Інформаційна безпека: сутність, суб’єкти, об’єкти, види

Існує досить багато варіантів визначення поняття інформаційної безпеки в науковій літературі, а також закріплено на рівні національного законодавства. Розглянемо основні з них:

1. Інформаційна безпека – це стан захищеності інформаційного середовища суспільства, який забезпечує його формування, використання й розвиток в інтересах громадян, організацій, держави.

Під інформаційним середовищем розуміють сферу діяльності суб’єктів, пов’язану із створенням, обробленням й споживанням інформації.

2. Інформаційна безпека – це стан захищеності потреб в інформації особи, суспільства й держави, при якому забезпечується їхнє існування та прогресивний розвиток незалежно від наявності внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз. Стан інформованості визначає ступінь адекватності сприйняття суб’єктами навколишньої дійсності і як наслідок – обґрунтованість рішень і дій, що приймаються.

3. Інформаційна безпека - складова національної безпеки, процес управління загрозами та небезпеками державними і недержавними інституціями, окремими громадянами, за якого забезпечується:

- інформаційний суверенітет України;

- вдосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;

- активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживанням службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;

- неухильне дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступу до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері і переслідування журналістів за політичні позиції;

- вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.

4. В інформаційному праві інформаційна безпека – це одна із сторін розгляду інформаційних відносин у межах інформаційного законодавства з позиції захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави і акцентування уваги на загрозах цим інтересам і на механізмах усунення або запобігання таким загрозам правовими методами.

Інформаційна безпека виступає як характеристика стабільного, стійкого стану системи, яка при впливі внутрішніх та зовнішніх загроз та небезпек зберігає суттєво важливі характеристики для власного існування.

Інформаційна безпека – стан захищеності інтересів особи, суспільства та держави в інформаційній сфері, який виключає можливість заподіяння їм шкоди через неповноту, несвоєчасність і недостовірність інформації, а також негативні наслідки використання інформаційних технологій або законодавчо забороненої чи обмеженої для поширення інформації.

Отже, під інформаційною безпекою ми розуміємо стан захищеності об'єкта (людини, суспільства, держави) від інформаційних загроз, який визначається рівнем шкоди, яку може бути заподіяно існуванню, функціонуванню чи діяльності об'єкта в разі реалізації цих загроз через

а) використання неповної, несвоєчасної та недостовірної інформації;

б) здійснення негативного інформаційного впливу;

в) протиправного застосування інформаційних технологій;

г) несанкціонованого розповсюдження і використання інформації, порушення її цілісності, конфіденційності та доступності.

Інформаційна безпека – це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави від негативних інформаційних впливів в економіці, внутрішній і зовнішній політиці, в науково-технологічній, соціокультурній і оборонній сферах, системі державного управління,

забезпечення самостійного й незалежного розвитку всіх елементів національного інформаційного простору та забезпечення інформаційного суверенітету країни,

захищеності від маніпулювання інформацією і дезінформування та впливів на свідомість, підсвідомість і психіку як індивіда, так і суспільства в цілому,

спроможність держави нейтралізувати чи послабити дію внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз.

Інформаційна безпека – стан захищеності інформаційного середовища, який відповідає інтересам держави, за якого забезпечується формування, використання і можливості розвитку незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх інформаційних загроз.

Інформаційна безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави, який виключає можливість заподіяння їм шкоди через неповноту, невчасність і недостовірність інформації, через негативні наслідки функціонування інформаційних технологій або внаслідок поширення законодавчо забороненої чи обмеженої для поширення інформації.

Інформаційна безпека - стан захищеності інформаційного простору, який забезпечує формування та розвиток цього простору в інтересах особистості, суспільства та держави.

Визначають інформаційну безпеку і як стан, який характеризується відсутністю небезпеки, тобто чинників і умов, які загрожують безпосередньо індивіду, спільноті, державі з боку інформаційно-комунікаційного середовища.

Оскільки відсутність загроз недосяжний ідеал для нашого небезпечного світу, то інформаційну безпеку можна визначити як можливість нейтралізувати небезпечні дії різних видів соціальної інформації.

Інформаційна безпека - це здатність держави, суспільства, соціальної групи, особистості,

по-перше, забезпечити з певною ймовірністю достатні і захищені соціальний інтелект та інформаційний ресурс, оптимальну соціальну ентропію і інфосередовище для підтримки життєдіяльності та життєздатності, стійкого функціонування і розвитку соціуму;

по-друге, протистояти інформаційним небезпекам і загрозам, негативним інформаційним впливам на індивідуальну і суспільну свідомість і психіку людей, а також на комп'ютерні мережі та інші технічні джерела інформації;

по-третє, виробляти особистісні та групові навички та вміння безпечної поведінки;

по-четверте, підтримувати постійну готовність до адекватних заходів в інформаційному протиборстві, ким би воно не було нав'язано;

по-п'яте, постійно і послідовно за певною безпечною програмою "вмонтовувати" штучний інтелект в соціальне середовище.