Ситуаційний підхід до керівництва

Ґрунтується на з'ясуванні того, які стилі поведінки та особисті якості керівника найповніше відповідають конкретним ситуаціям. До ситуаційних факторів належать: потреби та особисті риси підлеглих; структурованість завдання; вимоги і вплив середовища; інформація, якою володіє керівник, тощо. Тому для з'ясування залежності між стилем керівництва, привабливістю і продуктивністю праці важливими є не тільки взаємовідносини керівників і підлеглих, але й ситуація загалом.

Стилі керівництва - сукупність способів, прийомів та механізмів владного і лідерського впливу на підлеглих з метою забезпечення виконання ними завдань та досягнень цілей організації. Стиль керівництва залежить від обсягу делегованих повноважень, використовуваних форм влади, турботи про людські стосунки, виконання завдань організації тощо.

Поєднання автократичного і демократичного керівництва зумовило різні варіанти комбінованих стилів. До найвідоміших систем комбінованих стилів належать:

1.Система стилів керівництва Р. Лайкерта.

2.Стилі керівництва на засадах управлінської ґратки Р. Блейка і Дж. Моутона.

3.Стилі керівництва на засадах компромісу інтересів О.Є. Кузьміна та В.Н. Гладунського.

4.Ситуаційна модель стилів керівництва Ф. Фідлера.

5.Ситуаційні стилі керівництва на засадах життєвого циклу П. Херсі та К. Бланшара.

6.Ситуаційна модель В. Врума та Ф. Йєтона.

Розглянемо ситуаційні стилі керівництва на засадах життєвого циклу П. Херсі та К. Бланшара. Ситуаційні стилі Херсі і Бланшара ґрунтуються на усвідомленні того, що сила керівництва залежить від зрілості виконавців (здатності відповідати за свою поведінку, прагнення і намагання досягти мети, а також від освіти, досвіду й обізнаності у конкретній сфері). Зрілість є динамічною характеристикою, залежно від завдання, окремі працівники та їх групи виявляють різний рівень зрілості, а керівник повинен змінювати свою поведінку залежно від зрілості підлеглих.

Певному рівню зрілості підлеглих відповідають чотири стилі керівництва:

• вказівка;

• передавання;

• участь підлеглих у прийнятті рішень;

• делегування.

Якщо зрілість підлеглих низька, а менеджер у своїй діяльності максимально орієнтується на виконання встановлених завдань, не вважаючи за необхідне впливати на поліпшення стосунків в організації, він використовуватиме стиль "Вказівка".