Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Сутність і класифікація управлінських рішень
ТЕМА 9. УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ ПЛАН 9.1.Сутність і класифікація управлінських рішень. 9.2.Процес вироблення управлінського рішення. Сутність і класифікація управлінських рішень Управлінське рішення - результат альтернативної формалізації економічних, технологічних, соціально-психологічних, адміністративних методів менеджменту, на основі якого керуюча система організації безпосередньо впливає на керовану. Прийняття управлінських рішень - це визначальний процес управлінської діяльності. Робота з прийняття рішень вимагає від менеджерів високого рівня компетенції, досвіду, значних затрат часу, енергії. Управлінські рішення класифікують: 1. За сферою охоплення: • загальні рішення - стосуються всієї організації; • часткові рішення - стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем тощо. 2. За тривалістю дії: • перспективні рішення - реалізуються протягом тривалого терміну (понад 1 рік); • поточні рішення - реалізуються у короткотерміновому періоді для забезпечення поточної роботи організації. 3. За рівнями прийняття: • рішення на інституціональному рівні управління; • рішення на управлінському рівні управління; • рішення на технічному рівні управління. 4. За особливістю вирішуваних організацією завдань: • організаційні запрограмовані рішення - характеризуються незначною кількістю альтернатив, приймаються періодично у стандартних ситуаціях; • організаційні незапрограмовані рішення - спричинені новимифакторами та ситуаціями; • компромісні рішення - покликані врівноважувати суперечності, що виникають. 5. За способом обґрунтування: • інтуїтивні рішення - ґрунтуються на відчуттях менеджера у правильності вибору, їх обґрунтованість, оптимальність залежать від особистих якостей менеджера; • рішення, які ґрунтуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках), їхньою передумовою є знання, досвід, стаж, кваліфікація; • раціональні рішення - мають у своїй основі науково обґрунтовані аналітичні процеси; здебільшого бувають найоб'єктивнішими. 6. За способом прийняття: • одноособові рішення; • колегіальні рішення - готуються групою фахівців, а приймає їх відповідна група менеджерів; • колективні рішення - приймаються загальними зборами, колективом організації. 7. За характером: • економічні рішення; • технологічні рішення; • соціально-психологічні рішення; • адміністративні рішення. Для прийняття ефективних управлінських рішень необхідні такі умови: право прийняття; повноваження; компетентність; відповідальність; обов'язковість. Право прийняття рішень окреслює сферу діяльності конкретних менеджерів щодо прийняття відповідних рішень. Певними правами щодо прийняття рішень наділені всі менеджери, але кожен з них чи відповідні їх групи можуть приймати тільки конкретні рішення. Загальні рішення мають право приймати лише лінійні керівники. Повноваження характеризує межу між групами менеджерів при прийнятті рішень. Наприклад, начальники цехів не можуть приймати рішення, які згідно з посадовими обов'язками може приймати тільки директор підприємства. Компетентність характеризує вміння менеджера приймати адекватні реаліям, кваліфіковані, обґрунтовані рішення. Наприклад, хоча головний бухгалтер і головний інженер підприємства обидва є заступниками директора одного рівня управління, жоден з них не компетентний приймати рішення замість іншого. Відповідальність розуміють як покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за конкретну ділянку роботи, справу, вчинки; показує, які санкції можна застосовувати проти менеджера в разі прийняття ним невдалого рішення. Обов'язковість є здатністю об'єктивно усвідомлювати необхідність прийняття рішення відповідно до ситуації, що склалася. Вимагає від менеджера неминучого прийняття рішення, якщо цього потребують обставини. Date: 2015-12-13; view: 574; Нарушение авторских прав |