Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Б) вториннаIII. Надмірно сильна родова діяльність (гіперактивність матки). IV. Днекоординована родова діяльність.
1) Дискоординація; 2) Гіпертонус нижнього сегмента матки (зворотний градієнт, інверсія); 3) Тетанус матки (судорожні перейми); 4) Циркулярна дистоція (контракційне кільце). Характер пологової діяльності визначається па підставі кількісної оцінки трьох основних процесів: 1) динаміка маткових скорочень; 2) динаміка розкриття шийки матки; 3) динаміка просування передлеглої частини плода по родовому каналу. 1. Оцінка скоротливої діяльності матки (СДМ): - суб'єктивне відчуття роділлі (неточно, різний поріг болючої чутли - пальпація; - зовнішня кардіотокографія (одноканальна і багатоканальна) внутрішня - електрогістерографія. 2. Шийка матки: - вагінальне дослідження; - цервікодилятометрія; - УЗД-метод Воскресенського. 3. Передлегла частина: - піхвове дослідження; - промежинне УЗД. Критерії оцінки характеру пологової діяльності: А. Топографічно:
Б. За динамікою розкриття шийки матки
Примітка: У дужках надані цифри для повторнонароджуючих. Прелімінарний період спостерігається в 33% вагітних при терміні вагітності 38—40 тижнів. Нормальний прелімінарний період характеризується нечастими, слабкими переймоподібними болями в низу живота й у попереку, що виникають на тлі нормального тонусу матки. Тривалість його може досягати 6—8 годин. Зріла шийка матки діагностується в 87% жінок. Патологічний прелімінарний період характеризується болісними, переміжними за силою і відчуттям переймами, що виникають на тлі підвищеного тонусу матки. Перейми по силі і частоті подібні пологовим, але не приводять до структурних змін і розкриття шийки матки. Перейми стомлюють вагітну, призводять до порушення добового ритму сну і загальної активності. Тривалість патологічного прелімінарного періоду складає більш 8—12 годин. Для патологічного прелімінарного періоду характерна недостатня продукція гормонів фетоплацентарного комплексу, зниження активності симпатичної ланки симпатоадреналової системи, зменшення накопичення серотоніну в крові вагітної. Патологічна імпульсація з рецепторів статевих органів призводить до розвитку функціональних змін у ЦНС і порушення координації скорочень поздовжніх і циркулярних шарів міометрія. Для корекції застосовують спазмолітики (но-дша, баралгін), аналгетики (промедол 2%—1,0 п/шк, трамал 15—20 мг на ніч), холінолітики (апрофен 25 мг, піпольфен), при стомленні вагітної — ГОМК 50—60 мг/кг. Для термінової підготовки шийки матки до пологів використовують препарати ПГ Ег (простенон, дінопрост, препиділ-гель) у шийку матки. Препарати окситоцинового ряду протипоказані через небезпеку посилення спастичного скорочення циркулярних м'язів шийки і нижнього сегмента матки. При патологічному прелімінарному періоді існує велика небезпека розвитку дискоординованої пологової діяльності. Слабкість пологової діяльності — це стан, при якому інтенсивність, тривалість і частота перейм недостатні, а тому згладжування, розкриття шийки
матки і просування плода при його відповідності з розмірами таза йде уповільненими темпами. Етіологія СПД — як результат недостатності імпульсів, що викликають, підтримують і регулюють скоротливу діяльність матки, так і нездатність матки сприймати ці імпульси. Патогенетичні моменти: 1. Зниження рівня естрогенів і підвищення вмісту прогестерону; 2. Недостатня продукція окситоцину, простагландинів, серотоніну, аце 3. Висока активність ферментів окситоцинази, кінази, холінестерази, мо- 4. Зниження інтенсивності окислювально-відновних процесів і порушен 5. Недостатнє накопичення макроергів — актоміозину, фосфокреатиніиу, 6. Стомлення м'яза і перехід на анаеробний шлях окислювання 7. Зменшення концентрації окситоцинових та простагландинових рецеп Розрізняють первинну і вторинну слабкість пологової діяльності. Первинною — називають слабку родову діяльність, що виникає на самому початку пологів і триває протягом періоду розкриття, може продовжуватись і до кінця пологів. СПД, що виникає після періоду тривалої регулярної пологової діяльності і виявляється в характерних ознаках, зазначених вище, називають вторинною. Слабкість потуг характеризується їхньою недостатністю внаслідок слабкості м'язів черевного преса і стомлення (інфантилізм, ожиріння, грижі, переповнений сечовий міхур). У практичному акушерстві слабкість потуг відносять звичайно до вторинної слабкості пологової діяльності Дуже часто тривалі пологи, обумовлені іншими видами аномалій пологової діяльності, помилково відносять до слабкості. Діагноз слабкості пологової діяльності можна поставити протягом 4—6 годин клінічного спостереження та протягом 2-х годин при можливості гісте-рографії. Лікування 1. Історично: хінін, пахікарпін, серотонін, прозерин, ізоверин 5% — 1 мл Сьогодні: 2. Окситоцин (дезаміноокситоцин чи сандост, сандопард 25—50 ЕД)
3. Простагландин Р2 (ензапрост Р, дінопрост, простий Р2) 5 мг в/в на 4. Простагландин Е2 (дінопростон, простий Е2, простармон Е, ензапрост-І) 5. В-адреноблокатори (обзидан, анаприлін) 5 мг/400 мл фіз. розчину; 6. Апрофен(1% — Імл) периферичний і центральний М- і Н-холінолітик 7. Застосування озонованих трансфузійних середовищ. 8. Кесарів розтин при поєднанні слабкості пологової діяльності та гіпоксії Дискоординована пологова діяльність. Частота 1—3%. Спостерігається відсутність координованих скорочень між різними відділами матки (правої-лівої, верхніми і нижніми відділами, порушення координації між ділянками матки аж до фібріляції і тетанусу). Розвивається звичайно в 1 періоді пологів до розкриття 5—6 см. Причини — аномалії розвитку, порушення іннервації внаслідок перенесених абортів, запалень, пухлини. Несприятливе тло — відсутність підготовки всіх структур (незріла шийка, міграція "водія ритму"). В основі патогенезу лежить порушення функціональної рівноваги вегетативної нервової системи: - зниження функції симпатоадреналової і перевага тонусу парасимпа - перезбудження обох відділів; - перезбудження тільки холінергічної частини. Але у всіх випадках порушується синхронізація скорочення і розслаблення міометрія, причому має місце співпадання піків скорочення. Зникають періоди загальної релаксації матки, порушується правило потрійного низхідного градієнту. У результаті — неадекватне підвищення тонусу, зміна ритму, частоти перейм, укорочення діастоли, посилення болю за рахунок залишкового скупчення крові в міжворсинчатому просторі. Основні клінічні симптоми: 1) болючі, нерегулярні перейми, що іноді мають постійний характер; 2) передлегла частина рухлива, але може бути і фіксованою; 3) плоский плодовий міхур; 4) передчасне чи раннє відходження вод; 5) симптом Шикеле (скорочення країв шийки матки під час перейми); 6) форма матки часто — вузький овоїд зі спастичним кільцем. - розриви шийки матки і піхви;
- затяжний плин пологів при, здавалося б, сильній пологовій діяльності; - порушення біомеханізму пологів; - гіпоксія плода і пологова травма новонародженого. І все це — при повній клінічній відповідності розмірів плода і таза матері. Лікування Родостимулююча терапія окситоцином, простагландинами й іншими уте-ротоніками при дискоординованій родовій діяльності категорично протипоказана, інакше можливе настання тетанусу матки. Основними компонентами лікування ДРД є: 1. Спазмолітики(но-шпа, баралгін); 2. Холінолітики(діпрофен, ганглерон); 3. Анестетики (трамал, трамадол, промедол, морфіноподібні препарати); 4. В-адреноміметики (патусистен інтрапартал, алупент, рітодрин, бри- 5. Вітаміни; 6. Психотерапія, електроаналгезія, епідуральна анестезія, седуксен, ре- 7. Медикаментозний сон-відпочинок; 8. Перидуральна анестезія; 9. Амніотомія; 10. Кесарів розтин. Надмірно сильна пологова діяльність (швидкі і стрімкі пологи) — гіпердинамічна дисфункція СДМ Умовно до стрімких пологів відносять їхню тривалість до 3 годин, до швидких — А —6 годин. Стрімкі пологи небезпечні для матері і плода не тільки через акушерський травматизм (розриви пологових шляхів, гіпоксично-травматичні ушкодження немовляти), але і тим, що їх дуже важко коригувати. Виділяють три основні варіанти стрімких пологів: 1. "Вуличні пологи" (швидкі і безболісні); 2. При істміко-цервикальній недостатності; 3. Як варіант гіпертонічної дисфункції СДМ (частота перейм >5, трив. Причини: - надмірно сильний вплив на міометрій біологічно активних речовин (БАР) - переміщення водія ритму в центр дна чи середину тіла матки; - надмірне виділення ендогенного окситоцину; - ЩН (особливо після зняття циркулярного шва з шийки матки); - ятрогенні причини (недотримання правил родостимуляції — великі дози утеротоників чи застосування препаратів, потенціюючих дію один одного). Лікування: "гострий токоліз" (партусистен, гініпрал, фенотерол), баралгін, но-шпа, папаверін, атропін, метацин, положення на боку, протилежному позиції плода. V. План організації заняття
VI. Основні етапи заняття А. Підготовчий — мотивація теми, контроль початкового рівня базових знань, завдання для самостійної роботи (СР). Б. Основний — СР студентів під контролем викладача. Група поділяється на 2 частини, одна з них (А —5 студентів) отримує завдання до СР в передпо-логовій палаті і в пологовому залі. Студенти другої підгрупи в цей час розв'язують завдання (ситуаційні задачі, опрацьовують на фантомі моменти біомеханізму пологів). Далі підгрупи обмінюються завданнями, роботу контролює викладач. В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування задач, виступів студентів про виконану роботу. Викладач робить узагальнення, оцінює роботу кожного студента, робить зауваження з оцінкою знань студентів, дає завдання додому.
|