Великий безрефлексний офтальмоскоп БО-58

Великий безрефлексний офтальмоскоп БО-58 призначений для дослідження очного дна при великому збільшенні. Очне дно можна спостерігати як монокулярно, так і бінокулярно. При монокулярному спостереженні прилад має збільшення 10, 21, 29 крат, при бінокулярному - 12 і 16 крат.

Принципова оптична схема офтальмоскопа при монокулярному спостереженні приведена на рис. 42. Для ліквідації світлових рефлексів від рогівки і кришталика досліджуваного ока в приладі здійснений принцип розділення в зіниці ока пучків світла, освітлюючих очне дно, від пучків світла, які формують його зображення.

Промені світла від джерела 1 проходять конденсор 2, світлофільтр 3 і в площині щілинної діафрагми 4 дають зображення нитки лампи. За допомогою призми 5 та офтальмоскопічної лінзи 6 зображення діафрагми проектується в площину зіниці досліджуваного ока 7. Далі промені, пройшовши зіницю ока, освітлюють певну ділянку очного дна, яка спостерігається за допомогою офтальмоскопічної лінзи 6 та мікроскопа (об'єктив 9 й окуляр 11). Якщо око є еметропічним, то промені світла, відбиті від очного дна, виходять з нього паралельним пучком і збираються у фокальній площині Fp', де утворюють первинне зворотне зображення очного дна, яке спостерігається через мікроскоп. У площині польової діафрагми 10 мікроскопа виходить вторинне пряме зображення очного дна, яке спостерігається оком 12 спостерігача через окуляр. Польова діафрагма знаходиться у фокальній площині окуляра і з нього виходить паралельний пучок променів, який сходиться на сітківці еметропічного неакомодуючого ока спостерігача.

Діафрагма мікроскопа 8 є вхідною зіницею мікроскопа і через офтальмоскопічну лінзу 6, як і діафрагма 4, зв'язана з площиною зіниці досліджуваного ока 7. Зображення діафрагми 8, зменшене в 4 рази, розташовується в центрі зіниці досліджуваного ока поряд із зображенням щілинної діафрагми 4.

Змінюючи висоту освітлювача, можна розташувати зображення щілини на будь-якій ділянці зіниці досліджуваного ока (наприклад, на краю зіниці). Відзначимо, що зображення діафрагми мікроскопа не видно на зіниці досліджуваного ока, на відміну від зображення щілинної діафрагми, яке чітко видно на зіниці, оскільки є зображенням тіла, що світиться.

Рис. 6.14. Принципова оптична схема великого безрефлексного офтальмоскопа БО-58

При дослідженні аметропічного ока зображення очного дна не лежатиме у фокальній площині F₀', тому для забезпечення різкості зображення необхідно переміщати мікроскоп вздовж оптичної осі. Для корекції аметропії ока спостерігача окуляр може переміщатися незалежно від об'єктиву. За бажанням спостерігача в хід променів вводиться світлофільтр 3. У приладі передбачено 2 світлофільтри: нейтральний та синьо-зелений («безчервоний»).

Рис. 6.15. Схема хода оптичних променів у великому безрефлексному офтальмоскопі БО-58 з бінокулярною насадкою

Зміна збільшення офтальмоскопа здійснюється за рахунок зміни окуляра.

При бінокулярному спостереженні система освітлення залишається колишньою, але замість мікроскопа встановлюється бінокулярна телескопічна лупа. На рис. 6.15 наведена схема ходу променів при бінокулярному спостереженні.

Бінокулярна насадка є біноклем з об’єктивами 5, обертаючими призмами 6 й окуляром 7. Перед біноклем встановлена лінза-насадка 4, робоча площина якої обмежена двома круглими діафрагмами 3. Для стереоскопічного спостереження картини очного дна встановлюють окуляр 7 відносно центрів зіниць очей спостерігача, що досягається розворотом призм разом з окуляром. При поєднанні передньої фокальної площини лінзи з площиною зображення очного дна через офтальмоскопічну лінзу 2 отримують різке зображення. Площина діафрагм зв’язана з площиною зіниці досліджуваного ока 1. При цьому зображення діафрагм та щілинної діафрагми повинні лежати на зіниці в одній площині, не стикаючись один з одним. В цьому випадку забезпечується ез рефлексне спостереження. Розміри діафрагм вибрані такими, щоб їх зображення, зменшені в 4 рази, виходили на площі розширеної зіниці досліджуваного ока. Зміна збільшення приладу забезпечується установкою перед лінзою 4 двох додаткових лінз, закріплених в тому ж диску, що і діафрагма 3.

Загальне збільшення системи Г визначається за формулою:

, (6.1)

де f₀ - фокусна відстань офтальмоскопічної лінзи; - фокусна відстань редукованого ока; - фокусна відстань лінзи 4; - фокусна відстань об’єктиву 5; - фокусна відстань окуляра 7.

Схематичне зображення офтальмоскопа представлене на рис. 6.16. Джерелом світла служить електрична лампочка 12 (6 В, 25 Вт), яка живиться від мережі змінного струму через знижувальний трансформатор. Патрон 10 лампочок може переміщатися усередині циліндрової частини корпусу 13 і жорстко закріплюватися за допомогою гвинта 9. Три гвинти 11, розташовані під кутом 120°, дають можливість нахиляти нитку лампи щодо осі освітлювача. Таким чином, нитка лампи може бути відцентрована щодо оптичної осі освітлювача і поставлена на потрібну відстань від дволінзового конденсора 8. Призма 6 вмонтована в нижню частину корпусу, на одній з її граней нанесена прямокутна щілина, що обмежує зображення нитки лампи. Між конденсором і призмою поміщений револьверний диск 7, в якому є: вільний отвір, 2 нейтральних світлофільтру і світлофільтр з синьо-зеленого скла. Поворотом диска можна один зі світлофільтрів ввести в хід променів.

Рис. 6.16. Схематичне зображення великого безрефлексного офтальмоскопа БО-58

При обертанні рукоятки 16, на осі якої є зубчате колесо 15, сполучене із зубчатою рейкою 14, освітлювач можна переміщати по вертикалі, причому відлік переміщення ведеться за шкалою. Крім того, освітлювач можна повертати навколо горизонтальної осі на кут ±90° і фіксувати в потрібному положенні.

Офтальмоскопічна лінза 3 має фокусну відстань 60 мм. Вона закріплена в оправі 2, яка розміщена в горизонтальному кронштейні 4 прилади. Зображення сітківки через оптичну систему досліджуваного ока 1 та офтальмоскопічну лінзу 3 спостерігається за допомогою оптичної системи мікроскопа, що складається з об'єктиву 22 і окуляра 20. Перед мікроскопом поміщений револьверний диск 5, що має 3 отвори з діаметрами 7,5 і 2 мм. При користуванні бінокулярною насадкою диск відкидається вбік.

Для фокусування зображення служить рукоятка 17, на осі якої закріплено зубчате колесо 18, сполучене із зубчатою рейкою 19. При обертанні рукоятки 17 окуляр переміщається уздовж оптичної осі в оправі 21. В комплект приладу входить змінний окуляр із збільшенням 10, 20 і 27 крат, один окуляр з сіткою 10 крат і вимірювальний окуляр.

Бінокулярна насадка (рис. 6.16) складається з двох об'єктивів 27, двох призм 28, двох окулярів 29. Лінза 26, постійно закріплена в корпусі бінокулярної насадки, дає можливість проводити дослідження очей з аметропією від +16 до -13,5 дптр. При дослідженні очей з аметропією від -13,5 до -25 дптр в оптичну систему бінокулярної насадки поворотом диска 24 включається додаткова лінза 25. Для точної установки бінокулярної насадки на її корпусі є штифт, який входить в паз вертикального кронштейна 23.