська тому, що необхідно на війні;

кожен командир навчає своїх підлеглих;

наочність і максимальне наближення навчання до обстановки реального бою;

систематичність і послідовність навчання;

науковість навчання;

колективний і індивідуальний підхід до навчання;

свідомість, активність і самостійність тих, які навчаються;

єдність навчання і військового виховання.

Високий рівень бойової підготовки досягається:

знання командирами (начальниками) реального стану виучки військ, своєчасною і конкретною постановкою завдань, якісним і цілеспрямованим плануванням заходів бойової підготовки, безперервним, гнучким і оперативним керівництвом бойовим навчанням, особистою участю командувачів (командирів, начальників) у плануванні заходів бойової підготовки і навчання підлеглих;

строгим виконанням розпорядку дня, планів і розкладів занять, виключенням зривів і переносів занять, відриву особового складу від бойового навчання;

своєчасною підготовкою і всебічним забезпеченням занять, правильним вибором форм і методів навчання, використанням рекомендацій військової педагогіки і психології;

прикладним характером і практичною спрямованістю навчання військовослужбовців;

ефективним використанням навчальної матеріально-технічної бази, її розвитком, удосконаленням і підтримкою в справному стані;

вмілою організацією і проведення методичної роботи у військових частинах, постійним пошуком нових форм і методів навчання військовослужбовців, удосконаленням методичної майстерності керівників занять, узагальнення і поширення передового досвіду навчання військовослужбовців;

цілеспрямованою і безперервною виховною роботою і вмілою організацією змагань при проведенні занять;

постійним контролем за ходом підготовки військ і ефективною роботою органів військового управління (штабів) щодо надання допомоги підлеглим;

аналізом досягнутих результатів і підведення підсумків з кожною категорією тих, які навчаються;

всебічним матеріально-технічним забезпеченням бойової підготовки, повним доведенням встановлених норм до військовослужбовців.

Бойова підготовка включає:

підготовку (злагодження) органів управління (штабів);

одиночну підготовку військовослужбовців;

підготовку (злагодження) підрозділів (військових формувань), частин.

Одиночна підготовка – навчання сержантів (старшин), військовослужбовців (студентів) після їх прибуття в підрозділ (навчальний підрозділ).

Підготовка екіпажів, розрахунків, підрозділів (військових формувань), військових частин проводиться з метою забезпечення їх постійної готовності до ведення бойових дій у будь-яких умовах обстановки, відповідно до бойового призначення.

Підготовка екіпажів, розрахунків, підрозділів (військових формувань), військових частин проводиться в ході їх послідовного злагодження (бойового злагодження) в умовах максимально наближених до бойових.

Злагодження – це навчання військовослужбовців спільним діям у складі чергових змін, екіпажів, розрахунків, команд, підрозділів (військових формувань) з наступною підготовкою в складі військової частини для виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням.

Підготовка органів управління (штабів) проводиться з метою забезпечення їх готовності до планування бойових дій, підготовки військ і управлінню ними в будь-яких умовах обстановки, а також вирішення питань взаємодії і всебічного забезпечення.