Методика проведення вправ на характерність

Мета уроку: Навчити розуміти психологію людини, дивитися на світ очима персонажу. Оволодіти зовнішньою і внутрішньою характерністю.

Внутрішня характерність образу (відтворення характерів)

У вправах даного розділу та чи інша поведінка, обставина, ставлення і т.ін. можуть виникнути в процесі відтворення раніше продуманої риси характеру людини.

Припустимо, що нам необхідно відтворити на сцені людину недовірливу, яка надзвичайно боїться: як би не захворіти, як би не заразитися.

Що найбільш типове притаманне недовірливій людині? Як вона переважно ставиться до навколишнього середовища? В її поведінці буде спостерігатися побоювання – вона боїться різної зарази. Вона буде обережна в ставленні до речей, в неї буде спостерігатися гидливість, вона буде остерігатися, щоб вберегти себе від хвороб, буде уважно ставитися до всіляких порад, які стосуються збереження здоров’я, надавати перебільшеного значення кожній дрібниці, словам, всі її бажання, вчинки будуть спрямовані на те, щоб зберегти себе.

Аналізуючи таким чином психологію недовірливої людини, виконавець повинен примусити себе розглядати навколишній світ очима цієї недовірливої людини. Досягається це шляхом знаходження виконавцем навколо себе і в собі певних ставлень до зовнішнього світу, ставлень, мотивованих якостями даного характеру.

Знаходячи ці ставлення, виконавець, сам того не помічаючи, змінюється, поступово входить в „шкуру” образу, який він відтворює, грає. Але тут є одна особливість: стаючи іншим, актор повинен в той же час залишатися самим собою. Це означає, що правда внутрішнього життя залишається у актора своєю (тобто його особисте ставлення), а особливості виявлення цієї правди (які виникають із обставин, в яких знаходиться образ) роблять актора іншим.

Дві групи рис зовнішньої характерності

Під час внутрішнього оволодіння ставленням, неминуче появиться і зовнішнє виявлення рис задуманого характеру. Воно виявиться в особливому виразі очей, в поглядах, в особливій манері спілкуватися з предметами, людьми і т.ін. протягом процесу оволодіння внутрішньою характерністю, починає змінюватися весь зовнішній вигляд виконавця.