Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Іван Франко та іншомовні слова





Запозичена лексика є у кожній мові, що пов’язано із зовнішніми та внутрішніми чинниками. Це передусім політичні стосунки між різними державами, економічні, торговельні та культурні зв’язки між ними. Іншомовні слова входять у мову разом з новим, незвичним для її носіїв поняттям. У ХIХ – на початку ХХ ст. українська мова не мала державного статусу, бо не було єдиної української держави. Український народ був під владою різних держав. Галичина цього періоду перебувала під австро- угорським ярмом. Державною мовою слугувала німецька, згодом польська мови. Галицьке населення послуговувалося різними мовами і діалектами [8].

“І. Франко був тією особистістю, що зумів увібрати в себе і культурний досвід свого рідного народу, і регіональну культуру галичан, і європейську культуру, і світову культуру загалом: і сучасну йому, і попередню”. Тому говорити про великого українського письменника, світоча науки та іншомовні слова можна у кількох напрямах:

1) іноземні слова у його художніх творах;

2) у науково-публіцистичних працях;

3) внесення І. Франком іншомовних слів у процесі перекладу літератури різних стилів та жанрів;

4) його власне ставлення до таких слів

“Лінгвістичне франкознавство вже дослідило низку проблем і питань науково-теоретичної та словесно-художньої творчості. Однак глибина та інтенсивність лінгвістичної думки поета далеко ще не вичерпані”, – писала Т. Панько. Мова творів письменника привертала до себе увагу багатьох науковців, однак запозичені слова аналізували лише принагідно. До таких праць належать дослідження М. Карпенко та О. Маймескул, І. Ліпкевич, М. Онишкевича, В. Токар, І. Ціхоцького та ін.

Змальовуючи тогочасну дійсність у художніх творах, письменник послуговується іноземними словами, які тоді побутували у мовленні галичан.

а) Іншомовні слова знаходимо у поетичних творах: абнегація (самозречення, утримання від чогось), геометра (грец.) (землемір), ібунк (нім.) (вправа), партер (франц.) (дослівно: по землі), презент (франц.) (подарунок, підношення), фантазія (лат.) (уява, створення нових образів, мрія), міріади (грец.) (незліченна кількість). Порівняймо: “В півшляху три богині-Долі Її стрічають, щоб по волі Їй на дорогу дать презент” (“Три долі”). “Фантазія твоя хай буде многоплодна, А в серці твоїм хай горить Огнем могутнім гордість благородна, Перед ніким чола щоб не корить” (“Три долі”); “Сипле, сипле, сипле сніг з неба сірої безодні. Міріадами летять Ті метелики холодні…” (“Сипле сніг”); “Покоїк і кухня, два вікна в партері, На вікнах з квітками вазонки, В покою два ліжка, підхилені двері, Над вікнами білі заслонки” (Третій жмуток) тощо [24].



Усі запозичення в поезіях можна поділити на декілька груп:

1) такі, що позначають поняття мистецької сфери: полонез, полька, кадриль, профіль, театр, флейта, декадент, ліра, наприклад: “Слова твої, серце кохане, то був би сумний полонез, а тьохкання серця – шнельполька, що бурею тактів іллєсь (“Ах, коб я був музикантом…”, 1878); (полонез – урочистий бальний танецьпольського походження (від франц. polonais – польський); полька (чес. polka) –старовинний чеський парний народний і бальний танець); кадриль (франц. Quadrille з іспан. cuadrille – група з чотирьох чоловік) – танець, який виконує чотири пари,поширений у багатьох народів Європи);

2) що позначають політичні, соціальні та економічні поняття: парламент, перспектива, конституція, революціонер, парцеляція, наприклад: “Посумніли Вівці: “От, бач, штука! Конституц’я із Вовками в спілці!” (“Звірячий парламент”);“Вічний революцйонер – Дух, що тіло рве до бою…” (Гімн);

3) що позначають філологічні поняття: діалект, жаргон, тріолет, ідилія, легенда, пролог, епілог, строфа тощо, наприклад: “Діалект чи самостійна мова? Найпустіше в світі це питання. Зви се діалектом, зви жаргоном” (“Антошкові П.”); діалект (грец. – розмова, говір, наріччя); жаргон (франц. – мова певної__ соціальної або професійної групи); тріолет (…і ти лукавила зо мною…) (назватвору)(тріолет – франц. – вірш на дві рими з восьми рядків, з яких четвертий ісьомий повторюють перший рядок, а восьмий – другий), ідилія (назва твору) (грец. – малюнок, невеликий вірш-пісенька);

4) релігійна лексика: апостол, Коран, Будда, офіра (“Апостол правди і науки, котрого ждав ти день по дню, прийшов, простяг потужні руки…” (“Шевченко іпоклонники”); (апостол – грец. – споряджений, посланий); “Я…хапав звістки про Будду…” (“Ex nihilo”);

5) військово-політична: легіон, поліція, трон, порфіра, кримінал, тиран (“і легіон ім’я йому…” (“Шевченко і поклонники”), (легіон – лат. збираю, набираю);(“Ті, як нового гостя вздріли, Позатикали вуха всі, А то й в поліцію побігли, Низько- поклонники твої” (“Шевченко і поклонники”) (поліція – нім. з грец. – управліннядержавою); “Там вулицями стугонить Ріка народу і валить Тиранський трон...”(“Смертельно ранений”) (трон – грец. – крісло);

6) наукова: атом, догма, фікція, магнет, матерія, планетарна система, інфузорії, “Я, черв’як, я, незапримітний атом в природі, я вбив його, розпанахав, розвіяв” (“Ex nihilo”) (атом – грец. – неподільний); “Вона магнет посеред моря, Найвищий скарб, безцінний дар…” (“Немає друга понад мудрість…”) (магніт – грец. – камінь);“Безцільно, вічно круговорот отсей Іде і йтиме; сонця, планет ряди І інфузорії дрібненькі, всьому однакова тут дорога…” (“Душа безсмертна…) (інфузорії – лат. влиті, введені; планета – лат. – та, що мандрує);



7) економічна лексика: процент (“Не паразит я, що дуріє з жиру, Що в будні тільки й дума про процент…” (“Декадент”);

8) що позначали поняття тодішнього побуту: фіакр, брама, баль (“Фіакри гуркотіли по камінні, а в далі дзвін понуро щось гримів…” (“У темну ніч я містомтихо брів…” (фіакр – франц. – найманий екіпаж); “Спішіться ж, паночку, до пекла,як до балю!” (“І він явивсь мені…”) (бал – франц. ballo- – танцювати);

9) вкраплення іншомовних фраз у їхній транслітерації в український поетичний текст: “Як голосили ви так просто конфіскабль: Ne croyant pas au Dieunecroye pas au diable!” (франц.: не вірячи в Бога, не вірю й в чорта) (“І він явивсь мені…”);

10) іншомовна транслітерація у назвах поезій, циклів, збірок: “Semper tiro” (лат.- завжди учень), “Vivere memento!” (лат. – пам’ятай, що живеш!), “Semper idem” (лат. – завжди те саме), “De profundis” (лат. – з глибин), “Excelsior” (лат. – з вершини), “Ex nihilo” (лат. – з нічого) [30].

б) У прозі натрапляємо на такі іншомовні лексеми: абшит (звільнення з війська, служби), адоратор (прихильник, поклонник), ад’юнкт (помічник судді), алярмувати (тривожити, зчиняти галас), двірець (пол. – залізничний вокзал, станція), люстратор (ревізор), матура (іспит на атестат зрілості), резиґнація (зречення, відмова від чогось), рейтерада (відступ), рекурс (оскарження), сакрамент (назва обрядових актів у католицькій церкві), термін (час навчання у ремісничій майстерні), термінатор (учень, що вчиться ремесла у майстра), сертифікат (посвідчення) тощо.

Чимало іншомовних слів з’явилося в українській мові завдяки перекладацькій діяльності І. Франка. Він перекладав з різних мов і художні твори, і публіцистичні, і наукові праці. Як стверджує Т. Панько, йому належить значна частина соціально-економічних та суспільно-політичних термінів, які увійшли до українського лексичного фонду внаслідок перекладу творів тогочасних учених. Зокрема у збірці “В наймах у сусідів”, яка містить роздуми з приводу різних економічних теорій, І. Франко ілюструє хаос, в якому перебувала тогочасна соціально-економічна лексика.

Окрім того, І. Франко створює з іншомовних основ, а потім постійно уживає у своїх наукових розвідках терміни: арендованє, банкротованє, концентрованє, змонополізуванє, продукційність, економічність тощо. Окремі терміни нових теорій він подає майже без перекладу: консумція, експропріація, конфіскація, продукція, експлуатація, акумуляція капіталу, продукція капіталу тощо. Хоча в більшості випадків він намагався підбирати національні відповідники до іншомовних слів.

“Вплив однієї мови на іншу, – в розумінні І. Франка, – це не тільки зовнішній фактор, адже він пов’язаний із внутрішнім станом мови-рецептора, яка вибирає те, що відповідає її структурі й функціональному регулюванню національних і міжнародних елементів” (“Теорія і розвій історії літератури”).

Отже, творча спадщина великого Каменяра наскрізь пронизана іншомовними словами, які свідчать про глибоку обізнаність ученого, письменника, громадського діяча з мовами і культурами різних народів, про його полілінгвальну та полікультурну компетентність. Застосування своїх енциклопедичних знань на ниві рідної культури збагачувало її, ставило її в ряд високорозвинених держав Європи. Незважаючи на те, що на той час Україна ще не існувала як держава, а українська мова не мала державного статусу, І. Франко своєю творчістю доводив, що такий народ є, що мова українська існує і вона нічим не гірша за інші європейські мови, що нею можна писати не лише художні твори, а й досить складні філософські трактати, публіцистичні та наукові праці [15].

 






Date: 2016-01-20; view: 204; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.014 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию