Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Фурса С. Я.. Цюра Т. В. Докази і дока.іування у цивільному процесі






Докази і дока.іування у цивільному процесі


 


Формально процес доказування триває до судових дебатів, а процес доведення на протязі всього періоду розгляду справи по суті. Так, за ст. 192 нового ЦПК сторонам та іншим особам, що беруть участь у справі, надається можливість дати додаткові пояс­нення, які можуть доповнити матеріали справи і на цьому процес надання доказів і їх дослідження закінчується. Так, в ч.З даної норми йдеться про те, що суд, вислухавши додаткові пояснення та вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, постановлюс ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів. У судових дебатах має місце оцінка первісних пояснень, додаткових та доказів на їх підтвердження і доведення перед судом переваг позицій кожної зі сторін. Тим більше обмінюючись реплі­ками сторони зазвичай можуть надати суду останні свої доводи, а не докази.

Тому загалом процес доказування при розгляді справи в суді першої інстанції закінчується після надання додаткових пояснень (ст. 192 нового ЦПК), якщо суд не вважатиме за доцільне поверну­тись до перегляду даних свідками показань або не запропонує сто­ронам надати додаткові докази. Процес же доведення триває дов­ше, ніж процес доказування, оскільки стадія судових дебатів - це по суті саме доведення перед судом переконливості позиції кож­ною стороною, а не доказування.

Але враховуючи стадійність цивільного процесу, можна говори­ти про те, що кожне судове засідання - це також своєрідний процес забезпечення доказів, оскільки воно, як кожний юридичний процес, відрізняється комплексом процесуальних дій, прав та обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, що мають фік­суватись у встановленій законом формі. Тому закінчення процесу доказування в суді першої інстанції не означає одночасного закін­чення процесів доведення та доказування, оскільки вони можуть бути продовжені при розгляді зауважень на запис у журналі судо­вого засідання, виправленні описок та арифметичних помилок, постановленні додаткового або роз'ясненні судового рішення тощо.



На цій підставі можна робити висновок про те, що кожна ци­вільна справа має продовження у зв'язку з її переглядом судом апеляційної та касаційної інстанцій, а не розпочинається заново.


Навіть той аспект, що в цивільних процесуальних правовідно­синах змінюються в цьому разі деякі суб'єкти (суд) не свідчить про розгляд нової цивільної справи, інакше після кожного судо­вого розгляду можна ставити питання про відшкодування судом пер­шої інстанції витрат, що сторони зазнали під час розгляду справи.

§ 6. Особливості процесу доказування у наказному провадженні

Вважається доцільним зупинитися на тих новітніх аспектах, що містяться в новому ЦПК. Так, заслуговує на увагу запропоно­ване в розділі II нового ЦПК наказне провадження, якому в укра­їнській юридичній літературі приділено поки що недостатньо уваги. Але це провадження має новітні для цивільного процесу ознаки, які в першу чергу зумовлюються процесом доказування.

З аналізу ст. 96 нового ЦПК можна зробити висновок, що ха­рактер вимоги визначає можливість видачі судового наказу, але це питання, на нашу думку, не зовсім просте. Не тільки характер вимоги має спричиняти видачу судового наказу, а можливість підтвердження заявленої вимоги безснірними доказами повинна впливати на владну реакцію суду у відношенні розглядуваного обов'язку боржника. Більш того, в наказному провадженні не розглядаються обставини, що пов'язані з встановленням права, а вони стосуються лише обов'язків боржника, а тому докази повин­ні бути спрямовані на безспірне підтвердження розміру боргових зобов'язань. З цього аналізу, а також враховуючи умови ст. 96, 98 нового ЦПК про обов'язок заявника стосовно доказування за­значених вимог, можна зробити висновок про те, що докази заяв­ником в наказному провадженні надаватимуться лише при звер­ненні до суду.

Аналогічним буде процес надання доказів боржником, оскіль­ки боржнику надається право оспорювати вимоги стягувача про­тягом 10 днів з дня видачі судового наказу (ч. 2 ст. 104 нового ЦПК), а за новим ЦПК має передбачатися також надання доказів на обґрунтування заперечень проти заявлених вимог. При цьому вважаємо, що необхідно боржнику надавати не тільки копію


Фурса С Я.. ЦюраТ. В.

судового наказу, а й копії документів, за якими даний наказ поста­новлено, що узгоджуватиметься із ст. 120 нового ЦПК і надасть можливість боржнику обґрунтовано відповідати на вимоги заяв­ника. Таким чином, для скасування наказу необхідно надавати докази до набрання останнім законної сили, оскільки в новому ЦПК не зазначено про необхідність обґрунтування заперечень про­ти судового наказу і не вказано основних властивостей таких дока­зів, то можна прогнозувати, що достатньо будь-яких доказів. При цьому, будь-який судовий розгляд у звичному значенні публіч­ного розгляду справи для цього провадження не передбачається, як і в змісті судового наказу не передбачено мотивувальної час­тини рішений.



Отже, наказне провадження має відрізнятись такими особли­востями процесу доказування стосовно заявника як:

- докази мають підтверджувати не тільки факт настання права

вимоги стягувача, а й розмір обов'язків боржника;

- відсутність їх публічного дослідження і аналізу;
-докази, що подаються заявником повинні бути безспірними,

оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспір-ність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні;

- докази мають бути лише письмові, що випливає з п. 5 ст. 98

нового ЦПК, за яким необхідно зазначати перелік докумен­тів,які додаються до заяви;

- процес доказування для стягувача закінчується з прийнят­
тям заяви про видачу судового наказу.

При цьому російські науковці вважають, що судовий наказ не видається, якщо:

- боржник не згоден із заявленою вимогою;

- якщо встановлено наявність спору про право, який неможли-

во вирішити на підставі наданих документів."* Але з цією позицією погодитись важко, оскільки з виникнен­ням спору про право не пов'язується залишення заяви без розгляду або закриття провадження за судовим наказом. Хоча як теоретич­на гіпотеза ця позиція є слушною. Так, ст. 98 нового ЦПК можна встановити, що в наказному провадженні передбачається застосо-

'"Черемии М.А. Пріїкиліос производство • Российском гражданском процессе. // Городе» - иэдат. - М., 2001, - С. 1-і:*-144.


Докали і доказування уцивільному процесі

вувати процес доведения вимог стягувача,оскільки нимоги заяв­ника необхідно обґрунтовувати та при цьому посилатись на відпо­відний закон. В той же час для боржника недостатнім є лише ДОМдення безпідставності вимог стягувача або заперечень, що базуються на обгрунтованості його вимог, оскільки вимагається надавати на підтвердження своїх заперечень доказе.Така позиція авторів нового ЦПК вважається не зовсім коректною, оскільки в разі наявності сумнівів у боржника у достовірності наданих доказів судовий наказ буде все одно вчинено.

Враховуючи особливості окремих категорій справ і процедуру скасування судових наказів по них (ст. 106 нового ЦПК), а також строку їх вступу в законну силу (за ст.104 нового ЦПК стягувач наділяється правом протягом десяти днів із дня отримання судо­вого наказу подати заяву про його скасування та за ст. 105 нового ЦПК ще три дні після закінчення строку на її подання, якщо у суду будуть данні про отримання копії судового наказу боржником, судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання), доволі багато рішень помилково постановлених можуть бути виконаними. Здається, що в разі видачі судового наказу навіть при невідкладному відправленні його копії боржнику (ст. 104 нового ЦПК). що зазвичай здійсню ється поштовим відправленням, воно може потрапити до остан­нього протягом 7 днів, а тому може не залишитись часу не тільки для збирання доказів, а для вчасного повідомлення про необхід­ність скасування судового наказу. Тому фактично процес доказу­вання і доведення боржником своїх заперечень проти вимог стягу­вача необхідно стабілізувати в реальних межах, а не з моменту отримання ним копії судового наказу, яка може надійти за три дні до закінчення строку для його скасування. Якщо сторонам, які присутні при постановлені ухвали суду надається строк у 15 днів для її оскарження, то строк скасування судового наказу має трива­ти як мінімум 15 днів або 10 днів з моменту отримання відповід­ної копії наказу. Тоді у боржника з'явиться час для відповіді на заявлені вимоги. Такі стислі часові рамки, призведуть на прак­тиці до негативних наслідків, оскільки особа з поважних причин може у ці процесуальні строки своєчасно не вжити заходів перед­бачених ст.104 нового ЦПК.







Date: 2016-02-19; view: 148; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.018 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию