Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Лабораторна робота № 3. Тема: дослідження біполярного транзистора
Тема: Дослідження біполярного транзистора 1 Мета роботи: Вивчення особливостей роботи біполярного транзистора, увімкнутого за схемою зі спільним емітером; побудова статичних ВАХ та визначення його основних параметрів (коефіцієнтів підсилення за струмом, за напругою та потужністю, вхідного та вихідного опорів).
2 Апаратура та прилади: ПЕОМ, програма Electronics Workbench.
3 Схема дослідження: 1 кОм
1 кОм
1 кОм
1В 1кОм 10В
Рис.1
4 Основні теоретичні положення: Транзистором (від TRANSFER RESISTOR – такий, що перетворює опір) називається НП прилад, який має один або декілька p-n переходів, три або більше виводів і здатний підсилювати потужність електричного сигналу. Біполярний транзистор – це НП прилад, призначений для підсилення потужності сигналу, який має 2 p-n переходи, використовує носії зарядів двох різних типів: електронів та дірок і керується струмом. Як елемент електричного кола, транзистор зазвичай використовується так, що один з його електродів є вхідним, другий вихідним, а третій – спільний відносно входу та виходу. У коло вхідного електроду вмикається джерело вхідного змінного сигналу, який треба підсилити за потужністю, у коло вихідного – навантаження, на якому виділяється підсилена потужність. Розрізняють три схеми вмикання транзисторів: - з спільною базою - з СБ; - з спільним емітером - з СЕ; - з спільним колектором - з СК. Схема зі спільним емітером (рис.1) найбільш розповсюджена. Основні параметри біполярного транзистора для схеми з спільним емітером визначаються за формулами: Rвх =ΔUБЕ / ΔІБ , при ΔUКЕ = const (сотні Ом – одиниці кОм); Rвих =ΔUКЕ / ΔІК , при ΔІБ = const (одиниці – десятки кОм); КІ = ΔІК / ΔІБ , ΔUКЕ = const (десятки – сотні); КU = ΔUвих / ΔUвх , ΔIвх = const (сотні – тисячі); КР = КІ ∙ КU (тисячі – десятки тисяч); Для визначення статичних параметрів транзисторів використовують два види статичних характеристик: - вхідні ІБ = f(UБЕ) при UКЕ = const (рис.2); - вихідні ІК = f(UКЕ) при ІБ = const (рис.3). 5 Послідовність виконання роботи: 5.1 Зняття вхідних статичних характеристик транзистора ІБ = f(UБЕ) при UКЕ = const Перед зняттям характеристик заготовляють таблицю спостережень (табл.1 і табл.2).
Таблиця 1
Вхідні статичні характеристики транзистора знімають для двох значень напруги UКЕ . Напругу між базою та емітером змінюють потенціометром R1.
5.2 Зняття вихідних статичних характеристик транзистора ІК = f(UКЕ) при ІБ = const Таблиця 2
Вихідні статичні характеристики знімають для трьох значень струму бази, котрі встановлюють потенціометром R1 та підтримують у процессі спостережень незмінними. Напругу UКЕ змінюють, потенціометром R2. 5.3 Побудова статичних характеристик транзистора. За результатами вимірювань (табл.1 і табл.2) побудувати сімейства вхідних та вихідних статичних характеристик транзистора на міліметровому папері. Зразковий приклад цих характеристик приведено на рис.2, 3. Рис. 3 Рис.2 5.4 Визначення вхідного та вихідного опорів, коефіцієнтів підсилення транзистора. За вихідними статичними характеристиками (рис.3) можна знайти вихідний опір транзистора Rвих для заданої точки Т. По прирощенням ∆UКЕ і ∆ІК між точками В і С при постійному струмі ІБ = 40 мкА Rвих = ∆UКЕ / ∆ІК =(15В - 1В) / (1,4-0,9)10-3 А = 28000 Ом = 28 кОм. Вхідний опір транзистора Rвх визначаємо за вхідними статичними характеристиками (рис.2). Точка Т відповідає тому ж режиму, що й на вихідних характеристиках (ІБ = 40 мкА). По прирощенням ∆ІБ та ∆UБЕ між точками А і Б при постійній напрузі UКЕ= 8 В, знаходимо Rвх = ∆UБЕ / ∆ІБ = (185 мВ-140 мВ) / (50-30)10-3 мА = 2250 Ом = 2,25 кОм. Коефіцієнт підсилення струму КІ визначаємо за вихідними характеристиками транзистора (рис.3). Нехай транзистор працює при напрузі між колектором і емітером U КЕ = 8 В, а струм бази дорівнює І Б = 40 мкА. Цьому режиму на сімействі вихідних характеристик транзистора відповідає точка Т. По прирощенням ∆І К та ∆І Б між точками А і Б при постійній напрузі U КЕ знаходимо КІ = ∆І К / ∆І Б = (1,6 - 0,6)мА / (60 - 20)10-3 мА = 25, при U КЕ = 8 В = const. Коефіцієнт підсилення напруги КU визначаємо за вхідними характеристиками транзистора (рис.2). Нехай І Б = const = 30 мкА (т. КА). Для точки К U БЕ = 110 мВ, U КЕ = 0 В Для точки А U БЕ = 140 мВ, U КЕ = 8 В. КІ = ∆ U КЕ / ∆ U БЕ = (8 - 0)В / (140-110)10-3 В = 270. Коефіцієнт підсилення потужності КР визначаємо за формулою: КР = КІ КU = 25∙270 = 6750.
6 Зміст звіту: 6.1 Найменування та мета роботи. 6.2 Схема дослідження. 6.3 Перелік приладів. 6.4 Результати вимірювань (таблиці). 6.5 Вхідні статичні характеристики транзистора ІБ = f(UБЕ), при UБЕ = const (на міліметровому папері). 6.6 Вихідні статичні характеристики транзистора ІК = f(UКЕ), при ІБ = const (на міліметровому папері). 6.7 Розрахунок основних параметрів транзистора: вхідного і вихідного опорів, коефіцієнтів підсилення струму, напруги, потужності. 6.8 Висновки.
7 Контрольні питання: 7.1 Чому БТ називається біполярним. 7.2 Які режими роботи має БТ? 7.3 Що називається динамічним режимом роботи БТ. 7.4 Яка схема включення найбільш використовується і чому? 7.5 Назвіть h-параметри БТ і їх фізичні властивості? 7.6 Які електроди має БТ і вимоги до них? 7.7 У якій області знаходиться транзистор p-n-p- структури, якщо UБЕ = - 0,2 В В; UКЕ = 6В?
8 Література: 8.1 Васильєва Л.Д., Медеведенко Б.І., Якименко Ю.І. «Напівпровідникові прилади»: Підручник. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2003. – 388 с. 8.2 Ю.П. Колонтаєвський, А.Г. Сосков, “Промислова електроніка та мікросхемотехніка: теорія і практикум.».- К.: «Каравела», 2004. – 368 с. 8.3 В.Ю. Лавриненко, «Справочник по полупроводниковым приборам. 10-е изд., перераб. И доп. – К.: Техника, 1984. – 424 с. 8.4 Мілих В.І., Шавьолкін О.О. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка: Підручник. За ред.. В.І. Мілих. – К.: Каравела, 2007. – 688 с. 8.5 Конспект лекцій.
Date: 2015-05-04; view: 1093; Нарушение авторских прав |