Тепловий обмін

Лекційний матеріал підготовлений викладачем фізіології НМКБДМУ – Кречун В.П.

Тепловий обмін.

Енергія, що вивільняється в організмі при біологічному окислюванні, поживних речовин перетворюється в тепло, яке при його нагромадженні в тканинах веде до підвищення температури тіла. Швидкість біологічного окислювання зростає при збільшенні температури. Чим інтенсивніше протікають обмінні процеси, тим більше теплотворення в організмі. Але незважаючи на таку взаємозалежність обмінних процесів і теплотворення самоприскорення обміну й приросту температури тіла не відбувається. Це пояснюється тим, що приріст температури тіла над рівнем температури навколишнього середовища супроводжується збільшенням віддачі тепла й, отже, обмеженням впливу температури на обмінні процеси.

Живі організми підрозділяють на гомойотермні (теплокровні) і пойкілотермн і (холоднокровні), залежно від швидкості обмінних процесів, здатності підтримувати постійну температуру тіла й рівень активності в широкому діапазоні змін температури навколишнього середовища.

Гомойотермні (людина й ссавці) організми характеризуються встановленою на певному рівні температурою тіла й здатністю зберігати сталість температури тіла в межах ± 2 °С, незважаючи на зміни температури зовнішнього середовища. Їх відрізняє від пойкілотермних організмів, близьких по масі й температурі тіла, у кілька разів більш високий рівень енергетичного обміну. Для теплокровних організмів характерний відносно незалежний від змін температури навколишнього середовища рівень активності. Гомойотермні (людина й тварини) є також ендотермними, тому що температура їхнього тіла визначається інтенсивністю теплотворення за рахунок обмінних процесів, що протікають усередині організму.

Пойкілотермні (холоднокровні) організми не здатні підтримувати на постійному, фіксованому рівні температуру тіла при зміні температури навколишнього середовища. Для них характерний більше низький у порівнянні з теплокровними організмами рівень енергетичного обміну. Інтенсивність енергетичних перетворень і рівень активності холоднокровних організмів залежить від величини температури середовища їхнього існування.

Пойкілотермні тварини мають здатності, що дозволяють протидіяти зрушенням температури тіла при зміні температури навколишнього середовища. Це досягається цілеспрямованим уникненням впливу високих або низьких температур; вибором, якщо це представляється можливим, більше холодної або більше теплого середовища; прийняттям певної пози. Оскільки температура тіла пойкілотермних в основному залежить від температури зовнішнього середовища, їх називають е ктотермними організмами.

Головною умовою підтримки,постійної температури тіла, у тому числі й температури людського організму, є досягнення стійкого балансу теплопродукції й тепловіддачі.