Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Особлива частина





Тема № 9. Загальні положення досудового розслідування.

Практичне заняття: Загальні положення досудового розслідування.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про загальні положення досудового розслідування, форми досудового розслідування.

Час проведення 2 години.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття стадії досудового розслідування.

2. Форми досудового розслідування: дізнання та досудове слідство.

3. Поняття та характеристика загальних положень досудового розслідування.

Література

1. Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р.; зі змін. і доповн. — К.: Атіка, 2012. — 68 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право,2012.-768 с.

5. Про організацію діяльності органів досудового слідства системи МВС України: наказ МВС України від 31 берез. 2008 р. № 160.

6. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами ОВС на стадіях документування злочинних дій, реалізації оперативних матеріалів, розслідування кримінальної справи та її розгляді в суді: наказ МВС України від 07 верес. 2005 р. № 777.

7. Про проведення експерименту щодо апробації вертикальної системи підпорядкування слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України: наказ МВС України від 15 черв. 2011 р. № 336.

8. Азаров Ю. І. Кримінально-процесуальне право України: [навч. посіб.] / Азаров Ю. І., Заїка С. О., Фатхутдінов В. Г. — К.: Кутеп, 2008. — 430 с.

9. Басиста І. В Прийняття і використання рішень слідчого на стадії досудового розслідування: [монографія] / Басиста І. В. — Івано-Франківськ, 2011. — 532 с.

10. Городецька М. С Кримінально-процесуальна компетенція слідчого органів внутрішніх справ: [монографія] / Городецька М. С.; за ред. Л. М. Лобойка; МВС України. ДД УВС. — Дніпропетровськ: Ліра –ЛТД, 2010. — 231 с.

11. Досудове розслідування кримінальних справ: [навч.-практ. посіб.] / Ю. І. Грошевий, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило]; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. — Х.: ФІНН, 2009. — 328 с.

12. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел / Дубинский А. Я. — К.: КВШ МВД СССР, 1987. — 65 с.

13. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 688 с.

14. Кримінально-процесуальне право України: [підруч.] / за ред. Ю. П. Аленіна. — Х.: Одіссей, 2009. — 816 с.

15. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: [навч. посіб.] / Лобойко Л. М. — К.: Істина, 2005. — 456 с.

16. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України: [підруч.] / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. — K.: Либідь, 1999. — 532 с.

17. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

18. Строган А. Ю Клопотання як самостійний інститут кримінально-процесуального права: заявлення, розгляд та вирішення клопотань на досудовому слідстві: [монографія] / Строган А. Ю. — К.: Істина, 2009. — 455 с.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

Досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Називаючи розслідування «досудовим», законодавець тим самим вказує на його співвідношення з основною частиною судового розгляду - судовим слідством. Досудове розслідування передує провадженню в суді і покликане забезпечити його успішне проведення, однак його не можна розглядати тільки як стадію, провадження якої здійснюється до суду і для суду. Ця стадія має особливості, що свідчать про її самостійний характер, зокрема, вона:

1) має свої самостійні завдання, які випливають із загальних завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК);

2) чітко окреслені межі в системі кримінального процесу - з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до винесення рішення, яким завершується провадження розслідування (в ряді випадків кримінальне провадження отримує й своє вирішення по суті, коли провадження в ньому закривається при наявності до того законних підстав);

3) свій зміст та свою процесуальну форму;

4) характеризується колом суб'єктів, які беруть в ній участь;

5) характеризується колом специфічних рішень, що можуть бути прийняті після закінчення досудового розслідування: закриття кримінального провадження, звернення прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.Загальні положення досудового слідства можна розглянути як встановлені законом і обумовлені принципами кримінального процесу правила, що виражають характерні особливості досудового слідства, як самостійної стадії процесу, і визначають найбільш суттєві вимоги, що пред’являються до порядку провадження слідчих дій та прийняття рішень.

Досудове розслідування є основною формою досудової підготовки матеріалів кримінального провадження, яке здійснюється у формі дізнання та досудового слідства.

Дізнання – це одна з форм досудового розслідування, яка представляє собою врегульовану кримінально-процесуальним законодавством діяльність слідчого, співробітників інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, що полягає в провадженні досудового розслідування кримінальних проступків, з метою досягнення завдань кримінального судочинства.

Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені КПК, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.

Слідчий зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п'яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один з зазначених процесуальних документів:

1) проект рішення про закриття кримінального провадження;

2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру;

4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених КПК.

Загальні положення досудового слідства містять правові положення, що забезпечують єдиний і обов’язковий по всіх кримінальних провадженнях процесуальний порядок розслідування. Основні положення досудового слідства викладені у главі 19 КПК (ст.ст. 214-222 КПК).

Завдання для практичного заняття

1. До слідчого органу, що розслідував кримінальне провадження про крадіжку поєднану з проникненням у житло (ч. 3 ст. 185 КК), яку скоїв Дмитрієв у Київському районі м. Харкова, надійшло ще два кримінальних провадження про крадіжки, скоєні Дмитрієвим у інших районах м. Харкова. Слідчий виніс постанову про об’єднання кримінальних проваджень в одне провадження і почав виконувати слідчі дії по об’єднаному провадженню.

Дайте оцінку діям слідчого.

2. Група неповнолітніх скоїла злочини, передбачені п. 6 ч. 2 ст. 115 і ч. 3 ст. 187 КК.

Який орган зобов’язаний здійснювати розслідування?

 

3. Під час розслідування кримінального провадження про крадіжку, вчинену в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 185 КК), слідчий встановив, що підозрюваний скоїв ще й злочин, передбачений ч. 1 ст. 364 КК. Зважаючи на те, що провадження про злочини, передбачені ст. 364 КК підслідні органам прокуратури, слідчий склав постанову про передачу кримінального провадження за підслідністю і надіслав її до прокуратури.

Дайте оцінку рішенням слідчого.

 

4. Вирішуючи питання про призначення провадження до судового розгляду, суддя встановив, що слідчий органів внутрішніх справ порушив вимоги ст. 216 КПК і закінчив розслідування кримінальної справи про злочин, що підслідний слідчим прокуратури.

Яке рішення повинен прийняти суд?

7. Серафімов і Горін на території спортивного комплексу увечері 28 липня здійснили розбійний напад на Хрунова і заволоділи його барсеткою з грошима і документами. Того ж вечора у тому ж місці Гаркавий на підставі особистої неприязні заподіяв Хрунову тяжкі тілесні ушкодження. Слідчий почав розслідування двох кримінальних проваджень, які потім об’єднав в одне провадження посилаючись на те, що потерпілий в обох кримінальних провадженнях один.

Дайте оцінку рішень слідчого.

 

 

Тема № 10. Слідчі (розшукові) і негласні слідчі (розшукові) дії.

Практичне заняття: Слідчі (розшукові) і негласні слідчі (розшукові) дії.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про слідчі (розшукові) і негласні слідчі (розшукові) дії.

Час проведення: 4 години.

Місце проведення: спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття і значення слідчих (розшукових) дій, умови та підстави їх проведення.

2. Класифікація слідчих (розшукових) дій та їх види.

3. Процесуальна характеристика окремих слідчих (розшукових) дій.

4. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії та підстави їх проведення.

5. Поняття, види та система негласних слідчих (розшукових) дій.

6.Організація проведення та фіксація результатів негласних слідчих (розшукових) дій.

Література

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право,2012.-768 с.

5. Про оперативно-розшукову діяльність: закон України від 18.02.1992 р. № 2135-XII [Електронний ресурс]: зі змінами і доповненнями станом на 19.11.2012 р. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T213500.html

6. Про судову експертизу [Електронний ресурс]: Закон України від 25 лют. 1994 р. (із змін. та доповн.) // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 28. — Ст. 232. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12

7. Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджену Наказом від 16 листопада 2012 року N 114/1042/516/1199/936/1687/

8. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність: Підручник. Частина І. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.

9. Літвінова І. Ф. Забезпечення недоторканості житла чи іншого володіння особи в кримінальному процесі: [монографія] / Літвінова І. Ф. — К.: О. С. Ліпкан, 2012. — 230 с.

10. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій: [монографія] / Л. М. Лобойко, А. П. Черненко. — Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2006. — 168 с.

11. Стахівський С. М. Слідчі дії як засоби збирання доказів: [наук.-практ. посіб.] / Стахівський С. М. — К.: Атіка, 2009. — 64 с.

12. Каркач, Суходубов В. Нагляд за дотриманням законності при проведенні обшуку та виїмки // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 1 (19). – С. 50-52.

13. Каткова Т.В., Кожевников Г.К. Зразки бланків процесуальних та інших документів у кримінальній справі: Практ. посібник. – Х.: “Рубікон”, 2001.

14. Моїсєєв О.М. Експертні технології: теорія формування і практика застосування[Текст]: монография / О.М. Моїсєєв. – Х.: Вид. агенція «Апостіль», 2011. – 424 с.

15. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

16. Дубоносов Е.С. Основы оперативно-розыскной деятельности: Курс лекций/ Под ред.заслуженного деятеля науки РФ, доктора юридических наук, профессора Г.К. Синилова. – М.: ЮИ МВД РФ, Книжный мир, 2002. – 184с.

17. Використання в кримінальному процесі матеріалів оперативно-розшукової діяльності та гарантії захисту прав і свобод людини: монографія / В. М. Тертишник, О. В. Негодченко, І. П. Козаченко, К. В. Антонов. – Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС України, 2004.– 184 с.

18. Погорецький М.А. Взаємодія оперативно-розшукових підрозділів і органів досудового слідства: проблеми використання протоколів оперативно-розшукових заходів як доказів у кримінальному процесі. // Проблеми удосконалення оперативно-розшукової діяльності: взаємодія оперативно-розшукових підрозділів і органів досудового слідства: Тези доп. та наук, повідомлень наук.-практ. конференції (м. Харків, 20 грудня 2001 р.) / За ред. д-ра юрид. наук, проф., академіка АПН України Грошевого Ю.М. – Харків: ФПС для СБ України при Над. юрид. акад. України, 2002..

19. Погорецький М.А. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності як підстав для порушення провадження у кримінальній справі //Вісник прокуратури.- 2007.- № 8.-C. 51-58.

20. Пчолкін В.Д. Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні // Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Харків, 5 жовтня 2012р.)– Харків: ХНУВС 2012. –С. 125–131

21. Цуцкірідзе М.С. Негласні слідчі (розшукові) дії.// Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Харків, 5 жовтня 2012р.)– Харків: ХНУВС 2012. –С. 40–43.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

Під час досудового слідства слідчий виконує ряд процесуальних дій, але не всі вони можуть бути визначені поняттям “слідчі дії”. У теорії кримінального процесу слідчими називають лише ті процесуальні дії, які, на відміну від інших (наприклад, роз’яснення учасникам прав та ін.), направлені на виявлення, фіксацію і перевірку фактичних даних, що мають доказове значення у кримінальному провадженні. Вивчаючи тему “Докази” ми підкреслили, що слідчі дії являються головним та найбільш поширеним засобом збирання доказів, за допомогою яких встановлюються всі обставини скоєного злочину. Вищеназвані обставини важливо враховувати даючи визначення поняття і сутності слідчих дій.

КПК України передбачає вичерпний перелік слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Необхідно уважно вивчити вимоги ст. ст. 223, 246, а також ознайомитись з главами 20, 21 КПК.

У кожному кримінальному провадженні проведення усіх, передбачених законом, слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій необов’язкове. В залежності від конкретних обставин слідчий самостійно вирішує питання про проведення тієї чи іншої слідчої дії, а також у якій послідовності їх провести.

Вивчення переліку усіх слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій дає можливість правильно їх класифікувати. Класифікацію слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій можна здійснити в залежності від тієї мети, яку необхідно досягти, яку посадова особа, що веде слідство, переслідує під час провадження тієї чи іншої слідчої дії (перевірка, уточнення або одержання інформації).

Засвоєння третього питання передбачає вміння дати процесуальну характеристику слідчим діям. Пропонується додержуватись такої послідовності:

а) підстави для провадження (юридичні і фактичні);

б) мета провадження слідчої дії;

в) учасники слідчої дії;

г) порядок провадження;

д) процесуальне оформлення результатів проведеної слідчої дії;.

До обговорення цього питання проблеми тактики та психології слідчих дій не входять, тому що ці питання вивчаються криміналістикою та судовою психологією.

Завдання для практичного заняття

1. Черговий наряд патрульно-постової служби, близько 13 години, доставив до слідчого з території автовокзалу Коваленка у якого було два колеса від автомашини (у зборі). Було встановлено, що Коваленко дві доби тому визволився з ВТК-25 (суворого режиму), де відбував покарання за викрадення автомобілів. Як пояснив затриманий, колеса він щойно купив за 120 гривень у незнайомого чоловіка для свого брата, що мешкає у Полтавській області, куди Коваленко зібрався їхати. Слідчий ознайомився з рапортами міліціонерів, поясненнями Коваленка і вирішив почати досудове розслідування, а Коваленка затримати, як підозрюваного (з додержаннями вимог ст. 208 КПК).

Слідчий посилався на такі підстави:

1) Коваленко раніше судимий за крадіжки автомобілів, має здібності до їх розукомплектування.

2) Після визволення з ВТК він не поїхав додому у Полтавську область, а залишився у м. Харкові не маючи житла і заробітків.

3) Коваленко після визволення не міг мати такі гроші щоб придбати колеса.

4) Ніхто не продає рудні колеса, а на колесах, що були вилучені у Коваленка, сліди свіжого бруду і можна зробити висновок, що він зняв їх безпосередньо перед затриманням.

5) Коваленко нічим не доказав, що колеса він купив, таким чином можна зробити висновок – він їх викрав неподалік від автовокзалу з якогось автомобіля.

Дайте оцінку висновкам слідчого.

2. 20 листопада о 20 годині на вокзалі станції Харків-пасажирський робітниками патрульно-постової служби за крадіжку сумки у касовому залі був затриманий Манулов, що знаходився у нетверезому стані, і доставлений у чергову частину відділу внутрішніх справ. Оперативний черговий склав відносно Манулова протокол про адміністративне порушення за те, що він знаходився у стані сп’яніння у громадському місці, і залишив його в черговій частині до ранку. 21 листопада о 9 годині матеріали перевірки по заяві про крадіжку сумки одержав слідчий, який заніс відомості до ЄРДС і з додержанням вимог ст. 208 КПК о 14 годині 30 хвилин затримав Манулова за підозрою у скоєні злочину.

Оцініть законність і обґрунтованість дій робітників внутрішніх справ.

3. На Центральному ринку м. Харкова співробітниками карного розшуку був затриманий Севрюгін, який раніше був засуджений за крадіжки. Під час затримання у Севрюгіна була вилучена валіза з жіночими та дитячими речами і документами на ім’я Козлової М.І., що мешкає у м. Києві. Речі, що містились у валізі Севрюгін описати не зміг. Оперуповноважений карного розшуку відібрав у Севрюгіна пояснення, у якому той вказав, що не пам’ятає яким чином йому дісталась валіза, після чого склав протокол затримання на підставі ст. 208 КПК з метою в подальшому занести відомості до ЄРДС за ознаками ст. 185 ч. 2 КК.

Дайте оцінку законності дій оперуповноваженого кримінального розшуку.

4. Слідчий допитав Клопова як підозрюваного у кримінальній справі про завдання тяжких тілесних ушкоджень Гуркіну. Після того, як Клопов дав детальні пояснення про скоєний злочин, він заявив, що підписувати протокол свого допиту, як і всі інші процесуальні документи, відмовляється.

Яке рішення повинен прийняти слідчий?

5. Допитана як свідок Шурова пояснила, що вона неграмотна, тому розписуватись не вміє і поставила у кінці протоколу хрестик, а слідчий засвідчив це своїм підписом. Начальник слідчого відділу, після перевірки матеріалів кримінального провадження, зробив слідчому зауваження і дав вказівку допитати Шурову повторно у присутності понятих, щоб вони своїми підписами засвідчили зміст протоколу.

Дайте оцінку дій слідчого і начальника слідчого відділу.

6. Під час огляду місця події – крамниці, з якої біли викрадені спиртні напої, службова собака по сліду привела слідчо-оперативну групу до лісу, що знаходився на відстані 2 км від крамниці, де знайшла схованку у якій була валіза з викраденими напоями. Оперуповноважений карного розшуку за дорученням слідчого у присутності понятих склав окремий протокол виявлення і вилучення валізи.

Дайте оцінку дій слідчого і оперуповноваженого карного розшуку.

7. Взимку під час огляду місця події – ділянки шляху з містком через річку, з якого впав автобус, один з понятих ненароком впав у воду і його терміново відвезли додому.

Як необхідно продовжити огляд місця події зважаючи на те, що огляд проводився далеко від населених пунктів? Чи можна продовжувати огляд з одним понятим? Якщо слідчий запросив іншого понятого, огляд можна продовжувати чи починати з початку?

8. Неповнолітній Синьов під час дорожньо-транспортної пригоди одержав тяжкі тілесні ушкодження і через деякий час помер. Під час проведення судово-медичної експертизи експерт зробив висновки, згідно до яких смерть Синьова наступила в результаті запалення легенів і це не пов’язано з порушенням правил дорожнього руху. На підставі висновків експертизи кримінальне провадження було закрите за відсутністю ознак злочину. Неодноразово батьки потерпілого звертались із скаргами про незаконність прийнятого рішення і повторне розслідування, стверджуючи, що у сина були зламані кістки ніг і рук. Прокурор скасував постанову про закриття кримінальної справи і доручив розслідування іншому слідчому.

Яку слідчу дію необхідно провести у даному випадку?

9. Потерпілий у справі про розбійний напад Сімака у протоколі допиту заявив, що чоловіка. Який під загрозою зброї заволодів його золотим годинником на грішми, він впізнати не може, але запам’ятав, що на правій долоні біля великого пальця у того було татуювання у вигляді якорю і на передньому зубі зліва металева, з жовтого кольору, коронка. За підозрою у скоєні злочину був затриманий Коньков.

Яку слідчу дію і в присутності кого повинен провести слідчий? Складіть процесуальний документ по результатам цієї слідчої дії.

10. Допитана як потерпіла Котиба пояснила, що під час нападу на неї двох невідомих чоловіків у темному під’їзді вона кричала, кликала на допомогу, відбивалась і одному з нападаючих подряпала обличчя. А коли хтось із нападаючих закрив їй рота рукою, вона його вкусила за великий палець. Через дві години були затримані два чоловіка, що підозрювались у нападі на Котибу. В одного із них була перев’язана рука, у другого подряпане обличчя.

Які слідчі дії повинен провести слідчий у даному випадку?

11. О 23 годині 30 хвилин Перов розбив вітрину продуктової крамниці зі словами “Пропадать – так с музыкой!” проник до торгового дому і викрав продукти харчування після чого втік, а через деякий час був затриманий. Допитаний як свідок Зайчук, що мешкає у тому ж будинку, де знаходиться магазин на третьому поверсі, пояснив, що бачив з балкону чоловіка, який розбив вітрину і скоїв крадіжку, добре запам’ятав його голос і те, що він був вдягнений у білу сорочку.

Яким чином необхідно провести впізнання у такій ситуації?

12. З музею образотворчого мистецтва, що в селі Пархомівка, невідомі особи викрали кілька картин відомих художників початку 19 сторіччя. Майже через чотири роки директор Пархомівського музею оглядаючи каталоги народних музеїв Львівщини видавництва “Мистецтво”, на фотографіях впізнав дві викрадені картини, про що негайно повідомив слідчого. Крім того, директор пояснив, що він може впізнати картини за ознаками, які відомі тільки йому (підписами художників та ін.)

Які процесуальні дії повинен виконати слідчий, щоб прийти до висновку, що картини, які знаходяться у Львові і викрадені з Пархомівського музею ті ж самі?

Тема № 11. Повідомлення про підозру.

Практичне заняття: Повідомлення про підозру.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про повідомлення про підозру.

Час проведення 2 години.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття, зміст та значення повідомлення особи про підозру.

2. Зміст і форма письмового повідомлення про підозру

3. Порядок повідомлення про підозру. Допит підозрюваного.

4. Зміна повідомлення про підозру.

Література

1. Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р.; зі змін. і доповн. — К.: Атіка, 2012. — 68 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право,2012.-768 с.

5. Про організацію діяльності органів досудового слідства системи МВС України: наказ МВС України від 31 берез. 2008 р. № 160.

6. Про проведення експерименту щодо апробації вертикальної системи підпорядкування слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України: наказ МВС України від 15 черв. 2011 р. № 336.

7. Азаров Ю. І. Кримінально-процесуальне право України: [навч. посіб.] / Азаров Ю. І., Заїка С. О., Фатхутдінов В. Г. — К.: Кутеп, 2008. — 430 с.

8. Берназ В. Д. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти): [монографія] / В. Д. Берназ, С. М. Смоков. — Одеса: ОЮІ НУВС, 2005. — 151 с.

9. Досудове розслідування кримінальних справ: [навч.-практ. посіб.] / Ю. І. Грошевий., В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. — Х.: ФІНН, 2009. — 328 с.

10. Дубинский А. Я. Привлечение лица в качестве обвиняемого: [учеб. пособ.] / А. Я. Дубинский, В. А. Сербулов. — К.: КВШ МВД СССР, 1989. — 56 с.

11. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел: [учеб. пособ.] / Дубинский А. Я.; КВШ МВД СССР. — К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1987. — 84 с.

12. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 688 с.

13. Карнеева Л. М. Особенности предъявления обвинения и допрос обвиняемого в условиях деятельности органов внутренних дел / Карнеева Л. М. — М.: МССШМ МВД СССР, 1989. — 47 с.

14. Кримінально-процесуальне право України: [підруч.] / за ред. Ю. П. Аленіна. — Х.: Одіссей, 2009. — 816 с.

15. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право: курс лекцій: [навч. посіб.] / Лобойко Л. М. — К.: Істина, 2005. — 456 с.

16. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України: [підруч.] / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. — K.: Либідь, 1999. — 534 с.

17. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

18. Никоненко М. Я Кримінально-процесуальні гарантії прав і законних інтересів особи, яка підозрюється у вчиненні злочину: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / М. Я. Никоненко. — К., 2007. — 17 с.

19. Ожегов С. И. Толковый словарь русского язика: 80000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова; Российская академия наук. Институт русского языка им. В. В. Виноградова. — [4-е изд., доп.]. — М.: Азбуковник, 1999. — 944 с.

20. Рогатюк І. В. Обвинувачення у кримінальному процесі України: [монографія] / Рогатюк І. В. — К.: Атіка, 2007. — 160 с.

21. Удалова Л. Д Кримінальний процес України: [підруч.] / Удалова Л. Д. — К.: ПАЛИВОДА А.В., 2007. — 352 с.

22. Чепурний О. О Кримінально-процесуальні функції на стадії досудового розслідування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О. О. Чепурний. — К., 2005. — 16 с.

23. Черкова М. Ю Зміна обвинувачення в кримінально-процесуальному праві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / М. Ю. Черкова. — К., 2006. — 18 с.

24. Щегель Н. І. Кримінальне переслідування: зміст та форма: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Н. І. Щегель. — К., 2007. — 18 с.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

Повідомлення про підозру займає особливе місце в структурі досудового розслідування. Воно підводить підсумок проведеної до того часу роботи, зібраним доказам, у більшості визначає подальше спрямування кримінального провадження і є початковим моментом притягнення до кримінальної відповідальності.

Даний акт означає появу в кримінальному судочинстві нового учасника процесу - підозрюваного. Підозрюваний є центральною фігурою у кримінальному процесі навколо якої концентруються процесуальні дії органів досудового розслідування, прокурора, суду та інших учасників процесу.

Теоретичні і практичні питання, пов’язані з повідомлення особи про підозру, є фактично новим інститутом в юридичній літературі. Разом з цим проблема обґрунтованості повідомлення особи про підозру на стадії досудового розслідування, суворого дотримання законності при реалізації цього є дуже актуальною.

Порушення закону і помилки, що можуть бути допущені при повідомленні особи про підозру можуть призвести до істотних обмежень прав і свобод громадян, викликати обурення та обґрунтовані скарги.

Правильне вирішення питання щодо повідомлення особи про підозру сприяє досягненню таких перспективних завдань кримінального провадження, як зміцнення законності та правопорядку, охорона інтересів суспільства, прав і свобод громадян, та виховання їх в дусі дотримання Конституції України та відповідних законів.

Юридичне значення акту повідомлення особи про підозру складається також із того, що в стадії досудового розслідування настає новий етап, пов’язаний з тим, що в процесі досудового розслідування накопичено достатньо доказів для підозри у скоєнні злочину конкретної особи. Ця підозра вперше чітко сформульована в офіційному документі – повідомленні особи про підозру. В ній слідчий дає першопочатковий висновок, про наявність і суть кримінально-караного діяння, вчиненого конкретною особою.

Завдання для практичного заняття

1. Під час розслідування кримінальної справи про злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК слідчий встановив, що підозрюваний Іваненко являється народним депутатом Верховної Ради України.

Який порядок повідомлення про підозру Іваненку?

2. Вікторенкоу було повідомлено про підозру за одержаний хабар та привласнення колективного майна в особливо великих розмірах. Винним він себе не визнав, але показання по суті почав давати. Під час допиту Вікторенко раптово заявив, що погано себе почуває, в нього болить голова. Присутній під час допиту захисник заявив, що допит необхідно зупинити і він бажає залишитись зі своїм підзахисним наодинці. Таке клопотання підтримав і підозрюваний.

Як необхідно повестись слідчому?

3. Антоненко було повідомлено про підозру у скоєнні трьох грабежів (ч. 2 ст. 186 КК). Під час подальшого розслідування було встановлено, що Антоненко скоїв ще два аналогічних злочини.

Яке рішення необхідно прийняти слідчому?

4. Іванченко, Петренко і Лавриков скоїли за попередньою домовленістю два розбійних напади і їм було повідомлено про підозру. Під час розслідування було встановлено, що Петренко, крім того, скоїв ще дві крадіжки чужого майна з квартир.

Яке рішення повинен прийняти слідчий? Який порядок повідомлення про підозру у разі скоєня злочину кількома особами?

5. Леонов, Слабунова і Вітер скоїли за попередньою домовленістю кілька злочинів і їм було повідомлено про підозру. Але під час розслідування участь Слабунової у скоєнні грабежу не підтвердилась.

Яке рішення повинен прийняти слідчий?

 

6. Косінов підозрювався у скоєні крадіжки валізи, що належала Сивокінь та крадіжці особистих речей Карцева з автоматичної камери схову у залі очікування на вокзалі. Під час розслідування було встановлено, що речі Карцева викрала інша особа.

Яке рішення необхідно прийняти слідчому?

Тема № 12. Зупинення та закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування.

Практичне заняття: Зупинення та закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про зупинення та закінчення досудового розслідування і продовження строку досудового розслідування.

Час проведення 4 години.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Підстави і процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового розслідування.

2. Форми закінчення досудового розслідування.

3. Закриття кримінального провадження.

4. Звільнення особи від кримінальної відповідальності.

5. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.

6. Загальні положення продовження строку досудового розслідування.

Література

1. Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р.; зі змін. і доповн. — К.: Атіка, 2012. — 68 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право, 2012.-768 с.

5. Про міліцію: Закон України від 20 груд. 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 4. — Ст. 20.

6. Азаров Ю. І. Кримінально-процесуальне право України: [навч. посіб.] / Азаров Ю. І., Заїка С. О., Фатхутдінов В. Г. — К.: Кутеп, 2008. — 430 с.

7. Вапнярчук В. В. Зразки кримінально-процесуальних документів: досудове провадження / Вапнярчук В. В.; за наук. ред. Ю. М. Грошевого. — [4-те вид., допов. і переробл.]. — Х., 2009. — С. 354—361.

8. Досудове розслідування кримінальних справ: [навч.-практ. посіб.] / Ю. І. Грошевий., В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. — Х.: ФІНН, 2009. — 328 с.

9. Рось Г. В. Закриття кримінальної справи у кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Г. В. Рось. — К., 2009. — 20 с.

10. Каткова Т. В. Закінчення досудового слідства та складання обвинувального висноку у кримінальній справі / Т. В. Каткова, А. Г. Каткова. — Х.: Рубікон, 2002. — 96 с.

11. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 688 с.

12. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України: [підруч.] / Удалова Л. Д. — К.: Паливода А. В., 2007. — 352 с.

13. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право: курс лекцій: [навч. посіб.] / Лобойко Л. М. — К.: Істина, 2005. — 456 с.

14. Матюшенко Р. І. Виконання процесуального рішення про закриття кримінальної справи: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Матюшенко Радміла Іванівна. — К., 2003. — 174 с.

15. Малютін І. А. Зупинення досудового розслідування: [навч.-метод. посіб.] / за заг. ред. З. Д. Смітієнко. — К.: НАВСУ, 2003. — 140 с.

16. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

17. Досудове розслідування кримінальних справ: [навч.-практ. посіб.] / Ю. І. Грошевий., В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. — Х.: ФІНН, 2009. — С. 188—196.

18. Сторожук М. Становлення, розвиток і сутність інституту закриття кримінальної справи при недоведеності участі обвинуваченого у вчинені злочину / М. Сторожук // Підприємництво, господарство і право. — 2012. — № 1. — С. 146—150

19. Татаров О. Ю. Відновлення начальником слідчого відділу досудового слідства у закритій кримінальній справі: проблеми теорії та практики / О. Ю. Татаров, Д. М. Мірковець // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. — Х., 2011. — № 2(53): Спецвипуск. — С. 190—199.

20. Татаров О. Ю. Відновлення провадження та проведення розслідування у справі за ново виявленими обставинами: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Татаров Олег Юрійович. — К., 2007. — 200 с.

 

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

Під час досудового слідства часом виникають такі обставини, що заважають продовженню розслідування і його закінчення. В таких випадках у кримінально-процесуальній діяльності наступає перерва, яка продовжується доти поки такі обставини не будуть усунені. Важливо звернути увагу, що перерву у досудовому слідстві можливо лише за тих обставин, що вказані у ст. 280 КПК і тільки у разі встановлення таких обставин. В останніх випадках (тяжке захворювання потерпілого, провадження ревізій, експертиз та ін.) досудове слідство продовжується. Якщо закінчується строк досудового слідства, то порушується клопотання про його продовження.

Обговорюючи перше питання необхідно розкрити суть інституту зупинення досудового слідства, відобразити процесуальні наслідки, що наступають у разі прийняття рішення про зупинення провадження у справі, дати характеристику підстав для прийняття такого рішення, а також умови, яких необхідно дотримуватися при зупиненні досудового слідства по кожній підставі (ст.ст. 280-282 КПК).

Закінчення досудового слідства – це результат провадження усього розслідування. На цьому етапі слідчий остаточно систематизує всі матеріали провадження, аналізує і дає оцінку зібраних доказів у їх сукупності і, в залежності від конкретних обставин провадження, приймає одне з остаточних рішень, передбачених ст. 283 КПК. На занятті слід дати перелік форм закінчення досудового слідства і вказати обставини в залежності від яких слідчий обирає сам ту чи іншу форму закінчення.

Закриття кримінального провадження, як форма закінчення досудового слідства, передбачає вирішення провадження по суті складанням постанови про закриття кримінального провадження. Така форма закінчення провадження у провадженні може бути за наявності підстав, що вказані у ст. 284 КПК. Під час обговорення цього питання слід дати характеристику всім, передбаченим у законі, підставам, а також дати класифікацію їх в залежності від тих правових наслідків для особи, відносно якої приймається рішення про закриття провадження.

Процесуальний порядок закриття кримінального провадження передбачений ст. 284 КПК. На занятті необхідно дати перелік вимог, що пред’являються до постанови про закриття кримінального провадження, також назвати умови, яких необхідно дотримуватись при закритті кримінального провадження.

Після складання обвинувального акту кримінальне провадження направляється, з додержанням вимог ст. 291 КПК, прокуророві.

Завдання для практичного заняття

1. Слідчий визнав, що досудове слідство проведене у повному обсязі, і повідомив про це підозрюваному, цивільному позивачу, потерпілому, цивільному відповідачу з тим, щоб вони змогли ознайомитись з матеріалами справи.

У якій послідовності, та у якому об’ємі ці особи будуть ознайомитись з матеріалами провадження?

2. Слідчий дійшов висновку, що кримінального провадження розслідуване у повному обсязі, оголосив про це підозрюваному, представив йому усі матеріали кримінального провадження у прошитому, пронумерованому вигляді, але попередив його, що більш ніж три дні для ознайомлення він не може дозволити, тому що закінчується строк досудового слідства.

Оцініть дії слідчого.

3. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження захисник заявив клопотання про те, щоб слідчий дав йому прослухати фонограму допиту підозрюваного. Слідчий відмовив задовольнити клопотання і пояснив це тим, що її буде все рівно оголошено у суді.

Чи вірно прийняв рішення слідчий?

4. Під час перевірки кримінального провадження, що надійшло від слідчого з обвинувальним актом, прокурор дійшов висновків, що дії обвинуваченого кваліфіковані невірно, а висновки, викладені у обвинувальному акті, суперечать матеріалам кримінального провадження.

Як повинен поступити слідчий?

 

Тема № 13. Особливості розслідування кримінальних проступків.

Практичне заняття: Особливості розслідування кримінальних проступків.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про особливості розслідування кримінальних проступків.

Час проведення 1 година.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків.

2. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків.

3. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

4. Додатки до обвинувального акта.

Література

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право,2012.-768 с.

5. Про оперативно-розшукову діяльність: закон України від 18.02.1992 р. № 2135-XII [Електронний ресурс]: зі змінами і доповненнями станом на 19.11.2012 р. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T213500.html

6. Про судову експертизу [Електронний ресурс]: Закон України від 25 лют. 1994 р. (із змін. та доповн.) // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 28. — Ст. 232. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12

7. Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджену Наказом від 16 листопада 2012 року N 114/1042/516/1199/936/1687/

8. Азаров Ю. І. Кримінально-процесуальне право України: [навч. посіб.] / Азаров Ю. І., Заїка С. О., Фатхутдінов В. Г. — К.: Кутеп, 2008. — 430 с.

9. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність: Підручник. Частина І. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.

10. Берназ В. Д. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти): [монографія] / В. Д. Берназ, С. М. Смоков. — Одеса: ОЮІ НУВС, 2005. — 151 с.

11. Досудове розслідування кримінальних справ: [навч.-практ. посіб.] / Ю. І. Грошевий., В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. — Х.: ФІНН, 2009. — 328 с.

12. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 688 с.

13. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

 

Розслідування кримінальних проступків проводиться в формі дізнання і здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування (ст. 298 КПК).

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі чи розшукові дії, передбачені КПК, окрім негласних слідчих дій (ст. 300КПК).

Дізнання кримінальних проступків здійснюють органи досудового розслідування. Якими є слідчі органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (ч.1 ст.38 КПК).

Частино. 3 ст. 38 КПК передбачено, що при досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Наразі закону, який би встановлював повноваження зазначених співробітників щодо досудового розслідування кримінальних проступків, не ухвалено.

Порядок досудового розслідування кримінальних проступків є спрощеною формою кримінального провадження.

 

Тема № 14. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

Практичне заняття: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

Час проведення 1 година.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття і сутність оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

2. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування.

3. Порядок оскарження ухвал слідчого судді.

4. Порядок оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора.

Література

1. Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р.; зі змін. і доповн. — К.: Атіка, 2012. — 68 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право, 2012.-768 с.

  1. Большаков Є. В. Апеляційне оскарження рішень судді, постановлених в порядку судового контролю у досудових стадіях кримінального процесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Є. В. Большаков. — К., 2012. — 20 с.
  2. Герасименко С. Г. Судовий контроль на досудових стадіях кримінального судочинства: національне законодавства та зарубіжний досвід: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / С. Г. Герасименко. — Запоріжжя, 2012. — 20 с.
  3. Досудове розслідування кримінальних справ: [навч.-практ. посіб.] / Ю. М. Грошевой, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило. — Х.: Фінн, 2009. — С. 16—43.
  4. Зарева І. І. Оскарження дій та рішень прокурора у кримінальному процесі: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Зарева Іван Іванович. — К., 2011. — 188 с.
  5. Літвінова І. Ф. Гарантії недоторканності житла чи іншого володіння особи у кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / І. Ф. Літвінова. — К., 2010. — 20 с.
  6. Маляренко В. Т. Кримінальний процес україни: Стан та перспективи розвитку: [навч. посіб.для студ. ВНЗ]: Вибрані наукові праці / Маляренко В. Т. — К.: Ін Юре, 2004. — 600 с.

11. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

  1. Осмолян В. А. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / В. А. Осмолян. — К., 2012. — 20 с.
  2. Пивоваров В. В. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ: [монографія] / В. В. Пивоваров, Л. І. Щербина. — Х.: Право, 2006. — 176 с.
  3. Погорецький М. Межі доручень слідчого органу дізнання про проведення оперативно-розшукових заходів / М. Погорецький // Право України. — 2000. — № 9. — С. 47—48.
  4. Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі: матеріали круглого столу (Київ, 20 трав. 2011 р.). — К.: Ліпкан О. С., 2011. — 350 с.
  5. Удалова Л. Д. Зловживання у сфері кримінального процесу: [монографія] / Л. Д. Удалова, О. Ю. Хабло. — К.: Дакор, 2010. — 176 с.
  6. Шило О. Г. Теоретичні основи та практика реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. Г. Шило. — Х., 2011. — 20 с.

Тема № 15. Підсудність у кримінальному провадженні. Підготовче провадження.

Практичне заняття: Підсудність у кримінальному провадженні. Підготовче провадження.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про підсудність у кримінальному провадженні та про підготовче провадження.

Час проведення 1 година.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття та види підсудності у кримінальному провадженні.

2. Поняття, сутність і значення підготовчого провадження.

3. Порядок і строки підготовчого провадження.

4. Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

 

Література

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р.: із змін. і доповн. — К.: Атіка, 2006. — 64 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право, 2012.-768 с.

5. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: постан. Пленуму Верховного Суду України від 01 лист. 1996 р. № 9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. — К.: ПАЛИВОДА А. В., 2010. — С. 163—168.

6. Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів [Електронний ресурс]: постан. Пленуму Верховного Суду України від 12 квіт. 1996 р. № 4; зі змінами, внесеними постан. Пленуму Верховного Суду України від 03 груд. 1997 р. № 12. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-96

7. Азаров Ю. І. Кримінально-процесуальне право України: [навч. посіб.] / Азаров Ю. І., Заїка С. О., Фатхутдінов В. Г. — К.: Кутеп, 2008. — 430 с.

8. Гринюк В. О. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону в кримінальному процесі України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Гринюк Володимир Олексійович. — К., 2004. — 228 с.

9. Каркач П. М. Організація роботи прокуратури району (міста) по підтриманню державного обвинувачення в суді: [навч. посіб.] / П. М. Каркач, І. Е. Краснолобов. — Х.: Торнадо, 2003. — 94 с.

10. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 688 с.

11. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

12. Прокурорський нагляд в Україні: курс лекцій для студ. юрид. вищ. навч. закл. / [В. Т. Нор, Я. О. Береський, І. І. Когутич, З. Д. Котик, М. В. Гузела]; ред. В. Т. Нор; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Кафедра кримінального процесу і криміналістики. — Львів: Тріада плюс, 2002. — 280 с.

13. Оверчук С. В Поняття та види підсудності в кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / С. В. Оверчук. — К., 2005. — 20 с.

14. Сердюк В. В. Юрисдикція судів України за спеціалізацією: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 «Судоустрій; прокуратура та адвокатура» / В. В. Сердюк. — К., 2003. — 19 с.

15. Яновська О. Г. Окремі питання доказування в змагальному кримінальному процесі / О. Г. Яновська // Юридична Україна: наук. журнал. — 2009. — № 11—12. — С. 234—240.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя здійснюється виключно судами. Але щоб розмежувати повноваження різних ланок судової системи, а також окремих судів кожної ланки на здійснення правосуддя в конкретних кримінальних справах, необхідно звернутися за допомогою до правил про підсудність.

Підсудність – це сукупність юридичних ознак (властивостей) кримінального провадження, на основі яких кримінально-процесуальний закон визначає суд, що має право розглянути її і вирішити по суті повідомлення про підозру.

Чинне законодавство України встановлює такі види підсудності:

- родову, або предметну;

- територіальну, або місцеву;

- спеціальну;

- персональну;

- альтернативну;

- за зв’язком проваджень.

До ознак (властивостей), які характеризують і визначають підсудність, належать ознаки самого злочину (рід, характер), суб’єкт злочину, місце його вчинення та зв’язок кримінальних проваджень між собою, якщо їх декілька.

З метою забезпечення найбільш об’єктивного і повного розгляду провадження, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду в окремих випадках провадження може бути передана на розгляд суду за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків (ч.1 ст.38 КПК).

Суддя встановивши, що кримінальне провадження не підсудне даному суду, надсилає його за підсудністю, про що виносить постанову (ч.1 ст. 41 КПК).

При розв’язанні можливих колізій під час визначення підсудності в кримінально-процесуальному законодавстві України діє загальне правило – спори про підсудність не допускаються.

Попередній розгляд кримінального провадження здійснюється суддею одноособово з обов’язковою участю прокурора. При попередньому розгляді також можуть бути присутні учасники процесу, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

При попередньому розгляді провадження суддя з’ясовує наступні питання:

- чи підсудне провадження суду, на розгляд якого воно надійшло;

- чи немає підстав для закриття провадження або його зупинення;

- чи складено обвинувальний акт відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу;

- чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу і т.і.

Завдання для практичного заняття

1. До місцевого суду Київського району м. Харкова надійшло кримінальне провадження за підозрою Заболотного в шахрайстві, що завдало потерпілому значної шкоди (ч. 2 ст.190 КК). Під час попереднього розгляду провадження суддя вирішив, що злочинні дії Заболотний скоїв на території Дзержинського району і своєю постановою надіслав кримінальне провадження до місцевого суду Дзержинського району. Суддя місцевого Дзержинського районного суду ознайомився з матеріалами провадження і встановив, що злочин було скоєно на території Ленінського району.

Яке рішення повинен прийняти суддя?

 

2. Слідчий міліції заніс відомості до ЄРДС за фактом крадіжки товарів з автомагазину, що знаходиться у Київському районі м. Харкова. Під час слідства було встановлено, що злочин скоїли Вівчаренко та Митний, які працювали на авто підприємстві “Грандтранс”, та військовослужбовець строкової служби Черненко, який перебував у звільнені.

У який суд необхідно надіслати кримінальне провадження після закінчення досудового слідства?

 

3. Кримінальне провадження за підозрою Овчаренко у скоєні крадіжки державного майна надійшла до Комінтернівського районного суду м. Харкова. На цей момент було встановлено, що знаходячись на свободі після скоєння першого злочину, Овчаренко на території Московського району м. Харкова вчинив розбійний напад на приватного підприємця Волкова.

Ким і яким чином буде вирішено питання про підсудність вказаних кримінальних проваджень?

 

4. На дискотеці у м. Приморську Мелітопольського району Запорізької області, де під час канікул відпочивала група студентів Харківського автодорожнього інституту, місцевий житель Балкін вчинив бійку, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості студенту Бойко. Свідками події були п’ять студентів інституту та один місцевий житель. На момент закінчення досудового слідства у кримінальному провадженні потерпілий та свідки-студенти повернулись у Харків на навчання.

Визначте підсудність кримінального провадження.

5. Рокотов перед призовом на строкову службу до лав армії здійснив крадіжку із продуктового магазину у м. Вінниця. Коли було встановлено, ким скоєна крадіжка, та закінчено розслідування у кримінальному провадженні, Рокотов у складі військової частини знаходився у м. Львові.

Якому суду підсудне кримінальне провадження за підозрою Рокотова?

6. Під час розгляду у судовому засіданні кримінального провадження за підозрою, Дергачівський районний суд Харківської області встановив, що дане провадження підсудне Золочівському районному суду Харківської області.

Як належить поступити суду?

 

7. Під час попереднього розгляду у суді кримінального провадження за підозрою Руцького у скоєні хуліганства із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК) суддя встановив, що злочин Руцький скоїв разом з Деснянським, з яким пиячив. Але Деснянського до кримінальної відповідальності на досудовому слідстві не було притягнуто.

Яке рішення може прийняти суддя у такій ситуації?

8. У місцевому суді знаходиться кримінальне провадження за підозрою Роменка по ч. 2 ст. 342 КК (опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків), яке було призначене до попереднього розгляду суддею. До суду надійшла заява Роменка про те, що він знаходиться у лікарні з приводу лікування від алкоголізму, з’явитися до суду не може до закінчення лікування.

Яке рішення по такій заяві може прийняти суд?

9. До місцевого суду надійшло кримінальне провадження за підозрою Ткача за ч. 1 ст. 145 КК. Вивчаючи її, суддя прийшов до висновку, що розслідування проведено всебічно та повно, але дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 145 КК.

Як повинен поступити суддя?

 

Тема № 16. Судовий розгляд.

Практичне заняття: Судовий розгляд.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про судовий розгляд, межі судового розгляду та процедуру судового розгляду.

Час проведення 2 години.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття, сутність і значення стадії судового розгляду.

2. Загальні положення судового розгляду у кримінальному провадженні.

3. Межі судового розгляду.

4. Процедура судового розгляду.

Література

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 199

Date: 2015-12-12; view: 532; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию