Методика навчання нападаючому удару на уроках фізичної культури з волейболу

У літературі наголошується, що перед навчанням нападаючому удару в стрибку з розгону учні з недостатньою координацією заздалегідь освоюють верхню передачу однією рукою в стрибку і обманний удар [3; 9].

Найбільша складність при освоєнні нападаючого удару полягає в тому, що школяр повинен точно розрахувати свої дії відповідно до висоти і напряму польоту м'яча і провести удар по м'ячу у вищій точці стрибка.

Більшість помилок при вивченні нападаючого удару походить від невміння займається своєчасно вийти на м'яч. Учень часто стрибає дуже рано або запізнюється із стрибком. В результаті м'яч виявляється позаду учня, далеко попереду або в стороні від нього. Такі недоліки утрудняють оволодіння правильним ударом по м'ячу і надовго затягують формування рухового навику нападаючого удару.

Тому не потрібно поспішати переходити від верхньої передачі в стрибку через сітку (атака верхньою передачею) до нападаючого удару. Необхідно спочатку міцно закріпити навик точного виходу на м'яч.

Після освоєння нападаючого удару, корисно час від часу повертатися до верхньої передачі через сітку, контролюючи швидкість і точність виходу під м'яч.

РОЗДІЛ II. ЗАДАЧІ, МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Задачі досліджень

Виходячи з поставленої мети, визначені наступні задачі дослідження:

1. У процесі вивчення науково-методичної літератури розкрити особливості методики навчання нападаючому удару у волейболі на уроках фізичної культури для учнів 12-13 років.

2. Розробити методику педагогічного контролю за ефективністю виконання нападаючого удару у волейболі на уроках фізичної культури для учнів 12-13 років.

3. Розробити методику навчання нападаючому удару у волейболі на уроках фізичної культури для учнів 12-13 років.

4. Експериментально обґрунтувати методику навчання нападаючому удару у волейболі на уроках фізичної культури для учнів 12-13 років.

Методи досліджень

Для вирішення поставлених задач застосовувався наступний комплекс методів наукових досліджень:

1. Теоретичний аналіз і вивчення літературних джерел.

2. Метод наочності.

3. Метод анкетування.

4. Метод оцінки ефективності нападаючого удару.

5. Педагогічний експеримент.

6. Метод математичної обробки даних.

Теоретичний аналіз і вивчення літературних джерел застосовувався з метою вивчення науково-методичної літератури по проблемі технічної підготовки учнів. Особливу увагу надавалося аналізу техніки і тактики нападаючого удару. Вживання методу дало можливість проаналізувати і систематизувати науково-методичні погляди по проблемі, що торкнулася, і на цьому підстава сформулювати гіпотезу, об'єкт і предмет дослідження.

У процесі роботи було оброблено 40 літературних джерел, включаючи наукові і методичні статті, монографії, автореферати дисертацій, методичні роботи.

Нагляд проводився за організацією і методикою проведення учбових занять по волейболу з учнями 12-13 років. Наголошувалися особливості вживання вправ в навчанні школярів, що підводять і підготовчих, найтиповіші помилки при виконанні нападаючого удару. Нагляд проводився по наперед розробленому плану з письмовою фіксацією помилок учнів.

Метод анкетування використовувався для фактичного збору інформації по постановці навчальної роботи з школярами, а також методиці навчання і вдосконалення нападаючого удару. За підсумками бесід і наглядів намічалися конкретні шляхи вдосконалення методики навчання нападаючому удару.

Метод оцінки ефективності нападаючого удару застосовувався з метою визначення ефективності оволодіння уміннями і навиками гри в напад, нами використовувалася випробувана методика реєстрації кількості і якості техніко-тактичних дій, розроблена М.Д. Ашибоковим [2]. В процесі дослідно-експериментальної роботи нами виявлялися наступні показники, що характеризують ефективність нападаючого удару.

1. Об'єм нападаючих ударів (кількість випадків атаки даним способом в партії).

2. Кількісний показник ефективності нападаючих ударів (та кількість атак в партії, після яких м'яч потрапляв на майданчик суперника, йшов від блоку в аут або догравався).

3. Якісний показник ефективності нападаючих ударів (відношення кількісного показника ефективності нападаючих ударів до об'єму нападаючих ударів в процентному співвідношенні).

Педагогічний експеримент проводився на базі ЗОШ № 11 м. Бердянськ з метою підтвердження висунутої гіпотези з учнями 12-13 років. В експериментальній групі (n=12) робота проводилася з упровадженням розробленої нами методики. В контрольній групі (n=13) застосовувалася загальноприйнята методика. Ефективність розробленої методики здійснювалося шляхом порівняння результатів дослідження в експериментальній і контрольній групах.

Для отримання достовірних результатів ми використовували методи математичної статистики.

Для цього визначалися наступні статистичні величини:

1) середній результат в групі

еViМ = ѕN

де еVi - сума результатів в групі експерименту

n - число учнів в групі.