Доручення

Доручення (довіреність) – це документ (письмове уповноваження), за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право (повноваження) іншій приватній, офіційній особі чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридично значущі дії або представницькі функції з (перед) третіми особами й цим створювати для останнього правові наслідки.

Доручення поділяються на особисті (приватні) та офіційні (службові).

Офіційне доручення у кладається на спеціальному чи загальному бланку формату А4 або А5 (залежно від обсягу тексту) з обов’язковим зазначенням повної назви організації та її юридичної адреси.

Залежно від обсягу та змісту повноважень, що надаються представникові, доручення поділяються на три види:

· разові на виконання одноразової дії (найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей чи одержання стипендії, заробітної плати, пенсії, поштового переказу, посилки й та ін.);

· спеціальні на здійснення приватною чи службовою особою однотипних учинків (представництво в органах суду, виконання господарських і банківських операцій у межах певного терміну й т. ін.);

· генеральні (загальні) на виконання розширених повноважень (здійснення операцій, пов’язаних з управлінням та володінням нерухомим і рухомим майном, банківських операцій, одержання та надсилання кореспонденції, представницьких функцій у суді та ін. з правом передоручення третій особі).

Текст особистого доручення пишеться в довільній формі, але обов’язково слід зазначити такі відомості:

· Назва документа.

· Місце укладання, число, місяць, рік – для генерального доручення (літерами й без скорочень).

· Прізвище, ім’я та ім’я по батькові довірителя.

· Домашня адреса довірителя (для генерального доручення).

· Прізвище, ім’я та ім’я по батькові; дані документа, що посвідчують особу, якій видається доручення.

· Зміст дій, обов’язків, прав, які має повноваження виконувати довірена особа.

· Термін дії разового доручення вказується цифрами, а спеціального й генерального – літерами.

· Підпис довірителя (праворуч).

· Дата укладання документа для разового доручення пишеться цифрами.

· Завірення (засвідчення) підпису довірителя може бути здійснено підприємством, де він працює, закладом, де навчається, ЖЕК за місцем його проживання, або будь-якою нотаріальною конторою.

· Посада, назва установи, закладу, підпис, ініціали та прізвище особи, від імені якої виступає засвідчувач.

· Запис про стягнення державного мита чи гербового збору (для генерального доручення).

· Номер, під яким зареєстровано документ (для генерального доручення).

· Печатка організації, закладу, де працює засвідчувач.

· Дата засвідчення вказується цифрами, а для спеціального й генерального доручення – літерами (ліворуч).

Примітка.

Усі вільні місця, графи доручення закреслюють, щоб не можна було нічого дописати.

ДОРУЧЕННЯ

Розписка – це документ, що підтверджує певні дії, які мали місце між двома особами чи особою та установою.

Наприклад, передачу й одержання документів, грошей, матеріальних цінностей.

Розрізняють приватну розписку, коли одна особа отримує щось від іншої, та службову, коли особа або представник установи отримує матеріальні цінності чи документи від якоїсь організації, закладу.

Розписка може мати довільну форму викладу, але все ж таки треба зазначати такі відомості:

Назва документа.

Прізвище, ім’я та ім’я по батькові (посада й повна назва установи для службового варіанта), назва документа (із його вихідними даними), що посвідчує особу того, хто дає розписку й підтверджує отримання.

Прізвище, ім’я та ім’я по батькові (посада й повна назва установи – для службового варіанта) того, кому дається розписка.

Конкретне зазначення, у чому дано розписку: точне найменування матеріальних цінностей, документів та ін.; стан (нові, були в користуванні, у робочому стані); кількість, вага, вартість, розмір, сума зазначаються цифрами, а в дужках – словами.

У службовому варіанті слід зазначити, на підставі якого розпорядження, наказу чи іншого документа передано й отримано цінності.

Дата укладання (ліворуч).

Підпис укладача (праворуч).

У приватному варіанті підпис особи, яка дає розписку, засвідчується керівником установи чи підрозділу (із зазначенням його посади, ініціалів, прізвища) або нотаріальною конторою.

Дата засвідчення (ліворуч). Іноді в розписці зазначають свідків, тобто осіб, у присутності яких її було підписано.

У такому разі ці особи засвідчують документ своїми підписами.

Усі вільні місця між текстом і підписом перекреслюють.

Укладається розписка лише в одному примірнику.

Зразок:

РОЗПИСКА

Я, студент групи 1 БО-11/9 спеціальності «Бухгалтерський облік» Донецькогоіндустріально-педагогічного технікуму Іванов Юрій Анатолійович, студентський квиток БО №07836, отримав від викладача історії Сотникова О.І. для тимчасового користування 1 (один) довідник «Гісем О.В., Мартинюк О.О.

Всесвітня історія. 10-11 класи. – Харків: Ранок, 2007».

Зобов’язуюся повернути довідник до 01.01.2014 р.

06.12.2012 (підпис) Підпис студента Іванова Ю.А. засвідчую:

Директор технікуму (підпис) А. Ю. Джантіміров 07.12.2012

(відбиток печатки)

Date: 2016-02-19; view: 511; Нарушение авторских прав