Безсмертя – це головна ціль та мета Зоряної Релігії

В погребальних обрядах наші пращури використовували гімни які потім увійшли до Рігведи;

Нехай привезуть Вас Ашвіни, орли, запряжені в колісницю, бистрії птиці, які пересікають води – ніби небесні коршуни. Привозять Вас, о Насатья, до жертовної їди! Гімн за померлими; Вставайте прийшов до Вас дух життя! Темрява відійшла – приходить вічне світло. Вільний шлях для руху Сонця! Ми прийшли туди де продовжується життя!

Жреці. Розуміння та відчуття простору та часу є основним критерієм якості індивідуального та колективного розуму, а в той далекий час розуміння всього цього було в вкладено в циклічності всесвіту, тобто через якийсь час все поверталося на своє коло, але вже на більш високому рівні. Наш пращур уявляв собі простір безмежним, ось тому в результаті концентрації простору в якомусь відведеному місті, жрець своїм вмінням знімав всі протиріччя, і все

в нього виглядало просто і благо, добре й недобре, буття і небуття як два боки одної медалі, або як одне ціле та нерозривне.

Жрець під час ритуалу виконує головну роль в діях, словах, і він творить величезну внутрішню роботу, він уподобає себе силою творця, він бажає як творець, він думає як творець ідей, він роздумовує як творець дій, він досягає найвищого єднання в словах, думках та діях, він виходить за межі реальності, простору та часу, він звільнюється від всього зайвого, він плаває у Вищих Світах реальності шукаючи найкращий шлях для досягнення свого наміру.

Вищим проявом раціональної думки в той час була календарна справа і вона дуже добре прослідковується в будівництвах курганів, їх символіці та проведених ритуалах, це все також указує на те, що пращурам були знайомі синодальні та сидеричні місяці і вони знали час пересічення земної та місячної орбіт. На це вказують 6 – 8 слої досипок Високої Могили, та розпис Кемі – обинської гробниці, в 8 досипці Високої Могили археологи знайшли майже повний Зодіак.

Приблизно на початку ери Тельця в наших пращурів появилося Рунічне письмо яке відображало магічну та сакральну форми вираження змісту написаного, і воно поступово стало витісняти петрогліфи, письмо Атлантів.

Спочатку Жреці та Капени могли в залежності від святкувань та обрядів легко використовувати складну формулу петрогліфів або легкі та простіші формули Рунічного письма, але з часом більшість Капенів перейшли повністю на Руніку, а складні формули петрогліфів стали забуватися та втрачатися. Сакральна форма письма петрогліфи була допотопною, і по своїй суті була дуже складна тому що вона вимірювалася в шіснацятиричні системі обчислення та потребувала багаторічної підготовки і була підвладною тільки вищій касті Жреців та прийдешним Атлантам.

Тоді як Рунічна форма письма була набагато простіша і її можна було

застосовувати в більш примітивні та простіші десятиричні системі обчислення, і її більше вподобали Капени (Хранителі Родових Капищ), яких по своїй чисельності було набагато більше ніж Жреців. Жреці жили біля святилищ, а Капени серед своїх Родів та громад, тому через півтора тисячоліття в Рунічних символах виникнуть розбіжності та появиться декілька їх форм написання, а сам зміст написаного почне різнитися між собою. (Фото всіх рунічних розбіжностей) 1. – Сучасний абетка. 3/ 1, 3/2, 3/3, 3/4 - Трипільська абетка. (з 6 тисяч по 3 тисячі років тому) 4. – Письмо Аріїв (4 – 3 тисячі років тому) 6. – Скитська (скіфська) абетка. (3 тисячі років тому) 7. – Кіммерійська знакова система (3,5 тисяч років тому) 10. – Дівангарі, письмо переселенців в Індію (4 – 3,5 тисяч років тому) 12. – Дорійське письмо (письмо Трої 3,5 – 3 тисячі років тому)

11. - Грецьке письмо (2,5 тисяч років тому) 14. - Латинська абетка (2,5 – 2 тисячі років тому) 5. - Письмо Ольвії, Пантікапею, Херсонеса та інших міст (2.5 – 2 тисячі років тому) 16. - Велес – руниця, нею написана Велесова книга (2.0 – 1.5 тисяч років тому) 15. - Алфавіт Таврів (2.0 – 1.5 тисяч років тому) 22. - Кирилівська абетка (1100 років тому) 2 - Рунічний букварій (800 років том) 23. - Кирилиця Хорватська (1100 – 900 років тому)

1. 2.3.1,3.2,3.3, 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10 11.12.13.14.15.16.17.18.19.20.21.22.23.

Побачивши що Капени використовують в ритуалах та між собою простіше Рунічне письмо та простішу десятиричну систему обчислення, Жреці вирішили увіковічнити петрогліфічне письмо в степових курганах та в святилищах типу Кам’яна Могила та інших святилищах, щоб зберегти його для нащадків, та щоб ніякі «ночі Сварога» їх не змогли знищити.

Потім та частина Жреців яка відійшла до Індії щоб зберегти основні знання та їх розуміння і толкування придумали штучне письмо – санскрит. А Руни як і гадали Жреці все більше міняли з тисячоліттями свій зміст та розуміння в залежності від їх розповсюдження, дивись Футарк, тібецьке письмо, Велесовицю.

Українське слово капище також має Трипільське походження. На санскриті «кап» - це група Богів, Капен – священнослужитель, Хранитель Родового капища або Храму. Відун по санскриту – Ведін, Кунда – кудесник, чародій. Наші всі довговічні слова які пов’язані з релігією, святами, Богами, як і жертвоприношення, слово – удяка/подяка, наше слово «дякую» потрібно казати лише тоді коли вам зробили якесь благо задарма, на санскриті «удяка», ритуальний пиріг – пудораш, посвячення і шанування – укшана, використання трав при обрядах – дарбге, дослівно дар Богам.

Наявність в Трипільців жертовного посуду підказує нам що вони підносили Богам ритуальні напої, в Індоаріїв був поширений напій «Сура», в наших пращурів Суриця, Сур’яниця, напій Сонця який добре описаний у Велесові книзі; Залишимо на Суру молоко наше в травах на ніч, натовчемо до нього шавлію і інших трав, як рекли Пра – старотці, і дамо цьому суритись. (Велесова книга)

Більшість старих українських слів які пов’язані з релігією, світами, ритуалами, Богами які належать до культової та релігійної сфери, та які були під захистом служителів культу Жреців, Капенів, Відунів збереглися найкраще і найточніше та передають в більшості те що було з початку, все те що пов’язано з Зоряною релігією. Ось тому це ми можемо з легкістю віднести до першооснов.

Слово свято, сварга, свастика має архаїчний зміст, у Ведах воно пишеться СВА. В Трипільців, в Індоаріїв, в Арійців перського нагір’я перший день нового року був аграрним і вважався днем Богів, новоліття було початком аграрних робіт що відповідало весняному рівноденню, тому його називали Великдень, або Рахманський Великдень, що походить від Жреців – Рахманів.

Жрець під час ритуалу виконує головну роль не тільки в словах, рухах та діях насправді він творить величезну внутрішню роботу, він уподобає себе тою силою що творить, він ототожнює себе з жертвою!... Він бажає!....Він має намір!....Він роздумовує!....Він досягає єднання у відчуттях, в словах, в ділах та усвідомленні, він виходить за часовий пояс простору, причин та наслідкових зв’язків, він звільняється від скованості привичних міркувань, він плаває в світі надзвичайних бачень, серед хвиль, зорь та всяких сутностей. Тобто він йде дорогою і шляхом Богів.

Стародавні Жреці – це мудреці крайнього консерватизму, вони дуже гостро відчували коливання вічних устоїв та наступаючих змін в суспільстві пов’язаних з змінами різних космічних циклів.

В способах мислення вони далеко випереджали події які ставалися або повинні були статися, таким чином вони турбувалися про націю та привичний уклад життя.

Жреці не покладаючи рук працювали над вирішенням споконвічного питання – безсмертя. Наші пращури побудували свою цивілізацію не по принципу богацтва та знатності, а по принципу необхідності, цілесобразності та придатності. І це ті ознаки які необхідно втілити нам в побудові Аристократії та Аристократичної України.

Розуміння часу та мудрість використання його цінувалися найвище, вони приймали та проходили обряди, посвячення, ставали учнями а потім Жрецями. Вони ставали ядром, мозком громад і Родів. Термін навчання по даним Юлія Цезаря імператора Римської імперії досягав 20 років і це дані вже самих найпізніших часів. Основна частина навчання Жреців спеціалізувалася на зняття протиріч в суспільстві, та на головному протиріччі між буттям і небуттям, між життям та смертю.

Тому Жреці придумали два виходи з цієї ситуації, перший - це заборона в розгляді вічних питань, тому що він вів до конкретної релігії яку вони отримали пізніше втрачаючи високі знання. Тобто це шлях признання недоступності пізнання цього вічного питання та уповання на чисту та безглузду віру з примітивним розумінням. Цей шлях привів до ряду примітивних релігій і кожна наступна все більше деградувала в порівнянні з самою першою.

Другий вихід в розгляді вічного питання, це техніка обходу цього питання який вів до магії. Тому вони використовували обидва підходи, і так добре використовували що цей період тривав майже три тисячі років поспіль. З настанням нового космічного циклу ці два підходи у розгляді вічного питання розділилися і як стверджує хронологія від цього Трипільська цивілізація сильно постраждала та перестала існувати.

З приходом ери Овна та розселенням наших пращурів, вона повністю перестала існувати, а на місце Зоряної релігії прийшла примітивніша та здеградована порівняно з Зоряною релігією – релігія Скитських часів, яка перемогла та проіснувала майже дві тисячі років.

Жреці того часу дуже добре знали про наближення «ночі Сварога» і про ті всі наслідки які принесе ця «Ніч», вони знали про упадок та зміну релігій які по своїй значимості з кожним разом будуть скочуватися до самого дна відсталості та дикості, і за ними прийде чужинська згубна віра для нації.

Тож вони вирішили законсервувати знання, законсервувати основу істини, основу Зоряної релігії в курганах другого типу з багатьма досипками і в кожні з досипок було відображено тексти Рігведи або символічний зоряний міф. Приблизно в цей час почався вихід та розселення наших Родів, Роди Меотів, Індів, Таврів пішли в Індію, Роди Аріїв пішли і Іран, третя гілка пішла на захід та створила Данію, четверта гілка Родів Дорійців пішла на Близький Схід та Грецію. Ці чотири гілки наших пращурів розійшлися в різні боки Землі.

Кожен з цих Родів взяв з собою ту частину знань якими найкраще володів. А та частина Родів яка залишилася увіковічнила свої знання в курганах з багатьма досипками. Ті п’ять родів які дійшли до берегів Інда курганів більше не будували, але створили штучне письмо Санскрит (само – скрите) та записали цією мовою гімни які були вживані при будівництвах курганів, та інші обряди та ритуали.

Саме дивне залишається те, що людина з «теперішнім» прагматичним мисленням читаючи гімни та тексти Рігведи мало що там може зрозуміти, це вказує на те, на скільки здеградували теперішні люди порівняно з пращурами. Щоб зрозуміти та правильно розшифрувати тексти Рігведи потрібно лише думати та бачити все в тому світі в якому жили та працювали наші пращури.

Десь через 600 років наступила ера Овна, почався новий зоряний цикл, наступили кліматичні катаклізми і наші перші Роди Кімрів поміняли спосіб життя та піднялися на світову арену займаючись «шурфуванням» землі (текст з Хроніки Ура – лінди). Тобто перші почали добувати залізну руду та виготовляти металеві предмети, так почався «залізний» вік.

Разом зі зміною способу життя вони поміняли релігію з Зоряної на планетарну, тобто почали поклонятися геніям та демонам планет, Венері, Юпітеру, Марсу – це римська назва планет, а до цього була грецька назва планет Зевс, Арес, та інші, та перші ввели людські жертвоприношення. А кургани перетворили з моделей космосу в могили з багатими та коштовними похованнями. По їх шляху пішли Роди Скитів які також все поміняли в своєму життю починаючи від релігії та закінчуючи кочовим способом життя.

Кіммерійці, як найбільш прогресивні Роди проіснували близько 800 – 900 років, далі в них почалися великі міжусобиці, по простому громадянська війна, встановити справжні причини міжусобиць поки немає можливості, по них згадує Геродот в четверті книзі «Скіфія», але більшість князів та знаті Кімрів кинули свій народ та перебралися на Ближній Схід, і потім від цієї гілки пішли та появилися на світ Євреї. Звідси походять справжні причини таємних претензій Євреїв на наші території.

Мабуть наші славні пращури знали, мине лише три з половиною тисячоліття, лише два зоряні цикли і все те що було в часи їхнього розквіту буде затребуване знову. На теперішній час це потрібно нам для того щоб ми відновили свою могутність, та створили свою цивілізацію.

Створивши свою цивілізацію та відновивши свою могутність і славу ми станемо центром всієї Планети і її володарями, такими якими були наші славні пращури. Магія. В наших пращурів першопочаткові Боги Трипільського часу виступають як хранителі та держателі вічності, які наглядають за небесними світилами, за небесним порядком та законами Всесвіту, по яких відбуваються всі цикли починаючи від річних та закінчуючи Галактичними. Вони є не рушійними як стихії з яких створений видимий світ.

Ось тому творцем Всесвіту в них по санскриту називався «Вишанарман» (Творець всього), але це не ім’я – це епітет, так само як різняться між собою Боги. Тому вони вибрали Одного, Один, або Дещо, який існував по той бік «семи мудреців», по ту сторону неба, по той бік від Асурів, тобто до створення Світу.

На теперішній час ми живемо в чотирьохвимірному Світі, лише в четвертому вимірі, і виходячи з цього ми не будемо розглядати питання про Творця Всесвіту тому що воно лежить в інші площині, воно лежить за межами розуміння та усвідомлення нашого Світу, тобто четвертого виміру.

Воно лежить за межами людського розуміння. Теперішній наш четвертий вимір дуже низький і примітивний щоб зрозуміти та усвідомити хоч щось про Творця Всесвіту. Вимірність Світів наші пращури розрізняли так;

1 – вимір, він відповідає мінеральному Світу. В царстві мінералів існує тільки енергія мінералів та їх ріст, мінерали мають свою статичну енергію та можуть рости, набирати вагу та енергію.

2 – вимір, він відповідає рослинному Світу. В рослинному царстві існує енергія, ріст та самостійне розмноження. Рослинний Світ може самостійно рости та розмножуватися.

3 – вимір, він відповідає тваринному Світу. В царстві тваринного Світу існують енергії, ріст, самостійне розмноження, і він сам в змозі себе прокормити та не прив’язаний до Землі. Цей світ може сам рости, самостійно розмножуватися, та самостійно добувати їжу.

4 – вимір, це світ Людей. Цьому Світу відповідає творча енергія, самостійне розмноження, самостійне добування їжі та найголовніше – свідомість.

В кожному наступному вимірі проявляються унікальні якості які недоступні попереднім вимірам, і якщо хтось думає що можна легко перескочити з одного виміру в інший, будучи при цьому не готовим до нього той дуже помиляється, тому що компромісів там нема.

Свідомість – це така якість людини, яка піднімає її на багато вище сходинок ніж знаходиться тваринний Світ. Свідомість – це незалежна розумова та духовна субстанція яка відкриває шлях до вищих вимірів та світів і те чого немає в попередніх вимірах. На нашому четвертому вимірі закінчується чисто матеріальні виміри, далі йдуть змішані, енергетичні виміри та Вищі Світи.

В нашій Галактиці існує дуже багато вимірів та світів, і в кожного з них своя структура та свої правила і закони існування. Наприклад; Леги (ангели) живуть в шіснадцятивимірному Світі, а Арлеги (архангели) в 273 вимірному Світі, але вони мають такі властивості що можуть впливати і на наші виміри.

Тож шлях людини, тобто її життя на Землі, це не пусте відбуття свого терміну на Землі, а це - постійне набуття різних досвідів, це постійний ріст та самовдосконалення, це постійне розширення своєї свідомості, це розкриття своїх здібностей та талантів. Ціль кожної людини – це свідомо пройти весь шлях свого розвитку та вдосконалення і піднятися у Вищі та прекрасні Світи.

Життя людини – це шлях постійного розвитку та вдосконалості і його повинен пройти кожен. Тому розглядати питання про істинного Творця Всесвіту потрібно у відповідному вимірі з відповідними знаннями. Наша вимірність для таких питань надзвичайно низька, нікчемна та примітивна, але тут пересікаються багато інших вимірів які можна використати в своїх цілях.

Якщо це пояснити простими доступними словами та провести аналогію, то це виглядає так ніби першокласник намагається зрозуміти вищу математику, тому ця істинна лежить за межами сприйняття та усвідомлення людей, та тих хто живе в четвертому вимірі, і вона може бути навіть дуже небезпечною для людей, для цього потрібно володіти іншими якостями ніж володіють люди.

Магію об’єднують уявлення про єдність Всесвіту, та єдина ціль – це пізнання законів керування силами природи, силами стихій та нейтральних енергій і їх чітке підпорядкування своїй волі для досягнення конкретної мети чи цілі. Тобто магія стоїть непохитно на позиції взаємозв’язку всіх елементів Всесвіту, та дає можливість їх практичного використання будь – якого з цих складових елементів шляхом впливу своєї волі на ці енергії та сили.

Жреці не налаштовані проникати в питання про появу Всесвіту чи його створення, це пастка і їхні зусилля були направлені на розробку обрядів та ритуалів здатних давати владу над Богами та отримувати бажаний результат.

Тож Капенам і Жрецям вдавалося зняти протиріччя між життям та смертю, тому що в їхньому розумінні було те, що смерть це лише перехід з одного стану в інший, з одного Світу в інший, з одного виміру в інший, та нічого більш надзвичайного. А ці переходи давали можливість їм вийти з під впливу часу та наблизитися до вічності.

«Хто відає – нехай скаже» - це магічна формула наших пращурів яка відображала знання необхідні для обрядів та ритуалів виконання яких забезпечувало досягнення бажаного. Один з таких прикладів це магічний розпис на стінках гробниці Високої Могили в 4 шарі досипки, все це також відображено в орнаменті посуду.

Це той світогляд який чітко зберіг всі магічні та знакові засади знань, всі символи та знаки які зображені на посуді – це не прості замальовки як вважають «талановиті науковці», а чіткі магічні формули для впливу на ситуації і захисту та досягнення бажаного результату в своїх діях. Більшість знайденого посуду був виключно для ритуального використання, тому що наші пращури не жили «просто так», все їхнє життя підпорядковувалося чітким цілям та прагненням, ціль яких було досягнення вічності.

Дуже ясні та зрозумілі приклади календарної магії були виявлені в 6 – 8 шарах досипок Високої Могили, де показано що повинен робити «посланець неба», який рухаючись правим плечем вперед повинен був пройти мимо Богів з півночі на південь а потім з півдня на північ шляхом смертних а потім шляхом Богів.

Гімн Рігведи «зоряним посланцям»; Іди, іди старими шляхами, де пройшли наші пращури!

Безсмертя. Якщо повністю по крупинках розібрати образ та спосіб життя наших пращурів Трипільців, їхню релігію, їхні знання, обряди та ритуали, їхні моральні та філософські аспекти, то напрошується просте запитання, а на що, на яку глобальну ціль було направлене їхнє життя та їх знання?....

Відповідь мабуть здивує багатьох …. - На отримання безсмертя!.... По канонах першоджерельної Зоряної релігії отримати безсмертя можна було тільки двома способами;

1. Це стати на шлях Богів. 2. Це вийти за рамки календарних циклів (часу).

«Я чув про два шляхи від пращурів! Шлях Богів і шлях смертних. На цими шляхами сходиться все те що може рухатись, між батьком і матір’ю.

Дві повернуті одна до одної половинки несуть скитальця! Народженого із голови, виношеного думами! Скільки існує вогнів? Скільки Сонць? Скільки ранкових зір? Стільки і вод?»

Стати на шлях Богів та отримати безсмертя можна лише шляхом самовдосконалення, та з допомогою ритуалів в основі яких були особливі знання та обряди в чіткі календарні дні. Шлях Богів який веде до безсмертя має колективний та індивідуальний аспект, і навіть сьогодні для будь – якої людини найвищою ідеєю в більшості випадків на рівні підсвідомості, є – бажання досягти безсмертя.

Для цього люди шукають слави, влади, створюють всякі винаходи, називають всякі речі своїми іменами, намагаються стати мільярдерами, продовжити себе в дітях та внуках. В основі створення всіх цих речей лежить підсвідоме бажання досягти безсмертя, прославити себе – щоб їх довго пам’ятали та не забували про них.

Досягнути безсмертя нашим пращурам вдавалось якщо вони йшли Шляхом Богів тільки через підсвідомість. Наші істинні Боги, як ми раніше розповідали означають ніщо інше як сили Всесвіту, пройти Шляхом

Богів - це шлях відновлення початкових образів в підсвідомості ще до натального періоду, тобто до народження. Кажучи простіше, Шлях Богів – це практики розкриття підсвідомості, та вихід мудреців на рівень пренатальної пам’яті з метою черпання звідти образів та іншої інформації. Це шлях входу в так називаємий шаманський екстаз і це досить добре прослідковується майже у всіх ранніх курганах, по їх досипках та відображено в Рігведі. Тільки йдучи таким шляхом, Шляхом Богів можна досягнути безсмертя, але на жаль не дуже багато людей володіють здатністю та подібною силою самонавіювання з можливістю контролювати підсвідомість. Для досягнення високих результатів Жреці проводили десятки років в тяжких та вимотуючих тренуваннях і вели свій спосіб життя який відповідав цим вимогам, та вимогам образного та інтуїтивного мислення.

Більшість людей не в змозі звільнитися від абстрактно – логічного мислення, тож в них немає шансу стати на Шлях Богів, тобто пройти дорогою Жреця та досягнути безсмертя.

Безсмертя яке відкривалося нашим мудрецям - пращурам мало для них не тільки навіювані але і реальні якості, вони як і ми бачили в цьому можливість просунення свідомості за межі тілесного життя людини і вплив через підсвідомість на структуру тіла та духу, з метою змінення їх в кращий бік. Таким чином нашим мудрецям відкривався шлях вивільнення «спресованого» в підсвідомості часу. Вони входили в ритуальний екстаз який дозволяв пережити мікровідчуття з моменту зачаття та зародження життя взагалі. А це тисячі і тисячі років згадування про себе та розуміння своєї сутності і своєї місії, та свого призначення взагалі.

Нам потрібно ще проаналізувати та вивчити чи можна таким чином впливати на майбутнє не тільки людей але і суспільства. А якщо можна то яким чином? Але це лише однин шлях до безсмертя, ворота до безсмертя не відкрилися повністю, а лише привідкрилися.

Хто не може іти «дорогою Богів», той може йти «шляхом пращурів», безсмертя він не досягне але до вічності наблизиться. Сам шлях пращурів теж справа не проста, він розуміється та розглядається як досягнення, як перехід у вищі та кращі Світи, у вищі виміри. Тобто це вихід за річні цикли, повний вихід за межі реінкарнації, це вихід з нашого четвертого виміру без повернення до нього.

Це сходження з шляху постійних реінкарнацій та впевнений підйом на сходинку вище у кращі та ліпші Світи. Для цього наші пращури створили як дехто думає «наївні» обряди, різні гімни, багато ритуалів які якщо дивитися на них з боку виглядають «несерйозно», але вони дозволяють впливати на підсвідомість і таким чином змінювати реальність. Змінивши реальність можна легко отримати бажаний результат.

Тож другий шлях до безсмертя – це вихід за рамки річних циклів, і вони оспівуються в гімні пращурів; Є три неба внизу і два в лоні Савітара, одно в світі Ями, людьми повеліваюче. І ніби віз на вісь, опирається на нього безсмертне! Той хто знає – нехай скаже!

Тобто слова гімну вказують що шлях до безсмертя лежить через спеціальні знання та ритуали, і їх зміст вказує на те що кожна людина повинна вийти за рамки річних циклів та приєднатися до Зоряних циклів. Для таких та інших цілей були побудовані найстаріші кургани – обсерваторії та створені календарні системи. По мимо практичних цілей вони мали і магічне призначення, розшифрувати їх можна лише за допомогою календарних кодів, деякі з цих кодів зберігають індійські брахмани, а інші на Тибеті.

Поховання в ранніх курганах з багатьма досипками, це ті поховання «зоряних посланців» яких відправляли в далеку космічну подорож, по зоряних дорогах в чітку вимірність, це була чітка дорога наших пращурів у вищі та кращі Світи, це вихід за рамки річних циклів, це напрям руху до конкретних цілей, до конкретного Вищого Світу, на найбільш високий рівень.

Якщо дивитися на це з простого та зрозумілого для пересічних людей боку, то Жреці якусь конкретну людину за її заслуги перед Родом, громадою, могли легко відправити з нашого четвертого виміру у вищі виміри, у вищі Світи, навіть перескакуючи при цьому п’ятий, чи шостий вимір.

Суть цих ритуалів це вихід з під впливу річних циклів повторень та вихід на вищі космічні цикли, це розглядалось як дань заслугам конкретні людині, і розцінювалася як найвища нагорода.

3. Вид безсмертя – це героїзм. Щоб стати героєм потрібно зробити подвиг, а подвиги роблять за ради ідеї. Тобто немає ідеї – немає справжніх подвигів. Ось тому в Україні за 22 років незалежності немає справжніх героїв, крім небесної сотні яка полягла в боротьбі з тираном (час написання книги) та воїнів які захищають нашу землю від московської орди на Донбасі і Лузі.

Це тому що раніше не було справжньої національної ідеї яка б наштовхувала потенційних героїв на подвиги. Ми даємо всім бажаючим прекрасну та геніальну ідею зміни нашого суспільства з гіршого на кращий, з паршивої демократії на прекрасну Аристократичну Україну, тож у вас шановні читачі відкриваються великий простір для подвигів.

В наших пращурів вищим проявом героїзму рахувалася самопожертва, добровільна відправка себе на небо в ритуальному вогнищі, або за спеціальним ритуалом, які мали ціль подіяти на Богів або сфери які причетні до конкретної події або ситуації для отримання бажаного позитивного результату. Гімн героям;

Той смертний, який для справедливого життєвого шляху уважить вас, о два світи джерело сили він досягне цілі, він як і повинно, відроджується в нащадках!

Герой, як вказує гімн відроджується в нащадках які отримають прекрасну та щасливу долю. Майже у всіх ранніх курганах, та у всіх досипках прослідковується ритуал відправки «посланців» на небо, така сама картина відображена в побудові всіх курганів які були закладені з 4 до 2 тисячоліття до нашого часу на всьому північному Причорномор’ю.

Для свят та сімейних ритуалів в Трипільських хатах було відведено певне місце, на санскриті «света кута», по нашому святий куток, де ставили дідуха, кутю, узвар, сурицю, і обов’язково ритуальний світильник у формі міні – храму.

Тотемізм. Невігласи різних рівнів намагаються довести таким самим невігласам, що ніби колись існувала релігія тотемів - для нас це повна дурня. Окремо ніякого вірування чи релігії тотемів не було і бути не могло. Це вигадки відсталих та забитих «науковців» які опираються на жидо – християнство та не в змозі зрозуміти прості речі.

В наших пращурів був окремий розділ в Зоряні релігії – тотемізм, який чітко вписувався в загальну структуру релігії. В основі тотемного розділу існувала наука про те що в кожної людини в структурі її складової душі існує її тваринний хранитель, кожна людина зовнішньо подібна на свого хранителя. Цей тотемний розділ входить до Астрологічних знань і будь – який астролог легко вичислить вам ваш тотем по вашому асцеденту та його градусу тотем і дасть ясну та чітку характеристику.

Ця наука вчить, що кожна людина по зовнішньому вигляду, по структурі тіла, по формі лиця, по росту чітко відповідає певні тварині чи птаху. В наших пращурів кожен день, кожен місяць та рік відповідав тотему якоїсь тварини, птаха чи риби. До нас дійшов чіткий 32 – річний календар, по якому визначається харизма людини. Що таке харизма? … Це чітка виділеність однієї людини з поміж інших, яка наділяється якимось талантом. Харизма – це благодать Богів наших і Божа виділеність лідерів та талановитих особистостей. Тільки по тотему можна визначити харизму людини і тільки астрологічним методом, інших способів не існує.

Наприклад; Леонід Кучма народився в день та рік горностая, тож якщо уважно придивитися до постави, лиця, манери, то ви побачите дуже замітну схожість з горностаєм.

Віктор Ющенко – тотем їжак, відповідність по формі голови, по поведінці та іншому. Віктор Янукович – тотем півень, відповідність по формі тіла, манерах та іншому. Тотемізм це лише один з підрозділів астрології яка входила до основного розділу Зоряної релігії. Але найбільшого та ефективнішого використання тотеми набули у воїнів під час битви. Воїни – маги під час битви дуже ефективно використовували свій тотем.

Користуючись своїм тотемом воїн ставав майже не вразливий, згадаймо хоча би скандинавських воїнів - берсерків, які дуже ефективно використовували свій тотем. Воїни під час бою уподоблялися своїм тотемам і таким чином ставали непереможними, це досить проста практика і кожен бажаючий може досить легко її освоїти. Для цього потрібно лише знати свій тотем та трохи потренуватися і можна використовувати його в ситуаціях коли вам загрожує якась небезпека.

Як використати свій тотем в надзвичайних ситуаціях? В часи небезпеки чи якоїсь смертельної загрози потрібно уподобитись своєму тотему і поступати та діяти так як діє розлючений тотем. Перед використанням тотему необхідно прочитати остання молитву воїна: І коли прийде останній мій час! І Я піду долиною пращурів! Там зустрінуть Мене батько мій і матір, і вся моя рідня, та весь великий наш Рід! І вони покличуть мене до себе, до Сварги Небесної, І там серед стін Вічності! Де мудрість і мужність пребувають одвічно! Там пребуду і Я!