Джерела і напрямки використання потоку грошових коштів

Діючих та потенційних інвесторів інформація, що містить­ся у Звіті про рух грошових коштів, зацікавить тим, що дає змогу:

· оцінити спроможність “підопічної” організації залучати й використовувати грошові кошти та їх еквіваленти;

· вчасно відреагувати на заподіяний збиток (якщо такий факт є) основній діяльності організації від необґрунтованих вкладень грошових коштів;

· отримати дані про те, куди витрачаються грошові кошти;

· оцінити організацію з погляду перспек­тивності її розвитку в майбутньому.

За своєю значущістю для інвесторів Звіт про рух грошових коштів є найважливішим джере­лом інформації про організацію.

Як уже зазначалося, Звіт про рух грошових коштів розглядає вплив діяльності організації на грошові потоки в розрізі видів такої діяль­ності: операційної, інвестиційної, фінансової. Такий розподіл інформації про рух грошових коштів дає можливість оцінити фінансові вкла­дення, які дозволять у майбутньому нарощува­ти прибуток, а також простежити за грошовими надходженнями від кредиторів, які в майбутньо­му спричинять вибуття грошових коштів для погашення зобов'язань.

Перш ніж приступити до розгляду структури та порядку заповнення Звіту про рух грошових коштів, зупинимося на розгляді питання про види діяльності організації. Діяльність організації поділяється на звичайну і надзвичайну. У свою чергу, звичайна діяльність поділяєть­ся на операційну, інвестиційну і фінансову. Операційна діяльність передбачає основну діяльність та іншу діяльність.

Для розгляду структури та порядку складан­ня Звіту про рух грошових коштів насампе­ред необхідно розподілити господарські операції за видами діяльності. Тому доцільним є навести перелік господарських операцій, які найчастіше здійснюються організацією, з розбивкою за статтями доходів і витрат щодо кожного виду діяльності.

Структура Звіту про рух грошових коштів (ф.№3) складається з 3 розділів відповідно до видів звичайної діяльності організації:

І розділ — рух грошових коштів операційної діяльності;

II розділ —рух грошових коштів інвестиційної діяльності;

III розділ — рух грошових коштів фінансової діяльності.

Дані про рух грошових коштів, пов'язаний із надзвичайними подіями, наводяться окремим рядком у кожному розділі Звіту.

За кожним роз­ділом визначаються результуючі дані — суми надходження та вибуття грошових коштів. Такі дані відображаються по рядку “Чистий рух коштів" щодо кожного виду діяльності. Цей по­казник відображає кінцевий результат руху гро­шових потоків, що відбувався протягом звітно­го року, — надходження і вибуття грошових коштів щодо кожного виду діяльності.

Маючи значення чистого руху грошових коштів, можна судити про правильність прийня­тих рішень стосовно витрачання грошових коштів протягом звітного періоду, мати інфор­мацію для планування руху грошових коштів у майбутньому. Крім того, значення чистого руху грошових коштів щодо кожного виду діяльності дає можливість судити про фінансовий стан організації. Значення чистого руху грошових коштів щодо кожного виду діяльності може бути як додатним (надходження перевищують вибут­тя), так і від'ємним (вибуття перевищує надходження). І залежно від цього судять про стан організації з погляду правильного управління грошовими потоками. В таблиці 2.2. наведені можливі комбінації чистих рухів грошових коштів за кожним з видів діяльності та коментарі щодо впливу кожної з таких комбінацій на можливий результат діяльності організації.

Розглянемо докладніше сутність кожного з варіантів. За даними першого варіанту можна судити прокризовий стан організації. Надходжен­ня грошових коштів здійснюється виключно за рахунок позикових коштів (кредитів, позик). Така структура руху грошових коштів допустима тільки для новостворених організацій на етапі початкової стадії розвитку — залучення капіта­лу для подальшого фінансування операційної діяльності. Якщо такі значення чистого руху гро­шових коштів повторюються з року в рік, вини­кає питання про доцільність існування такої організації. Така організація «балансує» на межі банкрутства, оскільки врешті-решт не змо­же забезпечити погашення кредиторської за­боргованості за рахунок власних коштів.

Таблиця 2.2

Можливі варіанти стану організації в залежності від її ГП (у ф.№3)

Другий варіант значень чистого руху грошо­вих коштів відображає не такий критичний стан організації, оскільки, крім залучення позико­вих коштів, гроші надходять у результаті реалі­зації необоротних активів, отримання дивідендів тощо. Якщо така тенденція має постійний харак­тері напрошується такий висновок: основний вид діяльності, заради якого і створена організація, не є джерелом капіталу організації.

Третій варіант значення чистого руху грошо­вих коштів свідчить про хороший стан організації. Так, організація у змозі за рахунок надходжень від основної діяльності фінансува­ти інвестиційну діяльність, а також розплатити­ся за боргами в межах фінансової діяльності.

Четвертий варіант значень чистого руху гро­шових коштів указує на нормальний стан організації за умови, що значення алгебраїчної суми значень чистого руху грошових коштів щодо всіх видів діяльності має до­датне значення. У цьому випадку можна судити про те, що організація має грошові надхо­дження від здійснення операційної діяльності та спрямовує їх на фінансування інвестиційної діяльності — придбання необоротних активів, здійснення довгострокових та поточних інвес­тицій. Що ж стосується додатного значення чи­стого руху грошових коштів фінансової діяль­ності, то це може свідчити не лише про залу­чення позикових коштів. Такі результати можуть бути наслідком збільшення власного капіталу організації. Крім того, додатне значення щодо фінансової діяльності може свідчити і про пра­вильне рішення щодо залучення позикових коштів. Так, організації може бути вигідніше залучати грошові кошти зі сторони, ніж вилуча­ти їх з обороту. Можливо, організацією прий­нято рішення про залучення позикових коштів під невеликий відсоток з метою здійснення інве­стицій на вигідніших умовах.

Також про нормальний стан організації мож­на судити з даних, наведених у п'ятому варіанті. Крім грошових надходжень від операційної діяль­ності, організація має додаткові надходження від раніше здійснених довгострокових і поточних фінансових інвестицій, від повернення дебіторсь­кої заборгованості, від реалізації необоротних ак­тивів тощо. Організація має можливість «без­болісно» розрахуватися за боргами з кредитора­ми, засновниками. Однак якщо такі результати по­вторюватимуться з року в рік, то керівництву та­кої організації можна порадити звернути ува­гу на ефективніше використання грошових коштів.

У разі якщо показники чистого руху грошових коштів усіх видів діяльності мають від'ємне значення (шостий варіант), можна припустити, що організація у звітному році існувало за рахунок раніше залучених позикових коштів. Стан організації в такій ситуації розцінюєть­ся як нестабільний. Якщо не вдасться мобілізувати сили й ресурси, організація може опинитися на межі банкрутства.

В кінці Звіту про рух грошових коштів наво­диться результуючий рядок про залишки грошових коштів на кінець звітного періоду з урахуванням впливу змін валютного курсу, що сталися протягом такого періоду. Отримані дані за результатами Звіту про рух грошових коштів мають відповідати даним про залишки грошових коштів, наведеним у Балансі.

У системі управління грошовими потоками найбільш важлива роль приділяється процесу їхньої оптимізації. Оптимізація грошових потоків капіталу являє собою процес вибору найкращих форм їхньої організації для суб‘єкта господарювання з урахуванням умов і особливостей здійснення її господарської діяльності.

Основними цілями оптимізації грошових потоків організації є:

• забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;

• забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;

• забезпечення росту чистого грошового потоку організації.

Основними об'єктами оптимізації виступають:

• позитивний грошовий потік;

• негативний грошовий потік;

• чистий грошовий потік.

Важливим етапом оптимізації єзабезпечення умов максимізації чистого грошового потоку організації. Зріст чистого грошового потоку забезпечує підвищення темпів економічного розвитку організації на принципах самофінансування, знижує залежність цього розвитку від зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів, забезпечує приріст ринкової вартості організації. Підвищення суми чистого грошового потоку організації може бути забезпечене за рахунок здійснення наступних основних заходів:

• зниження суми постійних витрат;

• зниження рівня перемінних витрат;

• здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат;

• здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності;

• використання методу прискореної амортизації основних коштів;

• скорочення періоду амортизації використовуваних організацією нематеріальних активів;

• продажу невикористовуваних видів основних коштів і нематеріальних активів;

• посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій.

Результати оптимізації грошових потоків одержують своє відображення в системі планів формування і використання коштів у майбутньому періоді.

3.1. Мета і задачі управління активами

3.2. Управління поточними активами

3.3. Управління запасами

3.4. Управління дебіторською заборгованістю

3.5. Управління грошовими активами