Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Завдання 5
|
|
Вставте пропущені розділові знаки:
1.Група досить успішно склала іспити з усіх предметів у тому числі з української мови.
2. Мова як і очі дзеркало душі. (В.О. Сухомлинський).
3. У багатьох батьків та й у педагогів такий підхід до дітей начебто вони назавжди залишаться дітьми. (В.О. Сухомлинський).
4. Нарешті по-справжньому завесніло і в багатьох районах області почалися польові роботи.
5. Та одного разу англійські зенітники обстрілюючи німецький цепелін помітили що хоч запальний снаряд і влучив в його оболонку дирижабль не вибухнув а лише завернув і полетів назад. (М.Трублаїні).
Розділ ІІІ. Тема 3.1
Практичне заняття № 8 (11)
Терміни і термінологія. Загальнаукові терміни
Мета заняття: вивчити правила вживання термінів, правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження, навчитися користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни і фразеологічні одиниці у професійному мовленні.
План
1. Термін у системі професійного мовлення. Характерні ознаки терміна.
2. Вимоги, що висувають до використання термінів у професійному спілкуванні.
3. Загальнонаукові й вузькоспеціальні терміни.
4. Типи термінів за структурою і походженням. Терміни-абревіатури.
5. Практичне застосування знань.
Література:
1. Глущик С.В. Сучасні ділові папери.- К.: А.С.К., 2000 [1]
2. Сучасне діловодство:зразки документів, За ред. В.М.Бріцина
К.: Довіра,2007 [2]
3. Зарицька І.М. Українське ділове мовлення.-Донецьк,1997 [3]
4. Лещак О. Ділове українське мовлення.Тести.-Тернопіль,1995 [4]
5. Мацюк З.Українська мова професійного спілкування:навчальний
посібник.-К.Каравела,2005 [5]
6. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів: Практикум. К.: Вища школа, [6]
1.Термін у системі професійного мовлення. Характерні ознаки терміна
Науково-термінологічна лексика – один з основних лексичних компонентів таких функціональних стилів писемного мовлення, як науковий, офіційно-діловий і публіцистичний. Усі слова, які належать до термінологічної лексики, об'єднують у мові професійного спілкування загальною назвою „термін".
Термін (з лат. terminus — рубіж, межа) –
слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя.
Терміном може бути будь-яке слово, якому дана чітка дефініція, що означає поняття, яке суворо обмежує понятійну сферу. Терміном може стати й штучно утворене слово. У нових галузях знань у разі пошуку вдалого однослівного терміна можуть використовувати коротку дефініцію.
Більшість термінів – іменники, є терміни прикметники, що переважно є прикметниками, які перейшли в іменник, рідко трапляються інші частини мови, зокрема, прислівники, дієслова.
За умови прискореного розвитку якоїсь галузі науки чи техніки починається активне відображення її досягнень засобами масового інформування, перехід окремих термінів зі спеціального використання в загальне, у зв’язку з чим терміни втрачають наукову точність, розширюються сфери їх використання. Відбувається їх детермінологізація.
Від слова термін утворено слово термінологія, яке означає сукупність термінів з усіх галузей знання (або однієї галузі знання). Науку, що вивчає українську термінологію, називають термінознавством.
Термін – це спеціальне слово, яке має дефініцію. Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, стає зрозумілим лише завдяки цій дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі.
Характерні ознаки терміна:
1)належність до певної термінологічної системи;
2) наявність дефініції (визначення);
3) однозначність у межах однієї терміносистеми;
4)точність;
5)стилістична нейтральність;
6)відсутність синонімів та омонімів у межах однієї терміносистеми;
7)відсутність експресивності, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.
Значення термінів зафіксовано в спеціальних словниках, довідниках, і відповідно їх потрібно вживати лише в тій формі та в тому значенні, які подано у словниках.
2. Вимоги, що висувають до використання термінів у професійному спілкуванні
Існують такі вимоги до використання термінів у мові професійного спілкування:
1) термін має бути стандартним, тобто його потрібно вживати лише в тій формі, яка зафіксована у словнику, напр.: справочинство, але не справоведення; автобіографія, а не життєпис та ін.;
2) термін має вживатися з одним значенням, теж зафіксованим у словнику;
3) якщо термін є багатозначним, автор має будувати текст так, щоб одразу було зрозуміло, яке значення терміна він має на увазі, напр.: справа — особова справа, судова справа.
3.Загальнонаукові й вузькоспеціальні терміни
Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні, юридичні, філологічні, технологічні, математичні, фізичні, економічні тощо.
Група таких слів-термінів утворює термінологію певної галузі науки, тобто вузькоспеціальну термінологію.
Наприклад, у математичній галузі є терміни: процент, плюс, ордината, абсциса, додаток, рівняння, теорема, в геометрії – хорда, перпендикуляр, бісектриса, катет, паралелограм, конус.
Вузькоспеціальні терміни – це слова чи словосполучення, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі. Для цих термінів характерна семантична конкретність, однозначність.
Існує й загальнонаукова термінологія, використовувана в усіх галузях науки, виробництва, суспільного життя, як-от: синтез, функція, проблема, машина, аналіз, функція.
4. Типи термінів за структурою і походженням. Терміни-абревіатури.
Терміни різноманітні за структурою і походженням.
За структурними моделями терміни поділяють на:
- однокомпонентні терміни, напр.: бюджет, файл, товарообіг, податок, бісектриса, чисельник, меридіан;
- двокомпонентні терміни – найчастіше це словосполучення іменник + іменник, напр.: еритема шкіри, швидкість запису, норма вартості, недоторканість особи, принципи маркетингу, кон'юнктура ринку; або прикметник + іменник, напр.:нормативний акт, матеріальна відповідальність, виробничі фонди, ринкова інфраструктура;
- трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники: прикметник + прикметник + іменник, напр.:пересувна телевізійна установка, щілинні приголосні звукинова економічна політика, гарантований щорічний дохід; прикметник + іменник + іменник, напр.: типовий носій запису, міжнародний поділ праці, еквівалентна форма власності, вартісна будова капіталу; іменник + прикметник + іменник, напр.: осердя магнітної головки, відтворення грошового капіталу, вартість робочого місця, плинність робочої сили, податок на цінні папери; іменник + іменник + іменник, напр.: розширювач діапазону гучності, інвентаризація в установах банків, круговорот коштів підприємств, управління просуванням товару;
— багатокомпонентні аналітичні терміни, що мають чотири і більше компонентів, напр.: фонд оплати праці підприємства резерв коштів на непередбачені роботи та витрати, середня квадратична похибка ряду вимірів, міжнародний комерційний арбітражний суд, повна відновна вартість основних фондів.
За статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах — це словосполучення. Вони становлять певну семантико-синтаксичну єдність, відтворюються в готовому вигляді.
Одні слова-терміни є власне українськими (міжгір'я, хвилина, бацила, промінь, відсоток, окислення, водень, судина, виявляч, породжував, літунство, опуклість, осердя, цідило), а інші – іншомовного походження (біт, конвент, кракер, кукі, інтернет,кодек, кластер, кварки, домен, вінчестер).
40% термінів у різногалузевих мікросистемах – слова, запозичені з інших мов. Багато термінів – слова інтернаціональної лексики з грецькими і латинськими коренями.
Запозичення із західноєвропейських мов узагальнено так:
а) з німецько ї прийшли слова на позначення військових понять (штаб, солдат, юнкер, офіцер), торгівлі, виробництва, техніки (шахта, агент, акція, вексель, маклер, верстат, клапан, гвинт, сигнал);
б) з французько ї мови українська запозичила терміни суспільно-політичного життя (парламент, депутат, генерал, бюро, демонстрація), мистецтва (сюжет, увертюра, п’єса, сюїта, режисер, ансамбль), військової галузі (армія, авіатор, екіпаж, десант, парашут, арсенал, гарнізон), техніки (шасі, реле, зонд, ресора);
в) з англійської прийшли слова на запозичення понять з мореплавства (шхуна, док, мічман), спорту (фініш, футбол, бейсбол, фрістайл, хокей, нокаут), техніки (трамвай, ескалатор, комбайн, блюмінг, бульдозер, тролейбус), економіки (менеджер, спонсор, бюджет, лізинг, консалтинг, дисконт, бартер), інформаційних технологій (інтерфейс, кластер, драйвер, модем, файл, принтер, сканер, хаб, джойстик);
г) з голландської мови українська запозичила морські терміни (боцман, кіль, шлюпка, трап, пеленг, каюта, матрос, гавань, бакен, шкіпер);
д) з італійської мови прийшло в українську багато слів-термінів музичного мистецтва (віолончель, дует, соло, тенор, піаніно, адажіо, опера, сопрано, бас) та ін.
Джерела поповнення словника сучасної української літературної мови новими словами-термінами :
1) лексичні новотвори, до яких у національній мові складно віднайти точний еквівалент: імпічмент, хакер, блог, файл;
2) нові складні слова, які дозволяють виразити те чи інше поняття одним словом, що відповідає синонімічній описовій конструкції: екобезпека – екологічна безпека;
3) абревіація, завдяки якій скорочується „площа” словесних знаків: ЄЕС – Європейський економічний союз;
4) запозичення українською мовою слів з інших мов не для номінації нових для нашої дійсності реалій, а для раціонального вираження тих чи інших уже відомих понять: ремікс – переспів, копірайт – авторське право;
5) словотвірні неологізми, утворені, як правило, префіксальним або суфіксальним способом: рекет ир – рекет, акці онер – акція.
5. Практичне застосування знань
Завдання 1
З поданими словами за зразком утворіть і запишіть терміни-словосполучення. З’ясуйте їхню наукову спрямованість.
З р а з о к. Аналіз – спектральний аналіз (фіз.).
Рівень, функція, речення, система, діяльність, орган, розвиток.
З виділеним словом складіть і запишіть терміни-словосполучення так, щоб вони стосувалися біології, екології, політології, економіки, правознавства.
Завдання 2
Запишіть нові слова. Дослідіть, до якої групи запозичення належать слова (див. теоретичний матеріал до практичного заняття). Визначте значення їх (усно).
Бігборд, бігволейбол, гастербайтер, гіпермаркет, дансинг, дрескод, зелентур (зелений туризм), мас-медіа, миша (інф.), натурпродукт, нік, ноутбук, онлайн, піар, плей-оф, ремікс, римейк, саунд-трек, секунд-хенд, склопакет, слоган, смс-голосування, супермодель, ток-шоу, топ-менеджер, тостер, фітобар, фолк-шоу, штрихкод.
Підкресліть з-поміж лексичних новотворів слова-терміни. До яких наукових галузей вони належать?
Завдання 3
Доберіть 10-15 іншомовних слів-термінів відповідно до вашого профілю навчання. Поясніть походження їх. Чи можна дібрати до них українські відповідники?
Завдання 4
Розставте наголос у словах-термінах. Скористайтесь словником наголосів, орфографічним словником української мови та ін. Запам’ятайте правильне наголошення поданих слів.
1. Аналоговий, атиповий, багаторазовий, багатоскладовий, безрозмірний, безстроковий, бюлетень, вибірний, видання, визвольний, виливаний, вичерпний, відобразити, відсікти, усередині, громадянин, каталог, мережа, найважливіший, перепад, пізнання, пільговий, пластовий, поблизу, позачасовий, позначка, показник, порядковий, послання, утруднити, феномен, форзац.
2. Бородавка, ветеринарія, видихальний, виснага, віддих, галява, горобина, граблі, грейпфрут, камка (морська трава), кишковий, кістковий, клітковий, клітковина, коліно, лососина, надкус, надлишок, пагінець, печінковий, підсліпуватий, поперековий, ріпчастий, розкупорити, слина, спина, філантропія, фотометр, фотометрія, хроматоліз, хроматометрія.
3. Асиметрія, багатоциліндровий, багатошаровий, бездротовий, видатковий, вирахування, добуток, одноразовий, одноциліндровий, перехрест, поділка, пусковий, симетрія, текстовий, тришаровий, файловий, факторинг, фольга, хронографія, хронометр, хронометрія, центнер, шрифтовий, штриховий.
Завдання 5
Поясніть лексичне значення наведених у парах слів. Уведіть їх у термінологічні словосполучення.
Ві́тряний – вітряни́й, лу́па – лупа́, лю́фа – люфа́, нирко́вий – ниркови́й, о́зимок – ози́мок, осно́вний – основни́й, при́кладний – прикладни́й, пересі́чний – пересічни́й, типо́вий – типови́й.
Розділ ІІІ Тема 3.2
Практичне заняття № 9 (12)
Спеціальна термінологія і професіоналізми
Мета заняття: знати правила вживання спеціальних термінів та професіоналізмів у професійному мовленні; використовувати спеціальну термінологію та професіоналізми у професійному спілкуванні
План
1. Повторення відомостей про термін і термінологію.
2. Шляхи творення спеціальних термінів, професіоналізмів.
3. Застосування професіоналізмів у професійному спілкуванні.
4. Практичне застосування знань.
Література:
1. Глущик С.В. Сучасні ділові папери.- К.: А.С.К., 2000 [1]
2. Сучасне діловодство:зразки документів, За ред. В.М.Бріцина
К.: Довіра,2007 [2]
3. Зарицька І.М. Українське ділове мовлення.-Донецьк,1997 [3]
4. Лещак О. Ділове українське мовлення.Тести.-Тернопіль,1995 [4]
5. Мацюк З.Українська мова професійного спілкування:навчальний
посібник.-К.Каравела,2005 [5]
6. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів: Практикум. К.: Вища школа, [6]
1.Повторення відомостей про термін і термінологію
Визначення місця та ролі термінології в сучасній професійній освіті становить одне з важливих питань при підготовці фахівців будь-якої галузі знань.
Воно тісно пов’язане з іншою актуальною в наш час проблемою становлення й нормалізації української національної термінології.
Ця проблема знайшла широке відбиття в професійній освіті, оскільки навчання в більшості навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Тому й постає питання нормалізації, удосконалення та функціонування української національної термінології, джерел, з яких вона поповнюється, вибору найбільш відповідних термінів у мовленнєвих ситуаціях.
Основи сучасної української наукової термінології закладалися в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Саме в цей час складалися терміносистеми (сукупність термінів) окремих наук. Спеціальна наукова термінологія тільки почала формуватися. Більшість термінів були іншомовного походження, і лише частина з них побудована за словотвірними законами української мови.
На даному етапі українська термінологія перебуває в стані розвитку. Фахівці одностайно висловлюють думку, що недостатня впорядкованість термінології в Україні перешкоджає розвиткові науки й техніки, ускладнює підготовку й спілкування науково-технічних працівників, спричинює помилки під час складання технічної документації.
Терміни якоїсь конкретної галузі складають окрему терміносистему (термінологію). У межах цієї системи термін не повинен мати синонімів. Якщо ж одне й те саме слово вживається в різних терміносистемах, то такі слова називають омонімами.
Терміни позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення. Так, у словах плече, головка, ручка, палець як технічних термінах образність втрачено.
Велика кількість термінів є іншомовними словами (банк, авізо, кредит, аваль, кредит). Найбільша кількість запозичень з латинської та грецької мови.
Терміни можуть позначати абстрактні поняття (асиміляція, редукція) та конкретні (реле, гормон, бланк, протеїн).
За структурою терміни можуть бути як одним словом (біогенний, адаптація, вексель), так і словосполученням (депресія хвороби, абіотичні фактори середовища, вірулентні штами збудника, захист рослин).
Терміни бувають загальнонауковими (функція, гіпотеза, аналіз, категорія, синтез, метод) та вузькоспеціальні (ентомофауна, біопрепарати, гіпотенуза, суфікс, банк, кредит, депозит, актив, баланс, грошові рухи, кореспонденція, ліквідність, платоспроможність).
Значення термінів зафіксовано в термінологічних словниках, довідниках.
2. Шляхи творення спеціальних термінів, професіоналізмів
Терміносистеми постійно поповнюються новими термінами завдяки безупинному науково-технічному прогресу, інформатизації суспільства, зростанню культурно-освітнього рівня мас населення.
Професіоналізми – слова та мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій.
Вони вживаються на позначення спеціальних понять лише с сфері тієї чи іншої професії і не завжди відповідають нормам літературної мови.
Професіоналізми виступають як неофіційні (експресивно забарвлені) синоніми до термінів.
На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення, строгої дефініції, не становлять системи.
Професіоналізми не зафіксовані в словниках та довідниках.
Серед професіоналізмів виділяють кілька груп:
· науково-технічні
· професійно-виробничі
· просторічно-жаргонні.
Вони різняться складом, кількістю, способами творення, забарвлення.
3. Застосування професіоналізмів у професійному спілкуванні
Професіоналізми складають такі основні групи:
- слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні (ішачок, ішак – літак);
- слова загальнонародної мови, значення яких переосмислено внаслідок метафоризації (шапка – верхня частина шпальти, підвал – нижня частина шпальти, баранка – кермо автомобіля);
- давні професіоналізми (на-гора, штурмівщина, буксувати);
- скорочення та усічення слів, словосполучень (читальний зал – читалка, академічна відпустка – академка).
Ось ще декілька прикладів професіоналізмів:
Зняти касу, підбити, прикинути баланс, гектари (гігабайти), метри (мегабайти), миша.
В оіційно-діловому стилі професіоналізми використовують із певним застереженням.
Date: 2016-02-19; view: 859; Нарушение авторских прав