Настроювання оптиметра

Як було зазначено, оптиметри використовуються, як правило, для відносних вимірів, що потребує їхнього попереднього настроювання по еталону. У якості еталона на практиці звичайно застосовують набір плоскопаралельних кінцевих мір. Розмір блока кінцевих мір може бути рівним одному з граничних розмірів деталі або її номінальному розміру. Обираючи розмір блока, необхідно пам’ятати, що можливі відхилення від нього не повинні виходити за межі шкали приладу.

Складений блок кінцевих мір притирається до робочої поверхні предметного столика.

Відгвинтив гвинт 10, кронштейн 9 з оптиметровою трубкою переміщують за допомогою гайки 11 по стійці до зіткнення вимірювального наконечника з набором кінцевих мір і фіксують кронштейн гвинтом 10.

Відгвинтив гвинт 2 і спостерігаючи в окуляр, піднімають предметний столик за допомогою маховичка 1 доти, поки нульовий розподіл не встановиться проти нерухомого індексу. Після цього положення предметного столика фіксується гвинтом 2.

Установку приладу на "нуль" варто перевірити, піднімаючи й опускаючи декілька разів вимірювальний наконечник за допомогою арретира 5. Якщо при цьому зображення шкали не буде повертатися у вихідне положення, варто відгвинтити гвинт 2 і повторити настроювання.

Після настроювання приладу арретиром 5 піднімають вимірювальний наконечник, видаляють із столика блок кінцевих мір і встановлюють замість нього деталь що вимірюється.

Неодноразово перекочуючи деталь під вимірювальним наконечником і одночасно спостерігаючи в окуляр, фіксують найбільший зсув нульового розподілу шкали щодо нерухомого індексу. Цей зсув відповідає відхиленню розміру що вимірюється від настроюваного розміру блока кінцевих мір.

Дійсний розмір об'єкта що вимірюється буде дорівнює сумі розміру кінцевих мір і показанню приладу з врахуванням знака.

Настроювання приладів із пружною і пружно-оптичною передачею здійснюються аналогічно.

Схема вимірювання деталі приведена в протоколі.

За результатами вимірів визначають:

овальність , у перетинах I, II і III,

конусоподібність , у площинах А і В,

бочкоподібність або cідлоподібність , , у площинах А і В.