Задача 3. У хворого з вуграми на обличчі при мікроскопії зішкрябів з запалених ділянок виявлені живі членистоногі розміром 0,2-0,5 мм

У хворого з вуграми на обличчі при мікроскопії зішкрябів з запалених ділянок виявлені живі членистоногі розміром 0,2-0,5 мм. Вони мали витягнуту червоподібну форму, чотири пари коротких кінцівок у середній частині тіла. Поставте діагноз.

Еталон відповіді: У хворої - демодекоз.

VIІ. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті

а) Методика проведення заняття.

На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.

В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань

1. В одному з селищ Середньої Азії під час розчищення будівельного майданчика і руйнування старих глинобитних споруд було виявлено велику кількість восьминогих тварин, які мали таку будову: сіре видовжене тіло розміром 6-8 мм; в передній частині широке тіло звужується і має невелике загострення; краї тіла в передній частині паралельні одна одній; на спинному боці тіла добре помітні великі борозни, які йшли на деякій відстані від краю і надавали краю тіла вигляд ранта. Яке захворювання може бути передано цими тваринами і яким чином?

A. Поворотний кліщовий тиф, трансоваріально;

B. Поворотний кліщовий тиф, трансмісивно;

C. Енцефаліт, трансмісивно;

D. Короста, контактно;

E. Демодекоз, трансмісивно.

2. Спалах захворювання кліщовим енцефалітом виник на початку травня в таборі туристів. Захворювання охопило лише одну групу. Встановлено, що 7-8 днів до виникнення захворювання ця група обідала по дорозі у місцевої жительки. Присмоктування кліщів туристи заперечують. Яким чином міг потрапити збудник енцефаліту в організм людей?

A. При укусі кліща;

B. При вживанні лісових ягід;

C. При контакті з домашніми кішками і собаками;

D. При вживанні некип’яченої води;

E. При укусі комарів.

3. Ваш приятель після відвідування міської лазні почав відчувати на зворотньому боці рук сверблячку, особливо сильну вночі. При огляді рук на шкірі були виявлені звивисті тонкі смужки білувато-брудного кольору. Як можна підтвердити попередній діагноз?

A.;

B. Взяти зішкряб зі смужок;

C. Провести лярвоскопію зішкрябів зі шкіри;

D. Аналіз крові;

E. Пунктат лімфатичних вузлів;

F. А+В.

4. До трансоваріальної передачі збудника захворювання здатні самки:

A. Коростяного свербуна;

B. Печінкового сисуна;

C. Тайгового кліща;

D. Циклопа;

E. Скорпіона.

5. Тіло розчленоване на головогруди і черевце, які, в свою чергу, сегментовані. Хеліцери нагадують кліщі, а педипальпи виконують функцію щупалець і схожі на кінцівки. Визначте до якого роду павукоподібних належить нижче описаний представник:

А. Павуки;

B. Кліщі;

C. Скорпіони;

D. Сольпуги;

E. Фаланги.

6. Розробив вчення про природні осередки:

A. Д.К.Заболотний;

B. Є.М.Павловский;

C. К.І.Скрябін;

D. В.М.Беклемішев;

E. С.С.Шульман.

7. Тіло широкоовальне, розміри 0,2 – 0,3 мм, на поверхні тіла багато коротких шипиків і довгих щетинок, кінцівки вкорочені:

A. Sarcoptes scabiei;

B. Ornithodoros papillipes;

C. Ixodes persulcatus;

D. Demodex folliculorum;

E. Dermacentor pictus.

8. Розміри до 10 мм, колір сірий, бічні краї в середній частині тіла паралельні, виділяється крайовий рант, ротовий апарат розташований вентрально:

A. Sarcoptes scabiei;

B. Ornithodoros papillipes;

C. Ixodes persulcatus;

D. Demodex folliculorum;

E. Dermacentor pictus.

9. Розміри 4-5 мм, у самця на спині щиток покриває все тіло, у самок, личинок і німф тільки деяку частину тіла, ротовий апарат (хеліцери, педипальпи) розташований термінально:

A. Sarcoptes scabiei;

B. Ornithodoros papillipes;

C. Ixodes persulcatus;

D. Demodex folliculorum;

E. Dermacentor pictus.

10. Через декілька днів після відвідування змішаного лісу під м. Нижній Новгород у хворого В. з’явилось збільшення лімфатичних вузлів, а на шкірі в області розташування таких вузлів чітко проявилась щільна пухлина – бубон. Серологічні реакції підтвердили попередній діагноз: бубонна форма туляремії. Хворий відмічає присмоктування кліщів, які мали білий блискучий вигляд. Лікар з подробицями описав зовнішній вигляд кліщів, які могли передати хворому збудників захворювання. До якого роду відносять кліща, який вкусив хворого?

A. Ixodes;

B. Dermacentor;

C. Ornithodorus;

D. Sarcoptes;

E. Demodex.

11. Тіло розчленоване на головогруди і черевце, а останнє – на широке переднє черевце і гнучке заднє. Останній членик черева несе жало. Визначте до якого роду павукоподібних належить нижче описаний представник:

А. Павуки;

B. Кліщі;

C. Скорпіони;

D. Сольпуги;

E. Фаланги.

12. Синантропні хвороби – це хвороби, які

А. Існують в населеному пункті, де циркулює збудник здійснюється за рахунок синантропних тварин;

B. Виникають в результаті перетворення природного осередку людиною;

C. Існують в природі без участі людини;

D. Можуть існувати і в природі, і в населеному пункті;

E. А+B.

13. Тіло розчленоване на головогруди і несегментоване черевце. На кінці черевця є бородавки. Визначте до якого роду павукоподібних належить нижче описаний представник:

А. Павуки;

B. Кліщі;

C. Скорпіони;

D. Сольпуги;

E. Фаланги.

14. Укус скорпіона болючий, біль розповсюджується за ходом нервових стовбурів. На місці укусу розвивається почервоніння і оніміння, набряклість повік, іноді на шкірі утворюються пухирі. У хворого з’являються корчі, утруднення мови, дихання і ковтання, часто спостерігаються озноб, нудота, серцебиття, запаморочення, пітливість. Які засоби першої допомоги необхідно надати до застосування специфічного медикаментозного лікування?

А. Іммобілізація ураженої частини тіла;

B. Введення сиворотки;

C. Промивання рани;

D. Витягування з рани жала;

E. А+B;

F. Усі правильні.

15. При очищенні залізничних шляхів і смуг чагарника, що прилягають до них робітника вкусив павук невеликих розмірів, чорного кольору з червоними плямами. Визначте вид павука:

А. Каракурт;

B. Тарантул;

C. Павук хрестовик;

D. Скорпіон;

E. Птахоїд.

Заняття № 33

Тема: Клас Комахи (Insecta): воші (Anoplura), блохи (Aphaniptera), клопи (Heteroptera), таргани (Blattoidea) – збудники хвороб та переносники збудників захворю­вань людини

І. Актуальність теми. Комахи — найчисленніший за видовим складом клас членис­тоногих. Медичне значення вошей, бліх, клопів, тарганів дуже велике. Таргани - це механічні переносники хвороботворних бактерій, цист найпростіших, яєць гельмінтів; воші - збудники педикульозу (вошивості) i специфічні переносники збудників низки інфекційних хвороб (тифу висипного й поворотного); блохи - переносники збудника чуми; постільний клоп та поцілуйний клоп - кровосисні ектопаразити. Інфекційні захворювання, збудників яких переносять воші та блохи, є масовими i зумовлюють високу смертність. Знати морфофізіологічні особливості та життєві цикли вошей, бліх, клопів, тарганів потрібно для обгрунтування методів боротьби з ними та профілактики хвороб, збудників яких вони переносять.

ІІ. Цілі навчання:

Загальна ціль - уміти:

1. Інтерпретувати поняття про специфічних і механічних переносників збудни­ків інфекційних хвороб.

2. Порівняти значення членистоногих як збудників і переносників збудників інфекційних хвороб.

3. Встановити способи передачі інфекційних хвороб з способом розмноження та життєвими циклами комах.

4. Робити попередній висновок щодо наявності паразитарних інвазій людини та визначати заходи профілактики захворювань.

Конкретні цілі - у міти

1. Ідентифікувати за систематичними ознаками імаго тарга­нів, вошей, бліх, клопів.

2. Обгрунтовувати заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудники яких переносяться тарганами, воша­ми, блохами, клопами.

3. Обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмісивних і природноосередкових.

4. Трактувати біологічні принципи боротьби з трансмісивними та природноосередковими хворобами людини.

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

А. Література:

Основна:

1. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2009. – стор. 521-529.

2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004. – стор.557-566.

3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах / Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М.: Высшая школа, 2001(книга ІІ). – стор.297-301, 302-305, 310-313.

4. Пискун Р.П., Николаенко О.А. Паразитология: Пособие для иностранных студентов. - Винница. 2003. – 102 с., стор. 83-89.

5. Медична біологія. Посібник з практичних занять / За ред. О.В.Романенка - Київ: «Здоров’я» 2005, С. 322-333.

6. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф.Москаленка, проф. О.П.Волосовця, проф. І.Є. Бу­лах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

Додаткова:

1.Лекції з біології.

2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.

3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с. 225-250.

4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.: ВУНМЦ, 2000. – 592 с.

5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Меди академія, 2004. – 579 с.

6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед. університет, 2007. – 284 с.

7. Пішак В.П., Бойчук Т.М.. Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Мед академія, 2003. – 344 с.

8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., пере раб. И доп. – Х: Издательский дом „ИНЖЭК”, 2005.- 472 с.

9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.

10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: „Здоров’я”, 2001. – 846 с.

Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань

Завдання 1.

Переносниками збудників яких захворювань є воші?

A. Туляремія;

B. Висипний тиф;

C. Короста;

D. Поворотний тиф;

E. Чума;

F. B+D.

Завдання 2.

Phthirus pubis:

A. Переносник збудника поворотного тифу;

B. Переносник збудника висипного тифу;

C. Збудників інфекційних хвороб не переносить;

D. Викликає коросту;

E. Викликає демодекоз.

Завдання 3.

Розвиток комах з повним перетворенням - це:

A. Яйце, личинка, лялечка, імаго;

B. Яйце, личинка, імаго;

C. Яйце, личинка, німфа, імаго;

D. Яйце, лялечка, імаго;

E. Яйце, німфа, імаго.

Завдання 4.

Шляхи зараження вошивим висипним тифом:

A. Контамінація;

B. Інокуляція;

C. Специфічна контамінація;

D. Повітряно-крапельний;

E. Специфічна інокуляція.

Завдання 5.

Зараження людини чумою відбувається внаслідок:

A. Укусу блохи;

B. Потрапляння в шкіру випорожнень блохи під час розчухування шкіри;

C. Укусу воші;

D. Втирання через пошкоджені ділянки шкіри гемолімфи розчавленої воші;

E. А + В.

Завдання 6.

Зараження людини збудником вошивого поворотного тифу (спірохетою Обермеєра) відбувається при роздавлюванні воші й втиранні гемолімфи в кров під час розчухування місця укусу. Такий спосіб зараження має назву:

А. Контамінація;

В. Перкутанний;

С. Інокуляція;

D. Пероральний;

Е. Аліментарний.

Завдання 7.

Phthirus pubis в людини паразитує:

A. На лобковому підвищенні, повіках, бровах та під пахвами;

B. На повіках і на бровах;

C. Під пахвами;

D. На волосистій частині голови і лобковому підвищенні;

E. На волосистій частині голови, на лобковому підвищенні, повіках, бровах та під пахвами.

Завдання 8.

У вошей спірохети і рикетсії накопичуються в різних частинах тіла. Як відбувається зараження людини висипним і поворотним тифами?

А. При роздавлені воші і втиранні у місце укусу їхньої гемолімфи;

B. При укусі вошами з їхньою слиною;

C. При втиранні фекалій у місця розчухувань;

D. При потраплянні збудників у кров через слизові оболонки носа;

E. А + С.

Завдання 9.

Механізм зараження фтіріозом:

А. Повітряно-крапельний;

В. Фекально-оральний;

С. Контактно-побутовий;

D. Трансмісивний;

Е. Гемотрансфузійний.

Завдання 10.

Який підвид вошей є переносником спірохет і рикетсій?

A. Головна воша;

B. Платяна воша;

C. Лобкова воша;

D. Собача воша;

E. Повійна воша.

Завдання 11

Назвіть тварин - природних резервуарів чуми:

A. Кішка;

B. Щур;

C. Байбак;

D. Свиня;

E. В + С.

Завдання 12

При медичному огляді юнаків у деяких під пахвами були виявлені комахи розміром 1,0 – 1,5 мм з коротким широким тілом вкритим волосками. Який це паразит?

А. Лобкова воша;

B. Блоха;

C. Головна воша;

D. Клоп;

E. Кліщ.

Завдання 13

У лікарню поступив хворий з розчухами на голові. На голові виявлені комахи, сірого кольору, довжиною 3 мм, із сплюснутим тілом і трьома парами кінцівок. Причиною такого стану може бути:

А. Педикульоз;

B. Короста;

C. Дерматит;

D. Алергія;

E. Токсоплазмоз.

Завдання 14

Вкажіть медичне значення блохи людської:

А. Специфічний переносник;

B. Механічний переносник;

C. Ектопаразит;

D. Ендопаразит;

E. А + С.

Завдання 15

Представники ряду Вошей є:

А. Тимчасовими ектопаразитами;

В. Постійними ектопаразитами;

С. Постійними ендопаразитами;

D. Факультативними ектопаразитами;

Е. Облігатними ендопаразитами.

IV. Зміст навчання

Таблиця № 14

Ознаки відмінностей дорослих вошей та їх гнид

Схема циркуляції збудника чуми

Блоха специфічний переносник

Гризуни Людина

(щурі)

Гризуни Людина

V. Орієнтовна основа дії

Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.

а) Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення на занятті.

1.Прогресивні та регресивні зміни в організації класу Комахи (Insecta) залежно від середовища існування.

2. Особливості морфології, живлення та розмноження комах.

3. Воші як збудники і переносники збудників інфекційних хвороб: географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика педикульозу і фтиріозу.

4. Блохи як переносники збудників інфекційних хвороб: географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, медичне значення, лабораторна діагностика, боротьба з блохами.

5. Клопи як переносники збудників інфекційних хвороб: географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, медичне значення, лабораторна діагностика, боротьба з клопами.

6. Таргани як переносники збудників інфекційних хвороб: географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, медичне значення, лабораторна діагностика, боротьба з тарганами.

б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:

1. Вивчити тотальні мікропрепарати постільного клопа, головної та платяної вошей, лобкової воші, блохи.

2. Розв'язати декілька ситуаційних задач.

3. Вміти визначити головну, лобкову вошей, блоху, постільного клопа за їхніми морфологічними ознаками.

4. Знаючи механізми передачі збудників висипного i поворотного вошивого тифу через вошей, чуми - через бліх, уміти обґрунтувати заходи профілактики цих захворювань.

5. Скласти цикли розвитку тарганів, вошей, бліх, клопа.

6. Заповніть таблицю.

Таблиця № 15

Характеристика комах — збудників та переносників збудників хвороб

в) Інструкції до самостійної науково-дослідницької роботи:

1. На таблиці розгляньте зовнішню будову самця i самки чорного таргана (Blatta orientalis). Тіло блискуче овальне чорного кольору. Розмір його 18-30 мм. Довгі членисті вусики добре видно на голові. Ротовий oтвip розташований з черевного боку. Три пари членис­тих ходильних кінцівок на гру­дях. Черевце видовжене, сегментоване. У самки надкрила недорозвинені і на кінці черевця є церки, а у самця надкрила вкривають майже всю спи­ну і на кінці черевця є грифельки. Яйця самка відкладає в кокони. Замалюйте в зошиті самця і самки чорного таргана, відобразивши зовнішні статеві відмінності. Вкажіть тип ротового апарату, притаманний тарганам.

2. Дослідіть при допомозі світлового мікроскопа постійні мікропрепарати головної, платяної і лобкової вошей (Pediculus humanus capitis, Pediculus humanus humanus, Phthirus pubis). Зверніть увагу на колір, форму та розміри їх тіла, яке поділене на го­лову, груди, черевце (за винятком лобкової). На голові є пара простих очей та одна пара вусиків. Грудний відділ не поділений на сегменти, він несе три пари членистих ходильних кінцівок. На останньому членику кінцівки є кігтик, що має форму гачка, за його допомогою вони чіпляються за волосся. Черевце сегментоване. Замалюйте в зошиті головну, платяну і лобкову вошей та позначте на малюнку: а) голову; б) гру­ди; в) черевце; г) кінцівки; д)вусики. Вкажіть тип ротового апа­рату, притаманний вошам.

3. Дослідіть при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат людської блохи (Pulex irritans). Характерною особливістю є форма тіла комахи - воно стиснуте з боків. Грудний відділ чітко поділений на сегменти. На голові єкоротенькі вусики. Остання па­ра кінцівок стрибального типу, значно довша за передні. Крила відсутні. Замалюйте в зошиті блоху та позначте на малюнку: а) голову; б) груди; в) черевце; г) стрибальні кінцівки; д)вусики. Вкажіть, який тип ротового апарату притаманний блохам.

4. Розгляньте при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат клопа постільного (Cimex lectularius). Тіло його стиснуте в спинно-черевному напрямку i почленоване на: голову, гру­ди i черевце. На передній частині голови є два членисті вусики, на груд­ному сегменті(зі спинного боку) - рудименти крил. У самки черевце симетричне, заокруглене із заднього кінця, а в самця — загострене i має неправильну форму. Вкажіть тип розвитку прита­манний клопу постільному. Замалюйте в зошиті клопа постільного та позначте на малюнку: а) голо­ву; б) груди; в) черевце;
г) рудименти крил; д) вусики. Вкажіть тип ротового апарату, притаманний клопу постільному та його медичне значення.

5. Складіть цикли розвитку тарганів, бліх, вошей і клопів використовуючи матеріали підручника, таблиць та посібника.

VI. Система навчаючих завдань:

А. Тести

Завдання 1 (I рівень складності)

Медичне значення воші головної:

А. Механічний переносник збудників кишкових інфекцій;

В. Специфічний переносник збудників висипного і поворотного тифів;

С. Збудників інфекційних захворювань не переносить;

D. Специфічний переносник чуми;

Е. Збудник фтіріозу.

Еталон відповіді: В.

Завдання 2 (II рівень складності)

На звірофермі виявили мертвих щурів. Через тиждень робітники виявили укуси бліх. Один робітник захворів. Збудників яких захворювань можуть передавати блохи?

А. Щурячий висипний тиф;

В. Чуми;

С. Корости;

D. Енцефаліту;

E. А+B;

F. А+B+D.

Еталон відповіді: Е.

Завдання 3 (III рівень складності)

В лікарню доставлена важко хвора дитина 6 років. При обстеженні відмічено лихоманку, збільшення периферичних лімфатичних вузлів, печінки і селезінки, а також ознаки міокардиту (запалення міокарда). Після подальшого лабораторного дослідження в організмі дитини виявили збудників трипаносомозу. Яким чином могло відбутися зараження дитини?

А. При укусі блохи;

В. При контакті з хворим на трипаносомоз;

С. При укусі поцілункового клопа і втиранні його фекалій в місце укусу;

D. При роздавленні воші і втиранні гемолімфи в місце укусу;

Е. При укусі постільного клопа.

Еталон відповіді: С.

Б. Задачі