Прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується і інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник -у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову

Заяву про перегляд судового рішення вправі подати особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження.

Тема № 21. Провадження за нововиявленими обставинами.

Практичне заняття: Провадження за нововиявленими обставинами.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про провадження за нововиявленими обставинами.

Час проведення 1 година.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Підстави для здійснення провадження за нововиявленими обставинами.

2. Субєкти, порядок та строки звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

3. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

4. Розгляд справ за нововиявленими обставинами.

5. Результати розгляду справ за нововиявленими обставинами.

Література

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М. Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право, 2012.-768 с.

5. Омельяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду вироків, постанов, ухвал суду в кримінальних справах // Право України. - 2003. - № 10.

6. Татаров О.Ю. Встановлення нововиявлених обставин вчинення злочину // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. 2007. Спец. вип. № 2. У 4 ч. Ч. 1: Проблеми вдосконалення оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ у напрямку болротьби з організованою злочинністю.- Луганськ: Луган. держ. ун-т внутр. справ,2007.- C.140-144.

7. Фідря Ю.О. Деякі особливості перегляду судових рішень в порядку виключного провадження // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2008.- № 5.-C. 85-93.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

Студентам слід з’ясувати, що перегляд судового рішення в порядку виключного провадження є гарантією відновлення прав незаконно засуджених осіб. Завдання цієї стадії кримінального процесу є виправлення судових помилок, які призвели до винесення незаконних і необґрунтованих вироків, ухвал і постанов суду.

Підстави для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження:

ü нововиявлені обставини;

ü неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

Не допускається перегляд судових рішень про неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, з метою:

ü застосувати закон про більш тяжкий злочин;

ü збільшити обсяг обвинувачення;

ü з інших підстав погіршити становище засудженого.

Також не допускається перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови.

Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право приносити:

ü Генеральний прокурор України та його заступники;

ü Прокурор Автономної Республіки Крим;

ü прокурор області, прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області).

Нововиявлені обставини:

ü фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок;

ü зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження у справі;

ü інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання.

Завдання для практичного заняття

1. Слідчий одержав листа від засудженого за злісне хуліганство Корольова. У листі засуджений писав, що за порадою свого знайомого перед розглядом його кримінального провадження в суді він дав хабара у розмірі 3 тис. доларів США судді Васильчикову, який обіцяв йому призначити покарання без реального його відбуття. Однак Васильчиков свого слово не дотримався. Корольову було призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі. З моменту вступу вироку в законну силу пройшов уже рік.

Які заходи повинні бути вжиті для перевірки відомостей, повідомлених Корольовим? Чи можуть результати перевірки вплинути на вирок суду у справі Корольова?

2. Голова апеляційного суду одержав скаргу Приходько, засудженого за шахрайство. Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, вирок по якій набрав законної сили, голова суду дійшов висновку, що Приходько засуджений незаконно.

Які процесуальні дії і в якому порядку повинен виконати голова обласного суду, щоб добитися зупинення виконання вироку, а потім і його відміни? З якого моменту може бути зупинено виконання вироку і на який строк?

3. До прокурора району з’явився Косінов і заявив, що близько півроку тому назад він був очевидцем бійки, яка сталася біля кафе “Фортуна”. Після цього він тяжко захворів і тільки кілька днів назад вилікувався. Косінов пояснив, що звернувся до прокурора, так як йому стало відомо, що суд визнав головним зачинщиком бійки Бикова і присудив йому 5 років позбавлення волі за нанесення потерпілому удару ножем. Насправді Биков потерпілого не бив, а зробила це зовсім інша людина.

Які дії і в якому порядку повинен виконати прокурор?

4. Воронін був засуджений вироком місцевого суду по ч. 1 ст. 121 КК за спричинення тяжких тілесних ушкоджень Колінько. Вирок не був оскаржений. Через два місяці після набуття вироком законної сили потерпілий Колінько у лікарні помер. Його жінка звернулась до прокурора з заявою про те, що смерть її чоловіка настала від тілесних ушкоджень, спричинених Вороніним, і просила прокурора провести розслідування нововиявлених обставин і поставити питання про скасування вироку, оскільки дії Вороніна слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК (тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого).

Яке рішення має прийняти прокурор?

5. Вироком апеляційного суду Кульбаба засуджений по ст. 15, ч. 2 ст. 115 КК (замах на вбивство з обтяжуючими обставинами) і з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до 6 років позбавлення волі. Через 7 місяців захисник засудженого звернувся до Верховного Суду України з клопотанням про перегляд вироку у зв’язку з неправильним застосуванням закону. Як вказав захисник, дії Кульбаби необґрунтовано кваліфіковані як замах на вбивство, тоді як він спричинив потерпілій умисні тяжкі тілесні ушкодження у стані сильного душевного хвилювання, викликаного тяжкою образою зі сторони потерпілої (ст. 123 КК).

У якому порядку має бути розглянуте це клопотання захисника? Відповідь сформулюйте з урахуванням двох можливих варіантів: - клопотання захисника обґрунтовано; - клопотання захисника необґрунтовано.

Тема № 22. Особливі порядки кримінального провадження.

Практичне заняття: Особливі порядки кримінального провадження.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про особливі порядки кримінального провадження.

Час проведення 2 години.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття кримінально-процесуальної форми.

2. Кримінальне провадження на підставі угод.

3. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.

4. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб.

5. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх.

6. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

7. Кримінальне провадження, яке містить державну таємницю.

8. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.

Література

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М. Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право, 2012.-768 с.

5. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 6. — Ст. 35.

6. Про міліцію: Закон України від 20 груд. 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 4. — Ст. 20.

7. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 21 квіт. 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 6. — Ст. 35.

8. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квіт. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 30. — Ст. 142.

9. Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність: постан. Пленуму Верховного Суду України від 27 лют. 2004 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. — К.: Паливода А. В., 2010. — С. 289—295.

10. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: постан. Пленуму Верховного Суду України від 16 квіт. 2004 р. № 5 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. — К.: Паливода А. В., 2010. — С. 296—303.

11. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування: постан. Пленуму Верховного Суду України від 3 черв. 2005 р. № 7 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. — К.: Паливода А. В., 2010. — С. 345—354.

12. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: постан. Пленуму Верховного Суду України від 15 трав. 2006 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. — К.: Паливода А. В., 2010. — С. 387—395.

13. Азаров Ю. І. Кримінально-процесуальне право України: [навч. посіб.] / Азаров Ю. І., Заїка С. О., Фатхутдінов В. Г. — К.: Кутеп, 2008. — 430 с.

14. Досудове розслідування кримінальних справ: [навч.-практ. посіб.] / Ю. І. Грошевий, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. — Х.: ФІНН, 2009. — 328 с.

15. Жук І. В. Окремі питання застосування інституту примусових заходів медичного характеру та примусового лікування / І. В. Жук // Науковий вісник КНУВС. — К., 2007. — Вип.1. — С. 67—73.

16. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 688 с.

17. Ковітіді О. Окремі проблеми кримінально-правового регулювання звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх / О. Ковітіді // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 3. — С. 96—100.

18. Кримінальний процес України: [підруч.] / Удалова Л. Д. — К.: Паливода А.В., 2007. — 352 с.

19. Левендаренко О. О. Досудове розслідування у справах про злочини неповнолітніх (питання кримінально-процесуального доказування): [монографія] / Левендаренко О. О.; МВС України. Донецький юрид. ун-т. Луганський держ. ун-т внутр. справ. — Донецьк, 2007. — 211 с.

20. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право: курс лекцій: [навч. посіб.] / Лобойко Л. М. — К.: Істина, 2005. — 456 с.

21. Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: [навч. посіб.] / Молдован А. В. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 352 с.

22. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

23. Омельяненко Г. М. Провадження у справах про злочини неповнолітніх як диференціація кримінально-процесуальної форми: [навч. посіб.] / Омельяненко Г. М. — К.: Атіка, 2002. — 98 с.

24. Палюх Л. М. Провадження у справах про застосування примусових заходів виховного характеру / Палюх Л. М. — Львів: ПАІС, 2009. — 195 с.

25. Сенченко Н. Поняття та види процесуальних гарантій у провадженні по застосуванню примусових заходів медичного характеру / Н. Сенченко // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 1. — С. 124—127.

26. Смирнов А. В. Уголовный процесс: [учеб. для вузов] / А. В. Смирнов, К. Б. Калиновский; под общ. ред. А. В. Смирнова. — СПб.: Питер, 2004. — 697 с.

27. Судова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність, від 29 серп. 2003 р. // Узагальнення Верховного Суду України судової практики в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. — К.: Паливода А. В., 2010. — С. 28—49.

28. Шило О. До до питання щодо диференціації кримінально-процесуальної форми / О. Шило // Право України. — 2010. — № 9. — С. 180—186.

29. Шиян А. Г. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів у кримінальному судочинстві України: [навч. посіб.] / А. Г. Шиян, А. П. Черненко; МВС України. Юридична академія. — Дніпропетровськ, 2002. — 172 с.

30. Якимович Ю. К. Необходимость и содержание дифференциации уголовного процесса / Ю. К. Якимович // Правовые проблемы укрепления российской государственности. — Томск, 2001. — Вып. 7. — С. 7—9.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

Законодавство України передбачає єдиний порядок кримінального провадження. Це логічно витікає із принципу рівності громадян перед законом і судом передбаченому Конституцією України. Разом з тим у зв’язку з існуванням особливих умов, таких як наприклад готовність сторін до компромісу, незначна суспільна небезпека злочину, особливий суб’єкт злочину та ін. процесуальний закон допускає провадження, яке відрізняється від звичайного. В такому випадку мова йде про особливі (диференційовані) порядки провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає декілька особливих порядків провадження (Розділ VI):

- кримінальне провадження на підставі угод (Глава 35);

- кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення (Глава 36);

- кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб (Глава 37);

- кримінальне провадження щодо неповнолітніх (Глава 38);

- кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру (Глава39);

- кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю (Глава 40);

- кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні (Глава 41).

Перераховані форми провадження є особливо важливими для кримінального процесу. Завдяки цим порядкам провадження по-перше створюються додаткові гарантії законності щодо дотримання прав людини під час розслідування злочину, по-друге вони створюють можливість застосувати спрощене провадження, коли злочин не становить великої суспільної небезпеки.

Особливо студенти повинні звернути увагу на особливий порядок провадження у кримінальних справах неповнолітніх, який зумовлений соціально-психологічними характеристиками цих осіб і необхідністю забезпечити реалізацію їхніх прав і законних інтересів. Порядок вирішення кримінальних справ про злочини і суспільно небезпечні діяння неповнолітніх визначається головним чином, віком цих осіб.

Студентам пропонується скласти таблицю за схемою:

При підготовці до семінару по цій темі студенти мають підготувати реферати і обговорити їх на семінарському занятті.

Теми рефератів

1. Міжнародні акти щодо захисту прав неповнолітніх у кримінальному судочинстві.

2. Предмет доказування по справах неповнолітніх.

3. Виклик і допит неповнолітнього потерпілого і свідка.

4. Порядок застосування до неповнолітнього підозрюваного і обвинуваченого запобіжних заходів.

5. Психіатрична та психолого-психіатрічна експертиза у справах про злочини неповнолітніх.

6. Форми закінчення досудового розслідування по справах неповнолітніх.

7. Особливості розгляду кримінальних справ про злочини неповнолітніх у суді першої інстанції.

Тема № 23. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

Практичне заняття: Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

Час проведення 1 година.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

2. Зміст заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

3. Судовий розгляд.

Література

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. №254/96 // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст.141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

3. Молдован А.В. Кримінальний процес України [текст]: навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник – К.: Центр учбової літератури, 2013 – 368с.

4. Закон України „Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010 року // Офіційний вісник України вiд 30.07.2010 - 2010 р., / № 55/1 /, стор. 7, ст. 1900.

5. Кримінальний процес: підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. - Х.: Право, 2010. - 608 с.

6. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К: Істина, 2005.- 456 с.

7. Лобойко Л.Н. Уголовно-процессуальное право: учеб. пособие / Л.Н. Лобойко. – Х.: Одиссей, 2007. – 672 c.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

При підготовці до семінарського заняття студенти мають з’ясувати, які соби мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Про зміст заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження та судовий розгляд.

Тема № 24. Виконання судових рішень.

Практичне заняття: Виконання судових рішень.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про виконання судових рішень.

Час проведення 1 година.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Набрання судовим рішенням законної сили.

2. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні.

3. Питання, які вирішуються судом під час та після виконання вироків.

4. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних з виконанням вироку.

Література

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. №254/96 // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст.141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

3. Молдован А.В. Кримінальний процес України [текст]: навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник – К.: Центр учбової літератури, 2013 – 368с.

4. Закон України „Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010 року // Офіційний вісник України вiд 30.07.2010 - 2010 р., / № 55/1 /, стор. 7, ст. 1900.

5. Кримінальний процес: підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. - Х.: Право, 2010. - 608 с.

6. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К: Істина, 2005.- 456 с.

7. Савенко М. Правові властивості вироку як акту правосуддя / М. Савенко // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2006. – №3(46). – C. 190-198.

8. Федунець З. Захист інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень / З. Федунець // Вісник прокуратури. - 2008. - № 5. - C. 16-19

9. Шевченко Є. Суб`єкти стадії виконання вироку та визначеність їх процесуального статусу в чинному законодавстві / Є. Шевченко // Право України. - 2008. - № 6. - C. 100-103

10. Шевченко Є.О. Правова природа стадії виконання вироку та її вплив на зміст процесуальної діяльності суду / Є.О. Шевченко // Вісник Харківського Національного університету внутрішніх справ. - Х., 2007.- Вип. 39. - C. 44-52.

11. Шупеня М. Прокурорський нагляд та участь прокурора у виконавчому провадженні / М. Шупеня, Б. Бачук, Л. Франків // Право України. - 2006. - № 1. - C. 37-40.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

При підготовці до семінару з цієї теми студенти мають з’ясувати, виконання судових рішень.

Тема № 25. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.

Практичне заняття: Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.

Час проведення 1 година.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття, завдання та правова основа міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

2. Процесуальний порядок надання міжнародної правової допомоги під час проведення процесуальних дій.

3. Сутність видачі (екстрадиції) особи, яка вчинила злочин.

4. Кримінальне провадження у порядку перейняття.

5. Визнання та виконання вироків іноземних судів та передання засуджених осіб.

Література

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М. Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право, 2012.-768 с.

5. Про порядок застосування окремих положень міжнародних договорів України з питань правової допомоги у кримінальних справах у відносинах з державами-учасницями Конвенцій Ради Європи в галузі кримінального права: вказівка Генеральної прокуратури України від 10 серп. 2000 р. за № 14-3-98-00. — Київ, 2000.

6. Європейська конвенція про видачу правопорушників: Париж, 13 груд. 1957 року // Офіційний вісник України. — 1998. — № 13. — Ст. 324.

7. Європейська конвенція про видачу правопорушників // Офіційний вісник України. — 2004. — №26. — Ст. 1734.

8. Збірник міжнародних договорів України про правову допомогу у кримінальних справах. Багатосторонні договори. — К.: Фенікс, 2006. — 800 с.

9. Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам: Кишинев, 7 октября 2002 г. // Зібрання чинних міжнародних договорів України. — 2006. — № 5. — Ст. 564.

10. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: від 4 лист. 1950 р. // Офіційний вісник України. — 1998. — № 13. — Ст. 270.

11. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах: підписана 22 січ.1993 р. // Офіційний вісник України. — 2005. — №44. — С. 328. — Ст. 2824.

12. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

13. Кримінально-процесуальний кодекс України: чинне законодавство із змінами та допов. на 17 січ. 2012 р.: відповідає офіц. текстові. — К.: Алерта; ЦУЛ, 2012. — 216 с.

14. Міжнародне право в документах / за заг. ред. М. В. Буроменського. — Х.: Право, 2003. — 465 с.

15. Положення про Національне центральне бюро Інтерполу: затв. постан. Кабінету Міністрів України № 220 від 25 берез. 1993 р. // Юридичний вісник України. — 1999. — 14—20 жовтня (№ 41).

16. Про затвердження Положення про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину [Електронний ресурс]: указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 лип. 1976 р. № 4203-ІХ. — Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v4203400-76

17. Про затвердження Положень про територіальні органи Міністерства юстиції України: наказ Міністерства юстиції України від 23 черв. 2011 р. № 1707/5 // Офіційний вісник України. — 2011. — № 49. — Ст. 9.

18. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 черв. 2004 р. № 1906-ІV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 50. — Ст. 540.

19. Протокол до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах: підпис. 22 січ. 1993 р. // Офіційний вісник України. — 2005. — № 47. — Ст. 461.