ПЕРЕДМОВА. Навчально-методичні матеріали до семінарських (практичних, лабораторних) занять з кримінального процесу для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю)

ЗАНЯТЬ

з дисципліни КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Галузь знань 0304 ПРАВО

Спеціальність 6.030401 ПРАВОЗНАВСТВО

Спеціалізація ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА

Ступень вищої освіти БАКАЛАВР

Форма навчання ДЕННА, ЗАОЧНА

м. Харків

2015 рік

ПЕРЕДМОВА

Навчально-методичні матеріали до семінарських (практичних, лабораторних) занять з кримінального процесу для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) правознавство на ______арк.

Рецензенти:

Юхно О.О. – начальник кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства ХНУВС, доктор юридичних наук, професор

Янович Ю.П. – доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н Каразіна, кандидат юридичних наук, доцент

Розробники: д.ю.н., професор Слінько С.В., к.ю.н., доцент Каткова Т.В., к.ю.н., доцент Соловйова О.Є., к.ю.н., доцент Яременко В.В. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2015. – _____с.

© Слінько С.В., Каткова Т.В., Соловйова О.Є., Яременко В.В., 2015

© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2015

1. Загальні методичні вказівки

Навчальна дисципліна “Кримінальний процес”, яка викладається студентам 2 та 3 курсу факультету права та масових комунікацій ХНУВС, є однією з основних дисциплін, передбачених для обов’язкового вивчення при підготовці фахівців у вищих навчальних закладах освіти України юридичного профілю.

Засвоєння студентами теоретичних засад кримінально-процесуального права і практики його застосування становить фундамент професійної підготовки працівників судових та правоохоронних органів, правозахисних установ, юрисконсультів організацій та підприємств і є невід’ємною умовою для їх подальшої успішної діяльності, як юристів.

Навчальна дисципліна має предметом вивчення передбачений законом порядок досудового та судового провадження. Передбачає опанування певним інструментарієм науки кримінального процесу, вивчення предмету науки кримінального процесу і головних її категорій та зв’язку науки кримінальний процес з іншими галузями права, принципів кримінально-процесуальної діяльності і правового статусу її суб’єктів, порядку розслідування кримінальних проваджень, порядку провадження у суді першої інстанції, порядку перегляду вироків, постанов та ухвал суду, порядку розгляду питань, що виникають при виконанні вироків.

«Кримінальний процес» як навчальна дисципліна ґрунтується на базі науки кримінального процесу, кримінально-процесуального права і практики його застосування судами, прокуратурою, слідчими, адвокатами.

Метою викладання кримінального процесу є розкриття його значення в забезпеченні захисту особи, її прав і свобод, власності, а також прав підприємств, установ і організацій від злочинних посягань і тим самим в зміцненні законності і правопорядку, охороні інтересів держави і суспільства.

Курс кримінального процесу України поділяється на дві частини: загальну і особливу.

У загальній частині розглядаються основні вихідні положення: походження, призначення та історичні форми кримінального процесу України, правовий статус суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, теорія доказів, заходи кримінально-процесуального примусу, строки та судові витрати.

На основі цих фундаментальних положень в особливій частині курсу вивчається рух кримінальних проваджень по всіх стадіях кримінального процесу: починаючи з досудового розслідування і закінчуючи стадією перегляду рішень в порядку виключного провадження; особливості провадження з окремих категорій кримінальних проваджень про злочини та суспільно небезпечні діяння; міжнародно-правові і порівняльно-правові аспекти кримінального судочинства.

Викладання курсу кримінальний процес здійснюється на основі лекцій, шляхом проведення практичних занять, семінарських занять з використанням колоквіумів, ділових ігор тощо.

Контроль за вивченням студентами дисципліни здійснюється шляхом:

· опитування студентів на практичних заняттях;

· вирішення ними та обговорення конкретних задач за вивченою темою;

· проведення контрольних робіт з окремих тем;

· проведення тестування;

· проведення заліків та іспитів.

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

· стан основних проблем науки кримінального процесу;

· функції судової влади в кримінальному судочинстві;

· предмет кримінально-процесуального права;

· джерела кримінально-процесуального права та їх структуру;

· теорію прийняття процесуальних рішень, вимоги закону до їх змісту та структури;

· кримінально-процесуальні засоби доказування обставин, що підлягають встановленню у справі;

· процесуальні гарантії захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

· способи тлумачення і застосування кримінально-процесуальних норм;

· процесуальні методи і форми попередження злочинів;

· процесуальні форми взаємодії органів та осіб, що здійснюють кримінально-процесуальну діяльність між собою, а також з іншими державними органами.

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

· використовувати дані науки кримінального процесу при тлумаченні та застосуванні норм кримінально-процесуального права;

• орієнтуватися в системі кримінально-процесуального права та в судовій практиці;

· збирати фактичні дані, аналізувати і оцінювати їх достатність для прийняття правомірних процесуальних рішень;

· організовувати виконання прийнятих рішень.

Навчання з дисципліни «Кримінальний процес» проходить у формі лекцій, семінарських занять, практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи.

Метою аудиторних занять є систематизоване засвоєння студентами теоретичних знань про поняття, завдання, основні принципи та інститути кримінального процесу, поняття, види та загальну характеристику стадій кримінального процесу, кримінально-процесуального законодавства, суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, судового розгляду та провадження особливих, диференційованих форм у кримінальному судочинстві. Аудиторні заняття передбачають форми контролю засвоєння змісту дисципліни.

Лекційні заняття передбачають викладення нового теоретичного матеріалу викладачем, сприйняття цього матеріалу студентами. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Результати самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті семінарських та практичних занять, ведення якого обов’язково для кожного студента. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді за попередньо підготовленими студентами рефератами. Контрольні питання до семінару та рекомендації з підготовки до семінару викладені у Навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять, які підготувала кафедра окремо для вивчення Загальної і Особливої частин кримінального процесу.

Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Практичне заняття – форма навчального заняття, на яких студенти повинні набути навичок практичного застосування положень законодавства про процес провадження по кримінальних справах до конкретних життєвих ситуацій, закріпити теоретичні знання з предмету. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення практичних завдань. Ці рішення студенти повинні готувати заздалегідь, під час самостійної підготовки до практичного заняття, записувати рішення у робочі зошити для семінарських та практичних занять. Тему та номери завдань призначає завчасно викладач відповідно до Збірника практичних завдань окремо до Загальної та Особливої частин кримінального процесу.

Викладач оцінює вірність, повноту й обґрунтованість рішень, викладених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених цією програмою.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах.

Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається у Навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі.

Самостійна робота за кожною темою кримінального процесу передбачає теоретичне засвоєння основних принципів та інститутів, понятійного апарата кримінального процесу, положень про поняття, види та загальну характеристику кримінального процесу, передбачених розділами Загальної та Особливої частини Кримінально-процесуального кодексу України, поняття, види та загальну характеристику стадій кримінального процесу, кримінально-процесуального законодавства, суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, судового розгляду та провадження особливих, диференційованих форм у кримінальному судочинстві. При цьому потребують опрацювання не лише положення Особливої частини КПК України, а і, обов’язково, положення Загальної часини КПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України, норми Конституції України, інших Кодексів і Законів України чи підзаконних нормативних актів з відповідних галузей права.

Індивідуальна робота передбачає виконання отриманого на індивідуальній консультації викладача завдання: реферату до кожної теми, наукового повідомлення (під час роботи у науковому гуртку кафедри).

Реферати готуються студентами самостійно до кожної теми у відповідності до Методичних рекомендацій з підготовки рефератів, затверджених кафедрою.

Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), 100-бальною та ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання: рівня знань під час семінарських та практичних,занять; якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, та практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.

Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

Поточний контроль на практичних та семінарських заняттях, виконанні тестових завдань, підсумковому контролі чи екзаменах враховує: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.

Поточний контроль знань і умінь студентів на практичних заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення завдань. Викладач оцінює правильність кваліфікації, повноту й обґрунтованість рішень, складених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію. Враховується вміння та повнота використання студентом Законів України, постанов Пленуму Верховного Суду України та інших нормативно-правових документів, що потрібні для розв’язання практичних завдань за темами занять.

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарському занятті передбачає оцінювання підготовлених студентами рефератів та тез доповіді по рефератах, їх виступи по питанням заняття, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Крім того, поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми.

Поточний контроль якості виконання самостійної та індивідуальної роботи враховує наявність у студента на занятті чинного Кримінального процесуального кодексу України, постанов Пленуму Верховного Суду та інших нормативно-правових документів за темою заняття; навики студентів, щодо пошуку необхідної літератури; навики ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, тез доповіді а також навики науково-пошукової роботи); вміння застосувати знання на практиці.

Під час самостійної роботи з підготовки до практичних занять студенти обов’язково самостійно готують рішення завдань, що задаються викладачем на передодні. Рішення кожного завдання повинно бути викладене у письмовій формі у робочому зошиті студента, із мотивуванням та докладною аргументацією, з посиланням на відповідні норми кримінально-процесуального законодавства. Відсутність у студента під час практичного заняття робочого зошита з вирішеними завданнями і інших вказаних матеріалів, обґрунтованого рішення або неготовність студента до роботи на занятті тягне за собою незадовільну оцінку для студента за виконання самостійної роботи.

Студент, який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на освітньому (кваліфікаційному) рівні «бакалавр» - у вигляді підсумкового контролю – залік у 4, 5 семестрі та екзамен у 6 семестрі.

Студент, який бажає підвищити підсумкові бали з дисципліни складає підсумковий контроль. Результати складання підсумкового контролю (екзамену) оцінюється за 100 бальною шкалою. Підсумкові бали з урахуванням складання екзамену розраховуються, як середньоарифметичне результатів підсумкових балів за результатами засвоєння модулів та балів набраних на екзамені.

Студент, який за результатами засвоєння всіх тем навчальної дисципліни набрав менш ніж 75 (сімдесят п’ять) балів, зобов’язаний скласти екзамен. Студенти, які за результатами складання екзамену, набрали підсумковий бал з навчальної дисципліни нижче ніж 60 (шістдесят) балів складають екзамен повторно.

У тому випадку, коли студент, під час складання екзамену отримав позитивну оцінку (набрав 60 балів і більше), але менше ніж за результатами засвоєння всіх тем навчальної дисципліни в заліково-екзаменаційну відомість виставляється підсумкова оцінка за результатами засвоєння всіх тем навчальної дисципліни.

2. Розподіл часу навчальної дисципліни за темами

3. Методичні вказівки до семінарських (практичних, лабораторних)
занять

Тема № 1. Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу

Практичне заняття: Поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про поняття, завдання, основні інститути кримінального процесу.

Час проведення 2 години.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття і завдання кримінального процесу.

2. Система кримінального процесу.

3. Кримінально – процесуальна форма та її значення.

4. Кримінально-процесуальні функції.

5. Кримінально-процесуальні гарантії.

6. Історичні форми кримінального процесу.

7. Наука і навчальна дисципліна кримінального процесу.

8. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права та юридичними дисциплінами.

Література

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — № 90—91. — 19 травня.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

4. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право,2012.-768 с.

5. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 лип. 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 41—42, № 43, № 44—45. — Ст. 529.

6. Про прокуратуру: Закон України від 5 лист. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793.

7. Про адвокатуру: Закон України від 19 груд. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 9. — Ст. 62.

8. Про міліцію: Закон України від 20 груд. 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 4. — Ст. 20.

9. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303.

10. Загальна декларація прав людини: прийнята та проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 груд. 1948 р. // Офіційний вісник України. — 2008. — № 93. — Ст. 3103.

11. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р. // Офіційний вісник України. — 1998. — № 13. — Ст. 270.

12. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини [Електронний ресурс]: прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 груд. 1966 р. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043

13. Адаховський Д. Поняття, сутність і види кримінально-процесуальних функцій / Д. Адаховський // Право України. — 2010. — № 6. — С. 220—225.

14. Андрусяк В. Мета та завдання досудового слідства / В. Андрусяк // Вісник прокуратури. — 2010. — № 1. — С. 77—80.

15. Аленін Ю. Публічна природа гарантій прав особи у кримінальному процесі / Ю. Аленін // Право України. — 2003. — № 4. — С. 30—32.

16. Гевко В. Удосконалення процесуальної форми як основа реформування кримінального судочинства України / В. Гевко // Право України. — 2010. — № 2. — С. 150—157.

17. Лобойко Л. М. Стадії кримінального процесу: [навч. посіб.] / Лобойко Л. М. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 176 с.

18. Маляренко В. Т. Про завдання кримінального судочинства / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. — 2000. — № 6. — С. 38—48.

19. Мовчан Г. Правозахисна функція: це – один із основних напрямів діяльності прокурора в кримінальному судочинстві / Г. Мовчан // Вісник прокуратури. — 2009. — № 4. — С. 34—37.

20. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

21. Никоненко М. Я. Поняття, види і зміст кримінально-процесуальних гарантій / М. Я. Никоненко // Науковий вісник НАВСУ. — К., 2001. — Вип. 1. — С. 59—69.

22. Погорецький М. А. Кримінально-процесуальні правовідносини: структура і система / Погорецький М. А. — Х.: Арсіс, 2002. — 160 с.

23. Предмесніков О. Г. Обвинувальна функція у кримінальному процесі / О. Г. Предмесніков // Право і суспільство. — 2009. — № 4. — С. 115—118.

24. Рожнова В.В. Про передумови визначення завдань кримінального судочинства / В. В. Рожнова // Правова система в умовах розвитку сучасної державно-правової діяльності. — К., 2011. — С. 34—36.

25. Рожнова В.В. Кримінально-процесуальна форма та її значення / В. В. Рожнова // Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі. — К., 2011. — С. 81—83.

26. Якимович Ю. К. Дифференциация уголовного процесса / Якимович Ю. К., Ленский А. В., Трубников Т. В. — Томск: Том. ун-т, 2001. — 300 с.

27. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право,2012.-768 с.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

При підготовці до семінару по цій темі студенти мають з’ясувати і дати докладні відповіді на такі питання:

1. Загальне поняття кримінального процесу і його завдання в світлі Конституції України 1996р. Кримінальний процес як наука. Основні категорії науки кримінального процесу. Розвиток науки кримінального процесу в Україні. Харківська процесуальна школа.

2. Історичні форми кримінального процесу. Кримінальний процес і правосуддя. Кримінально-процесуальні правовідносини.

3. Процесуальна форма, її значення. Процесуальні гарантії, їх значення. Розвиток процесуальних гарантій в умовах розбудови правової держави України.

4. Зміст та система кримінального процесу як навчальної дисципліни.

5. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права та суміжними науками.

6. Поняття і сутність кримінального судочинства. Стадії кримінального процесу, їх загальна характеристика.

Тема № 2. Кримінально-процесуальне законодавство України та сфера його дії

Практичне заняття: Кримінально-процесуальне законодавство України та сфера його дії

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про кримінально-процесуальне законодавство України та сфера його дії.

Час проведення 1 година.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття, сутність і значення кримінального процесуального закону.

2. Діюче кримінальне процесуальне законодавство України.

3. Чинність кримінального процесуального закону в просторі, часі і щодо осіб.

Література

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — № 90—91. — 19 травня.

3. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право,2012.-768 с.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

5. Віденська конвенція про дипломатичні відносини від 18 квіт. 1961 р. [Електронний ресурс]: ратифікована Президією Верховної Ради УРСР 21 берез. 1964 р. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_048

6. Загальна декларація прав людини: прийнята та проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 груд. 1948 р. // Офіційний вісник України. — 2008. — № 93. — Ст. 3103.

7. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 лист. 1950 р. // Офіційний вісник України. — 1998. — № 13. — Ст. 270.

8. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квіт. 1961 р. // Кримінально-процесуальний кодекс з постатейними матеріалами / за ред. В. П. Шибіко. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 155—166.

9. Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квіт. 1963 р. (глава 2) // Там само. — С. 175—184.

10. Про громадянство України: Закон України від 18 січ. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 13. — Ст. 65.

11. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства [Електронний ресурс]: Закон України від 22 верес. 2011 р. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17

12. Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини [Електронний ресурс]: Закон України від 23 лют. 2006 р. — Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua

13. Про міжнародні договори України [Електронний ресурс]: Закон України від 29 черв. 2004 р. — Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua

14. Бринцев В. Д. Роль і значення правотворчості у формуванні єдиного правового поля Європи / В. Д. Бринцев // Вісник Конституцыйного Суду України. — 2009. — № 2. — С. 80—91.

15. Волкотруб С. Г. Імунітет у кримінальному процесі України: [монографія] / Волкотруб С. Г. — Х.: Консул, 2005. — 144 с.

16. Дроздов О. М. Джерела кримінально-процесуального права України / Дроздов О. М. — Х.: Вапнярчук Н. М., 2008. — 208 с.

17. Демченко В., Стратонов В. Кримінально-процесуальний закон: стилістичні проблеми / В. Демченко, В. Стратонов // Право України. — 2002. — № 11. — С. 124—127.

18. Капліна О. Поширювальне тлумачення і аналогія кримінально-процесуального закону: проблеми розмежування / О. КаплІна // Вісник Академії правових наук України. — Х., 2004. — Вип. 4. — С. 152—162.

19. Капліна О. Буквальне тлумачення норм кримінально-процесуального права / О. Капліна // Вісник Академії правових наук України. — Харків, 2005. — Вип. 1. — С. 150—161.

20. Капліна О. В. Право застосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права: [монографія] / Капліна О. В. — Х.: Право, 2008. — 296 с.

21. Кримінальний процес: [підруч.] / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. — Х.: Право, 2010. — 608 с.

22. Кримінально-процесуальне право України: [підруч.] / за ред. Ю. П. Аленіна. — Х.: Одіссей, 2009. — 816 с.

23. Ларин А. М. Уголовный процесс: структура права и структура законодательства / Ларин А. М.; отв. ред. В. М. Савицкий. — М.: Наука, 1985. — 240 с.

24. Маляренко В. Кримінально-процесуальне законодавство України: питання становлення і розвитку / В. Маляренко // Право України. — 2003. — № 9. — С. 3—14.

25. Маляренко В.Т., Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: [підруч.] / В. Т. Маляренко, Є. Г. Коваленко. — [2-е вид., перероб. і допов.]. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 712 с.

26. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

27. Элькинд П. С. Толкование и применение норм уголовно-процессуального права / Элькинд П. С. — М.: Юрид. лит., 1967. — 192 с.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

Готуючись до семінарського заняття по цій темі студенти мають з’ясувати і дати докладні відповіді на питання:

1. Поняття та значення кримінально-процесуального закону.

2. Кримінально-процесуальні норми: поняття, види і структура.

3. Особливості санкцій кримінально-процесуальних норм.

4. Джерела кримінально-процесуального права.

5. Конституція України як джерело кримінально-процесуального права. Пряме застосування конституційних норм при провадженні у кримінальних справах.

6. Загальновизнані принципи і норми міжнародного права у кримінально-процесуальному законодавстві України.

7. Кримінально-процесуальний кодекс України. Його структура і зміст.

8. Значення роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, наказів генерального прокурора, міністра внутрішніх справ України та інших актів нормативного характеру для кримінально-процесуальної діяльності.

9. Чинність кримінально-процесуального закону в просторі, в часі та за колом осіб.

10. Застосування кримінально-процесуального закону за аналогією.

11. Проблеми удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства.

Завдання для практичних занять

1. Під час розслідування кримінального провадження виникла необхідність продовжити строк досудового слідства до 6 місяців. Слідчий склав постанову про порушення клопотання про продовження строку досудового слідства і за 5 діб до закінчення строку слідства звернувся до прокурора області. Прокурор зауважив, що слідчий порушив строк порушення клопотання, встановлений у наказі Генерального прокурора, який складає 15 діб до закінчення відповідного терміну розслідування. Слідчий заперечив і пояснив, що КПК встановлює термін звернення з поданням лише про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а відносно постанови про клопотання продовження строку досудового слідства КПК такої вимоги не має, і тому він склав постанову у межах строку досудового слідства. І взагалі він працює слідчим в системі МВС і не зобов’язаний дотримуватись наказів Генерального прокурора.

Хто правий у цій ситуації?

2. Під час провадження досудового розслідування у кримінальному провадженні про крадіжку чужого майна, яка сталася у м. Харкові, було встановлено, що злочин скоїв громадянин Росії Довгань П.І., який мешкає у м. Бєлгороді. У зв’язку з такими обставинами виникла необхідність затримати Довгань П.І. як підозрюваного у вчиненні злочину і провести у його помешканні у м. Бєлгороді обшук з метою відшукати викрадені речі.

З урахуванням правил дії кримінально-процесуального закону у просторі вкажіть підстави і порядок виконання названих дій.

3. Громадянин Грузії, який навчався у вищому навчальному закладі м. Києва, був затриманий за підозрою у вчиненні злочину. Посилаючись на те, що він громадянином іноземної держави, затриманий вимагав свого негайного звільнення.

Яке рішення може бути прийняте у такій ситуації? Які правила дії кримінально-процесуального закону щодо іноземців і осіб без громадянства?

Тема № 3. Засади кримінального провадження

Практичне заняття: Засади кримінального провадження.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про засади кримінального провадження.

Час проведення 4 години.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття засад кримінального провадження та їх система.

2. Загальна характеристика засад кримінального провадження.

3. Значення засад кримінального судочинства.

Література

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — № 90—91. — 19 травня.

3. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: станом на 17 січ. 2012 р. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

4. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар: у 2томах. Т.2/ К82 Є.М.Блажківський, Ю.М. Грошевий, Ю.М.Дьомін та ін., за заг. Ред В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова – Х.: Право, 2012.-664с.

5. Кримінальний процесуальній кодекс України. Науково-практичний коментар 6 у 2 т. Т.1/К82 О.М. Бандурка, Є.М. Блажківський, Є.П.Бурдоль та ін..; за заг.ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. – Х.: Право, 2012.-768 с.

6. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини [Електронний ресурс]: прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 груд. 1966 р. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043

7. Конвенція про захист прав і основних свобод людини [Електронний ресурс].: станом на 27 трав. 2009 р. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004

8. Звід принципів захисту всіх осіб, підданих затриманню або арешту в будь-якій формі: прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1988 р. // Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ: [монографія]. — Дніпропетровськ, 2002.

9. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / [упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова]. — К.: ПАЛИВОДА А.В., 2011. — 456 с.

10. Бараннік Р. В. Право особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім’ї чи близьких родичів у кримінальному процесі України: [монографія] / Р. В. Бараннік, В. П. Шибіко. — К.: КНТ, 2008. — 212 с.

11. Бартащук Л. П. Гарантії забезпечення права людини на повагу до честі і гідності у кримінальному судочинстві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Л. П. Бартащук. — К., 2011. — 24 с.

12. Галаган О. І. Захист прав і свобод суб’єктів кримінального судочинства в Україні та ФРН: [навч. посіб.] / О. І. Галаган, В. А. Савченко. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011. — 200 с.

13. Гриненко А. В. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе: [монографія]. / Гриненко А. В., Кожевников Г. К., Шумилин С. Ф. — Х.: Консум, 1997. — 96 с.

14. Гриненко С. О. Реалізація принципу безпосередності у досудових стадіях кримінального процесу України: [монографія] / Гриненко С. О. — Х.: Оберіг, 2008. — 224 с.

15. Гринюк В. О. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону в кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В.О. Гринюк. — К., 2004. — 20 с.

16. Зінченко І. Л. Система принципів кримінального процесу та проблема їх класифікації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / І.Л.Зінченко. — Х., 2010. — 20 с.

17. Крижанівській В. В. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі (порівняльн0-правове дослідження): [монографія] / Крижанівський В. В. — К.: Обрії, 2009. — 164 с.

18. Кримінальний процес: [підруч.] / за ред. Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної. — Х.: Право, 2010. — 608 с.

19. Лобойко Л. М. Принцип диспозитивності в кримінальному процесі України: [монографія] / Лобойко Л. М.; Юрид. акад. — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2004. — 215 с.

20. Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального судочинства / Маляренко В. Т. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 320 с.

21. Маляренко В. Т. Про публічність і диспозитивність у криміналь­ному судочинстві України та їх значення / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 7. — С. 3—13.

22. Маркуш М. А. Принцип змагальності у кримінальному процесі України: [монорафія] / Маркуш М. А. — Х.: Вапнярчук Н. М., 2007. — 208 с.

23. Молдован А.В. Кримінальний процес України /текст/: Навч.посіб./ М75 А.В.Молдован, С.М.Мельник –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.

24. Навроцька В. В. Засада диспозитивності та її реалізація в кримінальному процесі України: [монографія] / Навроцька В. В. — Львів: ЛДУВС, 2010. — 440 с.

25. Попелюшко В. О. До питання про зміст та правовий механізм забезпечення та реалізації права обвинуваченого на захист / В. О. Попелюшко // Адвокат. — 2002. — № 1. — С. 18—21.

26. Рогальська В.В. Змагальність у досудовому провадженні (за матеріалами діяльності слідчих підрозділів ОВС): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / В. В. Рогальська. — Дніпропетровськ, 2012. — 20 с.

27. Тертишник В. М. Концептуальна модель системи принципів кримінального процесу / В. М. Тертишник // Юрид. вісник України. — 2001. — 1—7 лютого (№ 5).

28. Трагнюк Р. Принципи і стандарти захисту учасників кримінального судочинства у міжнародних документах / Р. Трагнюк // Право України. — 2002. — № 8. — С. 26—32.

29. Чурікова І. В. Всебічність, повнота й об’єктивність процесуальної діяльності слідчого: [навч. посіб.] / Чурікова І. В.; за заг. ред. П. П. Підюкова. — К.: Калинівська друкарня, 2011. — 144 с.

30. Яновська О. Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства: [монографія] / Яновська О. Г. — К.: Прецедент, 2011. — 303 с. — Бібліогр.: с. 258—303.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

При підготовці до семінарських занять по цій темі студенти мають з’ясувати і дати докладні відповіді на такі питання:

1. Поняття та значення засад кримінального провадження.

2. Класифікація засад кримінального провадження.

3. Система засад кримінального провадження за Конституцією України.

4.Засада законності. Засада недоторканності особи. Засада публічності. Засада презумпції невинуватості. Засада забезпечення підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист. Засада гласності. Засада національної мови судочинства. Засада змагальності та диспозитивності. Засада усності і безпосередності. Засада об’єктивної істини. Інші засади процесу.

Письмове завдання: Підготуйте зведену таблицю “ Засади кримінального процесу України” з посиланнями на статті Конституції України, Кримінального процесуального кодексу та інших законів за такою схемою:

2. Назвіть ті найважливіші положення кримінального процесу, які на думку вчених та на ваш погляд мають принципове значення і можуть мати статус засад кримінального процесу.

3. Визначте основні складові положення (постулати) засади презумпції невинуватості і підготуйте таблицю за вище вказаною схемою.

Завдання для практичних занять

1. Під час розслідування кримінального провадження у слідчого виникла необхідність у проведенні обшуку в гаражі підозрюваного Димко. Слідчий склав постанову про проведення обшуку після чого звернувся за згодою на його проведення до начальника слідчого відділу, який дав дозвіл на проведення обшуку. Слідчий у присутності двох понятих здійснив обшук і склав про це відповідний протокол.

Чи відповідають дії слідчого засадам кримінального процесу?

2. Дільничний інспектор міліції з метою перевірки інформації про незаконне зберігання вогнепальної зброї разом з оперуповноваженим карного розшуку прийшов у помешкання Іванова і пояснив свій візит перевіркою паспортного режиму. У той час, коли дільничний перевіряв документи Іванова і членів його сім’ї оперуповноважений оглянув усі кімнати, приміщення гаражу, горище. Після чого, нічого не знайшовши, працівники міліції вибачились і пішли.

Чи відповідають вимогам засад кримінального процесу дії працівників міліції?

3. Під час розслідування кримінального провадження про крадіжку було з’ясовано, що викрадені телевізор, відеомагнітофон і монітор комп‘ютера обвинувачений можливо сховав на своїй дачі. З метою перевірки цієї інформації оперуповноважений карного розшуку за своєю ініціативою у відсутність мешканців проник у будинок, оглянув усі кімнати, горище. Не знайшовши викрадених речей, він усно повідомив слідчому, що проводити обшук в цьому помешканні немає сенсу.

Дайте оцінку дій оперуповноваженого карного розшуку.

4. У помешканні Павлова, який підозрюється у незаконному зберіганні наркотичних засобів, при невідкладних обставинах слідчий провів обшук без постанови судді. Під час проведення обшуку листоноша приніс повідомлення про надходження бандеролі на ім’я Павлова. Слідчий вилучив повідомлення на бандероль і приєднав до протоколу обшуку.

Якими засадами кримінального процесу слід керуватися даючи оцінку даній ситуації? Як надалі слід діяти слідчому?

Тема № 4. Суд, сторони та інші учасники кримінального проесу.

Практичне заняття: Суд, сторони та інші учасники кримінального проесу.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про суд, сторони та інших учасників кримінального проесу.

Час проведення 4 години.

Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання

1. Поняття і класифікація сторін кримінального процесу.

2. Суд, слідчий суддя, присяжний як сторони кримінально-процесуальної діяльності.