Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Віршовані (римовані) уроки
Зрозуміло, віршовані (римовані) - це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, задачі, пояснення - римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими (систематизуючими), їх структура подібна до структури уроків узагальнення знань.
Важливо зазначити, що римовані уроки максимально зосереджують увагу школярів, бо матеріал подається стисло - віршами, і не можна пропустити основне, треба зуміти його чітко виділити й зробити певні висновки. Такі нестандартні уроки стають справжнім святом для учнів і вчителя.
Пропонується використовувати римовані заняття раз на місяць. Спостереження показали, що після таких нестандартних уроків діти "грають у рими", а деякі, за свідченням батьків, пробують самі "складати" вірші.
Уроки-дослідження
Завдяки урокам-дослідженням діти задовольняють потребу в дослідництві, творчості, ініціативності, самовираженні. Уміння здійснювати дослідження у 3 класі на уроках «Я у світі», необхідне для формування потреб пізнання творення своєї держави, видатних людей свого краю; розвитку інтересу до історичного минулого та сьогодення як рідного краю, так і різноманітності народів у світі, їхніх культур і звичаїв тощо. Мета таких уроків – формувати в учнів цілісне бачення світу (відкривати не тільки себе в світі, а й світ у собі); розвивати здатність діяти, знаючи і розуміючи; розвивати в учнів уміння та навички, необхідні для вирішення нестандартних завдань, що зумовлені змістом уроку, навички самостійного пошуку шляхів з’ясування істини, самостійного здобування нової інформації.
Уроки-дискусії
Уроки-дискусії проводяться після вивчення певної теми, розділу програми. Мета таких уроків - поглиблення й систематизація знань школярів з предмета.
Такі нестандартні форми організації уроків обов’язково мають містити підготовчий етап. Учням повідомляють тему диспуту, засідання, конференції. Класовод ознайомлює їх з правилами культури спілкування. Після обговорення правила затверджуються.
Уроки-дискусії дають можливість виявити різні позиції з певної проблеми або зі складного питання та залучити дітей до активної роботи, сприяють розвитку пізнавальних інтересів школярів, збагаченню лексичного запасу, необхідного для висловлення своїх думок як усно, так і письмово. Уроки групи "уроки-дискусії" розширюють також досвід спілкування, бо особлива увага під час їх проведення приділяється саме формуванню вмінь запитувати й відповідати. Школа повинна вчити дитину не лише відповідати, вона має навчити учня запитувати, оскільки вміння запитувати - це здатність відділяти відоме від невідомого, визначати об’єкт пошуку; це інструмент, за допомогою якого малий "дослідник" пізнає світ.
Ми розглянули лише деякі форми нестандартної роботи з учнями. Треба сказати, що така робота багато в чому залежить від вчителя, як генератора ідей в класі. Учні ж, у великій мірі, підтримують такі прагнення вчителя, допомагають йому в організації таких занять.
- Схарактеризуйте методику застосування словесних методів навчання при вивченні курсу «Я у світі».
Пояснення (пояснювально-ілюстративний метод навчання) це спосіб організації засвоєння учнями готових знань про предмети і явища навколишнього світу та способи виконання різних видів діяльності.
Готові знання – це знання у вигляді інформації в якій міститься характеристика об’єктів, розкриваються взаємозв’язки й залежності, або розкривається склад дії, послідовність та умови виконання дій.
Пояснення супроводжується використанням натуральних засобів наочності, малюнків, муляжів.
Пояснення використовується для організації засвоєння змісту, який є новий для учнів, малознайомий, складний за своєю структурою і вимагає цілісного сприймання
Розповідь – це спосіб взаємозв’язаної діяльності вчителя й учнів, в якій учитель виконує функціюї джерела навчального змісту й управляє пізнавальною діяльністю учнів.
Вимоги до розповіді:
- цілісність викладу змісту;
- доступність змісту (попередня словникова робота);
- логіка викладу змісту (вчитель викладає матеріал не як готовий факт, а демонструє механізм його пізнання: аналізує, порівнює, протиставляє, виділяє основні думку);
- правильність, виразність, образність мовлення вчителя (використання порівнянь, метафор, елементів усної народної творчості);
- забезпечення зворотного зв’язку (складання разом з учнями таблиць, плану, побудова зображень, схематичних малюнків та ін.);
- поєднання з іншими методами, які в структурі розповіді є прийомами.
За рівнем пізнавальної самостійності розповіді бувають:
Репродуктивна розповідь – спосіб взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів при якій вчитель організовує сприймання та усвідомлення учнями готової інформації про об’єкти й явища природи, взаємозв'язки й залежності між ними, або про способи виконання дій.
Критерії вибору репродуктивної розповіді:
- зміст новий для учнів або малознайомий;
- зміст дуже складний і вимагає цілісного сприймання й осмислення готових знань);
- на уроці обмаль часу, щоб застосовувати інші методи навчання.
Проблемний виклад - спосіб взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів при якій вчитель створює проблемну ситуацію, формулює проблему та розв’язує її. Учні засвоюють власне знання, а також сприймають і усвідомлюють послідовність етапів розв’язання проблеми.
Критеріями вибору проблемного викладу є:
відповідність змісту (можливість створити проблемну ситуацію та сформулювати проблему);
загальна готовність учнів до усвідомленого то сприймання проблемного викладу.
Бесіда – це спосіб взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів при якій інформація відтворюється або сприймається учнями частинами, у формі запитання-відповідь.
У ході бесіди зміст ділиться на смислові частини, до кожної з яких ставиться запитання.
Вимоги до запитань:
- повинні бути конкретними;
- запитання не повинні бути невизначені (“Розкажіть, що ви знаєте про Україну? Що ви думаєте про людські чесноти? Та ін);
- необхідно уникати альтернативних запитань (Тепла чи холодна зима в Карпатах?)
запитання не повинні бути подвійними чи потрійними (Яка людина вважається справжньою особистістю та патріотом?)
- запитання ставиться до всіх учнів у класі, а для відповіді викликається один учень.
Види запитань:
Репродуктивно-мнемічні – активізують пам'ять дитини і спонукають до відтворення раніше засвоєних знань. Для полегшення керуванням процесом відтворення знань школярам надається словесна або наочна опора для згадування (Пригадайте екскурсію на будівництво і скажіть, люди яких професій там працюють. Пригадайте, яких славетних українців ви знаєте).
Репродуктивно-пізнавальні – стимулюють пізнавальну діяльність учня, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів наочності, спостережень, дослідів). У формулюванні такого виду запитань необхідно назвати дію, яку треба виконати, об’єкт на який спрямована дія та форма повідомлення результату дії. (Подивіться на малюнок і скажіть, які правила поведінки порушують діти…. Причитайте притчу про таланти й випишіть ознаки…).
Продуктивно-пізнавальні запитання – відповіді учні отримують в результаті здійснення операцій логічного мислення (аналіз, порівняння, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв’язків та ін) або під час розв’язання проблеми (Доведи, що людина є частиною живої природи).
Бесіда поєднується з іншими методами навчання, які виступають в ній прийомами.
За рівнем пізнавальної самостійності бесіди поділяють на:
Репродуктивна бесіда – це система репродуктивно-мнемічних і репродуктивно-пізнавальних запитань. Використовується на всіх етапах уроку:
- на етапі перевірки засвоєних знань, умінь навичок з метою повторення й закріплення засвоєного змісту;
- на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок репродуктивна бесіда забезпечує актуалізацію опорних знань учнів про предмети й явища природи; сприймання знань з різних джерел; закріплення засвоєного змісту;
- на етапі узагальнення й систематизації – для актуалізації сформованих знань і вмінь, які є основою між поняттєвих узагальнень;
- також репродуктивна бесіда застосовується для постановки мети, завдань уроку, підведення підсумків роботи, пояснення способів виконання домашніх завдань та ін.
Евристична бесіда – спосіб організації творчої діяльності школярів через розв’язання проблеми у співпраці з учителем. У процесі навчання природознавства евристична бесіда може реалізуватися двома способами:
Громадянське виховання — формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.
Патріотичне виховання — планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго відношення до батьківщини та до представників спільних культури або країни.
Патріотизм (від грецького “патріс”) – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу.
Date: 2016-06-08; view: 1072; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |