Практичне заняття № 4 (6)

Особливості складання розпорядчих, організаційних документів

Мета заняття: вивчити основні вимоги до складання й оформлення розпорядчих і організаційних документів, види документів, класифікацію і системи документації; навчитися правильно складати розпорядчі документи, грамотно їх оформляти.

План

1. Управлінська документація. Оформлення стандартних документів.

2. Розпорядчі документи.

3. Ознайомлення з організаційними документами. Статут, положення, інструкція.

4. Практичне застосування знань (складання документів за зразками, мовні норми уділовому мовленні).

Література:

1. Глущик С.В. Сучасні ділові папери.- К.: А.С.К., 2000 [1]

2. Сучасне діловодство:зразки документів, За ред. В.М.Бріцина

К.: Довіра,2007 [2]

3. Зарицька І.М. Українське ділове мовлення.-Донецьк,1997 [3]

4. Лещак О. Ділове українське мовлення.Тести.-Тернопіль,1995 [4]

5. Мацюк З.Українська мова професійного спілкування:навчальний

посібник.-К.Каравела,2005 [5]

6. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів: Практикум. К.: Вища школа, [6]

1.Управлінська документація. Оформлення стандартних документів

Розпорядчі документи –

це документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність, оперативне керівництво у певній установі, організації, фірмі, на підприємстві. Підставами для створення розпорядчих документів служать:

· закони Верховної Ради України,

· укази Президента України;

· постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України;

· вказівки вищестоящих організацій, органів державної влади і управління;

· діяльність органів управління, яка передбачена нормативними актами, положеннями, статутами, інструкціями та ін.;

· інші підстави, що викликають потребу у правовому регулюванні роботи апарату управління.

2. Розпорядчі документи

Порядок, шляхи, механізм вирішення найбільш важливих питань викладаються у таких розпорядчих документах:

· постанова,

· рішення,

· наказ,

· розпорядження,

· вказівка.

Вказівка – документ, що видається керівником і має організаційно-методичний характер щодо виконання правових документів. Видається під час оформлення відряджень, вирішення організаційних питань тощо.

Наказ — розпорядчий документ, який видається керівником установи і стосується загальних питань (організаційні накази) і кадрових питань (кадрові накази). Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті.

Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції.

Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі.

Наказ не має юридичної сили та підлягає скасуванню, якщо він виданий із порушеннями встановлених правил.

Накази бувають індивідуальними й нормативними:

Індивідуальні накази пов’язані з вирішенням питань трудової діяльності

конкретних осіб (заохочення й стягнення, переведення на іншу роботу тощо).

Нормативні накази — це безособові накази, які регламентують трудову діяльність усього трудового колективу чи його частини (правила внутрішнього трудового розпорядку, реорганізація структурних підрозділів тощо).

Кадровими наказами оформляють призначення, звільнення, переміщення працівників, відрядження. відпустки, заохочення, стягнення.

У заголовку такого наказу зазначають: «Щодо особового складу».

Кожний пункт наказу починається з дієслова у наказовій формі (призначити, перевести, звільнити, оголосити), яке пишеться великими літерами.

Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його складання.

До викладу тексту наказу існують певні вимоги:

1.У наказах про прийняття на роботу обов’язково зазначають:

а) на яку посаду;

б) до якого структурного підрозділу;

в) з якого числа оформляється на роботу;

г) вид прийняття на роботу (на постійну, тимчасову, за сумісництвом);

д) особливі умови роботи (з прийняттям матеріальної відповідальності, зі скороченим робочим днем).

2. У наказах про переведення на іншу роботу вказують вид і мотивування переведення.

3. У наказах про надання відпустки зазначають:

а) вид відпустки (основна, додаткова, за тривалий стаж роботи на одному підприємстві, навчальна, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, без збереження заробітної плати, за сімейними обставинами);

б) загальна кількість робочих днів;

в) дата виходу у відпустку і повернення;

г) період, за який надано відпустку.

4. У наказах про звільнення працівників зазначають:

а) дату звільнення;

б) мотивування.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання. Начальник відділу кадрів зобов’язаний ознайомити зі змістом наказу згаданих осіб, які розписуються в оригіналі.

Організаційні накази видаються при затвердженні перспективних, річних та інших планів, при реорганізації або ліквідації структурних підрозділів.

Постанова - це правовий акт, що приймається вищими та деякими центральними органами управління з метою розв'язання найбільш важливих і принципових завдань, що стоять перед цими органами, та встановлення стабільних норм і правил поведінки.

Постанови приймаються Президією Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України та іншими органами управління.

Текст складається із двох частин: констатаційної і розпорядчої.

Перша містить вступ, оцінку становища або посилання на розпорядчий документ вищої установи.

У другій частині наводяться запропоновані постановою заходи, визначається виконавець (виконавці) та термін виконання.

Підписують її дві особи: голова колегіального органу й керуючий справами (секретар).

Розпорядження - документ, що видається керівником або колегіальним органом з метою вирішення оперативних питань.

3.Ознайомлення з організаційними документами.

Статут, положення, інструкція.

Організаційні документи (статути, положення, інструкції, правила) – це умовна назва окремої групи документів, що входять до складу організаційно-розпорядчої документації та призначенні забезпечувати виконання організаційних функцій управління.

1. Статут - це нормативно-правовий акт, за допомоги якого оформлюється створення установи, організації, підприємства будь-якої форми власності та визначаються її структура, функції, правовий статус.

Статут підприємства затверджується установою вищого рівня. Відповідно

до законодавства Статут після затвердження підлягає обов'язковій реєстрації у відповідному органі державної влади.

Проекти Статуту зазвичай готує юридична служба.

На підставі Статуту розробляють положення про структурні підрозділи,

посадові інструкції та інші організаційні документи.

2. Положення - це правовий акт, що визначає основні правила організації та

діяльності, функції, права та обов'язки державних органів, установ та їхніх структурних підрозділів.

3.Інструкція - це правовий акт, що містить директиви, настанови, які

регламентують організаційні, фінансові, науково-технічні, технологічні та інші сторони діяльності установ, їх структурних підрозділів, філій та посадових осіб.

4.Правила - це зібрання положень, що визначають певний порядок дій,

поведінку юридичних та фізичних осіб.

4. Практичне застосування знань (складання документів за зразками, мовні норми уділовому мовленні).

Date: 2016-02-19; view: 633; Нарушение авторских прав