Экономический район: сущность, основа формирования и факторы образования

Економічний район, з одного боку, - об'єкт державного керування, основна складова частина регіональної політики. З іншого боку, це відповідна територіальна природно-ресурсна господарська цілісність, що має свою специфіку - історичну, природну, соціальну, економічну, а також свій певний потенціал, що сприяє його розвитку.

Головним районообразующим фактором у кожній країні є суспільний територіальний поділ праці, що є результатом просторового прояву дії загального економічного закону суспільного поділу праці.

Другим важливим районообразующим фактором, похідним від територіального поділу праці, є територіальні виробничі комплекси (ТПК).

На утворення економічного району важливий вплив роблять природні умови й ресурси, особливо природні ресурси як основа розвитку спеціалізації сільського господарства й промисловості району.

Не менш важливе значення мають промислові центри, промислові вузли, багатогалузеві промислові райони, локальні, районні й обласні агропромислові комплекси як районообразующие фактори, які разом із транспортним комплексом і інфраструктурою поєднуються в господарський комплекс економічного району.

Великий вплив на формування економічних районів має національно-політична підвалина й адміністративно-територіальний поділ країни.

Об'єктивний характер формування економічного району полягає в тому, що він охоплює саме головне в структурі територіально-господарських зв'язків країни і є головною ланкою територіального поділу праці в масштабі держави. Разом з тим він є важливим засобом територіальної організації виробництва й об'єктом народногосподарського планування.

До основних принципів належать такі:

+ загальний економічний район повинен бути великою економічно цілісною територією, на якій є значні природні ресурси.

+ економічний район повинен являти собою виробничо-економічне територіальну єдність.

+ на території інтегрального економічного району повинен бути сформований досить потужний господарський комплекс.

При виділенні економічного району повинне враховуватися экономіко-географічне положення території і його вплив на спеціалізацію й розширення проиводительных сил. Також потрібно дотримуватися принципу економічного тяжіння, тобто необхідності включення в його границях основної територіальної частини або всієї зони формуючого впливу його головного територіально-економічного центра. До адміністративного перерозподілу територій областей економічні райони, особливо більші, повинні формуватися без порушення сьогоднішніх їхніх територіальних границь.