Стаття 2 (право на життя);

стаття 3 (заборона катування і нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження);

стаття 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя);

стаття 14 (заборона дискримінації).

Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Стаття 1 передбачає створення Європейського комітету з питань запобігання катуванням і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, який, регулярно відвідуючи місця позбавлення волі, веде моніторинг дотримання Конвенції. У решті положень Конвенції йдеться про склад Комітету й методи його роботи.

Європейська соціальна хартія (ЄСХ)

ЄСХ – основний регіональний документ з економічних і соціальних прав, моніторинг виконання якого провадить Європейський комітет із соціальних прав (ЄКСП) за допомогою системи періодичних звітів держав, а також механізму колективних скарг. Прийнята 1961 р. ЄСХ була переглянута 1996 р., хоча деякі держави не ратифікували більш пізню версію та мають можливість вибирати, які положення вони приймають до виконання.

Зважаючи на загальний характер багатьох положень і прогресивноліберальний підхід ЄКСП до їх тлумачення, під час відстоювання прав пацієнта можна посилатися на низку статей ЄСХ, навіть якщо держава не взяла на себе зобов’язань щодо надання тих чи інших конкретних гарантій у галузі охорони здоров’я.

До актуальних для захисту прав пацієнта положень ЄСХ належать такі:

стаття 11 (право на охорону здоров’я);

стаття 13 (право на соціальну й медичну допомогу);

стаття 14 (право користуватися послугами соціальних служб);

стаття 15 (право інвалідів на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у суспільному житті);

стаття 16 (право сім’ї на соціальний, правовий та економічний захист);

стаття 17 (право дітей та підлітків на соціальний, правовий і економічний захист);

стаття 19 (право трудящих-мігрантів та їхніх сімей на захист і допомогу);

стаття 23 (право осіб похилого віку на соціальний захист).

ЄКСП постановив, що проголошені ЄСХ права в галузі охорони здоров’я нерозривно пов’язані з відповідними гарантіями ЄКЗПЛОС, оскільки «людська гідність є фундаментальною цінністю й, по правді, лежить в основі всіх позитивних положень європейського законодавства про права людини, а охорона здоров’я – передумова для дотримання людської гідності»5.

Рамкова конвенція про захист національних меншин

Цей обов’язковий для виконання міжнародний документ гарантує однакове ставлення до усіх етнічних та інших меншин.

Для захисту прав пацієнтів може бути використано таке положення:

стаття 4 (ч. 2) (вживання належних заходів з метою досягнення в усіх сферах економічного, соціального, політичного та культурного життя повної і справжньої рівності між особами, які належать до національної меншини, й особами, які належать до більшості населення, з урахуванням конкретного становища осіб, які належать до національних меншин).

Рекомендація № R (2000) 5 Комітету міністрів РЄ державам-учасницям про розвиток форм участі громадян і пацієнтів у процесі ухвалення рішень, що впливають на медичне обслуговування.

Ця рекомендація не є обов’язковою, але є політично та морально значущою. Вона привертає увагу до необхідності забезпечити всім можливість дієвої участі в ухваленні рішень за умов дедалі більш різноманітного та мультикультурного суспільства, в якому деяким групам, наприклад, етнічним меншинам, часто загрожує марґіналізація.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Хартія основних прав ЄС

Підписана в Ніцці (Франція) 7 листопада 2000 р. Хартія – перший в історії ЄС єдиний документ, який охоплює увесь спектр громадянських, політичних, економічних і соціальних прав всіх громадян та всіх осіб, що проживають у ЄС. 18 червня 2004 р. Хартію інкорпоровано як другу частину договору, яким запроваджено Конституцію для ЄС. Після того, як країни відхилили проект Конституції ЄС, адаптовану версію Хартії було збережено й проголошено 12 грудня 2007 р. в Страсбурзі перед підписанням Лісабонського договору, який робить Хартію обов’язковою.

Допоки не всі наслідки ухвалення Хартії для держав – членів ЄС ще зрозумілі, але цей документ слугує важливим орієнтиром навіть для держав, які не входять до ЄС, особливо для тих, які перебувають у процесі приєднання.

Основне положення:

стаття 35 (право на охорону здоров’я як «право доступу до профілактичного медичного обслуговування й право користуватися медичною допомогою відповідно до умов, встановлених національним законодавством та практикою» з вказівкою на те, що ЄС повинен гарантувати «високий рівень охорони здоров’я людини»).

Інші актуальні положення:

стаття 1 (гідність людини);