Дайте поняття педагогічної творчості в роботі педагога –організатора

Творчість – це діяльність, яка народжує щось якісно нове і характеризується неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю.

Педагогічна творчість - це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток потенційних можливостей кожного учня у навчально-виховному процесі для якої притаманні: виникнення протиріччя, проблемної ситуації; наявність об'єктивних (соціальні, матеріальні) і суб'єктивних (знання, уміння, особистісні якості, мотивація, творчі здібності) умов для творчості; об'єктивна чи суб'єктивна новизна й оригінальність процесу та результату; соціальна та особиста вага і прогресивність (педагогічна творчість учителя робить певний внесок у розвиток суспільства та особистості);

Маючи багато спільного з іншими видами творчості (наукова, художня, технічна), педагогічна має своєрідність, пов’язану і з характером процесу, і з його результатом – особистістю, що росте і розвивається. Виділимо ці специфічні особливості педагогічної творчості:

1. Специфіка педагогічної творчості полягає перед усім у тому, що об’єктом і підсумком її є творення особистості (а не образу, як у мистецтві; не механізму чи конструкції, як у техніці). Це дуже точно відзначив педагог В. П. Вахтєров: “Якщо навчання – мистецтво, то це найвище з усіх мистецтв, тому що має справу не з мармуром, не с полотном і фарбами, а з живими людьми”.

2. Педтворчість жорстко лімітована, спресована у часі. Вчитель не може чекати, коли його “осяє”, він повинен знайти оптимальну методику заняття сьогодні, а дуже часто прийняти нове рішення на самому уроці буквально за секунди, коли виникла передбачена ним ситуація. Тут, за словами А.С.Макаренка, потрібно негайний аналіз і негайна дія. Виступаючи спресованим у часі, здійснюючись безперервно і систематично, пед. Творчість приносить результати далеко не одразу. Вчитель порівняно швидко отримує лише безпосередньо, часткові підсумки своєї діяльності (знання, вміння, навички учнів), проте не завжди може порівняти. Співвіднести задум з його наслідками.

3. Оскільки педагогічна творчість пов’язана з навчально-виховним процесом, вона завжди повинна приносити позитивні результати.

4. Особливістю педагогічної творчості є те, що це завжди співтворчість. Вона тісно пов’язана з творчістю всього вчительського колективу і кожного учня. Один з основних партнерів вчителя по творчості – учень дуже складний, динамічний, неповторний. Під засіб, який вчора приносив користь, сьогодні стає безплідним. Нове втрачає привабливість і новизну, творча задача сприймається вже як стереотипна. Чим краще організоване навчання, тим швидше розвивається учень як особистість. Перед педагогам постійно виникає велика кількість факторів, які важно або зовсім неможливо передбачити і які впливають на формування особистості учня. Ось чому необхідно постійний розвиток всіх елементів педсистеми: цілей, змісту, засобів, методів, форм.

5. Ще однією відмінною рисою педтворчості є те, що його значна частина здійснюється на людях, у публічній обстановці. Це вимагає від вчителя вміння керувати своїми психічними станами, оперативно викликати у себе та учнів творче натхнення.

6. Специфічним є не лише предмет педтворчості – особистість дитини, що розвивається, але й “інструмент” цієї творчості – особистість вчителя –творця.

Високо оцінюючи будь-які прояви педтворчості, ми повинні підходити до неї диференційовано, вміти оцінити її соціальну значущість. Новизну і глибину, тобто вести мову про рівні педтворчості. В.І.Загвязинський виділяє такі три рівні педтворчості:

1. Відкриття – це найбільш масштабні і новаторські педрішення. Вони пов’язані з висуванням нових педагогічних ідей і їх втіленням у конкретній системі навчально-виховної роботи. Наприклад, форми поєднання навчання з працею у Р.Оуена, методика виховання у колективі А.С.Макаренка, виховна тема В.А.Сухомлинського.

2. Винаходи – це перетворення, конструювання окремих елементів педсистем, засобів, методів, умов навчання і виховання. Результати цього рівня педдіяльності можна умовно назвати саме педвинаходами. Магнітофонне і тихе опитування, уроки відкритих думок у В.А.Шаталова, поурочний бал, введений липецькими педагогами, використання коментованого керування у досвіді С.Н.Лисенкової – все це приклади педвинаходів. Відкриття і винаходи відносяться до педноваторства.

3. Удосконалення – модернізм і адаптація до конкретних умов вже відомих методів і засобів навчання і виховання. Наприклад, картки “світлофор”, якими учні повідомляють вчителеві початкових класів про своє ставлення до відповіді товаришів, про виконання завдань (зелений колір – згодний, червоний – не згодний, жовтий – хочу заперечити або доповнити, голубий – завдання виконане тощо.). Це раціоналізаторський рівень творчості, що є результатом і проявом педмайстерності вчителя.

В роботі педагога-організатора рідко проявляються такі види творчості, як винаходи і відкриття, частіше в організаторській діяльності використовуються удосконалення, що дає великий простій при підготовці колективних творчих справ, масових заходів та організації позанавчальної виховної роботи з школярами в цілому.

Проявами педагогічної творчості в роботі педагога-організатора є:

- застосування виховних технологій;

- використання інноваційних та нестандартних форм роботи;

- організація діяльності дитячих об’єднань (клубів, шкільного самоврядування, дитячих громадських організацій).

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна сформулювати найважливіші якості педагога-організатора, що сприяють успішній творчій діяльності: здатність до нестандартного рішення; пошуково-проблемний стиль мислення; уміння створювати проблемні, нестандартні навчальні і виховні ситуації; оригінальність у всіх сферах своєї діяльності; творча фантазія, розвинена уява; специфічні особистісні якості (сміливість, готовність до ризику, винахідливість, цілеспрямованість, оптимізм, ентузіазм, настирливість, упевненість, кмітливість, інтуїтивне відчуття нового та оригінального та ін).