Задача 2. У нефрологічному відділенні при дослідженні дитини з недостатністю нирок виявлено полікістоз (утворення в нирках численних порожнин

⇐ ПредыдущаяСтр 21 из 21

У нефрологічному відділенні при дослідженні дитини з недостатністю нирок виявлено полікістоз (утворення в нирках численних порожнин, в яких накопичується сеча).

а) Чи відповідає дана аномалія філогенетичним етапам змін цього органу в процесі еволюції?

б) Який механізм виникнення цієї аномалії розвитку?

Еталон відповіді:

а) Відповідає.

б) Утворення цієї аномалії пов’язане з тим, що в ембріональному періоді в процесі зміни мезонефроса на метанефрос не зникають лійки канальців первинної нирки. Вони закінчуються сліпо, внаслідок чого в них накопичується сеча, що призводить до розвитку полікістозу.

VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті:

а) Методика проведення заняття

На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після цього студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.

В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

№ п/п	Основні етапи заняття	Час в хвилинах	Матеріали методичного забезпечення
І. Підготовчий етап
1. 2. 3.	Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань		Тести, набір індивідуальних питань Таблиці
ІІ. Основний етап- науково-дослідницький
4. 5.	Виконання самостійної науково-дослідницької роботи, розв’язок ситуа-ційних задач і оформлення протоколу. Контроль виконання завдань самостійної роботи		Таблиці, мікроскопи, мікропрепарати, підручники, посібники.
ІІІ. Заключний етап
6.	Тестовий контроль кінцевого рівня знань		Тести
7.	Аналіз і підведення під- сумків заняття, вистав-лення оцінок і балів, підпис протоколів занят-тя. Домашнє завдання

в) Зразки завдань для перевірки кінцевого рівня знань

1. В ембріогенезі всіх хребетних вздовж тіла (від головного кінця до клоаки) закладається пронефрична протока, похідними якої є вольфів і мюллерів канали. Вони виконують різні функції в різних представників хребетних залежно від статі. Вкажіть, яку функціональну роль виконує вольфів канал у ссавців:

А. У самців виконує роль сечоводу, а у самок - яйцеводу;

В. У самців і самок виконує роль сечоводу;

С. У самок виконує роль яйцеводу, а у самців є сім’япроводом;

D. У самок редукується, а у самців є сім’япроводом;

Е. Редукується у самок і самців.

2. Встановіть відповідність:

Органи виділення: Тварини:

1. Протонефридії; а) членистоногі;

2. Метанефридії; б) кільчасті черви;

3. Переднирка; в) плоскі черви;

4. Первинна нирка; г) круглороті;

5. Вторинна нирка. д) риби;

е) рептилії.

3. На одному із етапів еволюції видільної системи у тазовому відділі тіла формується нирка, яка складається із сотень тисяч нефронів складної будови, які втрачають зв’язок з целомом. Нефрон складається з капсули Шумлянського-Боумена, системи канальців, які диференційовані на звивисту частину, висхідну і низхідну частини петлі Генле та збірну трубку. Який тип нирки описаний і у кого з хребетних вона функціонує?

А. Вторинна, у плазунів і риб;

В. Первинна, у ссавців і птахів;

С. Переднирка, у круглоротих і риб;

D. Вторинна, у рептилій і ссавців;

Е. Переднирка, у земноводних і плазунів.

4. Еволюція видільної системи іде в напрямку:

А. Зменшення кількості нефронів, диференціації системи канальців на відділи;

В. Збільшення кількості нефронів, диференціації системи канальців на відділи;

С. Відокремлення видільної і статевої систем, поєднання секреторної і фільтрувальної частин;

D. Вірно А+ С;

Е. Вірно В + С.

5. Встановіть відповідність:

Частки гіпофіза: Класи хребетних:

1. Передня; а) риби;

2. Середня; б) амфібії;

3. Задня. в) рептилії;

г) ссавці;

д)круглороті.

6. В ембріогенезі всіх хребетних вздовж тіла (від головного кінця до клоаки) закладається пронефрична протока, похідними якої є вольфів і мюллерів канали. Вони виконують різні функції в різних представників хребетних залежно від статі. Вкажіть, яку функціональну роль виконує мюллерів канал у самців вищих хребетних:

А. Виконує роль сечоводу;

В. Формує мальпігієве тільце;

С. Виконує роль яйцеводу;

D. Є сім’япроводом;

Е. Редукується.

7. В умовах експерименту зруйнували аденогіпофіз. Синтез яких гормонів порушиться?

А. Адреналіну, норадреналіну;

В. Тироксину;

С. Мелатоніну;

D. Гонадотропіну, кортикотропіну, соматотропіну;

Е. Тестостерону.

8. Встановіть відповідність:

Вади розвитку матки: Їх морфологія:

1. Дворога матка; а) є дві матки і дві піхви;

2. Подвійна матка; б) є дві матки зрощені в області шийки;

3. Подвоєння матки. в) є дві матки, кожна з яких відкривається

самостійним отвором у піхву;

г) є дві матки, неповністю зрощені в області

маткових труб.

9. Встановіть відповідність:

Типи тварин: Типи нервових систем:

1. Кишковопорожнинні; а) вузлова нервова система;

2. Круглі черви; б) з тяжами (ортогон);

3. Кільчасті черви; в) черевний нервовий ланцюжок;

4. Молюски; г) нервова трубка;

5. Членистоногі; д) дифузна нервова система.

6. Хордові.

10. Основними функціями ендокринної системи є:

А. Регуляція всіх видів обміну речовин, контроль росту і розвитку організму;

В. Контроль геному клітини, реалізація генотипу у фенотип;

С. Виведення з організму продуктів метаболізму;

D. Газообмін між організмом і зовнішнім середовищем (зовнішнє дихання);

Е. Транспорт крові до всіх органів;

F. А + В.

11. При ультразвуковому обстеженні у жінки виявили дворогу матку. Така аномалія розвитку може виникати внаслідок:

А. Порушення редукції вольфових каналів;

В. Порушення зростання мюллерових каналів;

С. Порушення редукції мюллерових каналів;

D. Порушення розвитку пронефричного каналу;

Е. Порушення диференціювання статевих залоз.

12. Нирки у ссавців в нормі розміщуються в поперековій області. Проте, відомі випадки народження дітей з тазовим розміщенням нирок. Механізмом формування цієї аномалії є:

А. Порушення переміщення метанефроса з тазової в поперекову область;

В. Порушення формування пронефроса;

С. Порушення диференціації на відділи ниркових канальців;

D. Порушення переміщення мезонефроса з тазової в поперекову область;

Е. Порушення розвитку пронефроса.

13. В умовах експерименту у зародка пацюка блокували процес трансляції в клітинах заднього мозкового міхура. На розвитку яких структур це відіб’ється?

А. Порушиться розвиток мозочка і довгастого мозку;

В. Порушиться розвиток переднього і проміжного мозку;

С. Порушиться розвиток переднього і довгастого мозку;

D. Порушиться розвиток переднього мозку;

Е. Порушиться розвиток мозочку і переднього мозку.

14. Однією із вад розвитку головного мозку, що виникає внаслідок порушення ембріогенезу, є расхіхіз або платиневрія – відсутність замикання нервової трубки. В яких тварин в дорослому стані має місце незамикання нервової трубки?

А. Ссавців;

В. Безчерепних;

С. Риб;

D. Земноводних;

Е. Плазунів.

15. Характерні ознаки розвитку головного мозку у ссавців:

А. Значний розвиток півкуль;

В. Поверхня півкуль має складну систему борозен;

С. Кора має вищі чутливі і рухові центри;

D. Вірно А+В;

Е. Вірно А+В+С.

Заняття № 39

Тема: Біосфера як система, що забезпечує існування людини. Екологія людини

І. Актуальність теми. Біосфера розглядається як система, що може забезпечити необмежене тривале існування людини на нашій планеті при умові переходу її у вищу стадію розвитку - ноосферу, в якій відносини людини з природою керуються людським розумом і орієнтовані на стійке збереження біосфери і людської цивілізації. Слід підкреслити, що у вік науково-технічного прогресу біосфера може сприяти збереженню здоров’я людини у тому випадку, якщо сама людина буде сприяти не тільки охороні, але і оздоровленню природного середовища. Отже, і охорона, і оздоровлення природи не можуть розглядатись уособлено від охорони життя і здоров’я населення. При вивченні даної теми майбутні лікарі мають можливість усвідомити, що для значного покращення здоров’я населення, попередження і ліквідації хвороб більш важливе значення має не стільки будівництво нових хороших лікарень, пошук цінних високоефективних ліків, оскільки забезпечення людей чистим повітрям, водою, екологічно чистою їжею, а також утилізацією промислових та інших відходів.

У сучасної екології багато проблем спільних з медициною і, перш за все, тому, що наслідки активної господарської діяльності людини в більшості випадків погіршують якість природного середовища, від якого залежать процеси життєдіяльності організму і стан здоров’я людей. Потрібно відмітити, що не менше 20 % захворювань виникає внаслідок порушення екологічної ситуації і природних процесів в біосфері. Між здоров'ям людини і впливом на неї екологічних чинників (біотичних, абіотичних та антропогенних) існує тісний зв'язок. Вивчення процесів, що відбуваються в екосистемах, сприяє розумінню шляхів міграції біотичних компонентів, хімічних сполук антропогенного походження, здатних впливати на здоров'я людини.

Для сучасного лікаря екологічні знання мають велике значення ще й тому, що дають змогу зрозуміти механізми адаптації людини до умов навколишнього середовища, які змінюються. Крім того, широкий арсенал оздоровчих заходів значною мірою походить від елементів живої природи. Знати та раціонально використовувати їх необхідно для забезпечення ефективної лікувальної і профілактичної роботи.

На даному занятті також вивчаються отруйні організми. Здатність утворювати та концентрувати речовини з отруйними для інших організмів властивостями мають представники багатьох видів. Отрути біологічного походження являють собою окремі хімічні сполуки або суміші хімічних сполук, які, потрапляючи в інший організм навіть у невеликій кількості, можуть зумовлювати порушення його фізіологічних функцій, викликати у нього хворобливий стан і навіть призводити до його загибелі. Біологічно активні сполуки, що входять до складу отрут, мають різну хімічну природу. Серед них зустрічаються, наприклад, поліпептиди, алкалоїди, стероїди тощо, яких немає в організмі жертви. Крім того, отрути можуть містити у дуже великій кількості деякі речовини, що зустрічаються також і в організмі жертви, але в нормі їх рівень значно менший.

Організми різних видів виробляють отрути, що відрізняються за своїм якісним та кількісним складом. Деякі отрути біологічного походження в малих дозах мають на людину лікувальний вплив. Цим пояснюється інтерес дослідників до отруйних організмів як потенційного джерела лікарських засобів.

Матеріал, що вивчається в даній темі органічно зв’язаний з санітарно-профілактичними науками, епідеміологією, та іншими клінічними дисциплінами.

II. Цілі навчання

Загальна ціль - yміти:

1. Аналізувати різноманітність і структуру зв’язків між організмами, їх угрупуваннями і середовищем існування, а також особливості впливу природних і антропогенних факторів на організм чи чисельність популяцій, склад і функціонування біогеоценозів, стан біосфери в цілому.

2. Інтерпретувати загальну картину функціонального стану природи, шляхи гармонізації взаємовідносин людського суспільства і природи для попередження локальних, регіональних і глобальних криз.

Конкретні цілі - yміти:

1. Трактувати поняття про популяції людей як об’єкт впливу еволюційних факторів.

2. Трактувати поняття про біосферу як цілісну природну систему, складовою якої є людство.

3. Інтерпретувати значення екології людини, як напрямок в системі біологічних наук, теоретичну основу розробки заходів із охорони природи та здоров’я населення, раціонального використання природних ресурсів.

4. Обґрунтовувати соціальні та біологічні аспекти адаптації населення до умов життя та формування адаптивних екотипів людей.

5. Пояснювати виникнення психологічних конституціональних типів людей („спринтер”, „стайєр”, „мікст”) стосовно адаптації до нових або екстремальних умов середовища.

6. Ідентифікувати отруйних тварин, які становлять небезпеку для здоров'я людини.

7. Характеризувати територіальні та екологічні умови, за яких можливий контакт отруйних тварин і людини.

III. Забезпечення вихідного рівня знань - умінь:

А. Література

Основна:

1. Медична біологія / За ред.. проф. В.П. Пішака, проф. Ю.І. Бажори. Підручник / виданя 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009.- С. 373-405, 544-583.

2. Медична біологія / За ред. проф. В.П. Пішака, проф. Ю.І. Бажори. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 404-437, 580-619.

3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х кн. / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева, И.Н. Волков, В.В.Синельщикова. // Под ред.проф. Ярыгина В.Н. 6 изд. испр. – М.: Высшая школа, - 2004. С. 170-181, 298-314.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. к.біол.н. В.О. Мотузного).- К.: Вища школа, 1992.- С. 279-298, 372-375.

5. Медична біологія. Посібник з практичних занять / За ред. О.В.Романенка - Київ: «Здоров’я» 2005, С. 202-211, 333-344.

6. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. - К.: Медицина, 2004.-368 с.

Додаткова:

1. Конспекти лекцій.

2. Сабадишин Р.О., Бухальська С.Є. Медична біологія. Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 368 с.

3. Пехов А.П. Биология: Медицинская биология, генетика и паразитология: Учебник. Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: РУДН, 2007. – 664 с.

4. Романенко О.В., М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич Медична біологія: Посібник з практичних занять. – К.: Здоров’я, 2005. – 372 с.

5. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология Учебник). – М.: ВУНМЦ, 2000. – 592 с.

6. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Меди академія, 2004. – 579 с.

Б. Тести для перевірки вихідного рівня знань:

Завдання 1.

Здатність виду освоювати різні середовища існування називається:

A. Адаптація;

B. Антибіоз;

C. Симбіоз;

D. Екологічна валентність;

E. Мутуалізм.

Завдання 2.

Види з широкою екологічною валентністю називаються:

A. Евригалінні;

B. Стенотермні;

C. Евритермні;

D. Стенотопні;

E. Евритопні.

Завдання 3.

Види з вузькою екологічною валентністю називаються:

A. Евригалінні;

B. Стенотермні;

C. Евритермні;

D. Стенотопні;

E. Евритопні.

Завдання 4.

Однорідні ділянки території, що заселені живими організмами, мають назву:

A. Ареал

B. Екосистема

C. Біотоп

D. Біоценоз

E. Біогеоценоз

Завдання 5.

Сукупність елементів, що діють на організм у місці його існування, називається:

A. Середовище

B. Умови існування

C. Екосистема

D. Біоценоз

E. Біогеоценоз

Завдання 6.

Стадія розвитку біосфери, коли розумна людська діяльність стає головним (визначальним) фактором розвитку на нашій планеті, називається:

A. Техносферою;

B. Антропосферою;

C. Ноосферою;

D. Соціосферою;

E. Біогеоценозом.

Завдання 7.

Взаємовигідний симбіоз:

A. Антибіоз;

B. Мутуалізм;

C. Синойкія;

D. Коменсалізм;

E. Паразитизм.

Завдання 8.

Біоценоз – це сукупність:

A. Організмів біотопу;

B. Видів рослин і тварин;

C. Організмів і оточуючого їх середовища;

D. Організмів одного виду;

E. Рослинних організмів.

Завдання 9.

В шлунку і кишечнику жуйних ссавців постійно знаходяться бактерії, що визивають бродіння – це є прикладом:

A. Хижацтва;

B. Коменсалізму;

C. Антибіозу;

D. Мутуалізму;

E. Синойкії.

Завдання 10.

Систему тривалих спостережень за станом оточуючого середовища та процесами, що відбуваються в екосистемах і біосфері, називають:

A. Моделюванням;

B. Модифікацією;

C. Моніторингом;

D. Менеджментом;

E. Фенокопією.

Завдання 11.

Екологія – це наука, що вивчає:

A. Тварин, рослин та середовище їх існування;

B. Взаємозв’язки між живими організмами;

C. Взаємозв’язки між живими організмами та середовищем їх існування;

D. Межі поширення живих організмів в атмосфері;

E. Енергетичні процеси в біосфері.

Завдання 12.

При допомозі отрутохімікатів не вдається знищити комах-шкідників тому, що:

A. Отрутохімікати не мають максимальної специфічності;

B. Частина популяції комах-шкідників стійка до отрутохімікату;

C. Отрутохімікат легко руйнується;

D. Комахи звикають до отрутохімікатів;

E. Всі варіанти вірні.

Завдання 13.

Верхня межа життя в атмосфері знаходиться на висоті:

A. 16 – 18 км;

B. 20 – 22 км;

C. 14 – 16 км;

D. 26 – 28 км;

E. 30 – 32 км.

Завдання 14.

Життя людини в атмосфері обмежує:

A. Низька температура;

B. Низький барометричний тиск;

C. Недостатній вміст кисню в повітрі;

D. Космічне випромінювання;

E. Всі відповіді вірні.

Завдання 15.

Природний життєвий простір, що займає угрупування, називається:

A. Екосистема;

B. Біоценоз;

C. Біотоп;

D. Ареал;

E. Екологічна ніша.

IV. Зміст навчання

№ п/п Інформаційні блоки Головні елементи блоків

1. Структура та функції біосфери. 1) Визначення біосфери; 2) Структура: - літосфера; - гідросфера; - атмосфера; - магнітосфера.

2. Вчення акад. В.І. Вернадського про біосферу і ноосферу. Жива речовина та її характеристика. 1) Визначення ноосфери. 2) Вчення Вернадського. 3) Поняття про живу речовину.

3. Медико-біологічні аспекти впливу біосфери на здоров’я людини. Поняття про біополя та біологічні ритми, їх медичне значення. 1) Вплив біосфери на здоров’я. 2) Біополя, їх медичне значення. 3) Біологічні ритми, їх медичне значення.

4. Екологія. Середовище як екологічне поняття. Види середовища. Екологічні фактори. Єдність організму та середовища. 1) Предмет і методи екології. 2) Середовище існування, фактори середовища.

5. Проблема та медико-біологічні наслідки генетичного обтяження та впливу мутагенних факторів (радіаційних і хімічних) на популяції людей. 1) Поняття про екологічну генетику. 2) Якісні параметри навколишнього середовища, їх вплив на здоров’я людей.

6. Біологічна мінливість людей у зв’язку з біогеографічними особливостями середовища. Формування адаптивних типів людей. Функціональні типи реагування людей на фактори середовища («спринтер», «стайер», «мікст»). 1) Адаптація населення до умов життєдіяльності. 2) Адаптивні типи людей: - Арктичний; - Тропічний; - Помірного клімату; - Гірський. 3)Функціональні типи конститу-ціонального реагування людей: - «спринтер»; - «стайер»; - «мікст».

7. Отруйні для людства рослини та тварини. 1) Класифікація отруйних організмів. 2) Вплив на організм. 3) Надання першої допомоги при отруєнні.

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

Необхідні компоненти екосистеми

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

Порівняння природної і спрощеної антропогенної екосистем

(по Міллеру, 1993)

Природна екосистема (болото, луки, ліс) Антропогенна екосистема (поле, завод, будинок)

Отримує, перетворює, накопичує сонячну енергію Споживає енергію викопного і ядерного палива

Продукує кисень і споживає діоксид вуглецю Споживає кисень і продукує діоксид вуглецю при спалюванні викопного палива

Формує плодючий ґрунт Виснажує або є загрозою для плодючих ґрунтів

Накопичує, очищає і поступово витрачає воду Витрачає багато води, забруднює її

Створює місце проживання різних видів дикої природи Руйнує місце проживання багатьох видів дикої природи

Безкоштовно фільтрує і знезаражує забруднювачі і відходи Виробляє забруднювачі і відходи, які повинні знезаражуватись за рахунок населення

Має здатність до самозбереження і самооновлення Вимагає великих витрат для постійного підтримання і відновлення

V. Орієнтовна основа дії

Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання з даної теми і виконати самостійну навчально-дослідницькку роботу.

а) Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на занятті:

1. Структура та функції біосфери.

2. Вчення акад. В.І. Вернадського про біосферу і ноосферу. Жива речовина та її характеристика.

3. Медико-біологічні аспекти впливу біосфери на здоров’я людини. Поняття про біополя та біологічні ритми, їх медичне значення.

4. Екологія. Середовище як екологічне поняття. Види середовища. Екологічні фактори. Єдність організму та середовища.

5. Проблема та медико-біологічні наслідки генетичного обтяження та впливу мутагенних факторів (радіаційних і хімічних) на популяції людей.

6. Біологічна мінливість людей у зв’язку з біогеографічними особливостями середовища. Формування адаптивних типів людей. Функціональні типи реагування людей на фактори середовища («спринтер», «стайер», «мікст»).

7. Людина як екологічний фактор. Основні напрямки та результати антропогенних змін оточуючого середовища. Охорона довкілля.

8. Особливості екологічного стану в Україні.

9. Отруйні для людства рослини та тварини.

б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:

1. Заслухати і обговорити реферати

2. Заповнити таблиці: „Адаптивні типи людей”, „Отруйні рослини і тварини”.

3. Оформити протокол

в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи:

1. Зробіть доповіді рефератів

2. Заповніть таблиці: „Адаптивні типи людей”, „Отруйні рослини і тварини”. В таблиці „Адаптивні типи людей” вкажіть морфофункціональні, біохімічні, імунологічні ознаки арктичного, тропічного, зони помірного клімату, гірського адаптивного типу людей. В таблиці „Отруйні рослини і тварини” дайте характеристику таким представникам рослин, тварин і грибів: павук-хрестовик, каракурт, тарантул, кримський скорпіон, медоносна бджола, звичайна гадюка, бліда поганка, аконіт, болиголов, віх отруйний, чемериця Лобеля.

⇐ Предыдущая 12 13 14 15 16 17 18 19 2021

Date: 2016-02-19; view: 465; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.075 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию