Ризик, виклик, загроза, небезпека: сутність та взаємовідношення понять

Сьогодні в українській науці все ширше утверджується думка, що

загроза - це крайня ступінь небезпеки (безпосередня небезпека), а

небезпека - є можлива (потенційна) загроза, в обмежених масштабах.

Таким чином, загальним у змісті загрози і небезпеки є їх можливість заподіяти ту чи іншу шкоду безпеці. Природно виникає питання: які відмінні критерії того й іншого явища? Незважаючи на їх близькість і однорідність, можна виділити ряд відмінностей між ними.

По-перше, загрозу відрізняє від небезпеки ступінь готовності до заподіяння того чи іншого збитку. Загроза - це стадія крайнього загострення протиріч, безпосередньо передконфліктний стан, коли в наявності готовність одного із суб'єктів політики застосувати силу стосовно іншого конкретного об'єкта для досягнення своїх політичних та інших цілей. Небезпеку ми розуміємо як стадію зародження і насичення протиріч, коли один із суб'єктів політики потенційно може, але ще не готовий застосувати силу або загрозу сили в своїх інтересах.

По-друге, загроза повинна містити в собі два компоненти: наміри і можливість нанесення збитку інтересам безпеки, а небезпека обмежується наявністю тільки однієї з цих компонент.

По-третє, загроза завжди носить персоніфікований, конкретно-адресний характер, що припускає наявність явних суб'єкта (джерела) загрози і об'єкта, на який спрямована її дію. На відміну від загрози небезпека носить гіпотетичний, часто безадресний характер, її суб'єкт і об'єкт явно не виражені.

По-четверте, небезпека містить у собі потенційну загрозу заподіяння шкоди тим чи іншим інтересам, для реалізації якої необхідне створення відповідних умов (накопичення можливостей і формування намірів), загроза ж є безпосередня можливість нанесення збитку, від початку здійснення якої її відділяє лише часовий інтервал, необхідний для прийняття рішення про реалізацію загрози.

Проаналізувавши сутнісні відмінності понять "загроза" і "небезпека", можна зробити висновок, що загроза інтересам безпеки є готовність (наміри + можливості) одного із суб'єктів політики заподіяти шкоди життєво важливим інтересам іншого суб'єкта політики з метою вирішення сформованих між ними протиріч і отримання односторонніх переваг.

Відповідно до американського підходу (Національна стратегія оборони США):

загроза (threat) - це можливість будь-якої країни, групи держав або явищ загрожувати,

виклик (challenge) - можливість протидіяти,

ризик (risk) - можливість заважати досягненню цілей безпеки

Якщо розглянути, що первинно в ряду дестабілізуючих факторів: ризик, виклик, небезпека чи загроза, то само собою напрошується висновок, що первинний ризик. Виклик, небезпека і загроза є різні ступені ризику заподіяння конкретного шкоди інтересам безпеки держави, суспільства, особистості, тобто виступають в якості вторинних факторів.

В українській мові термін ризик вживається в двох основних значеннях: по-перше, як можлива небезпека, невдача, можливість зазнати збитку чи шкоди; по-друге, діяти на удачу, в надії на щасливий результат. Звернемо увагу на збіг лексикографічних значень термінів загроза і ризик: очевидна їхня повна ідентичність (і загроза і ризик трактуються як можлива небезпека). Отже, сукупність факторів, що представляють виклик, небезпеку або загрозу безпеці держави можна класифікувати як фактори ризику. При цьому за ступенем ризику нанесення збитку національним інтересам і безпеці держави найменший ризик представляють виклики, середній ризик укладений у небезпеках і значний ризик виходить від загроз інтересам національної безпеки. На цій підставі автор не схильний розглядати поняття "ризик" як окремий початковий щабель процесу ескалації напруженості і виходить з того, що ризик відображає ступінь (розміри) заподіяння можливої ​​шкоди тим чи іншим інтересам від різних деструктивних факторів (виклик, небезпека, загроза).