Майстерні по обслуговуванню повітрянодесантної техніки

ТЕМА 9

Для зберігання повітрянодесантної техніки в складах обладнуються такі типові сховища:

• сховище людських і вантажних парашутів, парашутних приладів, десантного спорядження і запасних частин;

• сховище парашутних платформ, багатокупольних і парашутно-реактивних систем;

• сховища деталей швартування і запасних частин до парашутних платформ, парашутно-реактивних систем і засобів безплатформового десантування;

• сховище для пороху реактивних двигунів;

• сховище піротехнічних засобів;

• сховище повітрянодесантної техніки п'ятої категорії, списаної і такої, яка належить до реалізації (фондової).

Сховища, навіси і площадки за конструкцією і обладнанням повинні забезпечувати збереження повітрянодесантної техніки, зручність контролю за її якісним станом, швидкість прийняття і видачі з максимальним використанням засобів механізації.

Всі сховища повинні відповідати протипожежним нормам, мати вогнестійкі стіни і перекриття, розташовуватись на сухій місцевості, на достатній відстані від складів з пальним і заправних станцій, складів з мінеральними добривами і водойм. Дерев'яні конструкції сховищ повинні бути оброблені вогнезахисним розчином. Усі електричні розетки в місцях зберігання повітрянодесантної техніки повинні бути відключені. У місцях розташування сховищ повітрянодесантної техніки встановлюються пожежоінвентарні пости і засоби блискавки захисту.

Підлога в сховищах повинна мати тверде покриття, яке б забезпечувало використання засобів механізації вантажних робіт. Вікна в сховищах повинні легко відкриватись із середини для провітрювання приміщень. На вікнах встановлюються металеві грати. Скло вікон фарбується білою фарбою (вапном) або завішується білими завісками. Двері сховищ робляться подвійними: зовнішні - суцільними, внутрішні - решітчасті. Розміщення дверей, їх кількість і розміри повинні забезпечувати вільну і швидку евакуацію повітрянодесантної техніки у всіх випадках.

Усі сховища повинні мати справний дах, справні во­довідводи і під'їзні шляхи з твердим покриттям. Пороги зовнішніх дверей повинні запобігати проникненню води в середину сховища.

Опалення в сховищах повинно бути тільки водяне або парове. Пічне, електричне і газове опалення в сховищах використовувати забороняється. Порох та піротехнічні засоби зберігаються у неопалюваних сховищах.

Освітлення сховищ (крім призначених для зберігання пороху і піротехнічних засобів) обладнується стаціонарне електричне. Електролампи розташовуються в запобіжних ковпаках. Для аварійного освітлення використовуються переносні електричні ліхтарі. Для відключення електромережі сховищ обладнуються зовнішні вимикачі.

Сховища і територія біля них повинні постійно утримуватися в чистоті. Прибирання в середині сховищ здійснюється один раз на тиждень, а кожного робочого місця - щоденно після закінчення роботи. Біля входу у сховище обладнуються засоби для очищення взуття від бруду і снігу.

Для зручності зберігання і роботи з повітрянодесантною технікою сховища обладнуються:

• дерев'яними і металевими стандартними стелажами;

• підстелажниками для зберігання об'ємної і важкої повітрянодесантної техніки;

• шафами для зберігання запасних частин до повітрянодесантної техніки, різноманітних приладів, інструментів, ремонтних та експлуатаційних матеріалів;

• приладами для вимірювання відносної вологості і температури повітря;

• переносними драбинами, складським інвентарем та інструментом для поточної роботи з повітрянодесантною технікою;

• переносними ліхтарями;

• світломаскувальними пристроями;

• засобами механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

• протипожежним інвентарем.

У сховищах зберігання людських парашутів обладнуються місця для розміщення автомобілів і причепів із спеціальними контейнерами, а поблизу сховищ - підстелажники і стапелі для перевірки, просушування та провітрювання парашутів.

Під час організації зберігання повітрянодесантної техніки необхідно запобігати впливу на неї негативних факторів:

• сонячних променів;

• підвищеної вологості повітря;

• взаємодії повітрянодесантної техніки з кислотами, фарбами, паливно-мастильними матеріалами, а також впливу на неї парів цих речовин;

• зберігання техніки в не провітрюваних приміщеннях.

Під час зберігання повітрянодесантної техніки у сховищі забороняється:

• зберігати (навіть тимчасово) техніку та майно, які не перебувають на обліку в сховищі;

• зберігати вогне та вибухонебезпечні предмети, легкозаймисті рідини, отруйні речовини;

• завантажувати сховища понад встановлені норми;

• користуватися неперевіреними засобами вимірювання;

• захаращувати проходи між стелажами та підступи до засобів гасіння вогню;

• зберігати пошкоджену, п'ятої категорії повітрянодесантну техніку разом з справною повітрянодесантною технікою першої та другої категорій

• обладнувати кабінети і побутові приміщення;

• харчуватись у сховищі і зберігати в ньому продукти харчування.

Організація і порядок зберігання повітрянодесантної техніки та майна на складах у з'єднаннях (частинах) на протязі усього періоду зберігання повинні забезпечувати:

• повне збереження повітрянодесантної техніки та майна від псування і крадіжок;

• високоякісний стан повітрянодесантної техніки та майна і повну придатність його до використання за прямим призначенням без проведення ремонту або будь-яких дороблень з вини складу;

• комплектність повітрянодесантної техніки та майна згідно з комплектувальними документами, які до неї додаються;

• доцільне використання складської ємності при найменших витратах праці і матеріальних засобів на утримання повітрянодесантної техніки та майна;

• систематичну і планомірну заміну повітрянодесантної техніки та майна більш ранніх строків виготовлення (ремонту) зразками більш пізнього виготовлення (ремонту) для того, щоб на зберіганні постійно знаходилась повітрянодесантна техніка та майно з найбільшим строком зберігання;

• високу оперативність приймання й укладання майна, що надходить на зберігання, швидке знаходження його у сховищі для видачі та відбору на відправлення, швидку евакуацію майна за необхідності.

Для забезпечення високоякісного збереження повітрянодесантної техніки та майна необхідно:

• правильно і розважливо проводити вибір місця для зберігання повітрянодесантної техніки та майна і його розміщення в місцях зберігання;

• технічно грамотно визначати повітрянодесантну техніку та майно, які потребують режимного зберігання за температурою і вологістю;

• технічно обґрунтовано розподіляти сховища за видами повітрянодесантної техніки та майна;

• не допускати завантаження опалюваних і неопалюваних складських приміщень повітрянодесантною технікою та майном, які можна і потрібно зберігати під навісами і на відкритих площадках;

• раціонально використовувати обсяги і площі сховищ та правильно проводити укладання повітрянодесантної техніки та майна на стелажах і в штабелях;

• суворо, планомірно і технічно кваліфіковано проводити встановлені даним Керівництвом огляди повітрянодесантної техніки та майна, технічно грамотно визначати дефекти і своєчасно усувати їх;

• точно додержуватися правил зберігання повітрянодесантної техніки та майна, своєчасно виконувати вимоги що­до догляду за ними й вживати запобіжних заходів щодо забезпечення постійної справності, збереженості повітрянодесантної техніки та майна.

Повітрянодесантна техніка на складі з'єднання (частини) зберігається тільки в комплекті, суворо за номенклатурами та категоріями.

Парашути людські, вантажні, парашутно-десантна тара, засоби десантного спорядження, закріплені за підрозділами та підготовлені до десантування, зберігаються у спеціальних контейнерах, обладнаних на автомобілях або автомобільних причепах. Парашути і контейнери повинні бути опечатані печатками командирів підрозділів, а причепи, крім того, ще й печаткою начальника складу. На задніх стінках чохлів (тентів) контейнерів, у центрі, кріпляться круги діаметром 300 мм з позначенням на них літери підрозділу та кількості парашутів.

Для зберігання незакріплених парашутів, запасних частин і іншого майна на складі встановлюються стелажі, які повинні забезпечувати надійне зберігання матеріальних засобів та зручність роботи з ними. Для виготовлення стелажів використовуються сухі, стругані дошки товщиною 40-60 мм, відстань по висоті між полицями стелажів повинна бути: для людських парашутів - 55 см, для багатокупольних парашутних систем - 80 см. Нижні полиці повинні бути на відстані 20-25 см від підлоги. На кожному стелажі, контейнері або окремому місці зберігання повітрянодесантної техніки потрібно мати стелажний ярлик або опис матеріальних засобів.

Місця зберігання людських парашутів на стелажах і в контейнерах нумеруються порядковими (стелажними) номерами, які закріплюються за підрозділами та наносяться на переносні сумки, ранці парашутів, парашутні прилади і на обкладинки паспортів.

Парашути та парашутні системи, не закріплені за підрозділами, укладаються в переносні сумки на складське зберігання і розміщуються на стелажах в один ряд за типа­ми і роками виготовлення.

Універсальні деталі швартування, запасні частини (ЗІП 1:10) зберігаються в комплектах разом з платформами і парашутно-реактивними системами.

Парашутні платформи і системи, які надійшли на склад частини з підрозділів, доукомплектовуються згідно з комплектувальними відомостями формулярів.

Зберігання парашутних платформ та парашутно-реактивних систем на складах у розукомплектованому вигляді забороняється.

Спеціальні швартовні засоби, запасні частини (ЗІП 1:10) до платформ і парашутно-реактивних систем зберігаються у комплектах у заводській укупорці, на підстелажниках. Якщо виникла необхідність, ЗІП розукомплектовується, запасні частини, які входять до нього, оприбутковуються за актом комісії, зберігаються і витрачаються за номенклатурами.

Порохові заряди, петарди, дистанційні трубки, піропатрони та інші піротехнічні засоби зберігаються в спеціально обладнаних сховищах у герметичній заводській укупорці, укладеними в штабелі за видами, партіями та роками виготовлення. Зберігання порохових зарядів в одному приміщенні з піротехнічними засобами та підривачами забороняється.

Штабелі з пороховими зарядами, підривачами та піротехнічними засобами нумеруються порядковими номерами. Номери вивішуються на видному місці.

Партії в штабелі розділяються чіткими, добре видимими стрілами, кожна партія повинна мати штабельний ярлик.

Ящики в штабелі укладаються кришками доверху, а трафаретними написами в бік робочого проходу. Стійкість штабелів досягається за допомогою прокладок з рейок та брусків. Кріплення прокладок до ящиків цвяхами забороняється.

У кожній партії може бути тільки один неповний ящик, який зберігається зверху штабеля з боку робочого проходу. Неповні ящики пломбуються, на кожному з них наноситься напис «Неповний» та вказується кількість виробів у ящику.

Дозволяється тимчасове зберігання пороху, піротехнічних засобів та підривачів у штабелях на відкритих площадках, обладнаних на території складів артилерійського озброєння та боєприпасів, з додержанням усіх перелічених правил зберігання. Штабелі на площадках укладаються на підкладки висотою 20 - 30 см та вкриваються брезентами. Навколо площадок обладнуються водовідвідні канави.

Парашутно-вантажні системи, парашутно-десантні системи (ПДСБ), а також вантажні парашути ОКС-4, крім недоторканого запасу, зберігаються в переносних сумках на стелажах в один ряд, а на підстелажниках не більше як у два ряди по висоті; платформи парашутно-вантажних систем - в штабелях не більше 10 рядів по висоті або у спеціальній тарі, укладеній вертикально. Ці парашутні системи повинні бути укладеними для застосування. Дозволяється їх зберігання змонтованими на спеціальних площадках, а парашутів ОКС-4 - безпосередньо на вантажах. Паспорти на них зберігаються в сумках, разом із виробами. Всі укладені для застосування вантажні парашути та системи опечатуються печаткою командира підрозділу.

Порохові заряди та піротехнічні засоби зберігаються відповідно до вимог щодо зберігання вибухових засобів і бойових зарядів.

Парашутно-десантні м'які мішки (ПДММ та УПДММ) зберігаються на стелажах або підстелажниках укладеними по два мішки у вантажну камеру третього. Планки жорсткості з підвісками та ременями укладаються горизонтально штабелем висотою до 2 м.

Вантажні контейнери ГК-30 (усіх модифікацій) зберігаються в переносних сумках на стелажах не більше ніж в три ряди по висоті. Контейнери, які мають прокладки з войлоку, на час зберігання обробляються нафталіном. Паспорти на контейнери зберігаються разом з ними.

Рятувальні засоби зберігаються на стелажах або в шафах, в переносних сумках в один ряд по висоті. Перед закладанням на зберігання вони обробляються тальком. Паспорти на рятувальні засоби зберігаються разом з виробами. Клапани балонів закриваються захисними чохлами та обгортаються матеріалом. Вентилі балонів пломбуються.

Парашутні прилади та автоматичні пристрої зберігаються на стелажах (підстелажниках) у заводській укупорці, або спеціальних ящиках. Прилади розкладаються за номенклатурами, категоріями і роками виготовлення.

Приладдя для укладання парашутів зберігається на стелажах за номенклатурами в комплекті або вроздріб. Похідні полотнища для укладання парашутів зберігаються у спеціальних переносних сумках на підстелажниках у штабелях висотою не більше 10 рядів.

Запасні частини до парашутів, вантажних та багатокупольних систем, парашутних платформ та парашутно-десантної тари зберігаються на стелажах або у спеціальних ящиках суворо за номенклатурами та категоріями.

Ремонтні та експлуатаційні матеріали зберігаються за номенклатурами, укладеними на полицях стелажів або в шафах. На кожному рулоні тканини або бухті шнура (стрічки) олівцем зазначається залишок матеріалу.

Ножі парашутні та стропові повинні бути законсервовані та загорнуті у пропарафінований папір і зв'язані по 5 шт. Зберігаються у металевих ящиках (шафах), які закриваються на замок і пломбуються начальником складу.

Масло мастильне 132-19 та спирт гідролізний зберігаються у скляному посуді в металевих шафах (ящиках), які зачиняються на замок. На кожну ємкість наклеюється копія паспорта.

Повітрянодесантна техніка п'ятої категорії та фондова зберігається в окремому приміщенні. За незначної кількості повітрянодесантної техніки п'ятої категорії дозволяється її зберігання на окремому стелажі. Порядок укладання повітрянодесантної техніки п'ятої категорії такий самий. Командири військових частин, начальники служб (відділень) повітрянодесантної техніки частин повинні вживати необхідні заходи щодо своєчасного списання повітрянодесантної техніки та майна п'ятої категорії або відправлення її на окремий склад за нарядами постачальних органів. Намети, брезенти і полотнища для зберігання парашутів на старті зберігаються на стелажах або підстелажниках. Такелаж до наметів (стійки, кілки і т. п.) повинен бути укладений комплектами з зазначенням номера намету, до якого вони призначені. Намети та брезенти, які були в експлуатації, перед здаванням на зберігання повинні бути вичищені, відремонтовані та повністю укомплектовані. За необхідності вони оброблюються водостійкими і противогнилосними хімічними речовинами. Металеві деталі наметів повинні бути очищені від корозії, пофарбовані або законсервовані мастилом.

Запасні частини до повітрянодесантної техніки зберігаються на стелажах (підстелажниках) або у шафах суворо за номенклатурою і категоріями. Витратні матеріали (тканини, нитки, стрічки тощо) зберігаються на полицях стелажів (шаф), розсортованими за видами та номенклатурами. Льотно-технічне обмундирування зберігається на стелажах за номенклатурами та зростом. Хутряні та вовняні предмети перед закладанням на зберігання обов'язково просушуються та пересипаються нафталіном. Куртки та штани хутряні укладаються поперек стелажів з вивернутим назовні хутром. Костюми бавовняні льотні зберігаються у пачках по 10 комплектів, шлеми, рукавички та шкарпетки усіх видів - у пачках по 10 штук (пар). Чоботи на хутрі, черевики льотні зберігаються на підстелажниках, висота штабеля має бути не більше 1 м. В усіх місцях зберігання повітрянодесантної техніки повинні бути оформлені стелажні (штабельні) ярлики. В місцях зберігання майна, яке не потребує періодичної обробки, можуть оформлятися відповідні описи. Відповідальний за своєчасне і повне оформлення ярликів та описів технік - начальник складу (начальник сховища).

Для зберігання і оброблення парашутів на площадці приземлення обладнується збірний пункт, на якому повинні бути:

• полотнища похідні П-061 із розрахунку - 1 шт. на 25 парашутів;

• намети табірні для укриття та обігрівання особового складу;

• брезенти для укриття повітрянодесантної техніки від дощу та снігу;

• прапор для збірного пункту (у нічний час - ліхтар чер­воного кольору);

• таблички з зазначенням підрозділів;

• огорожа збірного пункту.

У підрозділах зберігається тільки укомплектована і готова до десантування повітрянодесантна техніка, яка завантажена на автомобілі (автопоїзди) або змонтована безпосередньо на бойовій техніці. Автомобільний транспорт і бойові машини з повітрянодесантною технікою утримуються в спеціально обладнаних сховищах або у пристосованих приміщеннях парків.

Під час організації зберігання повітрянодесантної техніки у підрозділах основна увага приділяється створенню умов для підтримання постійної бойової готовності повітрянодесантної техніки до використання, зберігання її від пошкоджень і крадіжок, а також виключення можливості доступу осіб, які не пов'язані з її експлуатацією і зберіганням. Розміщення, охорона, протипожежне обладнання повітрянодесантної техніки проводиться згідно зі Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України командирами підрозділів і начальниками відповідних служб.

Монтаж (демонтаж) повітрянодесантної техніки на бойову техніку, а також завантаження (розвантаження) її до автопоїздів здійснюється командиром підрозділу, за яким вона закріплена, і під особистим контролем офіцера повітрянодесантної служби. Розвантажувати автомобілі та причепи для використання їх на роботах, не пов'язаних із зберіганням повітрянодесантної техніки, дозволяється тільки на підставі письмового наказу командира частини (з'єднання). Відповідальність за збереження повітрянодесантної техніки у підрозділах несуть командири підрозділів, начальники складів, в чиїх сховищах розташована повітрянодесантна техніка. Відповідальність за готовність повітрянодесантної техніки до використання, її справність і укомплектованість несуть командири підрозділів, за якими вона закріплена, незалежно від місця зберігання

Повітрянодесантна техніка для зберігання її у підрозділах укомплектовується засобами швартування, запасними частинами та експлуатаційними матеріалами на одне десантування. Деталі і матеріали із комплектів, що залишилися, здаються на склад згідно з накладними (актами), оприбутковуються в книгах (картках) основного обліку та зберігаються разом з іншими деталями за номенклатурами і категоріями.

Для заміни деталей і матеріалів, які прийшли в непридатний стан у процесі транспортування і підготовки техніки до десантування, в підрозділах створюється необхідний їх запас. Видача запасних частин та витратних матеріалів в підрозділи здійснюється зі складу повітряноде­сантної техніки частини по накладних.

Парашутні платформи, укомплектовані швартовними засобами, пакуються і завантажуються на автомобілі та причепи, вкриваються спеціальними чохлами і пломбуються печатками командирів підрозділів. Дозволяється багатокупольні системи, які змонтовані на парашутних площадках, зберігати безпосередньо на бойовій техніці, при цьому вони вкриваються спеціальними чохлами і пломбуються (опечатуються) командирами підрозділів, за якими вони закріплені.

Пакети платформ з багатокупольними системами, завантажуються в автомобілі і причепи, вкриваються чохлами (тентами), які по нижньому периметру затягуються капроновим шнуром і опечатуються командирами підрозділів, за якими закріплені парашутні платформи. Бирки з відбитками печаток розміщуються на всіх автомобілях і причепах однаково у лівому передньому кутку кузова автомобіля (причепа).

З метою виключення пошкоджень чохлів під час руху і надання автопоїздам охайного вигляду чохли в двох-трьох місцях стягуються швартовними ременями, які мають на пряжках швидкозйомні шпильки. Зайва слабина чохлів рівномірно заправляється під швартовні ремені. На передньому борту автомобіля (причепа) зліва кріпиться табличка із зазначенням підрозділу, номера автопоїзда, типу і номерів платформ, а також варіантів завантаження. Піротехнічні засоби парашутних платформ зберігаються у спеціально виготовлених металевих ящиках з розрахунку один ящик на 50 - 70 платформ. У кожен ящик укладається опис, де вказуються: тип, номер партії, кількість та дата закладання піротехнічних засобів на зберігання. Ящики з піротехнічними засобами повинні бути закриті та опломбовані техніком з парашутних приладів та автоматич­них пристроїв.

Опломбовані ящики з піротехнічними засобами зберігаються в одному з автопоїздів, який позначається двома червоними прапорцями, закріпленими на передньому борту автомобіля зліва і справа від кабіни водія.

Документи на повітрянодесантну техніку, яка закладена на зберігання у підрозділах (акт закладання, комплектувальна відомість, контрольний і вантажний листки), зберігаються в спеціальних пакетах, опечатаних печаткою командира підрозділу.

Пакети постійно зберігаються:

• на повітрянодесантну техніку, змонтовану на бойових машинах, - в сумках на спинках сидінь навідників-операторів;

• на техніку, завантажену в автомобілі і причепи, - в спеціальних кишенях, які прикріплені на задній стінці кабіни (за водієм).

Паспорти (формуляри) на повітрянодесантну техніку зберігаються:

• на людські парашути і парашутні прилади – у спеціальних ящиках, в контейнерах з парашутами (на стелажі разом з парашутами кожного підрозділу). У спеціальних кишенях парашутів зберігаються картки-замінники;

• на вантажні парашути, рятувальні засоби та вантажні контейнери - разом з виробами;

• на парашутні платформи, парашутно-реактивні і багатокупольні системи, засоби безплатформового десантування - в повітрянодесантній службі (відділенні) частини, по комплектно, в окремих сумках (пакетах), на яких наносяться номери систем (платформ) та номери бойових машин, за якими повітрянодесантна техніка закріплена.

На блоках багатокупольних систем, мішках вантажних парашутів та систем після їх укладання закріплюються бирки, в яких вказуються:

• заводські номери блоків (парашутів);

• дата його укладання;

• прізвище та підпис особи, яка проводила контроль за укладанням

Відповідальними за ведення паспортів (формулярів) та їх карток-замінників є заступники командирів підрозділів з повітрянодесантної підготовки.

Паспорти (формуляри) на повітрянодесантну техніку, яка не закріплена за підрозділами, зберігаються на складі частини разом з технікою. Відповідальним за ведення цих паспортів (формулярів) є начальник відділення (служби) повітрянодесантної техніки.

Майстерні по обслуговуванню повітрянодесантної техніки.

Доводжу до особового складу, що своєчасне і якісне проведення ремонту повітрянодесантної техніки запобігає її передчасному зносу та збільшує строк експлуатації.

Основне призначення ремонту - відновлення повітрянодесантної техніки для подальшої її експлуатації.

Для повітрянодесантної техніки встановлено два види ремонту: військовий та заводський. Військовий ремонт проводиться у майстернях з'єднань і частин, заводський - на заводах промисловості, які виробляють повітрянодесантну техніку.

Військовому ремонту підлягає повітрянодесантна техніка третьої категорії з наявністю дефектів, регламентованих інструкціями з військового ремонту кожного виду техніки.

Своєчасність та висока якість військового ремонту повітрянодесантної техніки досягається:

• правильним плануванням та повним використанням ремонтних сил та засобів;

• високою продуктивністю праці майстрів;

• дотриманням технології ремонту;

• проведенням регулярних занять з підвищення кваліфікації майстрів

Регламентні роботи з повітрянодесантною технікою проводяться у строки, зазначені в технічних описах та інструкціях з експлуатації на кожен вид техніки. Порядок проведення регламентних робіт, а також задіяні для цього сили та засоби відображаються у річних та місячних планах ремонту та технічного обслуговування повітрянодесантної техніки.

Річні плани розробляються начальником служби (відділення) повітрянодесантної техніки за місяць до початку року, що планується, а місячні - за 5 днів до початку наступного місяця.

Вихідними даними для розроблення планів ремонту та технічного обслуговування є:

• план бойової підготовки військової частини;

• наявність та технічний стан повітрянодесантної техніки;

• строки служби повітрянодесантної техніки;

• строки проведення регламентних робіт, передбачених технічними описами та інструкціями з експлуатації.

У річному (місячному) плані ремонту та технічного обслуговування повітрянодесантної техніки зазначаються:

• найменування та кількість повітрянодесантної техніки, яка підлягає ремонту та обслуговуванню у підрозділах;

• види ремонту та технічного обслуговування;

• сили та засоби, задіяні для проведення робіт;

• строки виконання робіт;

• особи, відповідальні за якість ремонту та обслуговування.

Плани ремонту та технічного обслуговування повітрянодесантної техніки розробляються начальником служби (відділення) повітрянодесантної техніки, підписуються начальником штабу та заступником командира частини - начальником повітрянодесантної служби і затверджуються командиром частини.

Затверджені річні і місячні плани є підставою для витребування запасних частин, ремонтних та експлуатаційних матеріалів та їх витрати в межах встановлених норм.

План доводиться до всіх командирів підрозділів та начальників служб частини, а витяги із нього розміщуються на щитах із документацією в складах та майстернях з ремонту і обслуговування повітрянодесантної техніки.

Для виконання ремонту та технічного обслуговування повітрянодесантної техніки у військовій частині обладнуються стаціонарні майстерні:

• ремонтна майстерня повітрянодесантної техніки (парашутів, парашутних систем та повітрянодесантного майна);