Вартість грошей. Попит і пропозиція на грошовому ринку. Рівновага грошового ринку. Позичковий капітал

Як і будь-який ринок, грошовий ха­рактеризується відносинами купівлі-про-дажу. Гроші виступають як специфічний товар. Оскільки гроші необхідні для обміну, тобто для різ­них угод, важливою є їхня купівельна спроможність, тобто вартість.

Вартість грошей — це їхня купівельна спроможність, тобто кількість товарів і послуг, які можна придбати за гро­шову одиницю.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

Чим вищі споживчі ціни, тим нижча купівельна спроможність грошей.

За даного обсягу грошової маси вартість грошей оберне­но пропорційна цінам на товари і послуги. У попередніх розділах нами вже розглядалися грошові агрегати. Абсо­лютну ліквідність, тобто спроможність обмінюватися на інші ліквідності (у т. ч. товари і послуги), мають гроші М Отже, справжніми грошима є готівка, дорожні чеки, кредит­ні картки, вклади до вимоги (до запитання). Інші агрегати -це квазігроші. Справжніми грошима вони стануть тоді, коли залишать банківські сейфи і будуть залучені до обігу. Гро­шовий ринок функціонує на тих же засадах, що й інші рин­ки. Ціна, попит, пропозиція — це ті ж три кити будь-якого ринкового механізму. Ціна — відсоткова ставка, що висту­пає як альтернативна вартість грошей. Якщо гроші зберіга­ються поза ринком, відсоткова ставка виражає упущений дохід ринкового суб'єкта.

Розрізняють попит на гроші для угод (Dt), з боку активів (Da) і загальний по­пит на гроші (Dm).

Dt — це попит на гроші для оплати товарів і послуг, різ­них платежів. Цей вид попиту Дж. М. Кейнс назвав транс-акційним, вважаючи, що він визначається загальним грошо­вим доходом суспільства і знаходиться у прямій залежності від номінального доходу. Розглянемо графік 17.1.

Вважається, що попит на гроші для угод не залежить від рівня відсоткової ставки, а є функцією доходу. Тому він зоб­ражується вертикальною лінією.

Попит на гроші з боку активів (як на активи) Da перед­бачає використання грошей з метою зміцнення багатства

Модуль II. Основи макроекономіки

ринкових суб'єктів. Вони пов'язані з функцією грошей як засобу заощадження. Заощаджувати гроші можна в різних формах: у вигляді готівки або вкладів до вимоги (до за­питання), цінних паперах (облігацій, акцій), нерухомості

ТОЩО-

Кожна з розглянутих форм фінансових активів має свої переваги й недоліки. Переваги грошей (мається на увазі агрегат М₁) — їхня абсолютна ліквідність. Недолік — вони не забезпечують доходу у вигляді відсотка. Перевага облі­гацій — дохід у вигляді відсотка, недолік — у випадку змен­шення цін на облігації, якщо їх раптом необхідно продати, власник зазнає збитків.

Тому, як і в усіх інших випадках, ринковий суб'єкт має обирати, у якому вигляді зберігати свої фінансові активи — у грошах (М₁) чи в облігаціях (обмежимося цими двома ви­дами).

Вибір може бути й іншим: скільки заощаджувати у гро­шах, скільки в облігаціях. Заощаджувати у грошах означає за підвищеної відсоткової ставки втрачати дохід у вигляді відсотка, бо відсоткова ставка — альтернативна вартість на­копичення грошей. Вигідніше купувати облігації. Обліга­ція в 1000 грн забезпечить 200 грн доходу або 20 % річних. Отже, попит на гроші як на активи буде змінюватися оберне­но пропорційно відсоткової ставки. Розглянемо графік 17.2.

За збільшення відсоткової ставки попит Da спадає, за змен­шення — зростає. Тому крива Da має від'ємний кут нахилу.

Загальний попит на гроші (Dm) складається з попиту на гроші для угод і з боку активів (графік 17.3).

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

Загальний попит на гроші (Dm) буде дорівнювати сумі Dt + Da. Загальний попит на гроші представлений графіком 17.3.

Пропозиція грошей (Sm) — це та кіль­кість грошей, що знаходиться за межами банківської системи, тобто це агрегат М

Оскільки пропозиція грошей регулюється банківською системою, перш за все Центральним банком, кількість гро­шей у кожний певний момент підтримується на фіксовано­му рівні й не залежить від відсоткової ставки. На графіку 17.4 крива пропозиції грошей (Sm) подана вертикальною лінією.

Рівновага встановлюється в результаті взаємодії попиту і пропозиції під впливом зміни відсоткової ставки й динамі­ки цін на облігації.

Розглянемо подані нижче графіки 17.5 а, б:

а) Рівновага на грошовому ринку

б) Порушення рівноваги на грошовому ринку

а б

Графік 17.5 а, б

На графіку 17.5 а рівновага на грошовому ринку вста­новлюється в точці перетину двох кривих попиту на гроші (Dm) і пропозиції грошей (Sm), якій відповідає відсоткова ставка у 5 %. Це означає, що саме 200 млрд од. (абстрактний приклад) — це кількість грошей, яку за середньої відсотко­вої ставки, рівній п'яти, домашні господарства й підприємці хочуть мати на руках.

Розглянемо графік 17.5 б. Ситуація попереднього графі­ка відображена серединною вертикальною лінією пропози­цій грошей Sm, яку в точці Е перетинає крива Dm (відсотко­ва ставка у 5 % урівноважує попит і пропозицію на грошово­му ринку за загальної кількості грошей, рівній 200 млрд од.

Зменшення пропозиції грошей до 150 млрд од. зсуне кри­ву Sm в положення Sm,. Нестача грошей змусить частину ринкових агентів продавати облігації. Збільшення пропози­ції облігацій знизить їхню ціну, але не змінить обсяг грошо­вої маси. Бо гроші за облігації перейдуть з рук продавців до рук покупців. Зниження цін на облігації викличе зростання відсоткової ставки. Чому? Наведемо конкретний приклад. Облігація, яка коштує 100 грн., приносить 5 грн доходу, отже, забезпечує відсотковий платіж 5 %. Норма відсотка 5:100 х 100 = 5 %. Нестача грошей і зростання пропозиції об­лігацій знизять її ціну до 66 грн, і за постійного доходу у 5 грн ^відсотковий платіж складатиме 5: 66 х 100 = 7,5 %. Кредито­ри, пропонуючи позику, будуть дотримуватися теж цієї від­соткової ставки, бо позичальники, конкуруючи один з одним,

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

повинні пропонувати відсоткову ставку, рівну тій, яка забезпе­чується облігацією, і на грошовому ринку вона установиться в межах 7,5 %. Але така відсоткова ставка різко збільшує альтернативні витрати зберігання грошей. Ринкові агенти (домогосподарства й фірми) за такої «високої ціни» грошей утримаються від бажання їх мати на руках. Отже, незважаю­чи на зменшення пропозиції грошей, рівновага на грошовому ринку встановиться, але за відсоткової ставки, рівної 7,5 %.

Другий варіант — зростання грошової пропозиції з Sm до Sm₂, тобто з 200 до 250 млрд од., тобто на 50 млрд більше. Надлишок грошей спонукає ринкових суб'єктів укласти їх у цінні папери — облігації. За збільшеного попиту на облігації підвищаться ціни на них до 200 грн за того ж платежу — 5 грн. Вища ціна облігації — нижча відсоткова ставка, яка дорівнює 5: 200 х 100 = 2,5 %. Альтернативні витрати зберігання гро­шей різко знизиться, бо кредитори встановлять таку ж від­соткову ставку за позичками. Рівновага на грошовому рин­ку знов установиться, але вже за відсоткової ставки 2,5 %.

Загальні висновки функціонування грошового ринку:

— Ціни на облігації та відсоткова ставка знаходяться в оберненій залежності.

— Нерівноважні явища на грошовому ринку виклика­ють зміни цін на облігації і через них на відсоткову ставку.

— Зміни відсоткових ставок впливають на готовність людей зберігати гроші.

— Готовність зберігати гроші відновлює рівновагу на грошовому ринку.

— Рівноважна відсоткова ставка вирівнює кількість гро­шей, що пропонуються і зберігаються.

Кредит — позика у грошовій або то­варній формі, що надається кредитором позичальникові на умовах повернення

з виплатою відсотка за користування позикою. У політичній економії кредит розглядається як форма руху позичкового капіталу. Це капітал, який надається в позику, і приносить його власникові дохід у вигляді відсотка.

У процесі кругообігу кредит відокремлюється від про­мислового капіталу й у грошовій формі виступає особли­вою формою підприємницької діяльності.

Модуль II. Основи макроекономіки

Джерела кредиту:

— Кошти, що тимчасово вивільняються в процесі круго­обігу капіталу.

— Заощадження широких верств населення.

— Грошовий капітал рантьє.

— Кошти центральних і місцевих бюджетів, страхових компаній, різних організацій.

— Кошти, які тимчасово не використовуються.
Принципи кредиту:

1. Терміновість.

2. Платність.

3. Повернення.

Терміновість означає, що кредит видається на певний строк. Розрізняють довгостроковий кредит, який надається на термін понад 5 років, середньостроковий — до 5 років, ко­роткостроковий — до 1 року.

Платність передбачає одержання доходу у вигляді від­сотка. Позичковий відсоток — це плата за використання по­зичкового капіталу.

Позичковий капітал використовується на виробництві, у сфері послуг тощо. Він виступає як джерело доходу.