Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Активна педпрактика
Даний вид педагогічної практики має мету формування у практикантів професійних умінь і навичок самостійної організації навчально-виховного процесу в школах різного типу: загальноосвітньої, ДХШ.
Основні завдання цього виду педпрактики:
1. Оволодіння навичками проведення навчально-виховної роботи, удосконалювання вмінь і навичок аналізу організації навчально-виховного процесу і його результатів.
2. Оволодіння методами та прийомами підготовки й проведення занять по спецдисциплінам, уміннями керувати пізнавальною діяльністю школярів відповідно до їх вікових і індивідуальних особливостей.
3. Практиканти відвідують і аналізують пробні уроки своїх колег.
4. Розробляють поурочні тематичні плани занять з малюнку, живопису, композиції.
5. Активно працюють з методичною та психолого-педагогічною літературою.
6. Виготовляють і застосовують на практиці наочні приладдя та роздавальний дидактичний матеріал.
Основний зміст активної педпрактики:
1. Кожний практикант повинен дати 3 трьох годинних заняття в ДХШ.
2. Кожний практикант повинен відвідати й проаналізувати 6 пробних уроки в ДХШ.
3. Кожний практикант повинен підготувати 3–4 наочних посібника, які повинні бути представлені до підсумкової педагогічної конференції.
Основна документація по активній педпрактиці:
1. Практиканти здають плани-конспекти проведених ними уроків.
2. Кожний практикант повинен підготувати 3–4 наочні приладдя до уроків.
3. Щоденник педпрактики.
4. Зошит з аналізом відвідуваних занять у ДХШ.
Кожний пробний урок по активній педпрактиці має три основні складові:
1. Консультація.
2. Спостереження.
3. Аналіз уроку.
Керівники педпрактики училища проводять консультації, спостереження й аналізи уроків. За кожний пробний урок або заняття студенту-практиканту виставляється оцінка.
Пробні заняття в ДХШ спостерігаються, аналізуються групою практикантів під керівництвом вчителів педпрактики училища.
Консультації студентів-практикантів до кожного пробного уроку й занять проводять керівники педпрактики училища.
Оплата за керівництво й участь всіх видів педагогічної практики.
1. Оплата праці викладачів художнього училища, викладачів ДХШ, директорів шкіл за участь у педагогічній практиці провадиться за фактичну кількість виконаних навчальних годин згідно ставкам заробітної плати.
2. Оплата вчителям ДХШ виробляється по закінченні виконаної ними роботи наприкінці навчального року, відповідно до складеного договору між адміністрацією училища в особі його директора й адміністрацією тої або іншої школи теж в особі директора.
3. За керівництво спостереженнями школярів по психології й складанню психолого-педагогічної характеристики школяра або колективу класу, за кожного практиканта викладачами художнього училища оплачується по одній годині.
4. За спостереження, консультацію й аналіз позакласного заходу, проведеного практикантом, викладачам училища оплачується по 3 години.
5. За кожний пробний урок у загальноосвітній школі, проведений практикантом училища, оплачується викладачам училища по 3 години (за консультацію, проведення й аналіз); учителеві школи - друга година (за консультацію й аналіз).
6. За одне тригодинне заняття по спецпредметам у ДХШ оплачується викладачам училища 5 годин (за консультацію – 1 час. спостереження – 3 години, аналіз – 1 година). Викладачеві ДХШ – друга година (за консультацію й аналіз).
7. За загальне керівництво педагогічною практикою, за кожного практиканта керівникові педпрактики оплачується по 2 години (підготовка методичних матеріалів, підбор місць практики, її організація, систематичний контроль за ходом педпрактики.
8. За участь і проведення настановних і підсумкових педагогічних конференцій викладачам училища оплачується по 10 годин.
9. За перевірку звітів практикантів і розробку учбово-методичної документації викладачам художнього училища оплачується по 2 години за кожного практиканта.
Індивідуальні завдання
Кожен студент отримує індивідуальні завдання, які повинні вчасно та якісно виконати i оформити відповідно до вимог.
1. Підібрати тематику практичних занять, попередньо узгодивши її з керівником від кафедри теорії та історії культури.
2. Скласти календарний план роботи, і узгодити його з керівником практики від кафедри педагогіки.
3. Опрацювати науково-теоретичний матеріал, який буде використовуватись на практичних заняттях.
4. Здійснити методичне оформлення практичного заняття з використанням педагогічних методів та прийомів.
5. Оформити результати підготовки до практичних занять у вигляді відповідного плану-конспекту семінару.
6. Відвідати практичні заняття інших студентів-практикантів та проаналізувати їх, оформивши аналіз у вигляді письмової рецензії.
7. Пройти інструктаж з психологічного завдання практики (характеристики навчальної групи).
8. Провести пробне (якщо дозволяє навчальний процес) та залікове практичні заняття.
9. Оформити психолого-педагогічне практичне завдання практики (характеристики навчальної групи), та подати його на кафедру педагогіки для оцінювання.
10. Оформити документи практики – конспект проведеного заняття та рецензію відвіданого заняття, подати їх на кафедру педагогіки для оцінювання.
11. Подати на кафедру теорії та історії культури оформлені документи з практики.
Вимоги до звітних документів
Загальні вимоги до оформлення звітної документації наступні. Документи оформляються акуратно, від руки (при бажанні студента вони можуть бути надруковані), мають наскрізну нумерацію сторінок. Всі аркуші повинні бути зшиті. Папка зi звітними документами повинна мати титульну сторінку, на якій зазначаються прізвище та ім’я студента-практиканта, факультет та група; прізвища керівника від кафедри та наукового керівника; термін проходження. Звітна документація обов’язково повинна містити перелік вcix документів практики із зазначеними сторінками.
Оформлення звітних документів входить в час проходження практики. Їх перевіряють i затверджують керівники практики – від кафедри теорії та історії культури, від кафедри педагогіки, від кафедри психології.
Нижче подаються розділи звітної документації для педагогічної практики:
1.Звіт про виконану роботу у довільній формі.
2.Календарний план роботи на час практики.
3.Конспект проведеного практичного заняття.
4.Рецензія відвіданого практичного заняття.
5.Психолого-педагогічне завдання (характеристики навчальної групи).
6.Характеристика проходження студентом практики, підготовлена вчителями і завірена директором освітнього закладу.
ФОРМА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ
Студенти-практиканти повинні виконувати свою роботу згідно плану. Керівники студентської практики контролюють графік проведення практичних занять, керівники від кафедри педагогіки контролюють проведення залікових занять, відповідно їх оцінюючи.
Робота студентської групи та керівників практики, в свою чергу, контролюється завідувачем кафедри теорії та історії культури та навчальною частиною університету.
Теоретичні знання студентів перевіряються за допомогою поточного контролю (в ході підготовки до проведення уроків, ведення щоденника), модульних робот (написання методичних розробок к темам уроків, проведення уроків різних типів, проведення уроку бесіди з образотворчого мистецтва).
Формою підсумкового контролю успішності навчання є диференційований залік.
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ
Складові модульного оцінювання знань і вмінь студентів:
- поточне оцінювання (підготовка до проведення уроків, ведення щоденника);
- оцінка за модульну письмову роботу (написання методичних розробок к темам уроків);
- усних відповідей (проведення уроків різних типів, проведення уроку бесіди з образотворчого мистецтва);
- додаткового балу за 100% відвідування занять (або стягнення балу за пропуски занять без поважної причини).
Модульна оцінка виводиться з поточних оцінок, оцінки за модульну письмову роботу, усної відповіді та додаткового балу як скрадне арифметичне.
Знання, виявлені студентами оцінюються таким чином:
| Рівні навчальних досягнень | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів |
| 1.Початковий | 1, 2, 3 | Оцінка “ незадовільно ” (3, 2, 1) виставляється студентові, який: • не проходить систематично педагогічну практику; • порушує виконавську дисципліну; • не виконує усіх завдань і вимог педагогічної практики; • конфліктує з учнями, колегами, вчителями. |
| 2. Середній | 4, 5, 6 | Оцінка “ задовільно ” (6, 5, 4) виставляється, якщо студент: • задовільно володіє навчальним матеріалом; не вміє самостійно визначати і формулювати мету навчального заняття, однак після з’ясування головних завдань із допомогою керівників практики реалізує їх задовільно; • відчуває значні труднощі у плануванні уроку, написанні конспекту, виборі необхідного навчального матеріалу, визначенні раціональних для конкретної навчальної ситуації методів і прийомів навчання, але головно реалізує накреслений за допомогою вчителя, методиста план заняття; в організації навчального процесу керується лише власними бажаннями без урахування особливостей, інтересів учнів; • відчуває труднощі в налагодженні контакту з усіма учнями класу, працює з окремими школярами, не залучає клас до спільної навчальної роботи; • захід проводить формально за планом класного керівника, не створює необхідні умови, що забезпечують його результативність; • застосовує стереотипні методи, прийоми, засоби організації навчально-виховного процесу; • не виявляє старанності та сумлінності під час проходження педпрактики. |
| 3. Достатній | 7, 8, 9 | Оцінка “ добре ” (9, 8, 7) виставляється за: • осмислене знання програмного навчального матеріалу, його основоположних наукових фактів, понять, ідей; • уміння самостійно визначати мету заняття, передбачаючи формування в учнів конкретних понять, умінь і навичок; • уміння відбирати необхідний навчальний матеріал відповідно до програми, складати план-конспект за допомогою вчителя-предметника і керівника-методиста; • уміння під керівництвом вчителя-предметника, керівника-методиста визначати та застосовувати найбільш раціональні для конкретного заняття методи, прийоми навчання, види навчально-пізнавальної діяльності учнів, що сприяють досягненню поставленої мети; • уміння викликати інтерес в учнів до деяких тем навчального предмета; • уміння за допомогою класного керівника організовувати позакласний захід із урахуванням інтересів, потреб учнів; • уміння складати сценарій позакласного заходу, організовувати деяких учнів до його проведення, користуючись практичною допомогою класного керівника; • намагання застосовувати в окремих ситуаціях нестереотипні методи, прийоми, засоби організації навчальної діяльності учнів, виховного впливу на них під безпосереднім керівництвом учителів; • готовність до подолання недоліків у практичній роботі; • сумлінне ставлення до педпрактики. Дозволяється допускати незначні методичні огріхи: • в умінні формулювати мету навчального заняття, позакласного заходу; • під час реалізації накресленого плану проведення заняття, виховного заходу; • в умінні застосовувати активні методи навчання, різні види, форми пізнавальної діяльності учнів; • в умінні враховувати особливості учнів у процесі навчання, налагоджувати з ними контакт; • в оцінюванні знань, умінь, навичок школярів, мотивуванні виставленої оцінки; • під час аналізу уроку, позакласного заходу; • в умінні залучати всіх учнів до позакласного заходу, формувати у них позитивне особистісне ставлення до нього. |
| 4. Високий | 10, 11, 12 | Оцінка “ відмінно ” (12, 11, 10) виставляється за: • глибоке та ґрунтовне знання програмного матеріалу, його основоположних наукових фактів, понять, світоглядних ідей; уміння самостійно визначати і формулювати мету навчального заняття, передбачати формування в учнів конкретних понять, умінь і навичок; • уміння відбирати необхідний зміст навчального матеріалу, визначати послідовність його вивчення (відбір суттєвих основоположних наукових понять, цікавих, переконливих, яскравих прикладів; використання додаткової інформації – найновіші положення, теорії, факти, що мають професійну, практичну, пізнавальну значущість; поєднання понятійного конкретно-ілюстративного, практичного матеріалу; співвідношення між складністю змісту і пізнавальними можливостями учнів; поділ навчального матеріалу на змістові складові для поетапного їх вивчення), поєднувати навчальний матеріал з потребами, інтересами, життєвим досвідом учнів; • уміння складати план-конспект уроку; • уміння визначати й застосовувати найбільш раціональні для конкретного уроку активні й інтерактивні методи, прийоми навчання, види, форми пізнавальної діяльності учнів, що сприяють досягненню поставленої мети; • уміння самостійно реалізувати накреслений план ведення заняття, дотримуючись принципів навчання; • уміння стимулювати пізнавальну діяльність учнів протягом заняття, підтримувати їх емоційно-вольовий настрій, пробуджувати інтерес до знань; • уміння враховувати психологічні особливості й стан учнів на уроці, вибирати доцільні педагогічні дії, залучати кожного до навчально-пізнавальної діяльності; • уміння налагоджувати контакт з учнями у процесі навчання, виявляти повагу до них, створювати ділову і доброзичливу атмосферу на уроці чи під час позакласного заходу; • уміння об’єктивно оцінювати знання, уміння, навички учнів, аналізувати досягнуті успіхи; • уміння науково аналізувати навчальне заняття; • уміння організовувати позакласне життя учнів із врахуванням їхніх потреб, інтересів; • уміння самостійно готувати і складати сценарій позакласного (виховного) заходу; • уміння залучати учнів до підготовки і проведення позакласного заходу; • уміння самостійно проводити захід із врахуванням вікових психологічних особливостей учнів, викликати у них позитивний емоційний відгук, особистісне ставлення до ідей (змісту виховного) заходу, різних видів діяльності, застосованих під час його проведення; • уміння аналізувати проведений позакласний захід; • прагнення до творчого пошуку, варіативного поєднання педагогічних дій у процесі організації навчально-виховної роботи; • сумлінне виконання вимог і завдань педпрактики. |
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
2. Бордовский Г. А., Извозчиков В. А. Новьіе технологии обучения: Вопросы терминологии // Педагогика. – 1993. – № 5.
3. Бурлака Я. І., Вихрущ В. О.Про форми організації навчальної діяльності школярів // Рад. школа. – 1984. – № 5. – С. 39–44.
4. Гальперин П. Я. Методи обучения й умственное развитие. – М., 1985. –278 с.
5. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. – М., 1996. – 324 с.
6. Десев Л. Психология малых групп. – М.: Прогресе, 1979. – 208 с.
7. Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процессе. – М., 1989. – 225 с.
8. Кошманова Т. С. Концептуальні моделі розвитку особистості школяра. – Львів, 1994. – 23 с.
9. Кошманова Т. С. На шляху до новітньої педагогічної освіти (на прикладі Університету штату Мічіган). – Львів, 2000. – 345 с.
10. Лийметс Х. И. Групповая работа на уроке. – М.: Знание, 1975. – 62 с.
11. «Моделі навчання» (для студентів педагогічних спеціальностей) / За ред. Т. С. Кашманової. Серія: навчально-методичні матеріали – Вип. 5. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 22 с.
12. Нор Е. Ф. Технология организации групповой учебной деятельности. – Николаев, 1998. – 75 с.
13. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 348 с.
14. Педагогіка / За ред. М. Д. Ярмаченка. – К.: Вища школа, 1986. – 543 с.
15. Педагогічна технологія: Посібник / І. Ф. Прокопенко, В. І. Євдокимов. – X.: Основа, 1995. – 548 с.
16. Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы психологии. – 1990. – № 3. – С. 165.
17. Ярошевский М. Г. Психология творчества и творчество в психологии // Вопросы психологи. – 1985. – № 6. – С. 16–37.
- Ярошенко О. Г.Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К.: Партнер, 1997. – 193 с.
Date: 2015-11-14; view: 373; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |