Психологічні особливості формування рухових навичок в спорті

Перша стадія - ознайомлення із загальною структурою руху, переважає зоровий компонент, м’язово-рухові відчуття і сприймання недосконалі, розпливчасті, аморфні. Велике значення надається мовленнєвомислительним процесам усвідомлення виконання руху.

Друга стадія – відпрацювання елементів дії, чітким і усвідомленим стає м’язово-рухове відчуття, вправа стає детальною, повною, точною, велика роль належить руховому і вестибулярному компоненту, хоча зоровий зберігає значення.

Третя стадія – закріплення і удосконалення навика. Уявлення вправи характеризується виразністю і диференційованістю. Дія виконується швидко, точно і економно, за допомогою м’язово-рухових відчуттів. Навик вирізняється стійкістю і гнучкістю.

Процес формування навички має свої особливості:

1) прогресивний поступальний характер утворення рухової навички (може виявлятися в результатах);

2) зростання результатів відбувається стрибкоподібно. Причини: зміни в стані здоров’я, настрої, ставлення до тренування, умови тренування.

3) Інтенсивне зростання результатів, ніж в наступні періоди;

4) Виникнення стійкої стабілізації результатів.

Реакції в процесі технічної підготовки спортсменів

Реакцією називають свідому дію у відповідь, при якій спортсмен зараніше знає про подразники які настануть і готовий відповісти на них певним чином.

Структура процесу реакції:

- попередній період (від попереднього сигналу «Увага» до виконавського сигналу «Марш!»)

- центральний (від виконавського сигналу до моменту початку дії у відповідь)

- заключний (від моменту початку дії до її повної завершеності).

Типи реакцій:

- Сенсорний (збудження сенсорної зони кори)

- Моторний (збудження моторної зони кори)

- Нейтральний (врівноваженість, практично рідко зустрічається)

Швидкісні аспекти реакцій

- Прості реакції – процес реагування спрощено (взяття старту)

- Складні реакції – декілька подразників (змагання боксерів)

Динамічні аспекти реакцій – різні витрати енергії на здійснення дії у відповідь.