I. Науково-методичне обгрунтування теми. Вивчення цієї теми необхідне для діяльності лікаря за фахом лікувальна справа

Вивчення цієї теми необхідне для діяльності лікаря за фахом "лікувальна справа". Основна мета заняття — навчити діагностувати клініку пологів, уск­ладнених аномаліями пологової діяльності. Вміти визначити тактику розрод­ження у випадках аномалії пологових сил, проводити профілактику виник­нення цих станів.

II. Навчально-виховні цілі

Для формування умінь студент повинен знати:

1) класифікацію аномалій пологової діяльності;

2) клініку аномалій пологової діяльності;

3) основні методи діагностики аномалій пологової діяльності;

4) тактику проведення пологів та розродження при слабкості пологової
діяльності;

5) тактику проведення пологів та розродження при дискоординованій по­
логовій діяльності;

6) фактори ризику розвитку аномалій пологової діяльності та профілак­
тичні заходи.

У результаті проведення практичного заняття студент повинен уміти:

1) оцінити характер пологової діяльності;

2) провести диференційний діагноз аномалій пологової діяльності;

3) застосувати медикаментозні засоби, які здатні змінювати силу скоро­
чень м'язів матки.

НІ. Базові знання

1. Будова кісткового жіночого таза, жіночих статевих органів, кровопо­
стачання органів малого таза.

2. Фізіологія вагітності та пологів.

3. Біомеханізм пологів при потиличному передлежанні.

4. Фармакодинаміка препаратів, які застосовуються в пологах.

5. Засоби знеболення пологів і порядок їх призначення.

6. Зовнішнє та внутрішнє акушерське обстеження.

7. Фізіологічні процеси в пологах за періодами.

IV. Зміст навчального матеріалу

Етіологія аномалій пологової діяльності

Регуляція скоротливої функції матки включає три основних компоненти:

1) міогенна регуляція, заснована на особливостях морфофункціональної
структури і кровопостачання матки;

2) нейрогенна регуляція, заснована на чіткій взаємодії периферичної і
центральної нервової систем;

3) ендокринна регуляція, що включає взаємодію функцій ендокринної
системи жінки і фетоплацентарного комплексу.

Порушення у взаємодії однієї з вищевказаних ланок призводить до роз­витку аномалій пологової діяльності.

Фактори, які визначають виникнення аномалій пологової діяльності, можна розділити на 5 груп:

1) Фактори, пов'язані з патологією репродуктивної системи: штучні абор­
ти, операції на матці, міоми матки, запальні процеси жіночих статевих
органів, аномалії розвитку статевих органів, вік роділлі, нейроендок­
ринні порушення;

2) Акушерські фактори: передчасне відходження навколоплідних вод,
диспропорція між розмірами голівки плода і розмірами пологового ка­
налу, дистрофічні і структурні зміни в матці, ригідність тканин шийки
матки, "незріла шийка матки", перерозтягнення матки у зв'язку з бага­
товоддям і багатопліддям, аномалії розташування плаценти, тазове пе-
редлежання плода, пізні гестози.

3) Загальносоматичні захворювання, інфекції, інтоксикації, органічні за­
хворювання центральної нервової системи, нейроендокринні порушен­
ня різного генезу, судинні дистонії, ожиріння, діенцефалопатії, невро­
тичні стани, анемії, серцеві пороки;

4) Фактори, обумовлені впливом організму плода: великий плід, гіпо­
трофія плода, хромосомні аберації, переношування вагітності,
імуноконфліктна вагітність, фетоплацентарна недостатність;

5) Ятрогенні фактори: необгрунтоване і несвоєчасне застосування поло-
-гостимулюючих засобів, несвоєчасна амніотомія, неадекватне знебо­
лювання пологів.

Класифікація аномалій пологової діяльності (ЛПД)

У даний час існує більше 20 класифікацій АПД, але усі вони в різних варіаціях розглядають три основні аномалії:

1) Інертність (рідкісні, короткі, слабкі перейми);

2) Гіперактивність (надмірно сильні, судорожні перейми);

3) Дискоординація (нерівномірні, безладні, спастичні перейми) маткових
скорочень.

В даний час у нас використовується наступна класифікація.

I. Патологічний прелімінарний період (хибні, або несправжні пологи).

II. Слабкість пологової діяльності (гіпоактивність, чи інертність, матки):

1) первинна;