Рівень ї якістьжиття

Сучасні економічні словники якість

життя визначають як узагальнюючу еко-

номічну категорію, що включає рівень

споживання матеріальних благ і послуг, задоволення духов­них потреб, тривалість життя, здоров'я, особисту й суспіль­ну безпеку, здорове оточуюче середовище, морально-психо­логічний клімат, душевний комфорт.

Якість життя є одночасно і абстрактною, і конкретною категорією, яку не можна характеризувати лише в кількіс­них показниках. Але разом з тим, кожна людина визначає якість власного життя — високу, низьку, задовільну, сере­дню. Існує також узагальнений показник, який називають індексом людського розвитку. Він складається з трьох по­казників:

1. Рівень освіти.

2. Тривалість життя.

3. Виробництво ВВП на душу населення. Запропонований дослідним інститутом соціального

розвитку ООН індекс людського розвитку (ІЛР) оперує граничними значеннями:

— грамотність — 0-100 %;

— тривалість життя — 25-85 років;

— ВВП на душу населення - 200-40000 $.
Спеціалісти визначають ІЛР різних країн у таких ме­
жах:

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

Японія - 0,929;

США - 0,925;

Росія - 0,858 -рейтингом;

Білорусія — 0,847;

Україна — 0,823 (68-ме місце з 200 країн);

Китай — 0,644.

Що ж до рівня життя, то ця категорія характеризується і кількісними показниками. Серед них:

1. Рівень споживання та його структура.

2. Грошові доходи населення.

3. Забезпеченість житлом.

4. Майнові та грошові накопичення.

5. Робочий і вільний час.

6. Суспільні блага.

7. Рівень освіти.

Середня тривалість життя.

Доходи населення (сімейні доходи) —

це грошові надходження або ліквідні ма-

теріальні активи громадян протягом певного періоду. При цьому розрізняють номінальний, наявний та реальний до­ходи.

Номінальний дохід — кількість грошей, отриманих домо-господарствами або окремими особами протягом певного періоду.

Наявний дохід — кількість грошей, яка може бути вико­ристана на особисте споживання і заощадження.

Реальний дохід — кількість товарів і послуг, яку можна придбати за наявний дохід, тобто з урахуванням інфляції.

Структура доходів:

— заробітна плата;

— доходи від підсобного господарства;

— відсоток, дивіденди, рента;

— державні та соціальні трансферти.

Провідне місце у структурі доходів посідає заробітна плата, питома вага якої коливається в межах 59-90 %. Низь­ка питома вага заробітної плати у структурі доходів (саме вона притаманна сьогодні Україні) свідчить про знеціню­вання праці. У цьому випадку зарплата не виконує головної

Модуль II. Основи макроекономіки

своєї функції — стимулювання праці, а перетворюється на захист соціального страхування від злигоднів.

Нерівність доходів у ринковій еконо-міці описується кривою Лоренца.

Графік 19.1. Крива Лоренца

Крива Лоренца показує, яку частину сукупного дохо­ду в країні одержує частка високодохідних і низькодохід-них сімей (у %). За віссю абсцис — частка сімей (у %), за віссю ординат — частка доходів (у%). Бісектриса АВ ві­дображує ідеальний розподіл доходів: 20 % доходів при­власнюють 20 % сімей, 60 % доходів — 60 % сімей і т. д. Крива AFB відображує фактичний розподіл. Чим ближче крива розташована до вісі ВС, тим більше нерівномір­ність розподілу.

Ступінь нерівності розподілу доходів відображається також коефіцієнтом Джині. Обчислити його можна на ос­нові кривої Лоренца. На графіку 19.1 виділено трикутник ABC і площу, яку утворює бісектриса АВ та крива Лоренца AFB. Відношення площі AFB до площі ABC і є коефіцієн­том Джині. Він коливається в межах від 0 до одиниці. Чим ближчий він до одиниці, тим більша нерівність розподілу Доходів в економічній системі.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

Коефіцієнт Джині в різних країнах:

Японія - 0,270;

Росія-0,873;

Бразилія — 0,565;

Німеччина — 0,295;

США - 0,329;

Швеція - 0,291;

Україна — 0,854.

Дані за коефіцієнтом Джині свідчать про величезний розрив у рівні доходів у пострадянських країнах.

В Україні розрив між 10 % сімей, що мають найвищі до­ходи, і 10 % сімей, що мають найнижчі доходи, досягає за експертними оцінками ЗО разів. Якщо врахувати значні об­сяги тіньової економіки, цей розрив значно більший.

Як ми з'ясували вище, нерівність доходів у ринковій

економіці має об'єктивну підставу. Аналіз за країнами світу

передає закономірність — чим бідніша країна, тим більша

нерівномірність розподілу доходів. У Японії розрив між

найбіднішою групою сімей і тими, хто має найвищі доходи,

складає 4,3 рази, у США — 8,7 рази, у Мексиці — 14 разів,

у Бразилії — 32 рази.

______________ Останні два терміни ідентичні і по-

бідність, прожит- казують вартість мінімально необхідного

ковии мінімум, людині набору благ, життєвих засобів, що
мінімальний спо-

живчий бюджет дозволяють підтримувати життєдіяль­ність.

Рівень бідності в західних країнах визначається як вира­жена у відсотках частка населення, сімейний дохід якої зна­ходиться нижче певного абсолютного рівня — межі бідності. Межа бідності, як і її рівень, досить відносна і для кожної країни специфічна.

Так, у США за середнього доходу на сім'ю 39 тис. $, межа бідності складала 15141 $ (сім'я з чотирьох осіб, зок­рема дві різні за статтю дитини). Для України це межа за­можності — 1261 $ на місяць або 315 $ на людину.

Проблема бідності актуальна для всього світу. За дани­ми ООН, у світі 147 млн сімей мають дохід на людину мен­ше ніж 4 $ на день.

Модуль II. Основи макроекономіки